Постанова

від 09.01.2025 по справі 351/2215/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 351/2215/23

Провадження № 22-ц/4808/80/25

Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І. Р.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Бойчука І.В., Василишин Л.В.,

секретаря Струтинської Д.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Тиніва І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Снятинської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки і призначення опікуна, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тинів Ігор Дмитрович, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Сегіним І.Р. 15 жовтня 2024 року в м. Снятин Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки і призначення опікуна.

Заяву обґрунтовано тим, що він проживає по АДРЕСА_1 разом із рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю у зв`язку із психічним захворюванням. Він здійснює за нею догляд протягом трьох років. Після смерті батька сестра проживала одна, однак за останні роки стан її здоров`я значно погіршився, у зв`язку з чим вона потребує стороннього догляду.

Внаслідок психічної хвороби ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій, не може ними керувати та висловлювати свої думки, не розуміє обставин, що відбуваються навколо неї.

Він (заявник) має добрий стан здоров`я, алкогольними та наркотичними засобами не зловживає, на обліку у наркологічному або психоневрологічному диспансері не перебуває, відносини між ним та сестрою доброзичливі та довірливі, тому має можливість і бажання здійснювати догляд за сестрою, дбати про неї, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати належним доглядом та лікуванням і бути її опікуном.

Просив визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його її опікуном (а.с.1).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2024 року позов задоволеночастково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 відмовлено. Визначено строк дії рішення суду два роки з моменту набрання ним законної сили (а.с.151-153).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд враховуючи, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом, зазначене захворювання позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, що підтверджується відповідним висновком, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання її недієздатною.

Відмовляючи в іншій частині вимог, суд виходив з того, що рішення Органу опіки та піклування Снятинської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатною ОСОБА_2 прийнято без достатнього врахування Правил опіки та піклування, за відсутності всіх необхідних висновків, без перевірки наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатною, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про призначення заявника опікуном недієздатної.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду в частині відмовлених вимог, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тинів І.Д., подано апеляційну скаргу з мотивів порушення норм матеріального права та ненадання належної оцінки доказам.

Не погоджується із висновком суду щодо прийняття рішення виконавчим комітетом Снятинської міської ради про рекомендації щодо встановлення опіки та піклування про призначення опікуна ОСОБА_1 без достатнього врахування Правил опіки та піклування.

Зазначає, що а ні Правила, а ні Цивільний кодекс України не містять вимог щодо процесуального оформлення подання органу опіки та піклування про призначення опікуна для недієздатної особи. В оскаржуваному судовому рішенні відсутні посилання на будь-які нормативно-правові акти, які б містили вимоги щодо оформлення органом опіки та піклування вказаного подання.

Крім того, під час розгляду справи судом обставин, визначених пунктом 3.2 Правил (в якому визначено перелік осіб, які не можуть бути опікунами (піклувальниками)) та статті 64 ЦК України, які б унеможливлювали призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , яку визнано недієздатною, - не встановлено. Докази такого в матеріалах справи відсутні.

Вважають, що рішення виконавчого комітету Сняинської міської ради від 21.08.2024 року та подання органу опіки і піклування прийняті з дотриманням вимог закону, а судом не надано йому належної оцінки.

Щодо перевірки наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_2 (дружина, син), а також наявність у сім`ї заявника та іншу стать недієздатної, то а ні положення Цивільного кодексу України, а ні Правила опіки та піклування не встановлюють обов`язку органу опіки та піклування під час призначення опікуна для особи, яка визнана недієздатною, перевіряти наявність інших осіб, які можуть здійснювати опіку. Також чинне законодавство, яке визначає порядок призначення опікуна недієздатній особі, не містить будь-яких обмежень чи застережень щодо ґендеру (статі) опікуна.

Окрім цього, підставою для призначення особи опікуном недієздатної особи необхідна заява такої особи про призначення її опікуном, тобто добровільна згода, що узгоджується із статтею 63 ЦК України. Однак, під час розгляду справи органом опіки та піклування не повідомлялось про звернення будь-яких третіх осіб із заявами про призначення їх опікунами ОСОБА_2 і такі особи до розгляду даної справи ні з ініціативи органу опіки та піклування, ні з власної ініціативи не залучались, що свідчить про їх відсутність.

Наголошує, що частиною 1 статті 67 ЦК України визначено, що опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Наразі фактичні функції опікуна ОСОБА_2 здійснює заявник ОСОБА_1 , який є її рідним братом. Батьки померли, недієздатна ОСОБА_2 не заміжня, дітей не має. Інші особи, зокрема родичі далекого ступеня споріднення, які б також виявили бажання опікуватися над ОСОБА_2 , відсутні.

У зв`язку з цим вважають, що суд оскаржуваним рішенням не забезпечив реальний захист прав недієздатної ОСОБА_2 та поставив її у безпорадне становище.

Крім того вважають необґрунтованими посилання суду на те, що право заявника бути опікуном може бути обмежене у зв`язку із його обов`язком щодо захисту Вітчизни, оскільки заявник у встановленому законом порядку на військову службу не призваний, докази такого в матеріалах справи відсутні. Суд не може на власний розсуд обмежувати особу в реалізації її прав, якщо такі обмеження не встановлені у визначеному законом порядку.

За наведенихпідстав проситьскасувати рішеннясуду вчастині відмовиу задоволеннізаяви ОСОБА_1 про призначенняйого опікуномнедієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалитив ційчастині новерішення,яким йогозаяву задовольнити(а.с.155-158).

Позиція інших учасників справи

Снятинською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області подано письмові пояснення. Зазначають, що з огляду на ступінь споріднення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , їхні сімейні відносини, фактичну можливість ОСОБА_1 здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_3 , а також враховуючи відсутність інших осіб, які б могли здійснювати опіку та постійний догляд за недієздатною ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому органом опіки та піклування було враховано інтереси підопічної особи ОСОБА_2 , що випливають з її спільного проживання з ОСОБА_1 , наявність родинного споріднення, тривале перебування недієздатної ОСОБА_2 під фактичною опікою свого брата ОСОБА_4 , що сформувало між ними уставлене взаєморозуміння та контакт, необхідні для належного контролю за поведінкою недієздатної у зв`язку з її хворобою та можливість контролювати її дії. Саме ОСОБА_5 сприймається хворою ОСОБА_2 у належний спосіб з можливістю виконання вказівок та вимог щодо контролю поведінки недієздатною, він також забезпечує належний рівень захисту її життєвих прав та інтересів. У зв`язку з чим Орган опіки та піклування Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Тиніва І.Д.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

У судове засідання не з`явився представник заінтересованої особи Орган опіки та піклування Снятинської міської ради, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення кореспонденції в електронний кабінет.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною ніким не оскаржено, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ст. ст.263,264 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такіпитання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимогиі заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення длявирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносинисторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягаєзастосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або впозові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Тиніва І.Д., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 759103 від 03.02.2022 року (а.с.14-15).

Згідно виписки з історії хвороби № 580/10 ОСОБА_2 вперше лікувалася в Обласній психоневрологічній лікарні № 3 з 12.03.2008 року по 04.04.2008 року. Діагноз: легка розумова відсталість з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, ускладнена функціональними пароксизмами, з соціально-трудовою дезадаптацією (а.с.28-29).

Відповідно до виписки із медичної картки (стаціонарного) хворого Снятинської ЦРЛ ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 08.05.2013р. по 17.05.2013р. з діагнозом: епілепсія з різкими великими судомними приступами, розумова відсталість (а.с.43-44).

Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3672/13 Обласної психо-неврологічної лікарні № 3 м. Івано-Франківськ встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 25.11.2013р. по 29.11.2013р. Повний діагноз: (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Легка розумова відсталість, складний тип олігофренічного дефекту, ускладнений частими функціональними пароксизмами (за тиждень у відділенні спостерігалося 10 нападів), з соціально-трудовою дезадаптацією. Психічний стан при виписці: стан з незначним покращенням. Відповіді на запитання примітивні, однослівні. Орієнтована на побутовому рівні. Фон настрою дещо вирівнявся. У відділенні за тиждень спостерігалося 10 функціональних нападів. В супроводі рідних виписана додому (а.с.4748).

Із виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОМКВ ОПНЛ №3 № 2123/18 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 28.12.2018р. по 28.12.2018р., повний діагноз: (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): легка розумова відсталість, складний тип олігофренічного дефекту, ускладнений частими функціональними пароксизмами, з соціально-трудовою дезадаптацією. В супроводі брата виписана додому. Оформлені документи на МСЕК. Ефективність лікування: покращення. Працездатність: частково знижена (а.с.7677).

Відповідно до довідки про склад сім`ї Старостинського округу № 1 с. Новоселиця Снятинської міської ради від 02.08.2023р. № 307 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 - інвалід ІІІ групи, разом з нею проживає заявник ОСОБА_1 (а.с.79).

Згідно довідки про склад сім`ї Старостинського округу № 1 с. Джурів Снятинської міської ради від 02.08.2023р. № 639 в господарстві за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: заявник ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_6 , діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.80).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 02.08.2023 року №306 в господарстві по АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , разом з нею проживає ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , а фактично проживає по АДРЕСА_1 (а.с.81).

Відповідно до довідок комунального некомерційного підприємства Снятинська багатопрофільна лікарня Снятинської міської ради від 16.08.2023 року, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах (а.с.38, 39).

Згідно довідки комунального некомерційного підприємства Снятинська багатопрофільна лікарня від 01.08.2023 року №423, ОСОБА_2 перебуває в психіатричному кабінеті на "Д" обліку (а.с.40).

Кровна спорідненість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як брата і сестри підтверджується їх свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно (а.с.10, 11).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Івано-Франківської філії судових експертиз ДУ "Інституту судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" № 162/2024 від 09.05.2024 року, ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - легкою розумовою відсталістю, що згідно МКХ-10 F70. Зазначене захворювання позбавляє підекспертну ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.105-109).

Відповідно до подання комісії з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування Снятинської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради № 285-08/2024 від 21.08.2024 року, комісія з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі прийняття рішення про визнання останньої недієздатною (а.с.121-122).

В апеляційній інстанції представником заявника долучено довідку Лікарської консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Снятинська багатофункціональна лікарня» Снятинської міської ради №3741 від 03.12.2024 року, видану ОСОБА_2 в тому, що вона пройшла медичне обстеження. Діагноз: помірна розумова відсталість з емоційно вольовою нестійкістю та частими епілептичними приступами з втратою свідомості. Висновок: у зв`язку із погіршенням стану здоров`я потребує цілодобового нагляду та догляду.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Новоселицькою сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 17 травня 1994 року, підтверджено ОСОБА_9 (батько недієздатної ОСОБА_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 12, а інформація, яка міститься у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області 17 липня 2006 року, підтверджує факт настання смерті ОСОБА_10 (матері недієздатної ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації смертей 17 липня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 8 (а.с.12,13).

У матеріалах справи міститься довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 218912 від 01.03.2023 року, видана ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає по АДРЕСА_3 , згідно якої він є особою з інвалідністю третьої групи до 01.03.2026 року. (а.с.133,134).

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_11 є повнорідним братом його та недієздатної ОСОБА_2 , який проживає окремо з дитинства, емоційного зв`язку із недієздатною не має, з нею не підтримує жодних відносин, зокрема, протягом останніх п`яти років. Інших родичів першого ступеня споріднення у недієздатної немає.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88 (далі-Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Відповідно до п.1.7 Правил органи опіки та піклування, вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Згідно з п.1.8 Правил рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Згідно з п. 3.2 Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у призначенні опікуном недієздатної ОСОБА_2 її повнорідного брата - заявника ОСОБА_1 з мотивів, що рішення про призначення опікуном заявника органом опіки та піклування прийняте без достатнього врахування Правил опіки та піклування, за відсутності всіх необхідних висновків, без перевірки наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатною, іншу стать недієздатної та те, що заявник є особою мобілізаційного віку, оскільки такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону, побудовані на припущеннях.

Статтею 64 ЦК України визначено виключний перелік обставин, за яких особа не може бути призначена опікуном чи піклувальником. Так, згідно з положеннями цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав або ж якщо поведінка та інтереси такої особи суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування.

Передбачених нормами цієї статті обставин, які виключають можливість призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , при розгляді справи апеляційним судом не встановлено.

Всупереч вимог пункту 3 частини 4 статті 265 ЦПК України, суд не навів у рішенні мотивованої оцінки висновку органу опіку і піклування і подання про призначення опікуном недієздатної ОСОБА_2 її повнорідного братазаявника ОСОБА_1 та відхилив подання органу опіки та піклування Снятинської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 з підстав, не передбачених законом, формально підійшов до вирішення питання щодо опіки, не з`ясувавши мотиви подання щодо самого заявника.

Згідно з приписами частини 4 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Із змістурішення Снятинської міської ради №285-08/2024 від 21.08.2024 року про призначення опікуном недієздатної ОСОБА_2 її брата ОСОБА_1 , з урахуванням пояснень, наданих до апеляційного суду, вбачається, що орган опіки у піклування ретельно перевірив відповідність особи заявника вимогам, яким має відповідати майбутній опікун та встановив, що заявник ОСОБА_1 є братом недієздатної ОСОБА_2 , отже, перебуває у родинних відносинах з недієздатною першого ступеня споріднення, проживає разом з нею, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї майбутнього опікуна, не перебуває на лікуванні та під диспансерним обліком у лікаря нарколога чи психіатра, не притягувався до кримінальної відповідальності, в розшуку не перебуває, за станом здоров`я може бути опікуном.

Органом опіки та піклування висловлена згода на призначення опікуном ОСОБА_1 , про що внесено відповідне подання.

Щодо посилань суду на те, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та обов`язок щодо захисту Вітчизни, повинен з`ясувати необхідність такого, колегія суддів виходить з наступного.

Норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містять положень щодо заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призовного віку.

У справі, що переглядається, суд залишив поза увагою той факт, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам по собі факт звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та обов`язок щодо захисту Вітчизни не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення особи призовного віку опікуном над недієздатною фізичною особою.

Ураховуючи приписи частини 4 статті 63 ЦК України, висновок суду про неможливість призначення ОСОБА_1 опікуном ще і з тих підстав, що він є особою призовного віку не тільки суперечить зібраним у справі доказам, але і не узгоджується із нормами матеріального та процесуального закону. Визначальним при вирішенні питання щодо можливості призначення опікуном є врахування даних про особу заявника, особистих стосунків з підопічним, можливості виконувати обов`язки опікуна.Зазначені обставини перевірив орган опіки та піклування та виклав у своєму висновку.

У суді апеляційної інстанції заявник пояснив, що має з недієздатною емоційний контакт, сімейні стосунки, вона вважає його думку авторитетною. Пояснив, що і до звернення до суду з заявою опікувався і опікується своєю недієздатною сестрою, яка хворіє з 2008 року, вирішує питання транспортування її до медичних закладів, допомоги щодо побутових питань, інших членів сім`ї, які зобов`язані опікуватися недієздатною, немає.

Судом безспірно встановлено, що батьки недієздатної померли, а інший повнорідний брат проживає окремо і територіально віддалено. Заявник проживає разом із недієздатною і інших родичів першого ступеня споріднення у недієздатної немає.

Стаття 8 Конвенції з прав людини передбачає, що Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб".

Що стосується позитивних зобов`язань, які держави-члени мають відносно вразливих осіб, які страждають на психічні захворювання, ЄСПЛ підтвердив, що психічне здоров`я також має розглядатися як важлива частина приватного життя, пов`язана з аспектом моральної цілісності. Збереження психічної стабільності в цьому контексті є неодмінною умовою ефективного здійснення права на повагу до приватного життя (Bensaid проти Сполученого Королівства, § 47).

ЄСПЛ такожвстановив,що відповіднодо статті8держави зобов`язанізабезпечувати захистправа психічнохворих осібна приватнеі сімейнежиття (В.проти Румунії(№2),§ 117,К.та Т.проти Фінляндії[ВП]). Увипадках,коли державивводять юридичнунедієздатністьпсихічно хворихосіб,Суд визначивпроцесуальні вимоги,необхідні длязахисту правза статтею8.ЄСПЛ наголошуєна якостіпроцедури прийняттярішень (Salontaji-Drobnjakпроти Сербії,§§ 144-145).та визнав,що позбавленнядієздатності безперечноє серйознимвтручанням управо наповагу доприватного життяособи,що захищаєтьсязгідно зістаттею 8. Суд постановив, що держави повинні забезпечити належні гарантії того, щоб люди з психічними вадами могли приймати участь у процесах і ці процеси повинні бути досить індивідуалізовані задля задоволення їх унікальних потреб (Zehentner проти Австрії, § 65; Штукатуров проти Росії, §§ 94-96; Герцегфалви (Herczegfalvy) проти Австрії, § 91).

Вирішуючи питання про призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 слід виходити з права недієздатної особи на повагу до сімейного життя та сім`ю, усталених сімейних зв`язків осіб першого ступеня споріднення, пов`язаності їх побуту, емоційного зв`язку, сприйняття родинного кола, дійсних намірів опікуватися недієздатним членом сім`ї, враховуючи відчутність інших близьких родичів.

Оскільки ОСОБА_1 здатний виконувати опікунські обов`язки стосовно недієздатної ОСОБА_2 , заява підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в цій частині.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді справи суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував, що недієздатна ОСОБА_2 потребує постійної опіки, таку опіку може надавати їй заявник, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та рекомендацій лікарського висновку щодо особливостей належного догляду за цією особою та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні опікуном ОСОБА_1 належить скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви в частині призначення опікуном ОСОБА_1 в межах строку дії рішення Снятинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від15жовтня 2024року про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання цим рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.374,376,381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ТинівІгор Дмитрович,задовольнити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Василишин

Повний текстпостанови складено13січня 2025року.