Рішення
від 16.01.2025 по справі 635/6070/24
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

смт Покотилівка Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карасава І.О.,

секретар судового засідання Дерелюк К.О.,

представника позивача Молчанової Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Молчанової Ю.Ю. звернулась до суду з позовом до Безлюдівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У позовній заяві просить визначити їй додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ,що намомент смертібув зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Померлий був некровним далеким «родичем» позивача у справі, а саме був колишнім чоловіком двоюрідної сестри матері позивача ОСОБА_3 .

Як виявилося згодом, за життя померлий ОСОБА_2 залишив заповіт.

За змістом вказаного заповіту ОСОБА_2 на випадок смерті заповів житловий будинок з надвірними прибудовами та земельну ділянку під будинком, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач у справі, є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку із тим, що пропуск строку для прийняття спадщини був пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, позивач звертається до суду для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася своєчасно і належним чином, надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Рух справи

14 червня 2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року клопотання позивача про виклик свідка було задоволено, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 11 листопада 2020 року серія НОМЕР_1 , 11 листопада 2020 року укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_9 .

Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем ради та виконкому Тернівської сільської ради Міщенко Л.О. 04 липня 2017 року, реєстровий номер № 4, ОСОБА_2 на випадок смерті заповів житловий будинок з надвірними прибудовами та земельну ділянку під будинком, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 30 жовтня 2019 року Іиконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Харківського району Харківської області, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру вбачається, що від імені ОСОБА_2 складено заповіт №72356000 від 04 липня 2017 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражи Н.П. від 16 травня 2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 , вказала, що позивач ОСОБА_1 є її донькою. Приблизно у вересні 2023 року стало відомо, що ОСОБА_2 був складений заповіт на ім`я ОСОБА_10 . Після цього одразу було повідомлено доньку, яка проживала на той час у Польщі, про вказані обставини. Зазначила, що після отримання від ОСОБА_1 довіреності на представництво її інтересів, одразу звернулася з відповідною заявою до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, разом з тим отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки був пропущений строк для прийняття спадщини.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з положень частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадщину протягом встановленого статтею 1270 ЦК України строку, ОСОБА_1 не прийняла. Від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку позивач не відмовлялась.

Так як позивачка, будучи спадкоємцем за заповітом, не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, то в силу вимог частини 1 статті 1269 та частини 1 статті 1270 ЦК України повинна була протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивач не подала вчасно нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, у зв`язку із чим їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно достатті 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до частини 1статті 1266 ЦК Українивнуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами частини 1статті 1269 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з положень частини 1 статті 1270ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частини 3статті 1272 Цивільного кодексу Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначає,що поважноюпричиною пропускушестимісячного строкудля поданнязаяви донотаріальної конторипро прийняттяспадщини єнеобізнаність спадкоємцяпро наявністьзаповіту.Вказана обставинаприймається судомдо уваги,з оглядуна встановленісудом обставини,а саме ОСОБА_1 не булародичем померлого ОСОБА_2 ,спільно зним непроживала,останнім часомне спілкувалася, післяпочатку повномасштабноїагресії РосійськоїФедерації протиУкраїни, виїхала проживати до Польщі, у зв`язку з чим об`єктивно могла не знати про існувати заповіту.

Аналогічна позиція міститься у постанові ВС від 25.03.2020 у справі №642/2539/18-ц.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5)необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Враховуючи те, що позивач на час відкриття спадщини не проживала із спадкоємцем, про наявність заповіту складеного на її користь дізналася поза межами строку, передбаченого частиною 1 статті 1270 ЦК України, суд визнає таки причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.

Так як позивач, будучи спадкоємцем за законом не проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, то в силу вимог частини 1 статті 1269та частини 1 статті 1270 ЦК України, повинен був протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після спливу встановленого шестимісячного строку, оскільки не був обізнаний про існування заповіту.

Згідно з інформацією Приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П. після спливу шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 , якій 16 травня 2024 року було надано письмове роз`яснення про звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, заяви від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходили.

Аналізуючи зібрані по справі докази у світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, суд вважає причину пропуску позивачем ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, а тому вважає за можливе встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України суд вважає за доцільне залишити судові витрати за позивачем.

Щодо розподілу судових витрат

За правилами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову позивачсплатив судовийзбір у розмірі 1 211,20 грн. Оскільки суд повністю задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі частини 1статті 141 ЦПК Українипідлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9-13,141,200, 206, 263-265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк у три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Безлюдівської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

Відповідач: Безлюдівська селищна рада, адреса: 62489, Харківська область, Харківський район, сел. Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48.

Суддя І.О. КАРАСАВА

СудХарківський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення16.01.2025
Оприлюднено30.01.2025
Номер документу124741883
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —635/6070/24

Рішення від 16.01.2025

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Карасава І. О.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Карасава І. О.

Ухвала від 01.07.2024

Цивільне

Харківський районний суд Харківської області

Карасава І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні