справа № 752/21422/24 головуючий у суді І інстанції Коваль В.О.
провадження № 33/824/1180/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши апеляційну скаргу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року , якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, голову політичної партії « ПАРТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
за ст. 212-21 КУпАП.,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300( трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 ( п`ять тисяч сто) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 ( шістсот п`ять) грн. 00 коп.
Не погодившись з вказаною постановою суду ОСОБА_1 ,08 січня 2025 року подала апеляційну скаргу через засоби поштового зв`язку на адресу Голосіївського районного суду міста Києва, у якій просила постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року в якій просить задовольнити заяву, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрите апеляційне провадження.
20 січня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
21 січня 2025 року справу передано судді- доповідачу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянт зазначає , що станом на 07 січня 2025 року оскаржувану постанову нею не отримано. Про постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року стало відомо із автоматизованої системи «» відповідно до якого забезпечено надання загального доступу до вказаної постанови 02 січня 2025 року.
Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, зважаючи на таке.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Голосіївським районним судом міста Києва 13 листопада 2024 року ( а.с. 102-103). Разом з тим в матеріалах справи наявні письмові пояснення подані ОСОБА_1 06 листопада 2024 року, що свідчить про її обізнаність щодо розгляду справи.
Отже, у даній справі перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався з 13 листопада 2024 року та закінчився 22 листопада 2024 року. Апелянтом апеляційна скарга подана 08 січня 2025 року, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб`єктом оскарження, не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин.
При цьому слід зауважити, що, розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, причини які апелянт зазначає в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку не є поважними, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024року, тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року -повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Березовенко
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124739222 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Березовенко Руслана Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні