Рішення

від 24.01.2025 по справі 274/1898/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1898/24

Провадження № 2/0274/123/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"24" січня 2025 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

з участю секретаря Дерманської О. В.,

учасники справи присутні в судовому засіданні:

позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Потапова Т. М.,

відповідач ОСОБА_2 , його представник адвокат Семенюк Т. М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зміну імені малолітньої дитини, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- змінити власне ім`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ";

- зобов`язати Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області внести відповідні зміні щодо власного імені дитини до актового запису про народження № 446 від 37.01.2020 ОСОБА_3 вчиненого Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), змінивши власне ім`я дитини " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".

Короткий виклад доводів позивачки

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована таким.

Із 13 липня 2012 року вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх шлюб з відповідачем виявився невдалим, вони неодноразово розходилися, потім мирилися і відновлювали подружні стосунки. Відповідач зневажливо ставився до неї, ображав, принижував, застосовував фізичну силу, у зв`язку з чим вона зверталася до поліції. З 13 листопада 2023 року вони припинили шлюбні відносини та вона придбала власне житло в м. Бердичеві, де проживає з дітьми.

Протягом місяця після народження їх молодшого сина вони з чоловіком обговорювали ім`я дитини. Вона пропонувала назвати сина « ОСОБА_7 » та чоловік був згідний, але потім заперечив і визначив ім`я дитини шляхом жеребкування, оскільки випало ім`я « ОСОБА_4 ».

Відповідач зареєстрував дитину в органах ДРАЦС на ім`я « ОСОБА_4 ». Проте вони звертаються до дитини на ім`я « ОСОБА_7 », син відзивається на це ім`я.

Сину вже три з половиною роки, він знає, що його звати « ОСОБА_8 ».

Вирішити спір про зміну імені дитини в позасудовому порядку неможливо через заперечення відповідача.

На її звернення до органу опіки та піклування було прийнято рішення № 389 від 15.212.2023 про відмову у зміні імені дитини з «Макар» на « ОСОБА_5 ».

Зміна власного імені їх сина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » відповідає інтересам дитини, зокрема син ідентифікує себе за ім`ям « ОСОБА_7 », за цим іменем дитину так само ідентифікують у її соціальному середовищі (діти, дорослі, родичі тощо). Не внесення змін до імені дитини очевидно призведе до ускладнень в житті самої дитини, може призвести до негативних психологічних наслідків через можливий дискомфорт у спілкуванні з однолітками, несприйняття іншого власного імені самою дитиною чи кимось із її оточення, в тому числі й матір`ю дитини, оскільки син проживає з нею.

Зміною імені дитини на подвійне «Лев-Макар» буде враховано також побажання батька щодо імені сина « ОСОБА_4 ». Інших аргументів, крім свого бажання називати сина так як він хоче, відповідач не має.

Вона використала всі можливості вирішити спір в досудовому порядку, однак їй відмовлено органами, на які покладено обов`язок вирішувати питання щодо зміни імені дитини. Тому вимушена звернутися до суду.

Короткий виклад заперечень відповідача

Відповідач не визнав позов. Заперечення проти позову обґрунтував таким.

Вказав, що із 13 липня 2012 року він та позивачка перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2024 року. Під час вказаного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час вагітності їх сином позивачці наснився сон, який вона вважає «віщим». У вказаному сні позивачці наснився дідусь, який повідомив, що позивачка повинна другій дитині надати ім`я « ОСОБА_7 ». Позивачка повірила у цей сон та почала під час вагітності гладити себе по животі і називати ім`ям « ОСОБА_7 ». Вказана поведінка позивачки йому здалася дуже дивною, незрозумілою і навіть налякала, проте він намагався спокійно і лояльно відноситися до цього, оскільки не хотів аби позивачка нервувала.

Разом із тим, він пояснював позивачці, що ім`я « ОСОБА_7 » йому не подобається, оскільки це ім`я асоціюється у нього з твариною і російськими письменниками. Крім того, він як батько, також хотів аби позивачка врахувала його думку при обранні імені для молодшого сина. Надалі, після народження сина, він з дружиною протягом місяця не могли дійти згоди щодо обрання сину імені.

Всі запропоновані ним варіанти позивачка відхиляла, та повідомила, що надасть нашому молодшому сину ім`я « ОСОБА_7 », оскільки це наснилося її у сні.

З цих підстав він вирішив піти на компроміс та запропонував позивачці обрати ім`я сину шляхом жеребкування, на що вона погодилася. З цією метою він написав на аркушах паперу різні імена (орієнтовно 5-7 чоловічих імен), в тому числі навіть ім`я « ОСОБА_7 ». Проте в результаті жеребкування, яке витягнув їх старший син, обрали їх сину ім`я ОСОБА_4 . Позивачка із вказаним результатом жеребкування погодилася, але не хотіла зверталася до відділу РАЦС для здійснення державної реєстрації народження молодшого сина. При цьому, позивачка неодноразово протягом місяця з моменту народження їх молодшого сина, виходила на роботу, а час на звернення до відділу РАЦС не знайшла. З цих підстав, на виконання вимог закону, 31 липня 2020 року він звернувся у Бердичівський МВ ДРАЦС для здійснення державної реєстрації народження їх молодшого сина.

31 липня 2020 року Бердичівський МВ ДРАЦС склав актовий запис №446 про народження їх сина ОСОБА_4 . Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повне ім`я молодшого сина ОСОБА_3 . Проте, після складення актового запису позивачка продовжила називати молодшого сина « ОСОБА_7 » та обґрунтувала це тим, що вона виконує волю дідуся із вищевказаного сну та заборонила їх родичам і друзям називати сина ОСОБА_4 , вимагала називати його « ОСОБА_7 ». Надалі позивачка знайшла в мережі Інтернет мультфільм «Льова Грузовичьок» і просила сина ОСОБА_4 повторювати це ім`я під час спілкування із нею. Після цього, їх син ОСОБА_4 почав порівнювати себе з персонажем цього мультфільму та неодноразово повторював слово « ОСОБА_8 ». З вказаного приводу у нього з позивачкою виникали конфлікти. Поведінка позивачки дуже непередбачувана, в даній ситуації вона враховує виключно свої інтереси, а не інтереси їх сина ОСОБА_4 , несправедливо відноситься до їх дітей, вірить у віщі сни. Саме позивачка вищевказаною поведінкою створила для їх сина ОСОБА_4 несприятливі умови й психологічний дискомфорт та забороняє іншим людям називати їх сина його власним іменем.

З його ініціативи, у 2023 році їх син ОСОБА_4 був зарахований до закладу дошкільної освіти комбінованого типу №26 «Сяйво» Бердичівської міської ради. Проте позивачка відмовилася аби їх син відвідував цей заклад, в тому числі з тих підстав, що там його будуть називати власним іменем, а не іменем «Лев». Тому з вересня 2023 року позивачка відвела сина в Громадську організацію «Щаслива дитина», працівники якої займаються розвитком сина і називають його іменем «Лев» (на прохання позивачки).

Таким чином позивачка робить все аби їх син ОСОБА_4 забув власне ім`я і цурався його, що негативно впливає на його розвиток та самоідентифікацію. У листопаді 2023 року шлюбні відносини між ними припинені, з цього періоду вони проживають окремо. За погодженням між ними, син ОСОБА_6 проживає з ним, а син ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою, дітей вони утримують спільно. Однак, з вказаного періоду, коли він запитує у позивачки про стан здоров`я сина ОСОБА_4 (в період коли він хворіє) або про його справи, позивачка повідомляє, що у них немає сина ОСОБА_4 , а є син « ОСОБА_7 ». При цьому, він не виключає, що позивачці може наснитися новий сон і вона знову виявить бажання змінити ім`я їх молодшого сина.

З огляду на викладене, суд не повинен допускати аби зміна імені молодшого сина ОСОБА_4 залежала від вищевказаних обставин. Водночас це може призвести до негативних психологічних наслідків через можливий дискомфорт у спілкуванні з однолітками, несприйняття подвійного власного імені самою дитиною чи кимось із її оточення. При цьому, в Україні не є розповсюдженою практикою надання синові подвійного імені, тому інші діти можуть його цькувати за це та/або вчиняти відносно нього булінг.

Також звертає увагу суду, що позивачка просить суд надати сину ОСОБА_4 саме подвійне ім`я, однак це призведе до ускладнень в житті їх сина, а також виникне необхідність внести зміни до низки документів їх сина (свідоцтво про народження, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, медичну документацію, документація в дошкільному навчальному закладі, актовий запис, документація щодо реєстрації місця проживання тощо).

Крім того, слід надати оцінку тому, що у випадку зміни імені їх сина ОСОБА_4 на ім`я « ОСОБА_5 », у дітей їх сина будуть складнощі при вимові, написанні й заповненні документів відносно їх по батькові.

Із шістнадцяти років їх син має право власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я, та (або) по батькові.

Тому вважає, що у їх молодшого сина прекрасне чолове ім`я ОСОБА_4 , до якого він звик, яке добре сприймається суспільством, та не ускладнить і не вплине негативно на його життя, розвиток і визначення «по батькові» його майбутніх дітей. Тому його ім`я не потрібно змінювати через забаганки позивачки.

ОСОБА_10 інтересам їх сина ОСОБА_4 відповідатиме залишення його імені незмінним.

У відзиві посилається на правові висновки верховного суду у справах № 599/596/17, № 127/23994/18.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 27 березня 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження, до участі в справі залучено третю особу без самостійних вимог - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Крім того, орган опіки та піклування виконавчий комітет Бердичівської міської ради суд зобов`язав надати висновок щодо розв`язання цього спору.

Протокольною ухвалою суду від 15 квітня 2024 року суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 14 серпня 2024 року суд відмовив у прийнятті до розгляду заяву з уточненими позовними вимогами через пропуск процесуального строку для подання такої заяви.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову, оскільки в позасудовому порядку неможливо їх спір вирішити. Після народження дитини між нею та відповідачем не було досягнуто домовленості щодо імені дитини. Вона хотіла назвати ОСОБА_11 , а відповідач заперечував. Без її згоди чоловік майже через місяць після народження сина в органі реєстрації зареєстрував дитину з ім`ям ОСОБА_4 , яке вона дитині не обирала. Це ім`я чоловік зі старшою дитиною обрали шляхом жеребкування. Вона ж ще до народження дитини вирішила, що хоче назвати сина ОСОБА_11 . Дитину цим ім`ям хрестили. Вона не ідентифікує свою дитину іншим ім`ям, ніж ОСОБА_7 , та за цим іменем до нього звертається і дитині це ім`я подобається. Чоловік агресивно реагував коли вона називала дитину ОСОБА_7 . Виникали конфлікти. Вона та всі її знайомі називають сина ОСОБА_7 , а відповідач ОСОБА_4 . У садочку до сина звертаються на ім`я ОСОБА_7 . Дійсно їй приснився сон влітку 2019 року, що у неї буде син ОСОБА_7 . Крім того, вона з`ясувала, що у двоюрідного дідуся теж було ім`я ОСОБА_7 . Їй дуже подобається це ім`я, вона лише цим іменем із народження, як мама, ідентифікує свого сина. Проте батько дитини категорично проти цього імені. Няня до дитини зверталася на ім`я ОСОБА_7 . Відповідач звертається до дитини ім`ям ОСОБА_4 .

Представник позивачки адвокат Потапова Т. М. підтримала позов із підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову із підстав, вказаних у позовній заяві. Підтвердив, що він до дитини звертається за його іменем « ОСОБА_4 », а мати « ОСОБА_7 ». У садочок, куди віддала дитину мати без його згоди вона представила дитину як « ОСОБА_7 ». Йому не подобається ім`я ОСОБА_7 , а подвійне ім`я тим більше, оскільки це може призвести надалі до кепкування над дитиною. У дитини є ім`я, за яким він зареєстрований, тому наполягає на відмові в задоволення позову.

Представник відповідача адвокат Андрущенко Т. М. проти задоволення позову заперечила із підстав, вказаних у відзиві.

Протокольною ухвалою суду від 24 січня 2025 року суд відмовив у з`ясуванні думки дитини щодо цього спору, оскільки за своїм віком (4 роки 6 місяців) дитина не може висловити свою свідому думку щодо цього спору. А інші питання, зокрема щодо яке ім`я дитина сприймає як звернення до неї підлягає визначенню встановленими ЦПК України засобами доказування.

Представник третьої особи без самостійних вимог - начальник Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у адресованих на кожне із судових засідань листах навела положення чинного законодавства щодо реєстрації народження дитини, обрання імені, внесення змін до актового запису про народження дитини.

Застосовані норми права

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція ООН) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частини першої, третьої статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Главою 12 Сімейного кодексу України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Згідно з частинами першою, третьою статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як визначено в частинах першій та третій статті 146 СК України, ім`я дитини визначається за згодою батьків. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як зазначено в частині другій статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію цивільного стану» державна реєстрація народженої дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням походження дитини, а також присвоєнням їй прізвища, імені, по батькові та засвідчується свідоцтвом про народження.

Право на ім`я, встановлене статтею 294 ЦК України, є невід`ємним немайновим особистим правом фізичної особи.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10, 49).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради № 389 від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у зміні власного імені дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 11).

У протоколі засідання комісії вказано, що ОСОБА_1 повідомила що їй ще до народження наснився сон, що неї буде дитина з ім`ям « ОСОБА_7 », тому вона хотіла так назвати сина, коли він народився. Проте чоловік був проти та він дав ім`я синові « ОСОБА_4 ». Вона хотіла змінити ім`я, проте карантинні обмеження, а потім військовий стан цьому завадили. Лише тепер вона звернулася для вирішення вказаного питання. Сина вона називає « ОСОБА_12 ». З чоловіком спільно вже не проживає, вважає, що вона як мати, яка народила дитину, має право дати дитині ім`я, яке їй до вподоби.

ОСОБА_2 повідомив, що ім`я « ОСОБА_7 » йому взагалі не подобається тому коли народився син він із старшим сином обрали кілька імен, в тому числі ім`я « ОСОБА_7 », і шляхом жеребкування вибрали ім`я « ОСОБА_4 ». Так зареєстрували дитину. Вважає, що подвійне ім`я « ОСОБА_5 » не відповідає інтересам дитини, оскільки в Україні це не є розповсюдженою практикою, дитину можуть цькувати через це. Вважає доцільним коли син виросте і буде мати бажання нехай сам змінить ім`я.

Комісія вирішила шляхом голосування, - відмовити ОСОБА_1 у зміні імені дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з імені « ОСОБА_4 » на ім`я « ОСОБА_5 » (а.с. 44-45).

Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у листі від 20 жовтня 2023 року повідомив позивачці про відсутність правових підстав для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листі зазначено, що спір із приводу імені дитини вирішується органом опіки та піклування або судом (а.с. 12-13).

Відповідно до довідки директора ЗДО № 26 «Сяйво» Катинської А. ОСОБА_3 за заявою батька від 26 березня 2023 року було влаштовано до ЗДО № 26 «Сяйво», проте дитина не відвідує дитячий садок (а.с. 40).

Згідно з декларацією № 0001-8Х62-ХЕАО цю декларацію із дитячим лікарем щодо дитини ОСОБА_3 уклала мати ОСОБА_1 . У медичній документації - історії розвитку дитини відомості про власне ім`я вказано « ОСОБА_4 » ( а.с. 41).

Відповідно до платіжних інструкцій від ОСОБА_2 переказував ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 грн 17.02.2024 та 6000 грн 10.04.2024 (а.с. 46-47).

При допиті як свідока відповідач пояснив, що коли позивачка завагітніла, то їй наснився сон про ім`я дитині « ОСОБА_7 ». Йому це ім`я не подобається та він пропонував різні компроміси та шляхом жеребкування визначили ім`я дитині ОСОБА_4 . З того часу три з половиною роки між ними викають конфлікти. Позивачка думає лише про власні інтереси, а не про дитину, вимагаючи йому подвійне ім`я. У дитини будуть складнощі в житті у разі, якщо йому буде надане подвійне ім`я. Вони стали проживати окремо, бо у них постійні суперечки через ім`я дитини. Коли син у нього, а це два дні в тиждень, він до нього звертається ім`ям ОСОБА_4 . На таке звернення син реагує добре.

Свідок ОСОБА_13 , батько відповідача, пояснив, що сторони проживають окремо. Онука він називає ОСОБА_4 , як і батько дитини. На це ім`я дитина реагує та відзивається. При ньому дитину ОСОБА_11 не називають.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона надавала допомогу сторонам у догляді за дитиною. Знає про конфлікт між сторонами щодо імені дитини. Батько дитину називає ОСОБА_4 , а мати ОСОБА_11 . Дитина реагує на обидва імені як звернення до неї. До дитини вона зверталася на ім`я ОСОБА_7 , при батькові називала ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона хрещена мама сина сторін ОСОБА_16 . Їй відомо про конфлікт між батьками щодо імені дитини. Дитину хрестили ім`ям ОСОБА_7 . Із серпня 2023 року вона близько семи разів бачилася із дитиною, по іншому як ОСОБА_7 до дитини не звертаються. Знає, що батько називає дитину ОСОБА_4 . Дитина на це ім`я реагує.

Орган опіки та піклування виконавчий комітет Бердичівської міської ради у висновку від 24 травня 2024 року вважав за недоцільне змінити ім`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з імені « ОСОБА_4 » на ім`я « ОСОБА_5 ».

Щодо доказів, які судом відхилені

Відповідно до довідки від 12 грудня 2024 року - ОСОБА_17 відвідує групові розвиваючі заняття в ГО «Щаслива дитина» з вересня 2023 року та діти звертаються до дитини на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . У довідці є печатка громадської організації та знак підпису. Проте відсутні відомості про прізвище та власне ім`я особи, яка цю довідку підписала.

Представник відповідача просила цю довідку визнати недопустимим доказом.

Представник позивачки заперечила проти визнання довідки недопустимим доказом, оскільки цю довідку видали позивачці у громадській організації куди ходить дитина.

За положеннями статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки у довідці не вказано посади, прізвища імені особи, яка цю довідку видала, слід дійти висновку, що довідка не містить такого реквізиту як підпис. Тому, суд визнає довідку недопустимим доказом.

За положеннями статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Долучені до відзиву докази: диплом про вищу освіту відповідача (а.с. 38-39), скріншот із сторінки в Ютуб з трансляцією мультфільму (а.с. 43) та квитанцію про купівлю ліків (а.с. 48) суд визнає неналежними доказами, оскільки відповідач не обґрунтував, що ці докази містять інформації щодо предмета доказування.

Аналіз доводів сторін, висновки суду

Підсумовуючи, на підставі наявних у справі доказів та в порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд встановив такі факти.

Із часу народження молодшої дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 між його батьками, сторонами у справі існує спір щодо імені дитини.

Між сторонами не було погоджено спільної згоди щодо обрання імені дитини на час реєстрації народження дитини.

Реєстрація народження проведена органом реєстрації актів цивільного стану лише за заявою батька дитини.

Ім`я дитині визначили шляхом жеребкування, та до цього був залучений старший син сторін.

Мати заперечує, що брала участь у жеребкуванні та на такий спосіб визнання імені синові погодилася. Твердить, що вона синові обрала ім`я «серцем», а батько «жеребкуванням».

З народження дитини батько звертається до дитини ім`ям ОСОБА_4 , а мати - ім`ям ОСОБА_7 . Родичі та знайомі батька називають дитину ОСОБА_4 , а родичі і знайомі матері - ОСОБА_11 . ОСОБА_18 та старший син, дитину при матері називали ОСОБА_11 , а при батькові ОСОБА_4 . Дитина реагує як звернення до неї на обидва імені. У громадській організації, яку відвідує дитина, його називають ОСОБА_11 . Останній факт встановлений відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України (обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню ).

Сторони, в тому числі через конфлікти щодо імені молодшого сина, з листопада 2023 року стали проживати окремо та їх шлюб рішенням суду у березні 2024 року розірвано. Дитина проживала із матір`ю, проте батько також брав участь у вихованні сина та на кілька днів у тиждень дитину забирав до себе.

У останньому засіданні сторони повідомили, що стали проживати разом, проте так і не можуть вирішити питання зміни імені синові. Вважають, що має бути вирішене питання судом шляхом постановлення рішення у цій справі, заперечили проти відкладення судового розгляду для надання їм можливості мирно врегулювати спір. Позивачка наполягає на зміні імені, а відповідач проти зміни імені заперечив.

Вирішуючи цей спір, суд не може давати оцінки тому чи хороше, чи ні, ім`я для дитини « ОСОБА_7 », як і того із чим те чи інше ім`я асоціюється, що це ім`я значить, оскільки це не в межах повноважень суду.

Суд також не може надавати оцінку тому із яких міркувань позивачка вирішила таке ім`я обрати для дитини, зокрема, що це ім`я наснилося позивачці, коли та була вагітною. Ця обставина також за межами можливих втручань суду в сімейне життя сторін.

При ухваленні рішення у цій справі суд лише враховує, що права обох батьків щодо надання імені дитині є рівними, як і того, що саме батьки, а не інші особи, в тому числі і інша дитина сторін, спільно обирають власне ім`я дитині.

Суд враховує, що на день ухвалення рішення батьки спільно виховують сина, оскільки стали проживати разом. Понад рік дитина проживала із матір`ю, проте батько також брав участь у вихованні дитини.

Суд встановив, що при обранні імені дитині не була врахована згода матері дитини. Дитині фактично надав ім`я батько, обравши його спільно із старшим сином.

Сімейним кодексом України встановлено, що дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько (частина друга статті 146 СК України).

Тому, з урахуванням засад розумності, суд погоджується із доводами позивачки та вважає, що ім`я для дитини має бути подвійними, що відповідатиме принципам рівності прав батьків щодо обрання власного імені дитині.

Надання подвійного імені дитини також узгоджується із частиною другою статті 146 СК України.

Такі висновки суду ґрунтуються на близькому за змістом правовому висновку Верховного Суду у справі № 753/7395/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміна імені дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_4 » на ім`я « ОСОБА_5 » відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, оскільки в першу чергу, це призведе до завершення суперечок із цього приводу між батьками, по друге, і за однією і за іншою складниками цього подвійного імені дитина себе ідентифікує. При обрані в майбутньому по батькові своїм дітям ОСОБА_5 вправі надати одне з його імен.

Суд відхиляє доводи відповідача, що у дитини будуть якісь незручності в соціумі через його подвійне ім`я. Суд наголошує, що такі доводи нічим не підтверджені та є виключно припущенням відповідача.

Крім того, очевидним є те, що тривалі суперечки між батьками щодо імені дитини, звернення до дитини за різними іменами шкодить інтересам дитини сторін.

Суд відхиляє висновок органу опіки та піклування про недоцільність зміни імені дитини, вважаючи такий висновок необґрунтованим. Орган опіки та піклування не врахував, що батьки спільно обирають власне ім`я дитині. Також не був врахований той факт, що дитину із народження фактично називають двома іменами та щодо імені дитини між його батьками більше чотирьох років триває спір.

Правові висновки Верховного Суду у справах № 599/596/17 та № 127/23994/18, на які посилався відповідач у відзиві, не є релевантними до спірних правовідносин, тому суд їх не може враховувати при вирішенні цієї справи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зміни імені дитини слід задовольнити та змінити власне ім`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з "Макар" на " ОСОБА_5 ".

У задоволенні решти позовних вимог - про зобов`язання Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області внести відповідні зміні щодо власного імені дитини до актового запису про народження дитини суд відмовляє, із таких підстав.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст. 51 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Оскільки ОСОБА_1 позовних вимог до Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не пред`являла, та процесуальний статус відділу не змінювався протягом усього часу розгляду справи, суд не має права покладати на третю особу у справі будь-які правові обов`язки, зокрема зобов`язати внести зміни до актового запису про народження дититини.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 344/13973/17 (№ 61-12476св19) пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2.16.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції Украйни 12.01.2011 № 96/5 зміни в актовий запис про народження дитини вносяться на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зміну прізвища або власного імені малолітній дитині, якщо воно було присвоєно без побажання батьків чи одного з них або якщо дитина має власне ім`я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини.

Таким чином, рішення суду про зміну імені дитини підлягає виконанню органом реєстрації актів цивільного стану, відповідно до зазначених вище положень підзаконного нормативного акта.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити власне ім`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 28.01.2025.

Суддя І. Ю. Хуторна