Рішення

від 28.01.2025 по справі 500/7010/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7010/24

28 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогранд Сервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогранд Сервіс" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 01.10.2024 №ПШ067714.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що висновок вказаний у постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджений належними та допустимими доказами, а саме: максимальний штраф застосовано всупереч закону (в більшому розмірі ніж вимагає закон); постанова не відповідає вимогам до форми, окремі графи не заповнені; всі необхідні документи були наявні у позивача, даний факт не перевірявся відповідачем; порушення не мало місця; порушена процедура розгляду справи; в матеріалах відсутні будь-які докази; докази керування та руху автомобіля відсутні; підстав для зупинки та перевірки не було; пропущені строки накладення стягнення; розгляд справи проведено формально; права та обов`язки особі не роз`яснювались.

Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.12.2024 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на підставі направлення на рейдову перевірку №НР000555 від 02.08.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-06, 597 км+800м , Київ-Чоп.

Вказує, що 07.08.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , здійснювалися міжнародні перевезення пасажирів по маршруту "Тернопіль-Анкона".

Зазначає, що під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом, однак у водія ОСОБА_1 відсутня особиста картка водія, відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 07.08.2024 (у слоті тахографа на час проведення перевірки перебувала картка іншої особи - Білик О.).

Вказує, що зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР045203 від 07.08.2024, в якому зафіксовано порушення вимог абз.6 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме виконання резидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.

Зазначає, що водій підписав акт без зауважень чи заперечень.

Вказує, що повідомлення про розгляд справи було направлено позивачу завчасно, відповідно до трекінгу відправлення за №0600954785146 лист-повідомлення вручено за довіреністю 28.08.2024.

Також зазначає, що не заповнення всіх граф у постанові не змінює виявленого порушення.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на підставі направлення на рейдову перевірку №НР000555 від 02.08.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-06, 597 км+800м , Київ-Чоп.

07.08.2024 при проведенні рейдової перевірки, перевірено транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , здійснювалися міжнародні перевезення пасажирів по маршруту "Тернопіль-Анкона".

Під час перевірки встановлено:

транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом;

у водія ОСОБА_1 відсутня особиста картка водія, відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку водія за 07.08.2024 (у слоті тахографа на час проведення перевірки перебувала картка іншої особи -Білик О.).

Про що було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР045203 від 07.08.2024.

Так, в акті зафіксовано порушення вимог абз.6 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме виконання резидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 цього Закону. Водій підписав акт без зауважень чи заперечень.

Про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР045203 від 07.08.2024 було призначено на 01.10.2024 з 10 год. позивача було інформовано рекомендованим листом №0600954785146.

Під час розгляду акта №АР045203 від 07.08.2024 та матеріалів справи встановлено, що позивачем допущено порушення ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду акта №АР045203 від 07.08.2024, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №067714 від 01.10.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу до TOB "Автогранд Сервіс", у сумі 34000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006.

Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закону).

Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до п.3.6 розділу ІІІ зазначеної Інструкції автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Окрім цього, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, із системного налізу слідує, що роздрук на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія є документом передбаченим статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (і резидентів, і нерезидентів) та видів перевезень (і пасажирських, і вантажних) наведених у даній статті. Іншими словами, його можна назвати загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень, інші документи, наведені в частинах 3,4,5,6 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/ нерезидент).

Таким чином, норми Закону № 2344, зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких належать, зокрема, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв.

Тож у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, на момент перевірки має бути в наявності чинна особиста картка водія, він повинен використовувати її у відповідному слоті цифрового тахографа кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та надавати уповноваженим посадовим особам роздруківку даних роботи тахографа.

Як слідує із матеріалів справи, роздруківка даних роботи тахографа надана для перевірки свідчить про те, що особиста картка водія ОСОБА_1 не перебувала у слоті тахографу під час здійснення міжнародних перевезень пасажирів 07.08.2024, у слоті перебувала картка іншої особи - ОСОБА_2 .

До того ж, під час проведення перевірки встановлено, що особиста картка водія ОСОБА_1 була взагалі відсутня, що зафіксовано у акті перевірки №АР045203 від 07.08.2024, який водій підписав без зауважень.

Отже, під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність особистої картки водія транспортного засобу ОСОБА_1 при виконанні міжнародних перевезень пасажирів.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписами ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.6 ч.1);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.11 ч.1).

Зазначеними нормами передбачена кваліфікацію різних за своїм складом порушень:

відсутність документів, передбачених ст.53 вказаного Закону, та порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом; відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

У спірному випадку, транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, у зв`язку з чим, застосуванню підлягає не 11 абзац частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а 6 абзац частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, як вірно зазначено в прийнятій постанові, оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. Для цифрових тахографів, який встановлений на ТЗ позивача щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не використовуються, а необхідними є інші документи, такі як, карта водія, роздруківка на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Відсутність таких документів кваліфікується як порушення передбачене абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, що і було здійснено відповідачем.

Крім того, про розгляд 01.10.2024 матеріалів справи про порушення законодавства позивача було інформовано листом за №0600954785146. Вказаний лист, згідно відомостей трекінгу відправлень, вручено за довіреністю 28.08.2024.

Вказане свідчить, що відповідачем дотримано вимоги законодавства в частині належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи та спростовує твердження позивача про те, що був позбавлений права на участь у розгляді справи та можливості наведення своїх доводів та надання пояснень.

Отже, враховуючи наведене суд приходить до переконання, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, службовими особами відповідача було правомірно розглянуто справу без участі уповноваженої особи позивача.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, відповідно до якої відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Також суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що незаповнення всіх граф у постанові не змінює виявленого порушення, оскільки не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Посилання позивача на те, що він не є перевізником не приймаються судом до уваги, оскільки саме за позивачем зареєстрований транспортний засіб, і будь-яких документів про передачу його іншим особам для здійснення таких перевезень, що передбачені чинним законодавством (засвідчений договір, реєстраційний талон, тощо), позивачем не надано.

При цьому, всі дозволи на перевезення та супровідні документи оформлені саме на позивача, що підтверджується наданими відповідачем до відзиву доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Наведені обставини в своїй сукупності мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогранд Сервіс" (місцезнаходження: вул. Низька, 52, м. Збараж, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302, код ЄДРПОУ 43677245);

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.