Рішення
від 15.01.2025 по справі 610/2049/24
БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2049/24

провадження № 2/610/206/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

прокурора Євсюкової Я.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підлісного М.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" - адвоката Мизиненко І.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/2049/24 (провадження № 2/610/206/2025) за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просить:

- витребувати на користь Донецької селищної територіальної громади в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ04397112) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 6320256000:02:000:0287, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області;

- визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.03.2019 між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» (ЄДРПОУ 35659305) в особі директора Пашенюка Р. В., зареєстрований 02.04.2019 реєстратором Балаклійської районної державної адміністрації Щербиною Н. М. (номер запису про інше речове право 31021222).

- стягнути з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати.

В обґрунтування позову посилався на те, що розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 23.02.2012 № 161 на підставі заяви від імені ОСОБА_1 надано останній дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), розташованої за межами населених пунктів та території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області) для ведення особистого селянського господарства. В подальшому, на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Мегаленд» розроблено проект землеустрою щодо відведення останній земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області. 25 травня 2013 року відділом Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області складено висновок № 172 про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 № 14906-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Ізюмського району Харківської області). Разом з тим, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 120217220000000591 від 24.04.2017 за ч. 2 ст. 358 КК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: вимогам ст.ст. 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що підтверджується висновком експерта від 23.09.2022 № 5652/20771-20784. Відповідно до Висновку відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області № 172 про погодження Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно Структури ґрунтового покрову сільськогосподарських угідь Червонодонецької селищної ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області, розробленої Харківською філією інституту землеустрою Української Академії Аграрних Наук в 1993 році землі представлені агровиробничою групою ґрунтів: 59е - чорноземи звичайні, малогумусні, потужні, не солонцюваті та слабосолонцюваті, важкосуглинкові ґрунти, бал економічної оцінки по диференційному прибутку складає 31, які згідно наказу Державною комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.10.2003 № 979/8300 (далі Перелік особливо цінних груп ґрунтів № 979/8300) відносяться до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна.

Згідно Переліку особливо цінних груп ґрунтів № 979/8300 агровиробнича група чорноземи звичайні малогумусні глибокі важкосуглинкові, має шифр 59е, відноситься до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна та в Переліку позначена символом «З», тобто є групою ґрунтів загальнодержавного значення. Разом з цим, у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , незважаючи на те, що відведення передбачено за рахунок особливо цінних земель, відсутній висновок державної експертизи землевпорядної документації. Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не мало права затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 без наявності у його складі позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Висновком експерта від 23.09.2022 встановлено, що у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні копія клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та акту приймання-передачі межових знаків. Також експертом встановлені порушення щодо змісту та правил оформлення проекту землеустрою. Зокрема, у пояснювальній записці указано, «погоджений згідно вимог проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно подати на затвердження до Балаклійської районної державної адміністрації», що не відповідає ст.ст. 122, 186 Земельного кодексу України. Цим висновком встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 не засвідчено особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , що є порушенням ст. 25 Закону України «Про землеустрій», згідно якої відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою у паперовій формі засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287 вибула з власності держави поза її волею та з порушенням норм чинного законодавства, без проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до договору емфітевзису від 16.04.2018 ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287 передано в користування для сільськогосподарських потреб ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» строком на 49 років. Оскільки держава, як власник на той час земельної ділянки, не уповноважувала Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на затвердження проекту землеустрою, який не відповідає вимогам закону, то і ОСОБА_1 на підставі такого наказу у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку не набула, а отже і не могла у подальшому передати її в користування іншим особам. Аналогічно з вищенаведеним, в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» не міг перепродати право користування земельною ділянкою ТОВ «Агросет». Разом з тим, договір купівлі-продажу права емфітевзису від 01.01.2021 на даний момент не є чинним, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Таким чином, враховуючи, що державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 проведено на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, то вищевказаний договір емфітевзису від 18.03.2019, укладений між ОСОБА_1 з ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» є недійсним з моменту їх укладення.

Ухвалою судді від 28.06.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 14.08.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

28.08.2024 через особистий кабінет у системі "Електронний суд" представник відповідача ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" - адвокат Мизиненко І.О. подала відзив на позовну заяву, у якому просила поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та відмовити у задоволенні позову, зазначила, що ТОВ "ПП "ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом Мизиненко Іриною Олександрівною лише 19.08.2024. З матеріалами справи в кабінеті Електронного суду представник Відповідача мала змогу ознайомитися 24.08.2024, враховуючи час на вступ у справу представника Відповідача та надходження документів в кабінет у цій справі. Крім того, для подання відзиву на позовну заяву Відповідачу - ТОВ «ПП «Червонодонецьке» необхідний був додатковий час для перевірки доказів, якими обґрунтовується позовна заява. Для перевірки зазначених доказів та отримання необхідних додаткових доказів та інформації Відповідач ТОВ «ПП «Червонодонецьке» звернулося з усним проханням до Відповідача ОСОБА_1 для підтвердження або спростування тверджень прокуратури, викладених в позові. Тому, у зв`язку із укладанням Договору зі спеціалістом в області права 19.08.2024, ознайомленням із матеріалами справи 24.08.2024, перевіркою доданих доказів до позовної заяви, вважає, що строк пропуску надання Відповідачем відзиву у справі є поважним та просила суд поновити його.

Судом поновлено строк на подання відзиву, так як причини пропуску є поважними.

Вказала, що 18.03.2019 між Відповідачем-1 ОСОБА_1 та Відповідачем 2 ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» був укладений договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), надалі за текстом Договір емфітевзису. Згідно даного Договору, предметом договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Донецької селищної ради, площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що буде використовуватися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320256000:02:000:0287, щодо якої Власник передає Емфітевту права володіння та право цільового використання (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. 01.01.2021 між ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» та ТОВ «Агросет» укладався договір купівлі-продажу права емфітевзису, згідно якого було передано право користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287 строком до 31.12.2022, отже, строк цього договору закінчився. Здійснюючи свою діяльність, сторони за оскаржуваним вказаним договором керувались чинним законодавством України та умовами укладеного Договору емфітевзису. Підписанням зазначених Договорів Відповідачі висловили своє волевиявлення та намір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287. Зазначила, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яке б визнало незаконність або недійсність наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 р. № 14906-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано Відповідачу 1 ОСОБА_1 у власність земельної ділянки та незаконність отримання ОСОБА_1 земельної ділянки, або рішення суду, яке б скасувало даний наказ Головного управління Держгеокадастру. Вважає, що висновок про незаконність даного наказу зроблений на особистих припущеннях органу прокуратури. Також зазначила, що даний позов не містить вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 № 14906-СГ.

Отже, Позивачем не доведено, що існували підстави недійсності правочину та існує недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК Кодексу України.

Вважає, що Відповідач 1 ОСОБА_1 є добросовісним набувачем (власником) майна земельної ділянки, а отже, до неї не можуть бути застосовані наслідки у вигляді витребування майна.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що до отримання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка знаходилася у власності Донецької селищної територіальної громади. Також, із матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області добровільно та законно було передано у власність земельну ділянку Відповідачу 1 - ОСОБА_1 .

Отже, матеріалами справи не підтверджуються обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності Позивача, відсутність волі Позивача на вибуття з його володіння спірної земельної ділянки, отже вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилання Позивача на висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса» № 5652/20771:20784, складеного 23.09.2022, вважає, що даний доказ не є належним та достовірним доказом у справі у розумінні ст. ст. 77, 79 ЦПК України. Згідно цієї експертизи, експертом зроблені висновки про те, що надана на дослідження копія «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області» (на земельну ділянку кадастровий номер 6320256000:02:000:0287) за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Ці висновки експерта зроблені лише на підставі наданих Позивачем документів. Документи надані Позивачем на дослідження та для вирішення експертом поставлених питань не є повними та не є достатніми. Виходячи із висновків експерта, вбачається, що надані документи не містили Висновку державної експертизи землевпорядної документації при погодженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу 1 ОСОБА_1 . При цьому, у Відповідача 1 ОСОБА_1 експертом не запитувалися додаткові документи для дослідження та вирішення поставлених питань, що призвело до необґрунтованих і незаконних висновків. Зазначила, що при укладанні договору, які визнаються Позивачем недійсним, Відповідачу 2 було достеменно відомо про наявність такого Висновку державної експертизи землевпорядної документації при погодженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу 1 ОСОБА_1 . Отже, вважає, що висновки експерта зроблені при відсутності вивчення та дослідження усіх необхідних документів.

Тому вважає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають (а.с. 121- 124 т.1).

28 серпня 2024 року представником відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" (далі ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ") адвокатом Мизиненко І.О. було подано клопотання про повернення позовної заяви прокурора без розгляду (а.с. 129-133 т.1).

05 вересня 2024 року до суду надійшли заперечення прокурора на клопотання представника відповідача ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" про залишення позовної заяви прокурора без розгляду (а.с. 143-150 т. 1).

06.09.2024 через особистий кабінет у системі "Електронний суд" представник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області подав відповідь на відзив представника відповідача ТОВ "ПП „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ", у якому зазначив, що позивач не погоджується із аргументами, зазначеними представником у відзиві на позовну заяву.

Вказав, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що: «рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 № 14906-СГ не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для витребування такої ділянки на користь територіальної громади.

Оскільки держава, як власник на той час земельної ділянки, не уповноважувала Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на затвердження проекту землеустрою, який не відповідає вимогам закону, то і Відповідач-1 на підставі такого наказу у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку не набув, а отже і не міг у подальшому передати її в користування іншим особам.

Враховуючи, що державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за Відповідачем-1 проведено на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, що передував укладенню договорів, то вищевказаний договір емфітевзису від 18.03.2019, укладений ОСОБА_1 з ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» є недійсним з моменту його укладення.

У зв`язку з тим, що земельна ділянка вибула з власності держави незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладений договір емфітевзису підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Вважає висновки Відповідача про відсутність підстав для задоволення позову прокурора та витребування спірної земельної ділянки на користь територіальної громади помилковими.

Вказав, що матеріалами справи повністю підтверджується, що спірну земельну ділянку передано на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яке прийнято з порушенням ст.ст. 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», тобто не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Ні Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ні ОСОБА_1 не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу встановлених обставин справи, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати яким саме вимогам закону має відповідати проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства спірна земельна ділянка вибула з володіння держави (наразі територіальної громади), що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області під час розпорядження спірною земельною ділянкою та ОСОБА_1 під час набуття права власності на неї.

Щодо права власності Донецької селищної територіальної громади на спірну земельну ділянку зазначив, що у позовній заяві зазначено, що станом на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу спірної земельної ділянки у власність, остання належала до державної форми власності. Органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Харківської області виступало Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин Держгеокадастру України.

Згідно Указу Президента України «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» № 449 від 15.10.2020 та постанови Кабінету Міністрів України від «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» № 1113 від 16.11.2020, земельні ділянки державної власності підлягають передачі у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад.

Окрім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 змінено визначення земель державної та комунальної власності. Відповідно до зазначених змін, з дня набрання чинності цього Закону землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності, на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, спірна земельна ділянка, в даний період, мала б перебувати у віданні відповідної територіальної громади та підлягала б державній реєстрації права комунальної власності на неї.

Щодо висновку експерта, яким обґрунтовуються позовні вимоги прокурора вказав, що представником Відповідача вказано, що при укладанні договору, який визнається Позивачем недійсними, Відповідачу-2 ТОВ «ПП «Червонодонецьке» достеменно було відомо про наявність висновку державної експертизи землевпорядної документації при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , однак жодних доказів наявності такого висновку представником Відповідача-2 не надано.

Вважає, що прийняття твердження представника Відповідача про факт проведення державної експертизи без надання належним чином засвідченої копії висновку, суперечитиме засаді цивільного судочинства з безпосередності дослідження доказів та, як наслідок, призведе до порушення принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (а.с. 155-162 т.1).

11.09.2024 через особистий кабінет у системі "Електронний суд" представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Підлісний М.О. подав відзив на позовну заяву, у якому просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та відмовити у задоволенні позову.

Щодо поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву вказав, що Відповідач не є адвокатом, не має необхідної юридичної освіти для самостійного захисту прав та законних інтересів у цій справі. Водночас, надання Відповідачу реальної можливості реалізувати її право на професійну правничу допомогу у цій справі, формування обґрунтованої правової позиції у справі та захист прав та законних інтересів Відповідача як власника відповідної земельної ділянки є необхідним для дотримання вимог щодо повноти, законності та обґрунтованості судового рішення у справі, а також для дотримання принципів та засад цивільного судочинства.

Для цього представником Відповідача подано заяву на ознайомлення, за результатами розгляду якої представнику Відповідача 26.08.2024 надано доступ до матеріалів електронної судової справи. Договір про надання правничої допомоги між Відповідачем та АО «СПРАВАР» укладено 19.08.2024. Реалізація права Відповідача на професійну правничу допомогу та забезпечення її належного представництва є можливим та ефективним виключно на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують законність та обґрунтованість набуття права власності на земельну ділянку. З цією метою представником Відповідача здійснені необхідні дії для збору доказів на спростування позовних вимог, у тому числі направлено адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідь на який отримано лише 11.09.2024.

Судом поновлено строк на подання відзиву, так як причини пропуску є поважними.

Зазначив, що набуття Відповідачем права власності на відповідну земельну ділянку здійснено із додержанням встановленої чинної на той час процедури та на підставі передбачених законодавством документів в результаті прийняття уповноваженим органом державної влади законного та обґрунтованого рішення, яке по цей час не було скасовано чи визнано протиправним у встановленому законом порядку. Позовні вимоги обґрунтовані уявними порушеннями, які взагалі не відповідають дійсності (посилання на непроведення державної експертизи землевпорядної документації), не підтверджують припущення щодо вибуття земельної ділянки поза волею держави (адже відповідний наказ про затвердження проєкту землеустрою на земельну ділянку прийнято уповноваженим органом державної влади Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області), а також за своєю сутністю є непропорційним, неспівмірним та недобросовісним втручанням в право Відповідача мирно володіти земельною ділянкою після семи років з моменту оформлення права власності на нього, що свідчить про очевидне та беззаперечне порушення статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 23.02.2012 № 161 Відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), розташованої за межами населених пунктів та території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області) для ведення особистого селянського господарства. Згідно з вищевказаним розпорядженням за замовленням Відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаленд» розроблено проект землеустрою щодо відведення Відповідачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області.

23 травня 2013 року відділом Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області складено висновок № 172 про погодження проекту землеустрою щодо відведення Відповідачу земельної ділянки (далі Висновок № 172). У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 №14906-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано Відповідачу у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287, площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (наразі Ізюмського району Харківської області). За результатами здійснення державної експертизи землевпорядної документації Відповідачем отримано два позитивних висновки державної експертизи, а саме: Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2013 року №0736; Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24 липня 2017 року №1259.

За результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації було підготовлено позитивний висновок від 24.07.2017 № 1259. Висновок та об`єкт експертизи отримано представником замовника експертизи Сороківською О.Г. 04.08.2017, про що зроблено відповідний запис в Журналі (витяг з Журналу додається). Заява від 07.08.2017 Сірика Дмитра Павловича, який діяв за дорученням від ОСОБА_1 , про затвердження Проекту надійшла до Головного управління 07.08.2017 за № А-22347/0/20-17. Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.07.2017 № 1259 був враховуваний при розгляді Головним управлінням вищевказаної заяви».

Вважає, наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 № 14906-СГ прийнято у повній відповідності до вимог релевантного законодавства, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с. 176-182 т.1).

08.10.2024 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 222-225 т. 1).

Ухвалами Балаклійського районного суду Харківської області від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИРОДООХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО „ЧЕРВОНОДОНЕЦЬКЕ" адвоката Мизиненко І.О. про повернення позову Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке», про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання недійсними договорів про надання права користування земельною ділянкою (а.с. 245, 247, 249-250 т.1, а.с. 255-257 т. 2).

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник позивача Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, у якій просив провести судове засідання за його відсутності.

Представники відповідачів адвокати Підлісний М.О. та Мизиненко І.О. в судовому засіданні позов не визнали з підстав, зазначених у відзивах, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися прокурор, представники відповідачів, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст .81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства, тому до суду звертаються органи прокуратури.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 806/1000/17).

В обґрунтування підстав для звернення до суду в інтересах селищної ради прокурор посилався на те, що виділення у власність ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки без належної правової підстави порушує інтереси територіальної громади в частині можливості ефективного використання права комунальної власності, яка може бути використана для задоволення потреб територіальної громади.

Вказав, що заходи щодо витребування у відповідача ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки позивачем не вживались, що свідчить про нездійснення селищною радою захисту порушених інтересів територіальної громади.

Листом від 25.03.2024 № 68-1259вих-24 керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області повідомив Донецьку селищну раду про виявлені порушення вимог земельного законодавства та наголосив на необхідності вжиття заходів реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у власність територіальної громади (а.с. 65-66).

У відповіді на вказаний лист Донецькою селищною радою зазначено, що нею не вживалися та не заплановано вжиття заходів, спрямованих на повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади (а.с. 67).

Станом на 24 червня 2024 року (день звернення прокурора з даним позовом до суду) Донецької селищною радою не було вжито заходів щодо самостійного захисту інтересів територіальної громади.

Таким чином, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Судом встановлено, що 03.06.2011 ОСОБА_1 звернулась до Балаклійської районної державної адміністрації із заявою, у якій просила надати дозвіл на виготовлення Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду), розташованих за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства з метою отримання у власність (а.с. 24 т. 1).

Розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 23.02.2012 № 161 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), розташованої за межами населених пунктів та території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 25 т. 1).

На підставі вищевказаного розпорядження за замовленням ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаленд» розроблено проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (землі державного резервного фонду, рілля) за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (а.с. 26-31, 34-41 т. 1).

23 травня 2013 року відділом Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області складено висновок № 172 про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки.

З вказаного висновку убачається, що згідно Структури ґрунтового покрову сільськогосподарських угідь Червонодонецької селищної ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області, розробленої Харківським філіалом інституту землеустрою Української Академії Аграрних Наук в 1993 році, землі представлені агровиробничою групою ґрунтів: 59е - чорноземи звичайні, малогумусні, потужні, не солонцюваті та слабосолонцюваті, важкосуглинкові ґрунти, бал економічної оцінки по диференційному прибутку складає 31, які згідно наказу Державною комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.10.2003 № 979/8300 (далі Перелік особливо цінних груп ґрунтів № 979/8300) відносяться до особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна. Згідно Закону України «Про Державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року № 1808-1V проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 підлягає обов`язковій державній експертизі (а.с. 32 т. 1).

Згідно Переліку особливо цінних груп ґрунтів № 979/8300 агровиробнича група чорноземи звичайні малогумусні глибокі важкосуглинкові, має шифр 59е, відноситься до особливо цінних груп ґрунтів провінції ОСОБА_3 та в Переліку позначена символом «З», тобто є групою ґрунтів загальнодержавного значення.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.08.2017 №14906-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287, площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (а.с. 42 т. 1)

З висновку експерта № 5652/20771-20784 від 23.09.2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою проведеної в рамках кримінального провадження № 12017220000000591 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме вимогам ст.ст. 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст. 25, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (а.с. 43-59 т.1).

Зокрема, згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції від 27.06.2015, чинній на момент передачі земельної ділянки у власність) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов`язковій державній експертизі. Відповідно до договору емфітевзису від 18.03.2019 ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6320256000:02:000:0287 передала у користування для сільськогосподарських потреб ТОВ «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» строком на 49 років (а.с. 60-64 т. 1).

Представником відповідача адвокатом Підлісним М.О. надано до суду висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2013 року №0736 та висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24 липня 2017 року №1259, які долучено до справи.

З висновку державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2013 року №0736, виготовленого на замовлення ТОВ «Мегаленд» убачається, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (а.с. 185 т. 1).

Як убачається з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24 липня 2017 року №1259, виготовленого на замовлення ФОП ОСОБА_4 , проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (а.с. 186 т. 1).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-11, 2-6006/0/19-24 від 11.09.2024, наданої на адвокатський запит, убачається, що питання проведення державної експертизи землевпорядної документації регулювалися Земельним кодексом України, Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (втратив чинність 27.05.2021) (далі Закон), Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за № 1618/10217 (втратила чинність 29.10.2021) та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеними законами України та іншими нормативно-правовими актами, які регулювали відносини у сфері державної експертизи землевпорядної документації, не було передбачено підготовку і зберігання копій висновків або другого оригінального примірника висновку державної експертизи землевпорядної документації (висновок готувався в одному екземплярі, передавався разом з об`єктом експертизи замовнику експертизи та повинен був зберігатись з першим примірником документації із землеустрою в архіві (Державному фонді документації із землеустрою) відповідного територіального органу Держгеокадастру).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 974 було затверджено Порядок реєстрації об`єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку (втратив чинність 24.11.2021). Наказом Держкомзему України від 25.09.2006 № 380 затверджено форму Журналу обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації.

Згідно Журналу реєстрації об`єктів державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Харківській області (далі - Журнал) за період з 2016 по 2017 роки (стр. 32), до Головного управління для проходження обов`язкової первинної державної експертизи від замовника державної експертизи ТОВ «Мегаленд» надходив «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області» (далі Проєкт).

Зазначений об`єкт експертизи було зареєстровано від 03.07.2017 за № 1259 в Журналі.

За результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації було підготовлено позитивний висновок від 24.07.2017 № 1259.

Висновок та об`єкт експертизи отримано представником замовника експертизи Сороківською О.Г. 04.08.2017, про що зроблено відповідний запис в Журналі.

Заява від 07.08.2017 Сірика Дмитра Павловича, який діяв за дорученням від ОСОБА_1 , про затвердження Проекту надійшла до Головного управління 07.08.2017 за № А-22347/0/20-17.

Згідно статті 36 Закону позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації дійсний протягом строку дії об`єкта державної експертизи, але не більше трьох років від дня його видачі.

Враховуючи вищевикладене, висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.07.2017 № 1259 був враховуваний при розгляді Головним управлінням вищевказаної заяви (а.с. 189 т. 1).

Вказане підтверджується копією Журналу обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 187 т. 1).

Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Положеннями статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2013 року) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

Зі змісту частини 9 статті 118 Земельного кодексу України вбачається, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи (974-2006-п)) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з приписами частини четвертої, п`ятої, шостої, сьомої статті 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 №391 затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації (тут і далі в редакції від 19.03.2013 року, чинної на момент проведення державної експертизи у цій справі) (надалі за текстом Методика).

Положеннями Методики встановлено наступне:

1.1. Ця Методика визначає організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері.

1.2. Державній експертизі відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" підлягає вся землевпорядна документація із землеустрою, оцінки земель, а також документація і матеріали державного земельного кадастру, яка розробляється на державному, регіональному та місцевому рівнях суб`єктами господарської діяльності, що отримали ліцензію відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

1.3. Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою, нормативної та експертної грошової оцінки земель, державного земельного кадастру визначені відповідними нормативно-правовими актами.

1.4. Методика поширюється на виконавців та замовників державної експертизи, а також на розробників землевпорядної документації.

1.11. Державна експертиза проводиться до затвердження органами державної влади, місцевого самоврядування або власниками землі відповідної землевпорядної документації або до прийняття рішення про набуття, зміну та припинення прав на землю та видачі документів, що посвідчують права на неї.

2.1. Організація і проведення державної експертизи здійснюється (у тому числі) обласними головними управліннями Держкомзему.

3.2. Процедура проведення державної експертизи складається з трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.

3.3. Підготовча стадія проведення державної експертизи:

3.3.1. На підготовчій стадії державної експертизи здійснюється приймання землевпорядної документації, перевірка її складу, а також реєстрація об`єктів державної експертизи на підставі заяви (клопотання) замовника у журналі обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації протягом одного дня.

3.4.1. Основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).

3.5.1. На заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.

3.5.2. Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

3.5.3. Підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

3.5.6. Негативно оцінена землевпорядна документація після доопрацювання підлягає повторній експертизі на загальних підставах.

3.5.7. Висновки державної експертизи землевпорядної документації після їх підпису експертами, керівником експертного підрозділу та затвердження керівництвом Держкомзему, Рескомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь Держкомзему, скріплені гербовою печаткою, є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником. Висновки державної експертизи повинні мати відповідні реквізити - реєстраційні номери і дати, що збігаються з номером та датою реєстрації об`єкта у журналі обліку (реєстрації) об`єктів експертизи землевпорядної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, посилався на висновок експерта № 5652/20771-20784 від 23.09.2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою проведеної в рамках кримінального провадження № 12017220000000591, з якого встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме вимогам ст.ст. 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст. 25, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Для доведення своїх вимог прокурор повинен був надати суду належні докази того, що ОСОБА_1 отримала у приватну власність земельну ділянку на підставі проєкту землеустрою, який не відповідає вимогам законодавства.

У свою чергу, заперечуючи щодо задоволення позову, представники відповідачів надали до суду висновки державної експертизи землевпорядної документації від 09.10.2013 року №0736 та від 24 липня 2017 року №1259, з яких убачається, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі державного резервного фонду, рілля), за межами населених пунктів на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується.

При цьому, суд вважає за необхідне віднести висновки державних експертиз до числа достовірних, адже експертами у повній мірі дотримані вимоги чинного законодавства при їх проведенні.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані висновки експертиз, матеріали справи не містять.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що ОСОБА_1 отримала у приватну власність земельну ділянку на підставі проекту землеустрою, який не відповідає вимогам законодавства.

На припущеннях суд позбавлений можливості будувати свою позицію в рішенні.

З урахуванням вказаного, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, представники відповідачів у відзивах зазначили про витрати на правничу допомогу, вказали орієнтовні суми витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. та 20 000 грн., але докази щодо витрат на правову допомогу не надали.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за клопотанням представників відповідачів адвокатів Мизиненко І.О. та Підлісного М.О.

Суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Встановити представникам відповідачів строк для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач: Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64250, Харківська область Ізюмський район смт Донець, вул. Центральна, 40, ЄДРПОУ 04397112.

Прокурор: керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, місцезнаходження: 64300, м. Ізюм Харківська область, вул. Донця-Захаржевського, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Червонодонецьке», місце знаходження: 64250, Харківська область Ізюмський район смт Донець, вул. Кулікова, 10, ЄДРПОУ 35659305.

Повний текст рішення складено 28 січня 2025 року.

Суддя В. М. Тімонова

СудБалаклійський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення15.01.2025
Оприлюднено30.01.2025
Номер документу124737227
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори щодо права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)

Судовий реєстр по справі —610/2049/24

Рішення від 15.01.2025

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Рішення від 15.01.2025

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 09.09.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Балаклійський районний суд Харківської області

Тімонова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні