Ухвала

від 23.01.2025 по справі 638/20130/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/20130/24

Провадження № 2-о/638/79/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.

за участю секретаря Коломієць І.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент служб у справах дітей по Шевченківському району Виконавчого комітету Харківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, заінтересовані особи: Департамент служб у справах дітей по Шевченківському району Виконавчого комітету Харківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання та утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Представник Департаменту служб у справах дітей по Шевченківському району Виконавчого комітету Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України).

Згідно з частиною 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У силу вимог частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Звертаючись до суду із заявою у порядку окремого провадження, заявник ОСОБА_1 обґрунтовував її тим, що встановлення факту самостійного виховання та утримання ним дитини необхідне йому для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до приписів частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України).

Заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує дитину. Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22).

Звернення із заявою про встановлення юридичного факту в цій справі необхідне заявнику для створення преюдиційного рішення для публічних відносин, що є недопустимим. Суд зазначає, що від встановлення такого факту не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Отже факт, про встановлення якого просить заявник ОСОБА_1 , не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб, ТЦК та СП і матері дитини, щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Віднесення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, до юрисдикції суду, встановлюється, зокрема, за умови, що встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Враховуючи викладене, суд з урахуванням приписів ч. 4 ст. 315 ЦПК України дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду, оскільки з вказаної заяви вбачається спір про право.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

Керуючись ст.ст. 260, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент служб у справах дітей по Шевченківському району Виконавчого комітету Харківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Л.М. Рибальченко