Рішення

від 27.01.2025 по справі 644/5178/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/5178/24

Провадження № 2/644/821/25

27.01.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2025 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,53 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Шевченківської селищної ради Куп`яського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки з кадастровим номером 6325781000:01:000:0042 площею 5,1136 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської селищної (колишньої - Аркадівської сільської) ради Куп`янського (колишнього - Шевченківського) району Харківської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-ХР № 078334, зареєстрованого 20.12.2002 за № 73; права постійного користування земельною ділянкою площею 1,53 га для ведення особистого підлобного господарства на території Шевченківської селищної (колишньої - Аркадівської сільської) ради Куп`янського (колишнього - Шевченківського) району Харківської області, яке належало померлому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХР-27-00-017158, зареєстрованого 12.02.1998 № 36; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина позивачем прийнята фактично, оскільки на день смерті батька ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з ним. Вказує, що Шевченківською державною нотаріальною конторою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують право власності. Зазначає, що належне спадкодавцю право постійного користування вказаною земельною ділянкою увійшло до складу спадщини та може успадковуватися на загальних підставах.

Позивачкою подано до суду заяву про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача Шевченківськоїселищної радаКуп`янського районуХарківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись. 05.07.2024 року отримали копію ухвали про відкриття провадження. Жодних пояснень, заперечень, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , на момент смерті проживав разом з Не родичкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, що підтверджується копією паспорту, копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про смерть.

За життя, ОСОБА_3 набув права постійного користування землею, про що видано відповідний державний акт серії XР-27-00-017158, зареєстрованого 12.02.1998 року №36. За даним акту ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 1,53 гектарів, що розташовано на території Аркадівської сільської Ради, для ведення особистого підсобного господарства.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, спадкова справа була відкрита Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області за № 46/2024. Відповідно до вимог статті 1268 ЦК України спадщину прийняв ОСОБА_2 , який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 28.08.2024 року видані свідоцтва про право на спадщину за законом, сину спадкодавця ОСОБА_2 на: земельну ділянку з кадастровим номером 6325781000:01:000:0042 площею 5,1136 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської селищної (колишньої - Аркадівської сільської) ради Куп`янського (колишнього - Шевченківського) району Харківської області; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зверталась до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області щодо отримання свідоцтва право на спадщину на земельну ділянку, площею 1,53 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Шевченківської селищної ради Куп`яського району Харківської області, але йому було рекомендовано листом від 20.03.2024 року №74/01-16, звернутись до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ, чинного на час набуття ОСОБА_3 права постійного користування земельною ділянкою, користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (стаття 23 ЗК України 1990 року).

У ст. 56 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII зазначено, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-XII «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Згідно з ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України 2001 року, який набрав чинності з 01 січня 2002 року, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 ЗК України. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але, у пункті 6 розділу Х «Перехідні положення» зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України, оскільки використання у ній терміна «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за Земельний Кодексом України не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц.

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

У постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують це право.

Відповідно до положень ст. ст.1216-1218,1220,1221,1222,1241,1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, визначений у статті 1219 ЦК України.

Тобто, за змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Отже, право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло у порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало. Такі висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 по справі № 681/1154/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20).

З урахуванням досліджених в ході розгляду справи доказів, суд вважає, що ОСОБА_3 на законних підставах, передбачених законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, набув право постійного користування земельною ділянкою, з метою, передбаченою законом для ведення особистого підсобного господарства, яке не було припинене, а відтак, це право входить до складу спадщини після його смерті. Та враховуючи, що позивач у справі є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , за законом на спадщину, до якої входить право постійного користування земельною ділянкою, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 395, 407, 1216, 1218, 1225, 1261 ЦК України, ст.ст. 7, 22 ЗК України в редакції від 18.12.1990 року, ст.ст. 92, ч.2 ст. 102 ЗК України в редакції від 25.10.2001 року, ст. ст. 12, 76, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,53 га, із цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Шевченківської селищної ради (колишньої Аркадіївської сільської Ради), Куп`янського району, Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування землею належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №36, від 12.02.1998 року серії XP-27-00-017158

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.В. Бугера