Рішення

від 28.01.2025 по справі 580/10941/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року справа № 580/10941/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Амбар Агро» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Амбар Агро» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.10.2024 №15279/23-00-07-04-01.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним не було порушено норми податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий квітень 2018 рік по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни» (код ЄДРПОУ 30907567), тому збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 533 768,00 грн є протиправним, необґрунтованим, тому вважає, що оскаржуване ППР підлягають до скасування. Вказує, що висновки ГУ ДПС у Черкаській області, які вказані в акті перевірки, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, базуються на припущеннях, не підтверджуються належними та допустимими доказами, сформовані без урахування змісту первинних документів, отримання ТМЦ та використання їх у господарській діяльності позивача. Факт придбання позивачем ТМЦ в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, договорами, видатковими накладними, ТТН, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Ухвалою суду від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Амбар Агро» контролюючим органом було встановлено факт відсутності придбання зерна (кукурудзи, сої соєвих бобів, пшениці, насіння соняшника) та ін. ТМЦ по ланцюгах постачання, ні підтвердженням факту отримання різного роду послуг, не можливістю ПП «Нові Долиняни» здійснювати вирощування с/г продукції, проведеним аналізом не підтверджується фактпридбання та реалізації підприємством ТМЦ. Вищезазначені обставини призвели до порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 533 768,00 грн. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесені з дотриманням норм законодавства України, тому скасуванню не підлягає.

Ухвалою від 27.12.2024 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального та призначив підготовче засідання на 21.01.2025.

Оскільки у підготовче засідання представник позивача та представник відповідача не прибули, подали заяви про розгляд справи без їх участі, тому ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №580/10941/24 та призначено справу до розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що приватне підприємство «Амбар Агро» (далі ПП «Амбар Агро») зареєстровано юридичною особою 12.07.2006 (код ЄДРПОУ 34420561), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.01.2019 №12 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Амбар Агро» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий квітень 2018 рік по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни» (код ЄДРПОУ 30907567), податку на прибуток за ІІІ квартал 2018 та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2018 по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни».

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що оригінали документів щодо взаємовідносин ПП «Амбар Агро» з ПП «Нові Долиняни» (код ЄДРПОУ 30907567) вилучені згідно ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.11.2018 у справі №711/9786/18 та перебувають у матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250000000126. Перелік первинних бухгалтерських документів, які були вилучені на підставі вказаної ухвали від 20.11.2018, зафіксований в описі вилучених документів від 27.11.2018.

Враховуючи вищевикладені обставини та керуючись положеннями Податкового кодексу України термін проведення документальної позапланової перевірки ПП «Амбар Агро» було перенесено з 16.01.2019 до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до оригіналів документів, які перебувають у кримінальному провадженні №12016250000000126.

Після отримання від Головного управління Національної поліції України в Черкаській області дозволу на ознайомлення з документами в приміщенні Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.09.2024 №2100-п поновлено з 19.09.2024 проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Амбар Агро».

У період з 19.09.2024 по 25.09.2024 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Амбар Агро» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий квітень 2018 рік по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни» (код ЄДРПОУ 30907567), податку на прибуток за ІІІ квартал 2018 та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2018 по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни», за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2024 №12046/23-00-07-04-01/34420561.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Амбар Агро» вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 533 768,00 грн.

На підставі акту перевірки від 01.10.2024 №12046/23-00-07-04-01/34420561, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2024 №15279/23-00-07-04-01, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем «податк на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1 907 210,00 грн, у тому числі 1 544 310,00 грн за податковим зобов`язанням та 383 442,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважаючи, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Судом із матеріалів справи встановлено, що між ПП «Амбар Агро» (Покупець) та ПП «Нові Долиняни» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №010 від 01.02.2018, згідно умов якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти Товар «Кукурудза» урожаю 2017 року (надалі Товар), насипом, у відповідності до умов даного Договору. Продавець зобов`язується поставити 1000 т. Товару (п. 3.1 Договору). Ціна товару з ПДВ за даним Договором складає 4700 грн. за метричну тону. Загальна вартість Товару по даному Договору складає 4 700 000 грн. в т.ч. ПДВ 783 333,33 грн. (п.п. 4.1, 4.2 Договору). Порядок розрахунків передбачає, що при відправленні автомобільним транспортом шляхом перерахування 100% вартості Товару на розрахунковий рахунок Продавця. Датою оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на користь Продавця в повному обсязі.(п.п. 5.1, 5.2 Договору). Поставка Товару відбувається на умовах самовивозу зі складу Продавця за власний рахунок та власними засобами Покупця (п. 6.1 Договору). Датою поставки вважається дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі Товару або дата товарно-транспортної накладної на Товар (п. 6.2 Договору).

За результатами виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу №010 від 01.02.2018 ПП «Нові Долиняни» в адресу ПП «Амбар Агро» оформлено видаткові накладні на отримання кукурудзи урожаю 2017 року, а саме: від 01.02.2018 №РН-9/02 на загальну суму 1 209 311,03 грн; від 04.02.2018 № РН-222/02 на загальну суму 1 123 958,95 грн; від 08.02.2018 № РН-574/02 на загальну суму 1 091 669,93 грн; від 12.02.2018 № РН-928/02 на загальну суму 1 275 064,08 грн. Факт транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перелік яких наведено на стор. 6-8 акту перевірки.

Крім того, між ПП «Амбар Агро» (Покупець) та ПП «Нові Долиняни» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №012 від 02.03.2018, згідно умов якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти Товар «Кукурудза» урожаю 2017 року (надалі Товар), насипом, у відповідності до умов даного Договору. Інші умови договору аналогічні вищезазначеному договору купівлі-продажу №010 від 01.02.2018.

За фактом виконання умов договору ПП «Нові Долиняни» в адресу ПП «Амбар Агро» оформлено видаткові накладні на отримання кукурудзи урожаю 2017 року від 02.03.2018 №РН-53/03 на загальну суму 1 954 645,67 грн; від 06.03.2018 № РН-318/02 на загальну суму 1 958 961,67 грн; від 08.03.2018 № РН-467/03 на загальну суму 585 996,5 грн. Факт транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перелік яких наведено на стор. 9-10 акту перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до картки рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2018 була наявна кредиторська заборгованість в сумі 8 752 347,5 грн. Станом на 31.12.2018 залишки товару по рах. 281 «Товари на складі» по взаємовідносинах з ПП «Нові Долиняни» становили 7 668 839,86 грн.

У подальшому придбаний позивачем у ПП «Нові Долиняни» товар був використаний позивачем в господарській діяльності шляхом реалізації його наступним покупцям, а саме:

- ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна», згідно договору поставки від 21.06.2019 №К1906-3603 (факт отримання кукурудзи підтверджується видатковою накладною від 03.07.2019 № РН-0000292);

- ПІІ «Гленкор Агрікалчер Україна» згідно договору поставки від 05.06.2019 №ОР-17672 (факт отримання кукурудзи підтверджується видатковими накладними від 30.06.2019 № РН-0000273; від 16.06.2019 № РН-0000253; від 15.06.2019 № РН-0000252;

- ТОВ «Енгельхарт СТП (Україна)» згідно договору поставки від 20.06.2019 №UP3991 (факт отримання кукурудзи підтверджується видатковими накладними від 03.07.2019 № РН-0000278; від 06.07.2019 № РН-0000282; від 07.07.2019 № РН-0000283; від 03.07.2019 № РН-0000279).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вищезазначені первинні бухгалтерські документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та ПП «Нові Долиняни», відповідно, підтверджують рух активів та зміну майнового стану у процесі здійснення господарських операцій.

Разом з цим, висновки контролюючого органу про невідповідність первинних документів нормам чинного законодавства, про неможливість підтвердження факту навантаження, транспортування та передачі товару від Постачальника до Покупця, а також про те, що ПП «Амбар Агро» ніби то не здійснило належних заходів щодо перевірки ПП «Нові Долиняни» з відкритих та загальнодоступних баз даних, удавано, цілеспрямовано створило умови, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених ПК України вимог - базуються лише на припущеннях контролюючого органу та простовується вищенаведеними обставинами.

Податковим органом не спростовується той факт, що ПП «Нові Долиняни» на момент вчинення господарських операцій було у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстровано платником ПДВ, здійснювало декларування результатів своєї діяльності у податковій звітності, подавало звітність у інші органи державної влади, його установчі документи не були визнані у судовому порядку недійсними.

Судом враховано, що в акт перевірки містить висновки про недоліки оформлення первинних документів, що стосуються господарських відносин ПП «Амбар Агро» та ПП «Нові Долиняни», а саме: видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, оскільки у видаткових накладних з боку постачальника та отримувача зазначено лише підпис особи без зазначення посади та прізвища і ініціалів, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка відвантажувала/отримувала товар. В ТТН не деталізована інформація про місце навантаження, зазначено лише місто Жидачів та місце розвантаження, зазначено лише місто Черкаси.

Однак, суд зазначає, що певні незначні недоліки в оформленні товаро-супровідних документів не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарських операцій, оскільки відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася. Відсутність в ТТН повної адреси пункту навантаження/розвантаження, за наявності всіх інших даних (про автомобіль, водія, вантаж та інш.) не може слугувати підставою для висновку про те, що неможливо підтвердити факт навантаження, транспортування та передачі товару.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №380/12821/22 зазначено, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій. Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.

Також контролюючим органом в акті перевірки від 01.10.2024 №12046/23-00-07-04-01/34420561 зазначено, що позивачем до перевірки не надано підтверджуючих документів про показники якості товару, які повинні відповідати Державному Стандарту України.

Суд зазначає, що зазначені податковим органом документи не належать до документів бухгалтерського обліку і їх наявність чи відсутність ніяким чином не підтверджує реальність здійснення господарської операції.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22 зазначив, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність документів, які підтверджують якість товару, оскільки сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Стосовно твердження контролюючого органу, наведеного в акті перевірки від 01.10.2024 №12046/23-00-07-04-01/34420561 щодо невідповідності придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання та створення лише зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій; із баз даних та податкової інформації, а також листів сільських рад та інших органів (Управління статистики, ДП «Держреєстри України), відсутністю у контрагента ПП «Нові Долиняни» основних засобів та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, то суд зазначає наступне.

Так, у набувача товарів відсутній обов`язок перевіряти походження придбаного ним товару по ланцюгу аж до виробника, тим паче, будь-яких зауважень до оформлених податкових, видаткових накладних саме з безпосереднім контрагентом, у відповідача відсутні. Крім іншого, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2024 у справі №480/1798/22 та від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила наступне: «…97. Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. 103. Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. 104. Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. 106. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-IX). 107. Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону №466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Стосовно посилання контролюючого органу на прийняття рішення про відповідність ПП «Нові Долиняни» критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 за №10562, то суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ПП «Нові Долиняни» відбулись у лютому-березні 2018 року, натомість рішення про відповідність критеріям ризиковості прийнято у 2020 році, тому вищезазначене рішення не може бути підставою про відсутності господарських взаємовідносин із цим контрагентом.

Також судом враховано висновки, які викладені Верховним Судом у постанові від 18.03.2024 у справі №480/1798/22 про те, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 380/12821 вказано, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів осіб з відповідною спеціальною освітою, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.

Також судом не приймається о уваги посилання контролюючого органу в акті перевірки на наявність кримінального провадження, в якому фігурує контрагент позивача ПП «Нові Долиняни», оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було. Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. При цьому, ні вироку, ні жодних доказів, встановлених у ході здійснення кримінального провадження, які б свідчили про нереальний характер господарських операцій між позивачем та контрагентом, відповідач до суду не надав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2024 у справі №480/1798/22 та від 27.03.2024 у справі №380/12821/22.

Враховуючи, що наявними у матеріалах справи належним чином складеними первинними документами підтверджено факт реального виконання господарськи відносин між позивачем та ПП «Нові Долиняни», відповідно, отримання вказаних Товарів безпосередньо пов`язано з основним видом діяльності позивача, тому суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.10.2024 №15279/23-00-07-04-01 є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.10.2024 №15279/23-00-07-04-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь приватного підприємства «Амбар Агро» (19200, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Баумана, буд. 10, код ЄДРПОУ 34420561) витрати зі сплати судового збору в сумі 28758 (двадцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 15 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА