Постанова

від 27.01.2025 по справі 520/31558/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р.Справа № 520/31558/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., повний текст складено 16.12.24 по справі № 520/31558/24

за позовом ОСОБА_1

до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Міністерства юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 34952440) в частині непередання державним виконавцем виконавчого провадження № 72693750 (та виконавчого документа) до зведеного виконавчого провадження - неправомірною та протиправною.

- стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на висновки Верховного суду у справі № 352/1777/16, крім того зазначає, що державним виконавцем порушено вимоги ст.30 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 14 Інструкції №512/5. Крім того, зазначає про те, що Київський ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ непереданням виконавчого провадження №76275653 до Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ, яким відкрито перше виконавче провадження, порушує права та законні майнові інтереси ОСОБА_1

Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїподав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31558/24 від 16.12.2024- без змін.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального Міністерства юстиції своїм правом, передбаченим ст. ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 2023 році Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( за місцем проживання боржника) для примусового виконання, в порядку ст. 308 КУпАП, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі для стягнення з громадянина ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1020,00 грн.

07.09.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72693750 з примусового виконання постанови ЕАС №7105805 від 03.06.2023, виданої ДПП УПП в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) штрафу в розмірі 1020,00 грн.

07.09.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. по виконавчому провадженню № 72693750 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

08.09.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. по виконавчому провадженню № 72693750 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

16.11.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. по виконавчому провадженню № 72693750 винесено постанову про розшук майна боржника.

22.11.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. по виконавчому провадженню № 72693750 винесено постанову про арешт коштів боржника.

08.12.2023 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 72693750, № 72906447, № 73520150 у зведене виконавче провадження №73551784.

Державним виконавцем направлено вимогу до банківських установ з використанням електронно-цифрового підпису на отримання інформації, яка містить банківську таємницю.

Державним виконавцем відділу направлено платіжні інструкції на списання грошових коштів з рахунку платника.

17.10.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського ВДВС із заявою (вх. від 21.10.2024) про визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, на яку листом № 132334 від 21.10.2024 р. було повідомлено про неможливість винести відповідну постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № 76275653, оскільки в рамках виконавчого провадження №60850075 вже винесена постанова старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Згідно розпоряджень від 24.11.2023; 05.01.2024; 01.04.2024; 27.06.2024; 24.10.2024;28.10.2024; 30.10.2024 державним виконавцем перераховано стягнуті з боржника грошові кошти в розмірі 1020,00 грн. на рахунок стягувача; 102,00 грн. виконавчого збору та 300,00 грн. витрат виконавчого провадження.

30.10.2024 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Д.О. по виконавчому провадженню № 72693750 винесено постанови про зняття арешту з коштів, про зняття майна з розшуку та про закінчення виконавчого провадження.

Позивач, не погоджуючись з тим, що під час здійснення виконавчого провадження ВП № 72693750 державним виконавцем не вжито дій з його передачі до Шевченківського ВДВС, як до органу, яким відкрито перше виконавче провадження, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 1404 визначена підстава передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби. При цьому, норма, що містить у частині 3 ст. 25 Закону № 1404 не є імперативною для державних виконавців та не встановлює обов`язку для них щодо такої передачі. Отже, лише в разі прийняття рішення державним виконавцем про передачу виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби де відкрито перше виконавче провадження такий державний виконавець керується порядком його передачі, визначеним Міністерством юстиції України в Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 від 02.04.2012 р. зі змінами та доповненнями. Застосуванню органом державної виконавчої служби чи державним виконавцем приписів абзаців 1, 6 п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 має передувати реалізація права на передачу виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згіднозч. 2ст.19 КонституціїУкраїниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією тазаконами України.

Відповідно до ч. 1ст.2 КАСУкраїнизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносинзметою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушеньзбоку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2ст.74Закону України"Провиконавче провадження" від 02.06.2016, № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року(далі по тексту Закон№ 1404)рішення,дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодовиконаннясудовогорішенняможуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видаввиконавчийдокумент, у порядку, передбаченомузаконом. Рішення,дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодовиконання рішеньінших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягненнявиконавчогозбору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витратвиконавчого провадженнята штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченомузаконом.

Згіднозч. 1ст.287 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїниучасникивиконавчого провадження(крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведеннявиконавчихдій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, щорішенням,дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщозакономне встановлено інший порядок судового оскарженнярішень,дій чи бездіяльності таких осіб.

Стаття3Закону України«Провиконавче провадження»передбачає, що відповідно до цьогоЗаконупідлягаютьпримусовому виконанню,серед іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбаченихзаконом.

За змістом ч. 1ст.5Закону№ 1404примусове виконання рішеньпокладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України"Про органи та осіб, які здійснюютьпримусове виконаннясудовихрішеньірішеньінших органів".

Згідно ч. 1ст.13Закону України«Провиконавче провадження»,під час здійсненнявиконавчого провадженнявиконавець вчиняє виконавчі дії та приймаєрішенняшляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цимЗакономта іншими нормативно -правовими актами.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавчепровадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Передачавиконавчих провадженьвід одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиціїУкраїни.

Відповідно до ч.2-3 ст. 25 Закону України«Провиконавче провадження» у разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого. У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

У разі прийняттярішеннядержавним виконавцем про передачувиконавчого провадженнядо іншого органу державної виконавчої служби де відкрито першевиконавче провадженнятакий державний виконавець керується порядком його передачі, визначеним Міністерством юстиціїУкраїнивІнструкції з організації примусового виконання рішень№ 512/5 від 02.04.2012 р. зі змінами та доповненнями.

Посилання позивача про передання державним виконавцем Київського ВДВС виконавчого провадження № 60850075 на підставі виконавчого листа № 640/1830/19, виданого 11.11.2019 р. Київським райсудом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області 1042372, 74 грн. до Шевченківського ВДВС та посилання Подвезька А.В. на те, що таке виконавче провадження першим відкрито, є помилковими , виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» має вичерпний перелік підстав для передання виконавчого провадження від одного органу виконавчої влади до іншого.

Стаття 30 Закону № 1404 не встановлює підстав та порядку передачі виконавчого провадження від одного органу ДВС до іншого органу ДВС, яким відкрите перше виконавче провадження, а встановлює механізм об`єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Так, постановою державного виконавця Київського ВДВС від 11.12.2019 року відкрито виконавче провадження № 60850075 на підставі виконавчого листа № 640/1830/19, виданого 11.11.2019 р. Київським райсудом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області 1042372, 74 грн.

Постановою заступника начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 03.02.2020 року постановлено передати виконавче провадження АСВП № 60850075 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

У зв`язку з вказаним, постановою державного виконавця Київського ВДВС Романа В.В. від 05.02.2020 року у ВП № 60850075 передано виконавчий документ виконавчий лист № 640/1830/19, виданий 11.11.2019 р. Київським райсудом м. Харкова до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для подальшого виконання.

Тобто, саме у зв`язку з тим , що у виконавчому провадженні № 60850075 стягувачем є Київський ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ його передано відповідно до п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 5, ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» для подальшого виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального Міністерства юстиціїу виконавчому провадженні № 60850075 не є органом, яким відкрито перше виконавче провадження відносно позивача, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження винесено саме державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Враховуючи наведене у державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були відсутні підстави в розумінні вимог Закону України «Про виконавче провадження» для передання виконавчого провадження № 72693750 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального Міністерства юстиції для виконання у рамках зведеного виконавчого провадження.

Щодо доводів апелянта про наявність порушеного права на використання ним належних йому коштів через відкриття кількох паралельних виконавчих проваджень та не об`єднання їх у зведене , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2-3 підпункту 1 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», у разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа боржник може здійснювати видаткові операції.

Абзацом 6 п.п. 1 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Як вже було встановлено судом вище, матеріали зведеного виконавчого провадження №73551784 (куди ввійшло ВП № 72693750) містять постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій №60850075 від 02.02.2024, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ, яка зареєстрована 02.02.2024 за вх. №2210.

Оскільки позивач, ОСОБА_1 , вже скористався правом на визначення такого поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій і винесення такої постанови повторно державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби СМУ МЮ суперечило би вимогам Закону № 1404, та не призводить до «унеможливлювання використання ним належних йому коштів».

Також, колегія суддів зазначає, що виконавче провадження №72693750 закінчено у зв`язку із фактичним виконанням, про що 30.10.2024 державним виконавцем Київського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а відтак питання передачі вказаного виконавчого провадження до іншого органу не матиме юридичного значення, у зв`язку із повним виконанням постанови ЕАС №7105805 від 03.06.2023, виданої ДПП УПП в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Належних та допустимих, достатніх та достовірних у розумінні приписівст. ст.73-76 КАСУ доказів визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, прийнятих в рамкахвиконавчого провадження№72693750 судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, сторонами не надано, а отже єзаконними,а відтак питання передачі вказаноговиконавчого провадженнядо іншого органу не матиме юридичного значення у зв`язку із повнимвиконаннямпостанови ЕАС №7105805 від 03.06.2023, виданої ДПП УПП в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Щодо посилання позивача на судову практику, а саме постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 по справі № 352/1777/16-ц, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №352/1777/16судом касаційної інстанції висловлено правову позицію про те, що задоволення вимог кредиторів одного боржника має здійснюватися відповідно до черговості задоволення вимог стягувачів, встановлених законом, а тому державний виконавець зобов`язаний об`єднувати вимоги кількох кредиторів одного боржника у межах зведеного виконавчого провадження.

Колегія суддів до уваги не бере посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 по справі № 352/1777/16-ц , оскільки саме по собі посилання на застосування норм матеріального права у різних справах хоч і у подібних правовідносинах, алез різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем доведено правомірність та законність виконавчих дій по виконавчому провадженні №72693750, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/31558/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко