Рішення

від 28.01.2025 по справі 500/5686/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5686/24

28 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000030/2 від 08.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Просить врахувати, що декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню.

Ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову повністю та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені позивачем числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Просить врахувати, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості раніше здійсненого митного оформлення за резервним методом визначення митної вартості згідно з ЕМД від 09.02.2024 №UA403070/2024/1262 (товар - ананаси консервовані з додаванням цукру. Без спирту, масою нетто не більше як 1кг із концентрацією цукру менше19%мас. Консервовані ананаси у легкому сиропі. Розфасовані у бляшані банки вагою нетто 565г, по 24 шт. у картонній коробці. Виробник - TAKERNG PINEAPPLE INDUSTRIAL CO., LTD. Торговельна марка - DOMASHNI PRODUKTІ. Країна виробництва - Таїланд (TH).; умови поставки FOB) на рівні 1,55 дол. США/кг).

Ухвалою суду від 16.10.2024 відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/PFC001 від 19.07.2023, укладеного між компанією «Prachuab Fruit Canning Co., Ltd.» (Таїланд) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № PFC-077/2024 від 27.01.2024, позивачем на митну територію України ввезено товар.

06.05.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA403030005601U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Ананаси "Selected" (англ, "відбірні") згідно маркування, консервовані в сиропі, сорт КАЙЄН без додання спирту, з доданням цукру меньше 19%, у первинних упаковках, масою нетто не більш як 1кг: -кільцями, в жерстяних банках 24х580мл, об`єм банки 580мл (540г+/-5%) -1350ящиків. Чиста вага нетто: 17496кг. Торговельна марка: "Tropic Life" Виробник: PRACHUAB FRUIT CANNING CO.,LTD. Країна виробництва: TH».

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030005601U2 від 06.05.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне: 1. Під час проведеного повного митного огляду в частині доглянутого встановлено, що у контейнері TCKU3438882 знаходиться товар: Товар - Ананаси «Selected" (англ. "відбірні") згідно маркування, консервовані в сиропі, сорт КАЙЄН, без додання спирту, з доданням цукру менше 19%, у первинних упаковках, масою нетто не більш як 1кг: - кільцями, в жерстяних банках 24х580 мл, об`єм банки 580мл (540г+/-5%) -1350 ящиків. Торговельна марка: "Tropic Life" Виробник: PRACHUAB FRUIT CANNING CO.,LTD» Забезпечено ідентифікацію товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Встановлено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 19.07.2023 № PF/PFC001. Постачальник Prachuab Fruit Canning Co., Ltd. поставляє товар, точне найменування і асортимент яких вказано в рахунках- фактурах. (п 1.1). В рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.01.2024 №PFC-077/2024 вказано, що даний товар третього сорту, що не відповідає інформації зазначеній в 31 гр. та результатам митного огляду; 2. Згідно п.2.1 договору від 19.07.2023 № PF/PFC001 якість товару, що постачається повинна відповідати відповідному Додатку та підтверджуватися документами у відповідності з пунктом 6.3 договору. Інвойс від 27.01.2024 №PFC-077/2024, пакувальний лист від 27.01.2024 №PFC-077/2024, коносамент від 03.02.2024 №HLCUBKK240188182 містить інформацію лише про товар «Консервований ананас кусочками в легкому сиропі 24x580 мл., III сорту», що не відповідає заявленим даним гр.31; 3. Згідно договору надання послуг на морське перевезення вантажів від 01.01.2024 №1018 між ТОВ «ХАПАГ-ЛЛОЙД УКРАЇНА» (Виконавець) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД" (Замовник) передбачено: - замовник здійснює оплату наданих послуг за рахунками Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інші строки оплати не погоджені Сторонами у письмовому вигляді. Видання коносаменту по експорту та випуск контейнера по імпорту здійснюється після отримання повної оплати виставлених рахунків. (п 5.6.) - У разі прострочення платежу Виконавець залишає за собою право застосовувати процентну ставку 0,1% за кожен день простроченної заборгованності. (п 5.7.) В рахунках від 22.03.2024 №№2146516742, 2146516743 вказано термін оплати до 25 березня 2024 року, однак платіжні інструкції не подано; відповідно до залізничної накладної від 23.04.2024 № 31506415 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 09.04.2024 №24/04/30/P/0002 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення; 4. В листі ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" від 01.05.2024 №34/05 зазначено, що вартість погрузочно-розвантажувальних робіт в порту складає 8325,32 грн, зазначена в рахунку від морської лінії ХАПАГ-ЛЛОЙД № 2146516742 від 22.03.2024. Однак, рахунок містить інформацію про міжнародне перевезення вантажобагажу (морським транспортом) та не містить жодної інформації щодо згаданих складових; 5. Згідно з залізничною накладною від 23.04.2024 № 31506415 станція відправлення товару вказано ГЛІВІЦЕ ПОРТ (графа 2), проте згідно коносаменту № HLCUBKK240188182, проформи від 09.04.2024 №24/04/30/P/0002, порт прибуття - Гдиня. Також в гр.3 залізничної накладної (заява відправника) зазначено- перевезення по колії «ПЦЦ ІНТЕРМОДАЛЬ А.О.» по договору ВС/77/2022-ЦЮ». Однак до митного оформлення подано договір від 12.08.2023 №12/08; 6. Свіфт платіж від 20.03.2024 на суму 14850 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: -У графі 70 платіжної інструкції міститься гр.70 містить посилання лише на реквізити контракту; - Сума транзакції згідно з графою 32 платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 27.01.2024 №PFC-077/2024; 7. Наданий прайс-лист від 19.01.2024 на товар «шматочки консервованого ананаса в легкому сиропі, 3 сорт», однак ввезено товар іншої якості (відбірний); 8. Експортна декларація країни відправлення №A025-1-6701-04505 без відміток уповноваженого органу.

Таким чином, на переконання митного органу з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митої вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та невключення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додаткових документів не було надано.

Листом від 07.05.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000030/2 від 08.05.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. АСУР згенеровано форму митного контролю щодо контролю митної вартості за кодом МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно, митним органом згенеровано митні формальності за кодом 203-1. Під час проведеного повного митного огляду в частині доглянутого встановлено, що у контейнері TCKU3438882 знаходиться товар: Товар - Ананаси «Selected" (англ. "відбірні") згідно маркування, консервовані в сиропі, сорт КАЙЄН, без додання спирту, з доданням цукру меньше 19%, у первинних упаковках, масою нетто не більш як 1кг: - кільцями, в жерстяних банках 24х580 мл, об`єм банки 580мл (540г+/-5%) -1350 ящиків. Торговельна марка: "Tropic Life" Виробник: PRACHUAB FRUIT CANNING CO.,LTD» Забезпечено ідентифікацію товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Встановлено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 19.07.2023 № PF/PFC001. Постачальник Prachuab Fruit Canning Co., Ltd. поставляє товар, точне найменування і асортимент яких вказано в рахунках- фактурах. (п 1.1). В рахунку-фактурі ( інвойсі) від 27.01.2024 №PFC-077/2024 вказано, що даний товар третього сорту, що не відповідає інформації зазначеній в 31 гр. та результатам митного огляду. Згідно п.2.1 договору від 19.07.2023 № PF/PFC001 якість товару, що постачається повинна відповідати відповідному Додатку та підтверджуватися документами у відповідності з пунктом 6.3 договору. Інвойс від 27.01.2024 №PFC-077/2024, пакувальний лист від 27.01.2024№PFC-077/2024, коносамент від 03.02.2024 №HLCUBKK240188182 містить інформацію лише про товар «Консервований ананас кусочками в легкому сиропі 24x580 мл., III сорту», що не відповідає заявленим даним гр.31. Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, належать, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо з умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ( частина друга статті 53 МКУ). Згідно договору надання послуг на морське перевезення вантажів від 01.01.2024 №1018 між ТОВ «ХАПАГ-ЛЛОЙД УКРАЇНА» (Виконавець) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД" (Замовник) передбачено: - замовник здійснює оплату наданих послуг за рахунками Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інші строки оплати не погоджені Сторонами у письмовому вигляді. Видання коносаменту по експорту та випуск контейнера по імпорту здійснюється після отримання повної оплати виставлених рахунків. (п 5.6.) - У разі прострочення платежу Виконавець залишає за собою право застосовувати процентну ставку 0,1% за кожен день простроченної заборгованності. (п 5.7.) В рахунках від 22.03.2024 №№2146516742, 2146516743 вказано термін оплати до 25 березня 2024 року, однак платіжні інструкції не подано. Відповідно до залізничної накладної від 23.04.2024 № 31506415 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 09.04.2024№ 24/04/30/P/0002 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення. В листі ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" від 01.05.2024 №34/05 зазначено, що вартість погрузочно-розвантажувальних робіт в порту складає 8325,32 грн, зазначена в рахунку від морської лінії ХАПАГ-ЛЛОЙД № 2146516742 від 22.03.2024. Однак, рахунок містить інформацію про міжнародне перевезення вантажобагажу (морським транспортом) та не містить жодної інформації щодо згаданих складових. Згідно з залізничною накладною від 23.04.2024 № 31506415 станція відправлення товару вказано ГЛІВІЦЕ ПОРТ (графа 2), проте згідно коносаменту № HLCUBKK240188182, проформи від 09.04.2024 № 24/04/30/P/0002, порт прибуття - Гдиня. Також в гр.3 залізничної накладної (заява відправника) зазначено- перевезення по колії «ПЦЦ ІНТЕРМОДАЛЬ А.О.» по договору ВС/77/2022-ЦЮ». Однак до митного оформлення подано договір від 12.08.2023 №12/08. Свіфт платіж від 20.03.2024 на суму 14850 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: - У графі 70 платіжної інструкції міститься гр.70 містить посилання лише на реквізити контракту; - Сума транзакції згідно з графою 32 платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 27.01.2024 №PFC-077/2024; Наданий прайс-лист від 19.01.2024 на товар «шматочки консервованого ананаса в легкому сиропі, 3 сорт», однак ввезено товар іншої якості (відбірний). Експортна декларація країни відправлення №A025-1-6701-04505 без відміток уповноваженого органу. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості раніше здійсненого митного оформлення за резервним методом визначення митної вартості згідно з ЕМД від 09.02.2024 №UA403070/2024/1262 (товар - ананаси консервовані з додаванням цукру. Без спирту, масою нетто не більше як 1кг із концентрацією цукру менше19%мас. Консервовані ананаси у легкому сиропі. Розфасовані у бляшані банки вагою нетто 565г, по 24 шт у картонній коробці. Виробник - TAKERNG PINEAPPLE INDUSTRIAL CO., LTD. Торговельна марка - DOMASHNI PRODUKTІ. Країна виробництва - Таїланд (TH).; умови поставки FOB) на рівні 1,55 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем до митної декларації 24UA403030005601U2, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, долучені наступні документи: - сертифікат якості № б/н від 03.02.2024; - пакувальний лист № PFC-077/2024 від 27.01.2024; -рахунок-фактура (інвойс) № PFC-077/2024 від 27.01.2024; - коносамент №HLCUBKK240188182 від 03.02.2024; -накладна УМВС № 31506415 від 23.04.2024; -автотранспортна накладна №882від 02.05.2024; -сертифікат про походження товару № C02024-97Z-00000707 від 15.02.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару - SWIFT б/н на два контейнери від 20.03.2024; -рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516742 від 22.03.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516743 від 22.03.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24/04/30/P/0002 від 09.04.2024; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №б/н від 11.04.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 19.01.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/PFC001 від 19.07.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.012022; - договір (контракт) про перевезення №1018 від 01.01.2024;- договір (контракт) про перевезення №12/08 від 12.08.2022; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів - Certificate of NON-GMO № б/н від 03.02.2024;- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11397509; - інші некласифіковані документи - етикетка №б/н від 27.012024;- інші некласифіковані документи - Лист №34/05 роз`яснення щодо трансп.витрат від 01.05.2024; - інші некласифіковані документи - Серт. №б/н від 03.02.2024; - інші некласифіковані документи - Сертифікат здор. №б/н від 03.02.2024;- копія митної декларації країни відправлення №A025-1-6701-04505 від 03.02.2024.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Суд вважає, що згідно вище перелічених документів чітко визначено: відправника товару, отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахування перевантаження.

Так, згідно інвойсу №PFC-077/2024 від 27.01.2024 року передбачено умови оплати - 100% передплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 20.03.2024р. на суму 14850,00 дол. США). Також, у вказаному свіфті чітко визначено: контракт №PF/PFC001 від 19.07.2023р., згідно якого була здійснена попередня передоплата за товар.

При цьому позивачем при митному оформленні надано роз`яснення, що долучений свіфт №б/н від 20.03.2024 року стосується оплати двох контейнерів (на суму 14850,00 дол. США), про що сам Відповідач зазначив у Картці відмови №UA403030/2024/000191.

У цій справі поставка товару (консервованих овочів) з Таїланду на адресу ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД відбулась в повному обсязі, Відправником надано усі товарно-супровідні документи, в тому числі Коносамент №HLCUBKK240188182 від 03.02.2024р. - видання якого підтверджує, що Відправник немає жодних претензій до Вантажоодержувача стосовно оплати товару.

Також, з метою додаткового підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: прайс-лист від 19.01.2024, що підтверджує ціну саме на даний вид товару (консервовані ананаси шматочками в легкому сиропі 24*580мл (540г), III сорт, бренд TROPIC LIFE) за ціною 5,5 дол. США за коробку; митна декларація країни відправлення №А025-1-6701-04505, в якій теж чітко визначено: Виробника та постачальника товару, країну відправлення та країну доставки; рахунок згідно якого здійснюється дана поставка №PFC-077/2024 від 27.01.2024 року; назву товару, вагу нетто та брутто; загальну вартість імпортованого товару.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Як слідує з матеріалів справи, на день митного оформлення позивачем було надано усі рахунки від перевізників, що підлягали до оплати, а саме: перевізник РСС Intermodal S.A. - виставив рахунок №24/03/30/Р/0002 від 09.04.2024 року за організацію інтермодальних перевезень контейнера TCKU3438882 на суму 1020,00 дол. США. Даний рахунок було повністю оплачено на день митного оформлення та надано свіфт від 11.04.2024 року; перевізник ХАПАГ-ЛЛОЙД УКРАЇНА - виставив рахунки №2146516742 та №2146516743 від 22.03.2024 року за здійснене міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом у контейнері TCKU3438882 на загальну суму 112863,31 грн.

При цьому суд враховує доводи сторони позивача з приводу того, що рахунок №2146516742 від 22.03.2024 оплачено в повному обсязі, що підтверджено платіжною інструкцією №298 від 28.03.2024 Рахунок №2146516743 від 22.03.2024 знаходиться в процесі оплати на момент подання позову до суду.

Стосовно твердження відповідача, що рахунок №2146516742 від 22.03.2024р. містить інформацію про міжнародне перевезення вантажобагажу (морським транспортом) та не містить інформації щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.1.1. Договору надання послуг №1018 від 01.01.2024 визначено, що Виконавець зобов`язаний виконувати допоміжні функції морського (лінійного) агента Лінії як це передбачено Договором для технічного сприяння якомога кращому виконанню Договору морського перевезенні.

Також, вищевказаним Договором передбачено, що перелік послуг, наданих Замовнику, погоджується сторонами у спрощений Спосіб і фіксується у рахунках Виконавця. Сторони можуть укладати додаткові угоди, в яких деталізувати перелік Послуг (п.2.4. Договору).

Суд вважає, що у Договорі надання послуг №1018 від 01.01.2024 в повній мірі перелічено усі зобов`язання Виконавця, а тому їх конкретизація у рахунках не є доцільною. Більш того, така підстава не впливає на процес визначення ціни товару.

Відповідач також стверджує, що відповідно до залізничної накладної від 23.04.2024 №31506415 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 09.04.2024р. №24/04/30/Р/0002 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення.

Так, предметом Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022 року є принципи організації інтермодальних перевезень контейнерів (завантажених і порожніх). Згідно з визначенням, інтермодальні перевезення (комбіновані перевезення) - це вид транспорту, заснований на перевезенні вантажів з використанням різних видів транспорту. При інтермодальних перевезеннях по всьому маршруту перевезення використовується більше однієї одиниці вантажу. Важливо відзначити, що при цьому виді транспортування вантажі не переважають, і єдине, що змінюється, - це вид транспорту. А тому, відповідно до залізничної накладної від 23.04.2024р. №31506415 чітко визначено яким видом транспорту буде здійснюватись перевезення контейнера TCKU3438882.

Також, при здійсненні інтермодальних перевезень Виконавець має право залучати третіх осіб, в т.ч. від свого імені укладати з ними договори, з огляду на що суд вважає безпідставною таку підставу коригування ціни товару, що у графі 3 залізничної накладної від 23.04.2024р. №31506415 зазначено договір ВС/77/2022- ЦЮ, який не було подано до митного оформлення.

Оскільки, договірні відносити між Перевізником та третіми особами, порядок їх взаємодії та розрахунки між ними, в т.ч. документи, які містять відомості про вартість перевезення та рахунки про оплату за надані послуги є їх внутрішніми комерційними документами і їх ненадання декларантом до митного оформлення жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару. Тим паче, що усі свої затрати Перевізник включає у вартість наданих ним послуг та перевиставляє рахунки на Замовника.

Ще одним аргументом відповідача є те що, згідно залізничної накладної від 23.04.2024 №31506415 станція відправлення товару - Глівіце, однак згідно коносаменту від 03.02.2024 №HLCUBKK240188182, проформи від 09.04.2024р. №24/04/30/Р/0002 зазначено порт прибуття - Гдиня. Суд зазначає, що такі обставини не стосуються та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Суд також звертає увагу, що згідно Довідки №31/03 від 30.04.2024 року Відповідачу було чітко роз`яснено рух імпортованого товару в контейнері TCKU3438882 та надані перевізниками послуги.

Таким чином, позивачем разом із митною декларацію було подано документи, які за зовнішніми ознаками відповідали приписам частини 2-статті 53 МК України, в т.ч. і документи які підтверджують розмір транспортних витрат.

Твердження Відповідача, нібито не надання банківських документів, що підтверджують розмір витрат на транспортні послуги є безпідставним, оскільки відсутність оплати за надані послуги не впливає на ціну товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

У спірному випадку, додатковим підтвердженням розміру транспортних витрат є Довідка №31/03 від 30.04.2024 року.

Стосовно того, що експортна декларація країни відправлення №А025-1-6701-04505 без відміток уповноваженого органу, суд зазначає наступне.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.201 1) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр- зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мит та податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші).

Як слідує з матеріалів справи, пред`явлена до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №А025-1-6701-04505 була оформлена в країні експорту згідно встановленого зразка з усіма обов`язковими реквізитами та пройшла всі перевірки, а також додатково підтверджує правильність заявленої декларантом митної вартості товару, тому, на думку суду, митним органом не обґрунтовано свою позицію.

Ще одна підстава, яку відповідач вказав у спірному рішенні: у інвойсі від 27.01.2024 №PFC-077/2024, пакувальному листі від 27.01.2024 №№PFC-077/2024, коносаменті від 03.02.2024р. №HLCUBKK240188182 вказано, що імпортовано товар: консервований ананас кусочками в легкому сиропі 24*580мл. III сорту, що не відповідає графі 31 поданої митної декларації та результатам митного органу.

Згідно Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 07.05.2024 в п.8.3.4. визначено, що порушень не виявлено.

Суд зазначає, що визначення який саме товар було імпортовано III ґатунок чи добірний не входить в компетенцію митного інспектора. В разі наявності в останнього сумніву, митний інспектор мав право надіслати зразки імпортованого товару в спеціалізовану лабораторію для проведення досліджень і встановлення виду товару. Однак, цього не було зроблено.

При цьому, на думку суду, не зазначення сорту імпортованого товару жодним чином не впливає на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Щодо інших запитуваних митницею додаткових документів, суд вважає, що виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів в силу положень ч.3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом документи.

Стосовно того, що наданий прайс-лист від 19.01.2024 на товар шматочки консервованого ананаса в легкому сиропі, сорт 3, однак ввезено товар іншої якості - відбірний, слід зазначити що у даному документі вказані усі характеристики імпортованого товару, що відповідають інвойсу PFC-077/2024 від 27.01.2024.

Поряд з цим, в інвойсі також наявне визначення консервований ананас відбірний сорт, що у спірному випадку не взято до уваги відповідачем.

Разом з тим, постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 визначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000030/2 від 08.05.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №515 від 14.06.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 1790,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав платіжну інструкцію №510 від 14.06.2024, згідно якої вартість виконаних робіт за переклад документації становить 1790,00 грн, які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Поряд із цим, в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000030/2 від 08.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) грн 00 коп. витрат за послуги перекладача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 28 січня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м. Київ,01054 код ЄДРПОУ 44860440);

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.