Постанова

від 28.01.2025 по справі 480/848/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 р. Справа № 480/848/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі №480/848/24

за позовом ОСОБА_2

до Шостинської міської ради в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка"

треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шостинської міської ради в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка", треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" (вул. Садовий бульвар, буд. 14, м. Шостка, Сумська область, 41100 код ЄДРПОУ 36080075) зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" (вул. Садовий бульвар, буд. 14, м. Шостка, Сумська область, 41100 код ЄДРПОУ 36080075) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та прийняти постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Шостинської міської ради в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка", треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2023 в справі № 489/3691/20 де вказано, що спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у таколіу спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу. Органи реєстрації, що забезпечують формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, або його посадові особі, не можуть виступати належними відповідачами у такому спорі. Такий орган лише зобов`язаний виконати відповідне рішення суду незалежно від того, чи був цей орган залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Таким чином, вважає, що належним відповідачем в даній справі є ОСОБА_1 , а не Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка», а дана справа має розглядатись судом в порядку цивільно-процесуального законодавства» а не в порядку визначеного КАС України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_1 було куплено житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2015 по справі №589/4578/14-ц визнано житловий будинок та інші об`єкти нерухомого майна (господарські будівлі та споруди згідно інвентаризаційної справи БТІ), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 . Визнано право ОСОБА_2 , на користування житловим будинком та іншими об`єктами нерухомого майна (господарськими будівлями та спорудами згідно інвентаризаційної справи БТІ) що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01.10.2015 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 липня 2015 року в частині визнання житлового будинку та інших об`єктів нерухомого майна об`єктами спільної сумісної власності змінено. Визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , незавершене будівництво про АДРЕСА_1 . Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 липня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_2 , права користування житловим будинком та іншими об`єктами нерухомого майна (господарськими будівлями та спорудами згідно інвентаризаційної справи БТІ), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області по справі №589/2272/16-ц від 23.05.2017 визнано об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 готовим до експлуатації. Визнано право ОСОБА_2 , на частку в розмірі 41/100 в готовому до експлуатації об`єкта будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_2 , на 41/100 земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 19.10.2017 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 травня 2017 року у даній справі скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

25.10.2023 позивач звернулась до відповідача про надання інформації про її зняття з реєстрації місця проживання.

Листом від 30.10.2023 №Ц-119 повідомлено про те, що такі дії були вчинені за заявою ОСОБА_1 , як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 зверталась до відповідача з заявою щодо вирішення питання про реєстрацію місяця проживання.

Відповідачем прийнято рішення від 20.11.2023 про відмову в проведені реєстраційних дій. Для державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва не надано відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що передбачено п. 67 Порядку та ст. 27- 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.".

Листом від 18.01.2024 №Ц-07 повідомлено, що не має підстав для скасування зняття позивача з реєстрації місця проживання. Тому позивачу необхідно отримати документ на право власності з Реєстру речових прав на нерухоме майно з визначенням її частки цього майна.

Позивач вважає спірне рішення протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Апеляційного суду Сумської області від 21.07.2015 та від 01.10.2015 у справі №589/4578/14-ц визнано житловий будинок та інші об`єкти нерухомого майна (господарські будівлі та споруди згідно інвентаризаційної справи БТІ), об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 . Таким чином, позивач є співвласником незавершеного будівництва спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та має право користуватись об`єктом на свій розсуд, в тому числі і на проживання та на рівні з іншими співвласниками.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч. 1 ст. 68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

01.12.2021 набув чинності Закон України №1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (надалі - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Згідно із п. 1 ст. 19 Закону №1871-IX скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи статтею 17 цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №1871-IX відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 (далі - Порядок №265).

Відповідно до п. 3 Порядку №265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності (п.27 Порядку №265).

Згідно із пунктом 87 Порядку № 265 орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, зокрема коли:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;

3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною.

Відповідно до п. 88 Порядку №265 не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи.

Згідно із п. 50 Порядку №265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Відповідно до п. 61 Порядку №265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.

Така заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.

Згідно із п. 67 Порядку №265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в електронній формі здійснюється в день подання документів або не пізніше наступного робочого дня у разі їх надходження після закінчення робочого часу органу реєстрації.

Судовим розглядом встановлено, що 25.10.2023 позивач звернулась до відповідача про надання інформації про її зняття з реєстрації місця проживання.

Листом від 30.10.2023 №Ц-119 повідомлено про те, що такі дії були вчинені за заявою ОСОБА_1 , як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 зверталась до відповідача з заявою щодо вирішення питання про реєстрацію місяця проживання.

Відповідачем прийнято рішення від 20.11.2023 про відмову в проведені реєстраційних дій. Для державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва не надано відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що передбачено п. 67 Порядку та ст. 27- 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.".

Листом від 18.01.2024 №Ц-07 повідомлено, що не має підстав для скасування зняття позивача з реєстрації місця проживання. Тому позивачу необхідно отримати документ на право власності з Реєстру речових прав на нерухоме майно з визначенням її частки цього майна.

Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 31 серпня 2022 року в справі № 521/6739/11 (провадження № 61-12575св21) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову».

Спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у такому спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу. Органи реєстрації, що забезпечують формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, або його посадові особі, не можуть виступати належними відповідачами у такому спорі. Такий орган лише зобов`язаний виконати відповідне рішення суду незалежно від того, чи був цей орган залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2023 у справі 489/3691/20.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що в даній справі з Шостинською міською радою в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка" у ОСОБА_2 будь-який цивільно-правовий спір відсутній, позивачку було знято з реєстрації місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні за заявою власника ОСОБА_1 від 14.07.2023 (а.с. 22-24), а тому Шостинська міська рада в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка" є неналежним відповідачем.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що у частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017), від 10 квітня 2019 року (справа № 826/3620/17), від 04 грудня 2019 року (справа №820/212/18), від 19 лютого 2020 року (справа №161/20662/18), у яких дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 522/20762/19, позовні вимоги у якій стосувалися визнання протиправними дій Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та були розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд також дотримується зазначеної правової позиції, що відображено в його постановах від 27 червня 2019 року у справі № 638/13249/16-а, від 22 листопада 2019 року у справі №826/852/16, від 21 лютого 2020 року у справі №1640/2294/18 та від 01 квітня 2020 року у справі №447/302/17.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що спір про поновлення реєстрації місця проживання позивача, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/13945/22.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання Управління "Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка" зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також захисту приватного права ОСОБА_1 як власника нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

В силу ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів приходить висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Одночасно колегія суддів роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права для вирішення цього спору звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №480/848/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Шостинської міської ради в особі Управління "Центр надання адміністративний послуг у місті Шостка", треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич