Ухвала

від 28.01.2025 по справі 420/2399/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2399/25

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардінале» про стягнення податкового боргу, про зупинення видаткових операцій,

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардінале», в якому просить:

стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують ТОВ «Кардінале» податковий борг у сумі 44282,13грн;

зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях ТОВ «Кардінале» шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4-5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач у позові зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 44282,13грн. Відповідачу направлена податкова вимога №0011911-1311-0232 від 23.05.2024 року.

Податкова вимога була направлена відповідачу, проте борг не був сплачений.

Вимоги позивача стосуються питання стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій.

Питання стягнення податкового боргу позивачем ставиться у відповідності до ст.95, пп.20.1.34 п.20 ст.20 ПКУ.

Пред`являючи вимоги про зупинення видаткових операцій позивач посилається на пп.20.1.32 п.20 ст.20 ПКУ та п.89.4 ст.89 ПКУ.

Підпунктом 20.1.32 п.20.1 ст.20 ПКУ встановлено право контролюючого органу звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.89.4 ст.89 ПКУ у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

У якості наявності підстав звертатися до суду з вказаними вимогами позивач посилається на те, що ГУ ДПС було прийнято рішення від 23.05.2024 року про опис майна в податкову заставу, що перебуває у власності відповідача, а також про складення податковим керуючим акту про перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим.

Згідно з актом від 30.10.2024 року відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

Вказана фраза є цитатою з ПКУ, проте чітко не визначено, що стало підставою для складання такого акту.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, для суб`єктів владних повноважень правові висновки Верховного Суду є обов`язковими в силу приписів ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Верховний Суд в постанові від 13.05.2022 року по справі №2040/6073/18 аналізуючи норми ПКУ дійшов правового висновку, що право звернутися з вимогами до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків в загальному порядку у контролюючого органу виникає лише в разі відмови судом у прийнятті заяви на підставі статті 283КАС України.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є обраним заявником способом податкового примусу у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, однак доказів дотримання процедури застосування такого заходу податкового примусу позивачем до суду не надано. Окрім цього, статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Верховний Суд сформував висновок, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків можливо виключно у випадках накладення арешту на кошти як виду адміністративного арешту за рішенням суду.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджений наказом наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632.

Дотримання позивачем вказаних висновків та положень законодавства у позові не висвітлено.

Крім того, відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення назви вказаних документів та кількість аркушів кожного доданого документа.

Позивачем у позові у якості додатків, зокрема, зазначено: «прошнуровані матеріали справи на 17 арк», проте зазначене суперечить п.8 ч.2 ст.160 КАС України.

Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз`ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом подання до суду належним чином оформленого позову у відповідності до вимог ст.160-161 КАС України.

Інститут залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардінале» про стягнення податкового боргу, про зупинення видаткових операцій - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва