Вирок

від 28.01.2025 по справі 727/2938/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4

за участі сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9

представника потерпілої ОСОБА_10

представника ТДВ «СК» Гардіан» ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023262020004215, за апеляційними скаргами: заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 , представника ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - ОСОБА_13 , представника ТДВ «СК «ГАРДІАН» - ОСОБА_11 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні має одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

ЄУНСС:727/2938/24

НП:№11-кп/822/435/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_14

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 листопада 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КПК України.

ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», ТДВ «СК» Гардіан», про стягнення страхового відшкодування - задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_9 страхове відшкодування завдане страховим випадком в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень, та моральну шкоду в розмірі 80 400 (вісімдесят тисяч чотириста) гривень.

Стягнуто з ТДВ «СК» Гардіан» на користь ОСОБА_9 страхове відшкодування завдане страховим випадком в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень, та моральну шкоду в розмірі 80 400 (вісімдесят тисяч чотириста) гривень.

У задоволенні іншої частини вимог цивільного позову - відмовлено.

Вирішено питання щодо долі речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні.

На вказаний вирок суду першої інстанції надійшли апеляційні скарги: заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 , представника ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - ОСОБА_13 , представника ТДВ «СК «ГАРДІАН» -

ОСОБА_15 своїй апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи правильності кваліфікації дій обвинувачених та доведеності їх вини, просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким на підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням їм іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон України про кримінальну відповідальність, оскільки необґрунтовано звільнив обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що не допускається ст.75 КК України.

Представник ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» - ОСОБА_13 у поданій апеляційній скарзі просить вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.11.2024 р. змінити в частині вирішення цивільного позову та стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_9 45481,81грн. страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілої, а у решті позовних вимог - відмовити.

Зазначає, що витрати на лікування не підлягають відшкодуванню, оскільки такі документально не підтверджені.

Також, на думку апелянта, не підлягають відшкодуванню і витрати на проведення поминального обіду та поминальної служби, оскільки такі не відносяться до витрат на поховання.

Вважає, що стягнення страхового відшкодування у розмірі 320000грн. та 80400грн. моральної шкоди за смерть потерпілої суперечить порядку визначення розміру відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого, передбаченому ст.24,27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та перевищує суму за шкоду життю і здоров`ю, встановлену у полісі страхування.

Стверджує, що винуватцями ДТП є двоє обвинувачених, а тому розмір страхового відшкодування має бути визначений пропорційно, в рівних частках.

Окрім вказаного, на думку апелянта, суд першої інстанції неправильно застосував п.27.2. ст.27 вищевказаного Закону та ст.1200 ЦК України, оскільки ОСОБА_16 є повнолітньою та працездатною особою і не належить до категорій осіб, вказаних у ч.1 ст.1200 ЦК України.

Представник ТДВ «СК» Гардіан» - ОСОБА_11 у поданій нею апеляційній скарзі також просить змінити вирок районного суду в частині вирішення питання щодо цивільного позову, а саме зменшити розмір страхового відшкодування моральної шкоди до 40200 грн, а у решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовує такими ж доводами як і представник ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» - ОСОБА_13 .

На вказані вище апеляційній скарги представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подала заперечення, у якому просила відмовити у задоволенні поданих апеляційних скарг, мотивуючи тим, що вирок суду у частині цивільного позову є законним та обґрунтованим.

Як було встановлено у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції, 31.10.2023р. приблизно о 19 год. 05 хв., водій ОСОБА_17 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «БМВ-535Д», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Героїв Майдану в м. Чернівці Чернівецької області, зі сторони проспекту Незалежності в напрямку до площі Соборної, на швидкості більше 50 км/год., що перевищує допустиму в межах населеного пункту, а водій ОСОБА_7 , у цей час, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по вулиці Героїв Майдану в м. Чернівці Чернівецької області, зі сторони площі Соборної до проспекту Незалежності. Водій ОСОБА_17 , наближаючись до регульованого світлофорами перехрестя вулиць Героїв Майдану та О.Щербанюка, не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, допустив зіткнення з автомобілем марки "Рено Меган", із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який зупинившись на регульованому світлофорами перехресті вулиць Героїв Майдану та Олександра Щербанюка, проявивши неуважність та самовпевненість у своїх діях, не врахувавши дорожньої обстановки, при цьому не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги у русі зустрічному транспортному засобу та розпочав виконання маневру повороту ліворуч, при цьому виїхав на перехрестя, де і відбулося зіткнення двох транспортних засобів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажирці автомобіля марки "Рено Меган", із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 862, від 11.12.2023, спричинено смерть, яка настала від токсико-бактеріального шоку, сепсису, внаслідок лівобічної посттравматичної вогнищевої гнійної пневмонії, гнійного менінгіту, які розвинулись як ускладнення отриманої за життя полі травми: закритої тупої травми грудної клітки з переломами: 2-5-го та 7-9-го ребер по середньо-акселярній лінії справа, 2-8-го ребер по середньо-ключичній лінії зліва, 5-10-го ребер по лопатковій лінії з права, закритої тупої травми живота з розривом капсули з поширенням на паренхіму селезінки, розривом сечового міхура по передній поверхні, переломів кісток тазу, правої та лівої клубових кісток в ділянці задньо-верхніх остів, правої та лівої бічних мас крижової кістки, переднього відділу вертлюжної впадини справа, верхніх гілок лонних кісток справа та зліва, малих гілок сідничних кісток справа та з ліва.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_6 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР , а водій ОСОБА_7 - в результаті порушення та невиконання вимог п. 10.1 та 16.16 ПДР, які перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також водій ОСОБА_6 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 1.5, 2.3 (б,д) та 12.3 ПДР, а водій ОСОБА_7 - п. 1.5, 2.3 (б,д) ПДР, які сприяли порушенню вищевказаних правил.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, доводи прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилаючись на обставини у ній викладені, представника ТДВ «СК» Гардіан» - ОСОБА_11 , яка також підтримала подану нею апеляційну скаргу, думку обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , а також потерпілу ОСОБА_9 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 з цього питання, надавши учасникам судового провадження слово у судових дебатах, а обвинуваченим і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки подія кримінального правопорушення, доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій обвинувачених, визначена міра покарання в апеляційних скаргах не оспорюються, то колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено.

Водночас, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що ч. 1 ст. 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд призначив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаткове покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами, проте всупереч вимогам ст. 75 КК України звільнив їх від його відбування, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, як те передбачено п.4 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд апеляційної інстанції погоджується з видом та розміром, як основного, так і додаткового, покарання, призначеного судом першої інстанції за ч.2 ст.286 КК України, а так само й з тривалістю іспитового строку та обсягом покладених на обвинувачених судом обов`язків, та вважає за необхідне, на підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинувачених від відбування лише основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Аналізуючи рішення районного суду у частині вирішення цивільного позову, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_9 заявила цивільний позов до ОСОБА_6 , ПрАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп», ТДВ «СК» Гардіан», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (а.41-64, т.1).

Відповідно до ч.5 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, та із застосуванням норм ЦПК України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, здійснюється відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який діяв на момент ДТП.

З матеріалів провадження вбачається, що між ПрАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп» та ОСОБА_19 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-212213492 від 27.11.2022р., згідно з умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «БМВ-535Д», 2005 року випуску (а.к.п.54, т.3).

Страхова сума (ліміт відповідальності страховика перед страхувальником) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000 грн; за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн.

Відповідно до копії полісу №ЕР-215572157, такий було укладено між ТДВ «СК» Гардіан» та ОСОБА_7 на період з 07.07.2023р. по 06.07.2024р., при цьому забезпеченим транспортним засобом є автомобвль марки «Renault megane», д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску (а.к.п.55, т.3).

Страхова сума (ліміт відповідальності страховика перед страхувальником) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000 грн; за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн.

Отже, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власників транспортних засобів під керуванням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була застрахована ПрАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп» та ТДВ «СК» Гардіан».

За змістом ст.22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Статтею 23 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 27.2. статті 27 Закону визначено, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 2 статті 1200 ЦК України встановлено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719 сво 20).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, предметом позову потерпілої є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, а тому доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й обставини, за яких особа перебувала на утриманні померлої та потребувала матеріальної допомоги.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні, а потерпілою не надано докази на підтвердження того, що вона належить до кола осіб, які мають право на відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої, тобто є непрацездатною особою та була на утриманні померлої або мала на день її смерті право на одержання утримання.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково стягнув з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» та з ТДВ «СК» Гардіан» на користь ОСОБА_9 страхове відшкодування завдане страховим випадком.

Проаналізувавши рішення районного суду у частині стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» та з ТДВ «СК» Гардіан» на користь ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 80 400 гривень з кожної, колегія суддів доходить такого.

Пунктом 27.3 статті 27 Закону, передбачено що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 01 січня 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.

Настання страхового випадку мало місце 31 жовтня 2023 року.

Виходячи з вищевказаного, загальний розмір страхового відшкодування становить 80400 грн. (6700*12), тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди складає вказану суму.

Водночас, поза увагою суду залишилось те, що відповідно до пункту 3 статті 36 Закону, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та ніким не заперечується, відповідальними у смерті потерпілої є двоє водіїв - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому розмір страхового відшкодування визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на два.

Отже, стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» та з ТДВ «СК» Гардіан» на користь ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 80 400 гривень з кожної, не узгоджується з п.3 ст.36 Закону, а тому і у цій частині рішення районного суду колегія суддів вважає таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» - ОСОБА_13 про те, що витрати на лікування та на проведення поминального обіду і поминальної служби, не підлягають відшкодуванню, то таким апеляційний суд позбавлений надати оцінку, оскільки така позовна вимога до цивільного відповідача - ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» не пред`являлась.

Колегія суддів не може погодитись із доводами, наведеними у запереченні представника потерпілої, про застосування у даному випадку норми ст.1207 ЦК України, оскільки вказаною статтею передбачено обов`язок держави відшкодувати шкоду, завдану смертю внаслідок кримінального правопорушення у передбачених вказаною нормою випадках.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що вирок районного суду підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нового вироку, а подані апеляційні скарги - задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 418, 420,421, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги: заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 , представника ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - ОСОБА_13 , представника ТДВ «СК «ГАРДІАН» - ОСОБА_11 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 листопада 2024 року скасувати у частині призначеного покарання із звільненням від відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України та у частині вирішення цивільного позову.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КПК України.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», ТДВ «СК» Гардіан», про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ТДВ «СК» Гардіан» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 - відмовити.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3