Рішення

від 27.01.2025 по справі 206/4/25

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/4/25

2-о/206/53/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретареві Богатько Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко Світлана Володимирівна про встановлення факту родинних відносин,

за участю: представника заявника ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вона є рідною донькою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно 57/100 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 30.05.1969 року, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №1156 та свідоцтва про право на спадщину від 30.05.1969 року, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №1154, зареєстрованого в КП «ДБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №22 за реєстровим №80. Інші 43/100 частин домоволодіння належать заявниці на підставі договору дарування від 14.08.1974 року, посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №1-2808, зареєстрованого в КП «ДБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №22 за реєстровим №80. Згідно вказаного договору дарувальником є ОСОБА_3 , а обдарованою заявниця - ОСОБА_1 30.06.1949 року між батьками заявниці ОСОБА_4 , 1912 р.н., та ОСОБА_5 , 1924 р.н., було укладено шлюб. Під час шлюбу в них народилася заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Батько заявниці ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після нього отримала та оформила на себе юридично мати заявниці ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати заявниці. Після її смерті відкрилася спадщина, яку заявниця прийняла шляхом фактичного вступу в управління майном, оскільки була зареєстрована та проживала разом із матір`ю до дня її смерті. Через деякий час, заявниця забажала впорядкувати документи на спадкове майно та звернувся через свого представника за довіреністю до Приватного нотаріуса ДМНО Коваленко С.В. з заявою про видачу мені свідоцтва про право на спадщину. Приватним нотаріусом ДМНО Коваленко С.В. видано постанову від 30.12.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність розбіжності в одну літеру у написанні прізвища спадкодавиці у свідоцтві про її смерть та свідоцтві про народження заявниці, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду. Вказане стало підставою звернення заявниці до суду.

07 січня 2025 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

09 січня 2025 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було витребувано докази по справі.

Представник заявника адвокат Боровик Л.О. в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Від заінтересованої особи - Приватного нотаріуса дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко Світлани Володимирівни надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, винести рішення за розсудом суду.

Вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.08.1949 року складеного російською мовою, народилася « ОСОБА_6 », її батьками записано: в графі батько: « ОСОБА_7 », а у графі мати « ОСОБА_8 » (а.с.11).

Відповідно до повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.03.1994 року складеного українською мовою, народилася « ОСОБА_1 », її батьками записано: в графі батько: ОСОБА_9 », а у графі мати « ОСОБА_10 » (а.с.12).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30.07.1949 складеного російською мовою, між « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 » було укладено шлюб, дружиною змінено прізвище на « ОСОБА_13 », актовий запис №62. (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 23.03.1994 року складеного російською мовою, народився « ОСОБА_7 » (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 12.08.1964 року складеного російською мовою « ОСОБА_7 » помер (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 22.02.1994 року складеного українською мовою « ОСОБА_3 » померла (а.с.10).

Приватним нотаріусом ДМНО Коваленко С.В. видано постанову від 30.12.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на 57/100 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 через наявність розбіжності в одну літеру у написанні прізвища спадкодавиці у свідоцтві про її смерть та моєму свідоцтві про народження, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду.

Постановою державного нотаріуса від 30.12.2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки у свідоцтві про смерть спадкодавця вказано « ОСОБА_14 », а у свідоцтві про народження спадкоємця в графі мати, прізвище вказано « ОСОБА_15 » (а.с.30, 31).

Згідно отриманої копії актового запису №62 від 30.08.1949 року про укладення шлюбу від Центрального відділу ДРАЦС УЮ (м. Одеса) від 09.01.2025 року б/н про укладення шлюбу складеного російською мовою : « ОСОБА_7 », русский, 37років; в шлюбі не перебував, шлюб перший, має одну дитину. Наречена - « ОСОБА_12 », украінка, 25 років; в шлюбі не перебувала, шлюб перший, має одну дитину. Прізвище після укладення шлюбу рос.мовою - « ОСОБА_16 ».

57/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 30.05.1969 року, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №1156 та свідоцтва про право на спадщину від 30.05.1969 року, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №1154, зареєстрованого в КП «ДБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №22 за реєстровим №80 належать « ОСОБА_15 » (а.с.15, 16).

Згідно будинкової книги на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 « ОСОБА_3 » зареєстрована у будинку з 1969 року і до дня смерті. Заявниця « ОСОБА_1 » зареєстрована у будинку з 1969 року та її вказано донькою (а.с.19-28).

Як вбачається із наданої спадкової справи, спадкоємцем за законом після смерті « ОСОБА_3 », яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні суду показала, що з родиною ОСОБА_15 знайома приблизно з 1969 року, вона мешкали на АДРЕСА_1 , а вона на АДРЕСА_2 , спілкувались добре, вона знала батька ОСОБА_1 , він вже помер, ОСОБА_18 проживала в будинку разом із донькою ОСОБА_19 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні суду показала, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_10 , вони звертались одна до одної, як донька та мати.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні суду показав, що з 1981 року знайомий був з ОСОБА_10 , як вони з донькою звертались одна до одної не пам`ятає, але вони точно були однією родиною, вони мешкали разом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі №161/853/19, перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Стаття 318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

За встановлених обставин, досліджених матеріалів справи у сукупності та допитах в судовому засіданні свідків, суд знаходить доведеним факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вимоги підлягають задоволенню.

Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству й тягне для заявника юридичні наслідки, які мають для неї значення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6-13, 33, 34, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ), заінтересована особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко Світлана Володимирівна (м. Дніпро, пр. Слобожанський, 4/63, код ЄДРПОУ 02890972) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя О.П.Румянцев