Ухвала

від 28.01.2025 по справі 520/32320/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

28 січня 2025 року № 520/32320/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А" до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Т.А" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №129249 від 29 жовтня 2024 року, складеною Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення на ТОВ «С.Т.А» штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником позивача 23.01.2025 року із використанням системи "Електронний суд" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити стягнення Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з ТОВ «С.Т.А.» штрафу в сумі 17000 грн у виконавчому провадженні ВП №76823914, накладеного на підставі постанови № 129249 від 29.10.2024 р. Державної служби України з безпеки на транспорті, до набрання чинності рішення суду;

- копію ухвали для негайного виконання надіслати державному виконавцю Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобулії Анні Геннадіївні;

- залучити Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третьою стороною у цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, вказуючи на протиправність та наявність підстав для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129249 від 29.10.2024 року. Також представником заявника вказано, що 20.01.2025 року Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП №76823914 по примусовому стягненню з ТОВ "С.Т.А." штрафу в розмірі 17000,00 грн за виконавчим документом постанова № 129249 виданий 29.10.2024 ДСУ з безпеки на транспорті. В подальшому, 22.01.2025 року старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобулією А.Г. прийнято постанову про арешт коштів боржника. Позивачем оскаржується постанова №129249, видана 29.10.2024, яка на підставі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом на підставі якого може бути здійснено стягнення суми штрафу у значній сумі (17000,00 грн). Крім того, в разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання цієї постанови. Представником заявника вказано, що оскільки в разі забезпечення позову, буде лише зупинена процедура можливого примусового стягнення штрафу, а не вирішено витання про законність оскаржуваної постанови, що ніяк не змінює обсяг прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово, до набрання чинності рішення суду, зупиняється стягнення штрафу органами державної виконавчої служби. За загальним правилом оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у встановленому законодавством порядку та строк зумовлює неможливість звернення відповідної постанови до виконання до винесення остаточного рішення за результатами скарги. Також, представником заявника вказано, що оскільки в разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування у Державного виконавця виникне обов`язок закрити виконавче провадження та зняти накладений на рахунки позивача арешт, то наявні підстави для залучення Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третьою стороною у цій справі на підставі п.2 статті 49 КАС України.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно до п положень ч.5 ст.151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Також Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що предметом цього позову є оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №129249 від 29 жовтня 2024 року, складеної Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, про накладення на ТОВ «С.Т.А» штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Позивачем у адміністративному позові вказано, що оскаржувана у цій справі постанова є протиправною, оскільки відповідачем остання прийнята із порушенням вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається наведення заявником обґрунтувань щодо необхідності застосування таких заходів тим, що в разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання цієї постанови.

Водночас, суд зазначає, що оцінка правомірності постанови та в цілому відповідність останньої нормам діючого законодавства надається судом під час розгляду справи, а не в рамках розгляду заяви про забезпечення позову.

Таким чином, при позитивному вирішенні заяви про забезпечення позову судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 КАС України, що є неприпустимим.

Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що у даному випадку, підстави для забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з ТОВ «С.Т.А.» штрафу в сумі 17000 грн у виконавчому провадженні ВП №76823914, накладеного на підставі постанови № 129249 від 29.10.2024 р. Державної служби України з безпеки на транспорті, до набрання чинності рішення суду, не виникли, що свідчить про недоведеність позивачем обґрунтованості підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість істотного ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд зазначає, що вимоги наведені представником позивача у заяві про забезпечення позову щодо залучення Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третьою стороною у цій справі не містить в собі належних та достатніх обґрунтувань стосовно наявності підстав згідно із приписами ст. 49 КАС України для вирішення під час розгляду заяви про забезпечення позову питання щодо залучення до участі у справі третьої особи, а також доведеності того, що судове рішення у цій справі може вплинути на права і обов`язки у цій справі.

Відтак у задоволенні цієї частини вимоги заяви представника заявника належить відмовити.

Керуючись статями 49, 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А" до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.