Рішення

від 27.01.2025 по справі 500/6837/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6837/24

27 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Підгороднянської сільської ради (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Підгороднянської сільської ради щодо відмови погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1095 га в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

зобов`язати Підгороднянську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1095 га в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 18.06.2024, індексний номер витягу 383312651. З метою відведення земельної ділянки, позивач замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Запрошені суміжні землевласники для погодження меж земельної ділянки не з`явилися, що унеможливило складання землевпорядником відомостей про встановлені межові знаки, що є складовою технічної документації. У зв`язку з цим було скликано земельну комісію, якою складено акт про те, що суміжні землевласники не з`явилися, а також рекомендовано сесії сільської ради дозволити сільському голові погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1095 га в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зважаючи на рекомендацію земельної комісії, технічну документацію було подано до Підгороднянської сільської ради. 13.08.2024 відбулася чергова п`ятдесят п`ята сесія Підгороднянської сільської ради VIII скликання, на якій було розглянуто питання щодо погодження меж моєї земельної ділянки без підписів суміжних землекористувачів, однак рішення не було прийнято, оскільки 5 депутатів утрималося, а 7 проголосували проти. Жодних зауважень щодо невідповідності технічної документації із землеустрою вимогам законодавства чи невідповідності меж земельної ділянки під час розгляду цього питання не було. Позивач вказує, шо ним зібрано всі необхідні документи для безоплатної передачі спірної земельної ділянки у власність та не допущено порушень вимог земельного законодавства.

За вказаних обставин, позивач вважає такі дії органу місцевого самоврядування протиправними, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Підгороднянською сільською радою подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що спору між позивачем та безпосередньо відповідачем з приводу непогодження меж земельної ділянки не має. Оскаржувані позивачем дії відповідача не породжують негативних правових наслідків для позивача, не впливають на оформлення дозвільних документів щодо відведення земельної ділянки, не порушують його будь-яких земельних прав чи інтересів, а за наслідками виконання позовних вимог не настануть юридично значимі дії. Спір щодо встановлення (погодження) спільних меж земельної ділянки наявним є між позивачем та його суміжними землекористувачами. Виходячи із сформованої судової практики підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.01.2025 витребувано з Підгороднянської сільської ради докази: заяву ОСОБА_1 від 06.08.2024 про погодження меж земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів, яка розглядалась 13.08.2024 на черговій п`ятдесят п`ятій сесії Підгороднянської сільської ради VIII скликання.

Копію ухвали суду відповідач отримав 14.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Станом на 20.01.2025 до суду від відповідача витребуваних доказів не надійшло.

Ухвалою суду від 20.01.2025 продовжити процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 18.06.2024, індексний номер витягу 383312651.

На замовлення позивача, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1095 га за адресою АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області.

01.08.2024 земельна комісія склала акт про те, що в приміщенні Великого Ходачківського старостинського округу мала відбутися зустріч з приводу погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту с.Великий Ходачків площею 0,1095 га, власник ділянки ОСОБА_1 . Запрошені на зустріч через оголошення в газеті "Свобода" (№40 від 17.07.2024) власники суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися. Комісією рекомендовано сесії сільської ради дозволити сільському голові погодити технічну документацію без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

06.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про погодження меж земельної ділянки, якою просив затвердити акт обстеження земельної ділянки від 01.08.2024 та погодити межі земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1095 га, для 02.01 будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу чергової п`ятдесят п`ятої сесії Підгороднянської сільської ради VIII скликання від 13.08.2024, за результатами розгляду питання про погодження меж земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів рішення не прийнято.

Листом Підгороднянської сільської ради від 15.08.2024 №02-23/1256 ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву від 06.08.2024 про погодження меж земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів було розглянуто на чергової п`ятдесят п`ятої сесії Підгороднянської сільської ради, яка відбулась 13.08.2024. За результатами голосування рішення про погодження меж земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів не набрало необхідної кількості голосів відповідно до ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування погодити технічну документацію із землеустрою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності (дій) відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Як передбачено ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст.118 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

За приписами ч.2 ст.118 ЗК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

З наведеного вбачається, що вказана законодавча норма передбачає два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про затвердження технічної документації документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості): затвердити та передати земельну ділянку у власність або надати мотивовану відмову.

При цьому, приписами ч.4 ст.55 Закону України "Про землеустрій" визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Згідно з ч.3 ст.106 ЗК України врегульовано, що власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У спірних правовідносинах ОСОБА_1 є власниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , і цей житловий будинок розташований на земельній ділянці (в межах населеного пункту), яку позивач бажає отримати у власність на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вказані обставини сторонами визнаються.

Як встановлено судом, 06.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про погодження меж земельної ділянки, якою просив затвердити акт обстеження земельної ділянки від 01.08.2024 та погодити межі земельної ділянки без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1095 га, для 02.01 будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Вказана заява 06.08.2024 зареєстрована Центром надання адміністративних послуг Підгороднянської сільської ради за №200/24.

Однак, будь-яке рішення по цьому питанню відповідачем прийнято не було, про що свідчить витяг з протоколу чергової п`ятдесят п`ятої сесії Підгороднянської сільської ради VIII скликання від 13.08.2024, а також повідомлено позивачу листом Підгороднянської сільської ради від 15.08.2024 №02-23/1256.

Відповідно до ч.1, 3 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Так, сільська, селищна, міська рада у сфері регулювання земельних правовідносин та організації землеустрою може виступати як власник земельної ділянки, який здійснює у встановленому порядку розпорядження землями комунальної власності, у тому числі погоджує межі земельної ділянки суміжним землевласникам або землекористувачам шляхом підписання відповідного акта погодження. З іншої сторони, відповідний орган місцевого самоврядування - міська рада та її виконавчі органи у сфері землеустрою реалізують й публічно-управлінські повноваження, зокрема шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, надання погодження цього проекту та його затвердження.

У постанові від 22.01.2020 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 455/856/16-а, в якій позивач звернувся до сільської ради щодо непогодження меж користування земельною ділянкою, дійшла висновку, що у відносинах щодо погодження меж земельних ділянок, на отримання яких претендує позивач, а саме при підписанні актів встановлення і погодження меж земельних ділянок та приймання-передачі межових знаків на зберігання, сільська рада діяла як власник суміжної земельної ділянки, а не суб`єкт владних повноважень, а тому цей спір носить приватно-правовий характер.

Так само у постанові від 12.09.2019 у справі № 905/2765/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб`єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних відносин не підпорядковані один одному, а отже, суб`єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування - владних управлінських функцій не здійснював.

Правовий висновок про те, що спір, який виникає у процесі погодження меж земельної ділянки на етапі підписання актів погодження, відноситься до приватно-правових, також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц.

Разом з тим, якщо спірні правовідносини виникли у зв`язку з незатвердженням розробленого у встановленому порядку проекту землеустрою внаслідок непогодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами, то такий спір слід віднести до публічно-правових.

Правовий висновок стосовно того, що спори фізичних та юридичних осіб з органами місцевого самоврядування щодо незатвердження проектів землеустрою, зокрема з підстав непогодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами або землевласниками, належать до публічно-правових спорів, міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 807/554/18 та від 14.02.2023 у справі №932/5120/21.

Відповідно до ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 22.06.2020 у справі №922/2155/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого з огляду на встановлені ст. 152 ЗК України способи захисту прав на земельні ділянки та визначені процесуальним законом вимоги щодо ефективності способу захисту права, позивач у спорі про захист прав на земельну ділянку може пред`явити будь-яку позовну вимогу, яка не передбачена законом або договором, а суд може захистити порушене право у заявлений спосіб, але за умови, що такий спосіб захисту прав на земельну ділянку, обраний позивачем, відновлює (захищає) порушене право позивача або нівелює негативні для нього наслідки у зв`язку з порушенням права, тобто, є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права.

З огляду на вищевикладене, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, може бути такий спосіб захисту порушених прав, як звернення до суду з позовом до суміжних землекористувачів про визначення (погодження) меж земельної ділянки, зокрема у порядку цивільного або господарського судочинства (за умови наявності спору щодо меж земельної ділянки) або з позовом до сільської, селищної, міської ради про затвердження проекту землеустрою (за умови, якщо відмова від підписання акта погодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами є наслідком неприязних стосунків, які не мають правового значення, а не наявність спору щодо визначення меж земельної ділянки).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 28.03.2023 у справі №440/6443/21.

У справі, що розглядається, позивачем заявлено позовні вимоги: визнати протиправними дії Підгороднянської сільської ради щодо відмови погодити технічну документацію із землеустрою та зобов`язати Підгороднянську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1095 га в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 без підписів суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Проте, як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою про погодження меж земельної ділянки, а не про затвердження технічної документації із землеустрою.

Водночас у спірних правовідносинах Підгороднянська сільська рада не є суміжним землекористувачем, а тому не уповноважена погоджувати межі земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки Підгороднянська сільська рада не розглядала та, відповідно, не відмовляла у погодження технічної документації із землеустрою, а також не уповноважена, за встановлених обставин, погоджувати межі земельної ділянки, оскільки остання не є суміжним землекористувачем. Це є підставою для відмови у задоволені позову.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого, зокрема у постановах від 26.05.2020 у справі № 910/8322/19, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Підгороднянська сільська рада (місцезнаходження: вул.Бережанська, 70, с.Підгороднє, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47751, код ЄДРПОУ: 14029197).

Головуючий суддяМандзій О.П.