Справа № 420/13758/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Катюша» до Головного управління ДПС в Одеській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся адвокат Серебрій Галина Григорівна, діючий в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Катюша» (далі - позивач, СФГ «Катюша») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС в Одеській області ) та до Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому з урахуванням заяви від 07.01.2025 про уточнення позовних вимог , просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2024 № 10379611/19057474.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договору поставки сільськогосподарських культур №01/12/12-1С, укладеного між позивачем та ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», 01 грудня 2023 року позивачем в адресу ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД» було відвантажено соняшник врожаю 2022 року у кількості 80.84 т на загальну вартість 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн., про що складено видаткову накладну №1 від 01.12.2023 року. У відповідності до п. 201.10, ст. 210 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 1 від 01 грудня 2023 року на суму 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте її реєстрація була зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач зазначає, що на виконання вимог Порядку №1165 СФГ «Катюша» направлено в електронному вигляді до контролюючого органу Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, рішенням регіональної комісії ДПС в Одеській області від 16.01.2024 № 10379611/19057474 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.12.2023 року у зв`язку з начебто наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Оскільки рішення регіональної комісії ДПС в Одеській області не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання на те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства, то на думку позивача таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню .
13.01.2025 року ГУ ДПС в Одеській області надано відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, стверджуючи, що Позивач засобами електронного зв`язку направив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 1 від 01.12.2023 року на загальну суму - 1'087'380.09 грн. За результатами її обробки відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаної ПН зупинена, оскільки: «Обсяг постачання товару/послуги 1206 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). При цьому, позивачем надано повідомлення від 11.01.2024 року № 1, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, однак, за оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДПС в Одеській області відмовлено Позивачу в реєстрації спірної податкової накладної через неповноту доказової бази щодо господарської операції з поставки товару, що пов`язано із ненаданням фінансових документів, наданням товарно-транспортних накладних , документів на підтвердження наявності матеріальних ресурсів задля здійснення господарських операцій, та документів на підтвердження якості продукції. Оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо правомірності формування та подання спірної ПН, прийняте рішення, на переконання відповідача-1, є законним та обґрунтованим. Щодо стосується вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, то відповідачі наголосили на їх передчасності, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Відповідач 2 не скористався правом у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 08.05.2024 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача-2 09.05.2024 року , що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи ( а.с. 115,116).
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ж ухвалою зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії наступних документів, зокрема: Інформацію у вигляді доказів щодо застосування пункту 1 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість, визначених у додатку № 1 до Порядку № 1165; Протокол комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної;Інші докази, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
СФГ «Катюша» взято на облік як платника податків 16.11.1992 року, основним видом діяльності за кодом КВЕД 01.11.є Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.51-52)
01.12.2023 року між СФГ «Катюша» (Постачальник) та ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД» (Покупець ) укладено договір поставки сільськогосподарських культур №01/12/12-1С за умовами якого Постачальник зобов?язується в певний термін поставити Покупцеві сільськогосподарську продукцію , а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах, зазначених у цьому Договорі та в Додатку (ах) до цього. Товар - сільськогосподарські культури. Вид культур, рік врожаю, жість, кількість, ціна і загальна вартість Товару визначаються Сторонами в Додатку (ах) до цього Договору, що с Його невід?ємною (ими) частиною (ами). Додаток (тки) має (оть) бути підписані обома Сторонами. Поставка Товару здійснюється партіями, кількість/обсяг яких вказується в Додатку(ах) до цього Договору. Загальний обсяг Товару визначається як сума всіх партій Товару.(п. 1.1.-1.3 Договору) (а.с.57-60)
01.12.2023 року укладено Додаток №1 до Договору поставки сільськогосподарських культур №01/12/12-1С від 01.12.2023 яким сторони погодили умови поставки партії товару. (а.с.61-62)
На виконання умов зазначеного договору, СФГ «Катюша» було реалізовано товар (соняшник врожаю 2022 року у кількості 80.64 т) про що складену податкову накладну №1 від 01.12.2023 року на суму 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн. (а.с.46)
Внаслідок здійснення вказаної вище господарської операції СФГ «Катюша» за правилами першої події (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку) на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено та надіслано засобами електронного зв`язку податкову накладну № 1 від 01 грудня 2023 року. на суму 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн.. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.87).
05.01.2024 року за результатами обробки вказаної ПН ДПС направлено позивачу засобами електронного зв`язку квитанцію ( реєстр №9362624140 ), згідно якої реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, з підстав: . Обсяг постачання товару/послуги 1206 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Pпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних..(а.с.84)
З метою подальшої реєстрації податкової накладної, СФГ «Катюша» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу повідомлення № 1 від 11.01.2024 року про подання пояснень та копія документів щодо податкової накладної № 1 від 01.12.2023 року , реєстрацію якої зупинено, додавши 7 документів довільного формату та додатки до повідомлення. У графі пояснення позивачем зазначено: СФГ Катюша надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 49,9 га. Власних чи орендованих основних засобів господарство не має. Використовує техніку приватних осіб - засновників СФГ Катюша. У господарстві працює засновник і члени сім`ї. Покупцем соняшника є ТОВ АГРОФОРС ТРЕЙД. Під час реєстрації податкової накладної господарство скористались податковим кредитом, отриманим від ТОВ АГРОФОРС ТРЕЙД на придбання міндобрив (а.с.89)
За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН від 16.01.2024 №10379611/19057474., за якими підстави відмови: «надання платником податку копії документів, складених з порушенням законодавства».
Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні. (а.с. 91,92)
29.01.2024 року позивачем було оскаржено вказане рішення Комісії регіонального рівня до Комісії центрального рівня ДПС України.(а.с.98)
05.02.2024 року рішенням Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН № 6975/19057474/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН, скаргу СФГ Катюша залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.(а.с.96)
Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) передбачено, зокрема, -
- Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. ( підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ( пункт 20.2. статі 20 ПК України);
- об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу . ( підпункти а, б пункту 185.1 стаття 185 ПК України);
- датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. ( абзаци перший - третій пункту 187.1 статті 187 ПК України);
- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. ( абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України);
- податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. ( абзац другий пункту 201.10 статті 201 ПК України);
на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін ( п.201.1. ст. 201 ПК України);
- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. ( абзац 1 пункту 201.10 ст. 201 ПК України);
- підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. ( абзац 5 п. 201.10. ст. 201 ПК України);
- якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. ( абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України);
- реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. ( пункт 201.16. ст. 201 ПК України);
Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 , в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 34, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246) передбачено, зокрема,
- у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації ( абзаци 1-2 пункту 2 Порядку № 1246);
- після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ( абзац 10 пункту 12 Порядку № 1246);
- за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). ( пункт 13 Порядку № 1246);
- квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. ( пункт 14 Порядку № 1246).
- податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. ( пункт 19 Порядку № 1246).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено постановою Кабміну України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка з 01 лютого 2020 року набрала чинності ( далі - Порядок № 1165), зокрема, -
- податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації). (абзац 1 пункту 3 Порядку № 1165 в редакції Постанови КМ № 1154 від 12.10.2022)
- у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. ( пункт 4 Порядку №1165)
- платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). ( пункт 5 Порядку № 1165)
- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. ( абзац 1 пункту 6 Порядку № 1165)
- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ( пункт 7 Порядку № 1165)
- платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. ( пункт 8 Порядку №1165).
- у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. ( пункт 10 Порядку №1165).
- у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. ( пункт 11 Порядку №1165);
- комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. ( абзац другий пункту 25 цього Порядку № 1165);
- комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. (абзац перший пункту 26 Порядку №1165);
- комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).
Додатком № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема, обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку. ( пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1154 від 12.10.2022; в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, № 574 від 02.06.2023).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Порядок № 520), зокрема, -
- прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). ( пункт 2 Порядку № 520).
- у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. ( пункт 4 Порядку № 520).
- перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні ( абзац четвертий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023)
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. ( пункт 5 Порядку № 520).
- письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). ( пункт 6 Порядку № 520).
- письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту. ( пункт 9 Порядку № 520 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023).
- Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. ( пункт 10 Порядку № 520 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023)
- Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. (пункт 12 Порядку № 520).
Додатком № 1 до Порядку № 520 затверджена форма Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з Наказом Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023).
VI. Оцінка суду.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН, а також чітко встановлений алгоритм поведінки контролюючого органу, а саме, щодо перевірки податкової накладна на відповідність ознакам безумовної реєстрації, автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється.
При зупиненні реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, дотримання процедури перевірки податкової накладна на відповідність ознакам безумовної реєстрації, здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зупинення їх реєстрації та подальша реалізація його управлінських функцій, у даному випадку прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є обставинами, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії.
При вирішенні питання щодо реєстрації податкової накладної завдання суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість здійснених операцій, а також чи такі документи були надані контролюючому органу і наскільки обґрунтовані підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення, прийнятого регіональною комісією ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача-1 з огляду на обґрунтованість позовних вимог та заперечень відповідачів, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачами, на підставі договору поставки сільськогосподарських культур №01/12/12-1С від д 01.12.2023 р. ТОВ СФГ Катюша реалізувало покупцю ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД» соняшник врожаю 2022 року у кількості 80.84 т на загальну вартість 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.12.2023 року.
Внаслідок здійснення вказаної вище господарської операції ТОВ СФГ Катюша за правилами першої події (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку) на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено податкову накладну № 1 від 31.12.2023 на суму 1087380,09 грн., у т.ч. ПДВ 133537,91 грн.(а.с.87)
За отриманою від ДПС України квитанцією від 05.01.2024 року відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена, оскільки «Обсяг постачання товару/послуги 1206 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). (а.с.84)
Як зазначалось вище, пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій додатку № 3 Порядку №1165, в редакції Постанови КМ № 574 від 02.06.2023, яка набрала законної сили 08.07.2023, тобто була чиною на момент зупинення реєстрації спірної ПН, до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію, слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахункового показника за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Також, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Формальне зазначення у квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів поданих позивачем.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, визначено пунктом 5 цього Порядку.
При цьому, даний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є орієнтовним та може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Тобто, перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22 (ЄДРСР 108724635).
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком № 1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Верховний Суд у постановах від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21 (ЄДРСР 107878016), від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 (ЄДРСР 109063942) виснував, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 (ЄДРСР 100789179) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 380/5383/21 (ЄДРСР 105024835).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суд.
Матеріалами справи підтверджується, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що спонукало позивача надати контролюючому органу копії документів на власний розсуд, з врахуванням особливостей здійснюваної господарської операції.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.
Як встановлено судом, а відповідач не спростовує, що на виконання п. 11 Порядку № 1165 та у відповідності п. 4 Порядку № 520, позивачем разом повідомленням № 1 від 11.01.2024 р. про подання пояснень та копія документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, були надані скановані копії первинних та інших документів щодо виникнення податкового зобов`язання, договорених відносин між позивачем та ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», та факту відвантаження товару, документи, які підтверджують наявність матеріально-технічної бази, достатньої для ведення профільних видів господарської діяльності та інші документи.
Окрім того в графі пояснення позивач вказав , що СФГ Катюша надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 49,9 га. Власних чи орендованих основних засобів господарство не має.Використовує техніку приватних осіб - засновників СФГ Катюша. У господарстві працює засновник і члени сім`ї. Покупцем соняшника є ТОВ АГРОФОРС ТРЕЙД. Під час реєстрації податкової накладної господарство скористались податковим кредитом, отриманим від ТОВ АГРОФОРС ТРЕЙД на придбання міндобрив
Зі змісту наданих пояснень та наявних в матеріалах справи документів слідує, що позивач доводить наявність у нього договірних відносин з його контрагентом щодо поставки товару.
Незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, відмовляючи у реєстрації спірної податкової накладної, відповідач-1 в оскаржуваному рішенні посилається на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, проте жодним чином не конкретизував, які з поданих позивачем копій документів складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.
Під час розгляду даної справи відповідачем -1 також не надано жодного доказу на підтвердження надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем було направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №520, з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Щодо зазначення відповідачем у відзиві на позов про ненадання позивачем ряду документів, зокрема, ненаданням фінансових документів, наданням товарно-транспортних накладних , документів на підтвердження наявності матеріальних ресурсів задля здійснення господарських операцій, та документів на підтвердження якості продукції, то суд не бере цей довід до уваги, оскільки ненадання позивачем документів на які вказує відповідач у своєму відзиві жодним чином не обґрунтовує підставу відмови у реєстрації податкової накладної зазначеної у оскаржуваному рішенні, а саме подання документів порушенням законодавства.
При цьому, на вимогу суду відповідачем-1 не надано Протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( додаток № 4) щодо розгляду пояснень та копій документів, поданих позивачем 20.10.2023 р.
Вказане на думку суду свідчить про не додержання податковим органом вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 в частині розгляду пояснень та копій документів, поданих платником податку щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Додатково суд зауважує, що відповідно до вищенаведених положень пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, у даному випадку, це дата відвантаження товарів. ( абзаци перший - третій пункту 187.1 статті 187 ПК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що спірна податкова накладна складена позивачем за наслідком відвантаження товарів за видатковою накладною №1 від 31.12.2023 року, а відтак з настання вказаної події, яка зумовлює виникнення податкових зобов`язань, як постачальника товару, у позивача виник обов`язок щодо складення податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом досліджено надані копії первинних документів та встановлено, що вони є належно оформленими, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, тож вважати їх неналежними доказами відсутні підстави. Доказів зворотного суду не надано.
За загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
Не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства, враховуючи те, що податкова накладна № 1 від 31.12.2023 складена позивачем в межах господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, суд дійшов висновку про те, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
У цьому випадку, зобов`язання відповідача-2 (ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Оскільки судом встановлено протиправність рішення відповідача-1 щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної, то наявні підстави для зобов`язання ДПС України її зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
VІІ. Висновок суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжними документами від 02.05.2024 року на суму 3028,00 грн. (а.с.100)
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у розмірі 3028,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржуванее рішення, яке судом визнано протиправним та скасовано.
Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Як вбачається з наявних у справі доказів, то правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Серебрій Галиною Григорівною, що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1361709 від 02.05.2024 року, виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги б/н від 22.04.2024 р.(а.с.37)
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, укладеного між адвокатом Серебрій Галиною Григорівною та Селянським (фермерське) господарством Катюша за умовами якого адвокат бере на себе зобов?язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов?язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.(п. 1.1.)
Гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правничої допомоги Клієнту.За правничу допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. За правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує винагороду (гонорар) у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом на правничу допомоги за Договором, з розрахунку вартості 1 год./1000 грн. Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов?язань за Договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо, шляхом перерахування. (п. 4.1 - 4.4) (а.с.39-41)
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 22.04.2024 року сторони погодили, що адвокат надає правничу допомогу Клієнту щодо визнання протиправним та скасування у суді рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2024 № 10379611/19057474, рішення ДІС України за результатами. розгляду скарги від 05.02.2024 № 6975/19057474/2.(п.1 Додатку 1)
Сума винагороди (гонорару) Адвоката складає 20000,00 грн. (двадцять тисяч гри. 00 коп.) відповідно до попереднього розрахунку: - зустріч із Клієнтом для ознайомлення з наявними документами, інформацію, хронологією подій, укладення договору - 1 година; правова експертиза отриманих від Клієнта документів, попередній аналіз доказів, приведення доказів до позову в належний стан (сканування, сортування, роздруківка, засвідчення копій тощо) - 5 годин; правовий аналіз законодавства, судової практики - 2 годин; підготовка позову до суду, в тому числі сплата судового збору та подання. документів до суду, підготовка заяв, клопотань та інших процесуальних документів - 8 годин; підготовка та подання відповіді на відзив - 4 години; всього за попереднім розрахунком - 20 годин. 3 розрахунку 1 год./1000 гри. за умовами Договору. (п. 2 Додатку 1)
Сторони погодили, що вказаний в пункті 2 цього Додатку №l розмір винагороди (гонорару) визначено Сторонами з урахуванням вимог ст. 134 КАС України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з урахуванням часу (строку) виконання. Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), вказаний у пункті 2 цього Додатку на підставі цього Додатку протягом трьох днів з моменту отримання.(п. 3-4 Додатку 1)
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.надає рахунок №12 від 22 квітня 2024 року за яким винагорода (гонорар) за правничі послуги. кількість годин - 20 год, ціна/ год - 1000грн., склала 20 000,00 грн.(а.с.99)
Отже, надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість.
За приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позову щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Відповідно, просить здійснити компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі прожиткового мінімуму станом на 2024 рік, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1січня 2024 року становить 3028 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує про таке.
У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Отже, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у ній матеріалами.
Водночас суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції.
У той же час, суд не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи встановленні обставини справи та приписи ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 2000,00 грн. за представництво адвоката Серебрій Галини Григорівни у суді першої інстанції.
Указаний розмір витрат зумовлений тим, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, а її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому не потребує тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, з урахуванням того, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Катюша» (вул. 30 Років Перемоги, буд. 51, смт. Іванівка, Одеська область, 67200, код ЄДРПОУ: 19057474) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) та до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, Київська обл., 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2024 № 10379611/19057474. 4.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Селянського (фермерського) господарства «Катюша» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 ( три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок ) .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Селянського (фермерського) господарства «Катюша» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124732187 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні