Рішення

від 27.01.2025 по справі 420/33510/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33510/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного центру зайнятості в особі Одеської філії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Одеського обласного центру зайнятості в особі Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості (далі - відповідач), в якій позивачка просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості № 1754/01-20/01-23/х-3 від 30.05.2023 та № 2345/01-20/06-23 від 01.08.2023, якими ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу безробітної;

зобов`язати Одеську філію Одеського обласного центру зайнятості зареєструвати ОСОБА_1 , як безробітну, з 22.05.2023;

зобов`язати Одеську філію Одеського обласного центру зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з 22.05.2023.

05.12.2023 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка працювала з 01.04.2020 по 23.11.2022 по трудовому договору в ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління" на посаді інженера землевпорядника, що підтверджується відомостями трудової книжки. У зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації проти України позивачка вимушено перемістилась в м. Київ та була взята на облік внутрішньо переміщеної особи. 04.05.2023 через Єдиний портал державних послуг "Дія" переоформила довідку переселенця, зазначивши фактичне місце проживання у м. Одеса. 22.05.2023 за допомогою "Дії" ОСОБА_1 було подано заяву про отримання статусу безробітного та отримання виплати допомоги по безробіттю. Згодом отримала повідомлення в "Дії", що їй було надано статус безробітної та погоджено виплати, у повідомленні було зазначено, що "нарахування допомоги по безробіттю на Ваш соціальний рахунок почнеться після наступного підтвердження Вами наміру перебування у статусі безробітного, зокрема відвідування філії центру зайнятості та/або спілкування з Вашим кар`єрним радником". Позивачка звернулась до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості з метою підтвердження наміру отримання статусу безробітного. Однак представник відповідача відмовив в усній формі у наданні цього статусу без пояснення підстав для відмови. В подальшому на письмове звернення щодо надання роз`яснення про підстави відмови у статусі безробітної, отримала лист від Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості лист-відповідь № 1754/01 -20/01-23/х-3 від 30.05.2023 , в якому було вказано, що на підставі інформації отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Українська земельна агенція" з 14.01.2014 , а в розумінні законодавства про зайнятість населення вона є зайнятою особою, яка не має право на отримання статусу безробітного, тому Одеською філією Одеського обласного центру зайнятості було прийняте рішення про відмову в наданні статусу безробітного відповідно пункту 23 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 446, у зв`язку з встановленням факту зайнятості особи.

Позивача стверджує, що дійсно працювала з 14.01.2014 в ТОВ "Українська земельна агенція" на посаді директора. У зв`язку з початком бойових дій на сході України нею та засновником ТОВ було прийнято рішення про евакуацію влітку 2014 року з Донецької області до м. Бердянськ Запорізької області з метою збереження майна юридичної особи та продовження її діяльності. 24.11.2014 позивачка була звільнена з посади директора ТОВ за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України), про звільнення було зроблено запис у трудовій книжці. Будь-яких виплат від ТОВ, починаючи з 24.11.2014 позивачка не отримувала, про що свідчать Довідки форми ОК-5, ОК-7 видані Пенсійним фондом України.

25.07.2023 позивачка повторно звернулась до відповідача із уточнюючою заявою та копією трудової книжки, але отримала від Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості лист-відповідь № 2345/01-20/06-23 від 01.08.2023 про те, що попереднім листом-відповіддю № 1754/01-20/01-23/х-3 від 30.05.2023 він вже надав вичерпну відповідь по суті поставлених мною питань, а іншою інформацією він не володіє.

Такі дії позивачка вважає необгрунтованими, оскільки у якості підтвердження, що вона не перебуває у трудових відносинах з ТОВ, надала відповідачу копію трудової книжки з відповідними записами. Після звільнення з ТОВ "Українська земельна агенція" мала статус безробітної та перебувала на обліку в Вугледарському міському центрі зайнятості з 15.12.2014 по 06.07.2015 та отримувала допомогу по безробіттю, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці на сторінках 14-15 та 16-17. Відомості з "Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування" ПФУ підтверджують неотримання доходів від ТОВ "Українська земельна агенція" після 2014 року. Позивачка отримала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого було отримано наступну інформацію щодо ТОВ "Українська земельна агенція": місцезнаходження юридичної особи - Україна, 83050, Донецька обл., місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 4, приміщення 19; перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_2 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: Україна, 87554, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Урицького, будинок 80, квартира 65.

Позивачка вважає, що відповідач повинен був з 22.05.2023 - дати подання заяви через Єдиний портал державних послуг "Дія" зареєструвати її, як безробітну, і призначити виплату допомоги по безробіттю, проте, свій обов`язок не виконав, чим порушив права набути статусу безробітного.

Відповідач (Одеський обласний центр зайнятості в особі Одеської філії) надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позов, оскільки за результатом розгляду поданих позивачем до центру зайнятості заяв та на підставі відомостей з реєстру довідника ПОУ(ЄДРС) Єдиної інформаційно - аналітичної системи Державної служби зайнятості було встановлено факт зайнятості позивача, а саме надійшли відомості щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "Українська земельна агенція", де вона з 14.01.2014 та на час здійснення відповідної перевірки перебуває на посаді директора. Зазначену інформацію було додатково перевірено на підставі відомостей, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було підтверджено той факт,що з 14.01.2014 по даний час ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Українська земельна агенція", яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Тобто, в розумінні законодавства про зайнятість населення є зайнятою особою, яка не має права на отримання статусу безробітного. ТОВ "Українська земельна агенція" на даний час є діючим підприємством.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Позивачка надала відповідь на відзив, в якій наполягає, що не перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Українська земельна агенція", що підтверджується копією трудової книжки з відповідним записом про звільнення, та подальшими записами про інші місця роботи, довідками у формі ОК-5, ОК-7, з інформацією про доходи з 2001 року. Відповідно до цих довідок заробітну плату від ТОВ "Українська земельна агенція" позивачка отримувала лише у 2014 році. З 24.11.2014 вона була звільнена з посади директора ТОВ "Українська земельна агенція" та з того часу не має права від імені названої ТОВ підписувати договори або звертатись до державних органів.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що припинення трудових відносин із керівниками підприємств мають свої особливості та закінчуються внесенням відповідних змін до держаного реєстру за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації змін товариства. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 14.01.2014 по даний час ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Українська земельна агенція", яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Тобто, в розумінні законодавства про зайнятість населення є зайнятою особою, яка не має права на отримання статусу безробітного. З таких обставин ОСОБА_1 не підпадає під категорію безробітного, адже станом на день подання заяви про надання статусу безробітного остання фактично була зайнятою особою, так як знаходилась у трудових відносинах з ТОВ "Українська земельна агенція", де перебуває на посаді керівника підприємства, діяльність якого пов`язана із одержанням прибутку та у встановленому законодавством порядку не була припинена. Твердження позивача, що вона не отримувала рекомендацій від центру зайнятості щодо ініціювання проведення процедури внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зазначив, що 22.05.2023 в телефонному режимі фахівцями центру зайнятості було повідомлено ОСОБА_1 щодо прийнятого Одеською філією ООЦЗ рішення та надані роз`яснення про можливість припинення трудових відносин у судовому порядку з зобов`язанням відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести відповідні зміни у відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, на підставі рішення суду. Позивачка не вчиняла рекомендованих дій. Враховуючи викладені обставини та вимоги законодавства, якими врегульовано відповідні правовідносини у сфері зайнятості населення та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оскаржуване рішення про відмову в наданні статусу безробітного ОСОБА_1 були прийняті на виконання вимог законодавства, тому є законними і не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

ОСОБА_1 , працювала з 14.01.2014 в ТОВ "Українська земельна агенція" на посаді директора. Як вона зазначає в позові, у зв`язку з початком бойових дій на сході України нею та засновником ТОВ було прийнято рішення про евакуацію влітку 2014 року з Донецької області до м. Бердянськ Запорізької області з метою збереження майна юридичної особи та продовження її діяльності. Позивачка надала копію трудової книжки, яка на сторінці 15 має запис про звільнення за згодою сторін з ТОВ 24.11.2014. Запис здійснено директором Є.В. Халілрахмановою та завірений печаткою товариства.

Починаючи з 24.11.2014 позивачка будь-яких виплат від ТОВ "Українська земельна агенція" не отримувала, що підтверджується довідками форми ОК-5, ОК-7 Пенсійного фонду України.

Також з трудової книжки вбачається, що після звільнення із ТОВ позивачка з 15.12.2014 по 06.07.2015 перебувала на обліку в Вугледарському міському центрі зайнятості. Починаючи з 14.07.2015 працювала начальником відділу на ПАТ "Веско" (з 26.02.2019 змінено на ПАО "Веско"), 21.10.2020 була звільнена з посади заступника начальника відділу землеустрою та ґрунтознавства, з 22.10.2020 по 15.08.2022 позивачка працювала на посаді начальника відділу землеустрою в ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат". Паралельно починаючи з 01.04.2020 по 23.11.2022 працювала по трудовому договору (контракту) в ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління" Волноваського району Донецької області на посаді інженера - землевпорядника .

Позивачка в позові вказує на те, що у зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації проти України вимушено перемістилась в м. Київ та була взята на облік внутрішньо переміщеної особи. 04.05.2023 через Єдиний портал державних послуг "Дія" переоформила довідку переселенця, зазначивши фактичне місце проживання у м. Одеса. 22.05.2023за допомогою "Дії" нею було подано заяву про отримання статусу безробітного та отримання виплати допомоги по безробіттю. Позивачка отримала повідомлення в "Дії", що їй було надано статус безробітної та погоджено виплати та зазначено, що нарахування допомоги по безробіттю на соціальний рахунок почнеться після наступного підтвердження нею наміру перебування у статусі безробітного, зокрема, відвідування філії центру зайнятості та/або спілкування з кар`єрним радником.

Позивачка стверджує про те, що оскільки при зверненні до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості отримала відмову в усній формі у наданні статусу безробітного без пояснення підстав для відмови, звернулась із письмовою заявою від 23.05.2023. З листа- відповіді Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості № 1754/01 -20/01-23/х-3 від 30.05.2023 позивачка дізналась, що підставою для відмови у наданні статусу безробітного є той факт, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачка значиться керівником ТОВ "Українська земельна агенція" з 14.01.2014. Відповідач послався на пункт 23 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 446.

25.07.2023позивачка повторно звернулась до відповідача із уточнюючою заявою та копією трудової книжки, де зазначено про звільнення 24.11.2014 з посади директора ТОВ "Українська земельна агенція" , але отримала відповідь № 2345/01-20/06-23 від 01.08.2023 про те, що своїм попереднім листом-відповіддю № 1754/01-20/01-23/х-З від 30.05.2023 вже надана вичерпна відповідь по суті поставлених питань, а іншою інформацією відповідач не володіє.

Позивачка вважає такі рішення відповідача протиправними, тому звернулась до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави відносно захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття врегульовано Законом України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI.

Відповідно до статті 43 Закон України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

За змістом частини другої ст.43 названого закону, статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою, у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації, у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Індивідуальне надання послуг безробітному, який подав заяву про надання статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється кар`єрним радником, а безробітним, які потребують сприяння в адаптації до умов ринку праці, - спеціалізованим кар`єрним радником.

Згідно пункту 7 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Також, частиною третьою статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

У відповідності до пункту 14 частини другої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" на виконання покладених на них завдань центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснює обмін інформацією з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначено_Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 №446 (далі - Порядок №446).

Пунктом 18 названого Порядку №446 визначено, що для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред`являє документи, зазначені в пункті 4 цього Порядку, а також: трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості.

Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття га звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок електронної інформаційної взаємодії визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України тощо.

У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у:

Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

єдиній інформаційній системі МВС;

Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

Єдиній державній електронній базі з питань освіти;

податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 19 Порядку №446, крім документів, зазначених у пункті 18 цього Порядку, для отримання статусу зареєстрованого безробітного подаються :

внутрішньо переміщеними особами, а також особами, які під час воєнного стану перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, мають задеклароване/зареєстроване місце проживання або останнє місце роботи (останній вид зайнятості) на зазначених територіях, але не мали можливості припинити трудовий договір відповідно до пункту 1 частини першої статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України, - заява про припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 36 або статей 38, 39 Кодексу законів про працю України на ім`я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу ДПС та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості.(абз.1)

Така заява подається особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, до центру зайнятості особисто під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Порталу Дія, мобільного додатка Порталу Дія, офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості, або технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.(абз.2)

У разі коли у осіб, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не припинені трудові договори з роботодавцем, який перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, заява зберігається у центрі зайнятості на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій, після чого протягом семи календарних днів повідомляється роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними).(абз.3)

Положення абзаців першого та другого цього підпункту не поширюються на припинення трудових договорів із керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також особами, які обіймають виборні посади.

Зазначені виключення з припинення трудових відносин із керівниками внесено до названого порядку з підстав особливості набуття ними правосуб`єктності за визначеною законодавством процедурою та припинення діяльності, яка закінчується внесенням відповідних змін до держаного реєстру за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації змін товариства.

Відповідно до пункту 21 Порядку №446 для прийняття рішення про надання статусу зареєстрованого безробітного кар`єрний радник вносить до Єдиної системи відомості з документів, зазначених у пунктах 18-20 цього Порядку, а також з реєстрів та баз даних, зазначених у пункті 18 цього Порядку, та аналізує персональну картку особи, яка подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного.

У відповідності до пункту 22 Порядку №446, рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного чи відмову у наданні (поновленні) такого статусу приймається центром зайнятості в день подання особисто особою, яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного (та/або реєстрації такої заяви засобами Порталу Дія, в тому числі мобільного додатка Порталу Дія, та офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості), а для осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 19 цього Порядку, - з наступного дня після припинення трудових відносин (іншого виду зайнятості) у порядку, визначеному Законом України "Про зайнятість населення".

Пунктом 23 названого Порядку №446 визначені підстави для відмови у наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного, до яких віднесено, серед іншого, встановлення факту зайнятості особи (крім зайнятості працею, пов`язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов`язків присяжного у суді), у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи (пп.2 пункту 23),

Доводи відповідача про те, що відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що з 14.01.2014 по день розгляду питання про надання позивачці статусу безробітного ОСОБА_1 значиться керівником ТОВ "Українська земельна агенція", яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, позивачка не заперечує, але вважає, що вона є звільненою з посади директора ТОВ «Українська земельна агенція» та з часу звільнення не має права від імені названої ТОВ підписувати договори або звертатись до державних органів, в тому числі не може здійснити дії щодо виключення відомостей про перебування її на посаді директора товариства з ЄДР.

За приписами статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом статті 62 Господарського кодексу України, підприємством вважається самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або ж іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Частинами третьою-четвертою статті 83 Господарського кодексу України встановлено, що господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, зокрема, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.(ч.2). Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. (ч.3) У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.(ч.4)

Згідно частини 5 статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до норм діючого трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це власника або уповноважений ним орган, письмово за два тижні. Разом з тим, звільнення з посади директора відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства, як вищого органу товариства. Така процедура припинення повноважень керівника є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством.

Видача наказу про припинення повноважень директора здійснюється на підставі рішення загальних зборів, що є підставою для внесення змін до державного реєстру щодо директора. Факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, для звільнення позивачки з посади керівника товариства недостатньо вчинення запису про таке звільнення в трудовій книжці, оскільки керівник товариства не має самостійних повноважень для вирішення питання про своє звільнення з посади. Позивачка була зобов`язана скликати загальні збори учасників, повідомити про своє звільнення, включити питання звільнення в порядок денний, процедура звільнення керівника фактично закінчується внесенням змін до ЄДР та заміною його на нову особу.

При цьому, відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою у відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Якщо через воєнний стан, відсутність належного зв`язку із засновниками (учасниками) ТОВ "Українська земельна агенція" неможливо скликання та проведення загальних зборів товариства, або є інші поважні причини, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про її звільнення, позивачка не була позбавлена права в судовому порядку звернутись до товариства з позовом про припинення трудових відносин (або визнання трудових відносин припиненими). В подальшому з судовим рішенням звернутись до будь-якого центру (відділу) надання адміністративних послуг із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису в рядок "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові " інформації про припинення трудових відносин з керівником підставі рішення суду. Процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством, оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту внесення змін до ЄДР.

Подібна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

У частині 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі. В указаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

У разі визнання трудових відносин припиненими внаслідок розірвання трудового договору на підставі рішення суду, повноваження директора припиняються, підприємство зобов`язується провести державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру.

Докази звільнення позивачки з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна агенція" та, відповідно, прийняття рішення зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті , позивачка не надала. У позовній заяві відсутні відомості про те, що позивачкою вчинялись дії щодо виключення запису про її статус керівника ТОВ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином дії відповідача про відмову в наданні статусу безробітного ОСОБА_1 були прийняті на виконання вимог законодавства, тому є законними. Позивачка не підпадає під категорію безробітного, оскільки станом на день подання заяви про надання статусу безробітного була керівником юридичної особи, діяльність якої пов`язана із одержанням прибутку та у встановленому законом порядку не була припинена.

Посилання позивачки на відсутність виплат доходу на її адресу від ТОВ "Українська земельна агенція" не впливає на визначення статусу безробітного. У статті 1 Закону № 5067-VI надано визначення терміну «безробітний» - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Отже статус безробітного визначається саме відсутністю у такої особи роботи, а не неотриманням нею доходу.

При розгляді справи не знайшли свого підтвердження належними доказами твердження відповідача про надання позивачці рекомендацій щодо ініціювання проведення процедури внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, роз`яснень про можливість припинення трудових відносин у судовому порядку з зобов`язанням відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести відповідні зміни у відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі рішення суду. Разом з тим, дана обставина не є підставою для задвооелння позову.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246. 250, 255. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА

.