Ухвала

від 28.01.2025 по справі 279/16/25

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/16/25

Провадження № 1-кп/279/346/25

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючоїсудді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коростень клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Коростень Житомирської області, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060490000768 від 02.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307Кримінального кодексу України.

Прокурор в судове засідання подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри щодо причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які залишаються та їх можливо уникнути лише шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів. ОСОБА_3 неодноразово судимий за вчинення злочинів, у тому числі пов`язаних із зберіганням наркотичних засобів, що дає змогу вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважає його обґрунтованим та просить задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 всудовому засіданні просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію підзахисного, вважає достатнім, для уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначив про неможливість впливу обвинуваченим на свідків, оскільки вони являються працівниками колонії.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши дане клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.12.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30.01.2025.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також із ступеня тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий зокрема доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою і ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Поряд з цим, в судовому засіданні не встановлено даних, які б вказували на неможливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою або наявність підстав для зміни даного запобіжного заходу.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, суд вважає, що прокурор у судовому засіданні довів наявність підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Оскільки, заявлені ризики не зменшилися, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти, враховуючи що строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 30.01.2025, з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю необхідним та доцільним продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 27.03.2025.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою одночасно визначається розмір застави та покладаються обов`язки у разі її внесення, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є тяжким, а тому суд визначає розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182КПК України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 59, 176-178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Коростень Житомирськоїобласті,зареєстрованого тафактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобтодо 28 березня 2025 року включно, та утримувати його в ДУ «Житомирська УВП № 8».

Визначити розмір застави - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA678201720355249002000000277,

у разі внесення якої звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою;

- не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 березня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1