Рішення

від 03.04.2024 по справі 520/29515/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2024 року справа №520/29515/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Ніколаєвої Ольги Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання - Гурець Юлії Дмитрівни,

представника позивача - Ковінько Наталії Миколаївни,

представника відповідача - Середич Мар`яни Ігорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай-Полімер» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ай-Полімер») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 03.07.2023 №00190060719;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 03.07.2023 №00190080719.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 19.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 03.07.2023 №00190060719, №00190080719, є безпідставними, оскільки єдиною підставою для прийняття оскаржуваних рішень, стало те, що на переконання податкового органу позивачем не підтверджено наявність залишків товарно-матеріальних цінностей. Позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено наявність залишків товарно-матеріальних цінностей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай-Полімер» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 40241465, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області, Індустріальна ДПІ (Основ`яненський район міста Харкова), зареєстроване за юридичною податковою адресою: вулиця Лисаветинська, будинок 3-А, місто Харків, Харківська область, офіс 10, 61010. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля іншими проміжними продуктами (код КВЕД 46.76).

Фахівцями ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року, результати якої оформлені Актом від 19.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465

Перевіркою встановлено:

- завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 108 303 грн за січень 2023 року, чим порушено пп. «в» 200.4 ст. 200 податкового кодексу України;

- п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України підприємство до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які провадять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Зазначені порушення, на думку контролюючого органу відбулись внаслідок завищення показника рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації за січень 2023 року (від 17.02.2023 №9028229686) у сумі 1 229 915 грн у зв`язку з ненаданням позивачем первинних документів, які були предметом перевірки.

За твердженнями відповідача у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем на запит контролюючого органу від 22.02.2023 №506/ж12/20-40-07-19-11 не було надано підтверджуючих документів, про що складено акти «про ненадання до перевірки первинних документів, пояснень, інформації, довідок, тощо» від 29.03.2023 №1480/20-40-07-19-05/40241465, від 30.03.2023 №1517/20-40-07-19-05/40241465, від 31.03.2023 №1549/20-40-07-19-05/40241465, від 03.04.2023 №1582/20-40-07-19-05/40241465 та від 04.04.2023 №1597/20-40-07-19-05/40241465, які направлено на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не оскаржується.

Засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення на адресу позивача надіслано запрошення на 15 годину 11.04.2023 щодо підписання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, яке вручено - 27.02.2023.

Станом на 17 годину 11.04.2023 до ТУ ДПС області для ознайомлення та підписання акту перевірки посадові особи позивача не з`явились, за фактом чого складено акт від 11.04.2023 №1767/20-40-07-19- 05/40241465. У зв`язку з чим, акт позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2023 №9443/20-40-07-19- 05/40241465 з додатками надіслано засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення 11.04.2023.

ТУ ДПС області отримано заперечення позивача (дата, номер не зазначено) (вх. ТУ ДПС області від 23.05.2023 №37609/6) на вказаний акт.

Листом ТУ ДПС області від 24.05.2023 №1412/ж12/20-40-07-19-11 уповноважену особу (представника) позивача запрошено прийняти 31.05.2023 участь у розгляді заперечень.

На розгляд заперечень представник позивача не з`явився.

Комісією ГУ ДПС області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів документальних перевірок (планових або позапланових, виїзних або невиїзних), камеральних перевірок з акцизного податку та фактичних перевірок прийнято рішення Висновок №231/20-40-07-19 від 31.05.2023) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що стали предметом оскарження на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Лист ГУ ДПС області від 31.05.2023 №1504/ж12/20-40-07-19-11 щодо прийняття рішення про проведення перевірки на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України надіслано засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення на адресу позивача, отримано підприємством - 29.06.2023.

Документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, проведено з 06.06.2023 по 12.06.2023 на підставі відповідних направлень та наказу, копії яких долучено до матеріалів справи.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465, який вручено під підпис представнику позивача 19.06.2023.

Висновками акту перевірки від 19.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465 встановлено наступні порушення:

- завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 108 303 грн за січень 2023 року, чим порушено пп. «в» 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Контролюючий орган вказує, що заниження податкових зобов`язань на загальну суму 1 076 432 грн, у тому числі за березень 2021 року на суму 4 471 грн, за січень 2023 року на суму 1 071 961 грн, виникло у зв`язку з тим, що позивачем не надано первинні документи (накладні на повернення, акти повернення, платіжні доручення (виписки банку) щодо повернення авансових платежів), які підтверджують здійснення господарської операції, які вплинули на зменшення податкових зобов`язань.

На думку відповідача позивач не надав змогу фахівцям ГУ ДПС області перевірити наявність залишків товару (не підтверджено залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 5359805,75 грн, ПДВ 1071961,15 грн (згідно наданих обігова-сальдової відомості за січень 2023 року станом на кінець періоду (31.01.2023) по бухгалтерському рахунку 20 «Виробничі запаси рахуються товарно-матеріальні цінності на загальну суму 288297,89 грн, у тому числі по субрахунку 205 «Будівельні матеріали» у сумі 11671,83 грн, по субрахунку 209 «Інші матеріали» у сумі 276626,06 грн, по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» рахуються товарно-матеріальні цінності на загальну суму 5083179,69 грн. У зв`язку із неможливістю встановити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду по рахункам 20, 281 не підтверджено залишків товарно - матеріальних цінностей на суму 5359805,75 грн, ПДВ 1071961,15 грн.

Також встановлено, що завищення податкового кредиту на загальну суму 31 871 грн, у тому числі за березень 2021 року на суму 3953 грн, за червень 2021 року на суму 6884 грн, за серпень 2021 року 5135 грн, за листопад 2021 року на суму 10927 гри, за грудень 2021 на суму 4171 грн, за жовтень 2022 року на суму 801 грн, виникло внаслідок ненадання до перевірки первинних документів з придбання товарів (послуг) за ставкою 20%, які включено до податкового кредиту по взаємовідносинам з рядом контрагентів.

Контролюючим органом складено акти «про ненадання до перевірки позивачем первинних документів, пояснень, інформації, довідок, тощо» від 07.06.2023 №3295/20-40-07-19- 05/40241465, від 08.06.2023 №3322/20-40-07-19-05/40241465, від 09.06.2023 №3380/20-40-07-19-05/40241465, від 12.06.2023 №3430/20-40-07-19-05/40241465.

Розгляд заперечень позивача з урахуванням висновків акту перевірки від 06.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465 відбувся 26.06.2023. На дату розгляду заперечення позивач не подавав заперечення на акт від 19.06.2023 №19175/20-40-07-19-05/40241465.

За результатами розгляду заперечень позивача комісією контролюючого органу прийнято висновки акту перевірки від 19.06.2023 № 19175/20-40-07-19-05/40241465 (висновок № 330/20-40-07-19 від 26.06.2023).

За результатом перевірки та за результатом розгляду усіх заперечень позивача контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.07.2023 №00190060719, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1108303 гривень;

- від 03.07.2023 №00190080719, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 1020 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 03.07.2023 №00190060719, №00190080719 вручено під підпис 03.07.2023 представнику позивача за довіреністю - Задніпровському Анатолію Олександровичу.

Позивачем оскаржено вказані податкові-повідомлення рішення у адміністративному порядку, за результатами якого їх залишено без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України.

За визначенням підпункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зі змісту наведеної норми кодексу вбачаються правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки: 1) подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; 2) подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК.

Відповідно до пунктів 78.4, 78.5, 78.6 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.10.2024 у справі №160/4504/23: вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України. Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії), (пункт 44.3 статті 44).

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9). Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку. Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Такий обов`язок виникає у платника податків не лише для підтвердження правомірності діяльності та визначення податків контролюючим органом під час проведення останнім перевірки, а - при формуванні показників податкової звітності під час проведення господарської операції. Тобто, документи мають бути сформовані платником податків під час здійснення конкретних господарських операцій, саме їх наявність і є підтвердженням правомірності показників бухгалтерського та податкового обліків.

Відтак, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20.

У ході проведення перевірки позивачем інвентаризація активів, залишків ТМЦ не проводилась, результатів інвентаризації до перевірки надано не було.

Проведення інвентаризації активів та зобов`язань є обов`язковим для юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності перед складанням річної фінансової звітності у термін до дати балансу.

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Позивачем всупереч вимог частини першої статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями) та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, не надано до перевірки результатів проведення річної інвентаризації активів та зобов`язань.

До перевірки не надано документа, який підтверджує ведення складського обліку, не встановлено осіб, відповідальних за облік, зберігання та відпуск товарів. Таким чином, відсутнє документальне підтвердження надходження товарно-матеріальних цінностей на склади. Відсутня також інформація щодо вантажно/розвантажувальних робіт.

У зв`язку з відсутністю усіх необхідних первинних документів, не визначено фактичну наявність складських приміщень, на яких повинні були зберігатися придбані товари, умови та місце фактичного зберігання ТМЦ, рух товарів на складах.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено, що документи інвентаризації товарно-матеріальних цінностей надавались ГУ ДПС у Харківській області.

Суд зазначає, що не надання таких документів нормами пункту 44.6 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган при прийнятті спірних повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" (вулиця Лисаветинська, будинок 3-А, офіс 10, місто Харків, Харківська область, 61010, код ЄДРПОУ: 40241465) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, Харківська область, 61057, РНОКПП: 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 28.01.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА

.