Постанова

від 28.01.2025 по справі 160/22138/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22138/24(суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 160/22138/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» 15 серпня 2024 року звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці згідно з яким, з урахуванням ухвали суду щодо роз`єднання позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів: UA4080000/2024/000193/2 від 29.03.2024р та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000504.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правильність оскарженого рішення та картки відмови.

Декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права; неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає обставини враховуючи які відповідач дійшов висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Посилається на не проведення судом першої інстанції аналізу обґрунтованості сумнівів митниці, що призвело до винесення невмотивованого рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 04.03.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (покупець) та компанією ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TUR.TAS. SAN.VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) (продавець) укладено контракт №05/24-U, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товари, в асортименті, за цінами, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 3.1 контракту Товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною і контракту.

Згідно із пунктом 4.1 умови оплати - 100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.

З метою митного оформлення ввезеного товару 29.03.2024 позивачем було подано відповідачу митну декларацію №24UA408020017035U6 від 29.03.2024 року з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 20.03.2024, Рахунок-проформа (Proforma invoice) PRF2024000000004 від 18.03.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EER2024000000136 від 20.03.2024, Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 20.03.2024, Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR07010000051550 від 20.03.2024, Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5595460 від 20.03.2024, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) A 1643139 від 20.03.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 22.03.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 05/24-U від 04.03.2024, Договір про надання послуг митного брокера 200124-471 від 20.01.2024, Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 20.03.2024, Копія митної декларації країни відправлення 24070100EX00007402 від 20.03.2024.

У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, відповідачем встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ).

Згідно з ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів (для підтвердження умов оплати за товари); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

У відповідь на це повідомлення митного органу товариством з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" проінформовано відповідача, що додаткові документи, крім тих що були надані раніше, протягом 10 робочих днів надані не будуть.

Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2024/000193/2 від 29.03.2024р, яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості, та скориговано загальну вартість товару та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000504.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість:

- товару №1 за МД №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024: - товар №1 «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі (лат. Solanum lycopersicum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- томати свіжі червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 650 картонних ящиках - 4285,00 кг.- томати свіжі коктейльні червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 1220 картонних ящиках - 8053,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,21 USD/кг;

- товару №2 за МД №UA500500/2024/009358 від 18.03.2024 «Огірки свіжі - 3360кг. (520ящ.) (врожай 2024р.). Країна виробництва - TR», рівень митної вартості 1,3 USD/кг;

- товару №3 за МД №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024: - «Свіжі їстівні овочі - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних коробках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- перець солодкий Kalifornia (лат.Capsicum annuum L.) в 550 коробка картонна - 2810,00 кг.- перець солодкий Kapya (лат. Capsicum annuum L.) в 330 коробка картонна - 1710,00 кг.- перець солодкий Bianka (лат. Capsicum annuum L.) в 110 коробка картонна - 565,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,55 USD/кг.

- товару №4 за МД №UA209170/2024/025481 від 28.03.2024: - «Овочі їстівні; Кабачки свіжі вид Cucurbita pepo L, призначені для кінцевого споживання людьми. Для гуртової торгівлі не в первинній упаковці, врожай 2024р. Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,44 USD/кг.

З метою отримання товару у вільний обіг, декларант подав нову митну декларацію: №24UА408020017102U2 від 29.03.2024 р., в якій вказав вартість товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару, а також розрахував митні платежі 20% ПДВ з урахуванням збільшеної вартості товару.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів, зросла загальна вартість товару та разом з цим збільшився розмір сплати митної вартості 10% та 20% ПДВ. Мито збільшилося на 37004,21 грн., ПДВ на 58879,71 грн. Загальна сума збільшення - 95883,92 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв протиправно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що відповідачем за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, встановлено, що документи, зазначені у частині другій статті 337 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме зазначено, що:

- п.5 контракту від 04.03.2024 №05/24-U передбачена наявність упаковки. Відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості товарів, не надано;

- в гр.31 МД в описі товарів зазначено, що товари відносяться до врожаю 2024 року. Вказана інформація відсутня в поданих до оформлення документах, які перетинали митний кордон України разом з товаром;

- в копії митної декларації країни відправлення від 20.03.2024 №24070100EX00007402 міститься посилання на E-Fatura від 20.03.2024 №24243160110886034797553/1, яка до митного оформлення не подана. Надана E-Fatura від 20.03.2024 №EER2024000000136. Роз`яснення з цього приводу відсутні.

Проте, як правильно з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи:

- контрактом № 05/24 - U від 04.03.2024 р. не передбачено виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується;

- обставина, зазначення відповідачем, а саме те, що в гр.31 МД в описі товарів, не зазначено, що товари відносяться до врожаю 2024 року та відсутність такого зазначення в поданих до оформлення документах, які перетинали митний кордон України разом з товаром, є формальною, оскільки наявність або відсутність відомостей щодо року врожаю не має істотного впливу на визначення вартості товару за ціною договору (контракту);

- посилання відповідача на митну декларацію країни відправлення є безпідставними, оскільки така не є документом, що відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, підтверджує митну вартість товарів.

Крім того суд першої інстанції правильно врахував те, що зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості також випливає, що висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов`язує з джерелом інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, а саме: МД №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024, №UA500500/2024/009358 від 18.03.2024, №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024, №UA209170/2024/025481 від 28.03.2024.

Разом з тим посилання відповідача на джерело інформації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості товару заявленої декларантом за ціною договору.

Крім того, суд першої інстанції враховуючи правові позиції Верховного суду відносно того, що відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару, обґрунтовано відхилив посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості цієї системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Враховуючи правильне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та надання спірним правовідносинам правильної оцінки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару позивача за ціною договору.

Під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

Отже, позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.

Поданих позивачем документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, тому оскаржуване рішення митниці не може вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаного обов`язку не виконав.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи позивача та відповідача, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 160/22138/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва