Повістка

від 28.01.2025 по справі 400/6824/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28.01.2025 р. Справа № 400/6824/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МИНЕРАЛИС», вул. Марка Кропивницького, 114/1, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54009,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2024 № 603014290703, від 04.04.2024 № 603214290703, ВСТАНОВИВ:

15.01.25 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 400/6824/24 про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16200,00 гривень.

Заява умотивована тим, що суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. А оскільки позивач поніс при розгляді справи витрати на професійну правову допомогу, його представник вважає, що вони підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач).

23.01.2025 представниця відповідача подала до суду заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, аргументувавши їх тим, що відповідні вимоги позивача є необґрунтованими і безпідставними. У поданих представником позивача документах на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу не вказано кількість витраченого адвокат часу. Представник позивача подав лише два клопотання, які складаються з двох сторінок і не містять доводів, міркувань, розрахунків чи викладу інших обставин, що потребують затрат великої кількості зусиль і часу. Крім цього, відсутні документи, що підтверджують фактичні витрати на правничу допомогу.

16.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про призначення судового розгляду заяви щодо ухвалення додаткового рішення на 28.01.2025.

23.01.2025 сторони подали до суду клопотання про розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу за їх відсутності.

У судове засідання 28.01.2025 представники сторін не прибули.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тому суд розглянув заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на сплату судового збору, суд встановив наступне.

У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МИНЕРАЛИС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2024 № 603014290703 і від 04.04.2024 № 603214290703.

09.12.2024 представник позивача подав клопотання про розподіл судових витрат, в якому зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу позивачу складає 20000,00 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.05.2025 у справі № 400/6824/24 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним і скасувано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.04.2024 № 603014290703 (форма «В4») в частині зменшення за грудень 2023 року розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 9361196,00 грн та від 04.04.2024 № 603024290703 (форма «ПН») про застосування штрафної санкції за нереєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 727542,61 гривні. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У вищезазначеному рішенні суд не вирішив питання про розподіл судових витрат у частині понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги представник позивача подав до суду копії Договору про надання правової допомоги від 10.06.2024, укладеного між позивачем і Адвокатським бюро «Макарчук і партнери», Протоколу погодження договірної ціни від 22.11.2024, Акта приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 10.06.2024 і ордера на надання правничої допомоги від 11.11.2024 серія АА № 0047612.

Оцінивши вищезазначені документи, суд прийшов до висновку про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Макарчуком Леонідом Леонідовичем.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 280/569/21.

Відповідач у клопотанні від 23.01.2025 просив суд відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування позивачу витрат на професійну допомогу.

Надаючи оцінку доводам відповідача проти відшкодування судових витрат у цій справі та визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суд виходив з фактичного підтвердження позивачем розміру судових витрат, відповідно до наданих документів.

При визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги майнового характеру із ціною позову 11368312,61 грн (за ППР від 04.04.2024 № 603014290703 (форма «В4») 10640770,00 грн; за ППР від 04.04.2024 № 603024290703 (форма «ПН») 727542,61 грн).

Позовні вимоги задоволено на загальну суму 10088738,61 грн (88,74 % від загальної ціни позову): за ППР від 04.04.2024 № 603014290703 (форма «В4») на суму 9361196,00 грн і ППР від 04.04.2024 № 603024290703 (форма «ПН») на суму 727542,61 грн, а відмовлено у задоволенню за ППР від 04.04.2024 № 603014290703 (форма «В4») на суму 1279574,00 грн (11,26 % від ціни позову).

22.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами загального провадження.

Натомість адвокат Макарчук Леонід Леонідович вступив у справу 12.11.2024 на підставі його заяви від 12.11.2024 і був присутній у двох судових засіданнях (17.12.2024 і 10.01.2025). Документи по суті справи він не готовив. Натомість у судовому засіданні 10.01.2024 представник позивача заявив, що з матеріалами справи він не ознайомлений, і на жодне поставлене судом питання щодо спірних господарських операцій він чітко не зміг відповісти. Усі відповіді носили виключно загальний характер (протокол судового засідання в режимі конференції від 10.01.2025 № 3868649). Тобто адвокат Макрачук Леонід Леонідович до судових засідань не готувався.

Тому визначена вартість правничої допомоги адвокатом у сумі 16200,00 грн є неспівмірною із фактично наданими послугами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме: 25 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому статтею 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024, тобто в сумі 757,00 грн (?3028,00 х 25 % = ?757,00, де ?3028,00 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому статтею 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МИНЕРАЛИС» (вул. Марка Кропивницького, 114/1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 43308658) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МИНЕРАЛИС» (вул. Марка Кропивницького, 114/1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 43308658) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 757 (Сімсот п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на додаткове судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 28 січня 2025 року