Постанова від 22.01.2025 по справі 440/13738/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 р.Справа № 440/13738/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. (постановлену суддею Канигіною Т.С.) по справі № 440/13738/24

за позовом Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Компанія Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просила: визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3334 від 01.07.2004 р., наданого Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, та зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3335 від 01.07.2004 р., наданого Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед.

Одночасно Компанією Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами № 3334 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі та спеціального дозволу на користування надрами № 3335 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, які надані Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.11.2024 р. № 535 в частині.

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначено, що позивач має спеціальні дозволи на користування надрами № 3334 та № 3335, які надають йому право користуватися надрами, а саме: видобувати вуглеводні на Свиридівському родовищі та Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, що є його основним видом діяльності. Оскаржуваним наказом зупинено дію вищевказаних дозволів, що призведе до неможливості здійснювати позивачем добування природного газу. Також позивачем зазначено, що зниження власного видобутку в опалювальний період 2024-2025 років суттєво ускладнить ситуацію із забезпечення газом споживачів України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. заяву Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, про забезпечення позову у справі № 440/13738/24 за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено; зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами № 3334 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі та спеціального дозволу на користування надрами № 3335 р. від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, які надані Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Кодексу України про надра, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 14.01.2025 р. представник позивача підтримав письмовий відзив на апеляційну скаргу та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Другого апеляційної адміністративного суду від 20.01.2025 р. задоволено клопотання представника позивача адвоката Лещенка О.В. від 17.01.2025 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми EASYCON.

У судове засідання 22.01.2025 р. учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

20.01.2025 р. представником позивача подано клопотання: визнати поважними причини неявки в судове засідання, призначене на 22.01.2025 р. об 12:15 год. представника позивача адвоката Лещенка О.В. та відкласти розгляд справи на іншу дату та час, оскільки адвокатом Лещенко О.В. 22.01.2025 р. буде надаватися правова допомога: у справі № 910/13925/23, судове засідання в якій призначено об 11:40 год. в Північному апеляційному господарському суді; у справі № 757/817/25-к, судове засідання в якій призначено об 14:15 год. в Печерському районному суді міста Києва, у справі № 320/44375/23, судове засідання в якій призначено об 14.30 год. в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою Другого апеляційної адміністративного суду від 22.01.2025 р., яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання та визнано неповажними причини неприбуття представника позивача адвоката Лещенка О.В. у судове засідання, оскільки час вищезазначених судових засідань не співпадає з часом судового засідання в справі № 440/13738/24, яке призначено на 12.15 год., а позивачем не зазначено будь-яких поважних причин неможливості його участі в цьому судовому засіданні з використанням власних технічних засобів.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед зареєстровано в України в Міністерства економіки України 16.06.2000 р., що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ПІ-2589.

Позивач має два спеціальні дозволи на користування надрами № 3334 та № 3335, які надають йому право користуватися надрами, а саме: видобувати вуглеводні на Свиридівському родовищі та Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, які видано 01.07.2004 р. зі строком дії до 01.07.2044 р.

Указом Президента України від 08.10.2024 р. № 698/2024 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 р. Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), згідно із додатку 1 до вказаного рішення до кінцевих бенефіціарних власників Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Іона Елена та Софоклеус Андреас застосовані санкції, зокрема, у вигляді зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

На підставі вищевказаного рішення Наказом Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535, яке прийнято на виконання вимог пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України Про нафту і газ, з урахуванням частини 7 статті 13 Кодексу України про надра, відповідно до Закону України Про санкції, враховуючи пропозиції робочої групи з питань надрокористування (протоколи від 11.10.2024 р. № 2024-48 та від 11.11.2024 р. № 2024-53) зупинено дію спеціальних дозволі на користування надрами № 3334 та № 3335.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Забезпечення позову - це надання позивачу тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, встановлені частини 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Не допускається забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 826/8556/17, від 20.03.2019 р. у справі № 826/14951/18, від 30.07.2020 р. у справі № 640/15124/19, від 16.01.2023 р. у справі № 640/19975/21, від 07.01.2025 р. у справі № 620/9187/24.

Як вбачається з заяви Компанія Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед про забезпечення позову, заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами № 3334 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі та спеціального дозволу на користування надрами № 3335 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, які надані Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.11.2024 р. № 535 в частині.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 р. № 535 Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується зупинення дії: спеціального дозволу на користування надрами № 3334 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі та спеціального дозволу на користування надрами № 3335 від 01.07.2004 р. з метою видобування вуглеводнів на Мехедівсько-Голотовщинському родовищі, які надані Представництву Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед, до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та є співмірним з негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цього заходу забезпечення позову, так як вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції, оскільки суди не є установами з питань техногенної та іншої безпеки (відповідну кваліфікацію мають спеціальні державні органи, серед яких органи державного гірничого нагляду), тому суди не можуть самостійно оцінювати можливі екологічні наслідки зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Водночас, доцільність рішень державних органів не є предметом судового контролю. Суд не може підміняти відповідний державний орган.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд першої інстанції фактично втрутився до компетенції Державної служби геології та надр України, зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу як надрокористувачу, продовжувати користування надрами.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Таким чином, передбачені статтею 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах були відсутні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду (розглядалося питання забезпечення позову шляхом зупинення рішення Державної служби геології та надр України) від 21.11.2018 р. у справі № 826/8556/17, від 20.03.2019 р. у справі № 826/14951/18, від 30.07.2020 р. у справі № 640/15124/19, від 16.01.2023 р. у справі № 640/19975/21.

Із врахуванням вищевикладених обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 р. та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед про забезпечення позову в справі № 440/13738/24.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. по справі № 440/13738/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви Компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» від імені якої діє Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» про забезпечення позову у справі №440/13738/24 за позовом Компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед», від імені якої діє Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед», до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 27.01.2025 року