Постанова

від 28.01.2025 по справі 160/22135/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22135/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.) в справі № 160/22135/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ Плюс» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КДВ Плюс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000171/2 від 19 березня 2024 року, №UA4080000/2024/000193/2 від 29 березня 2024 року, №UA408000/2024/000194/2 від 29 березня 2024 року, №UA408000/2024/000219/2 від 08 квітня 2024 року, №UA4080000/2024/000249/2 від 22 квітня 2024 року; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000430, №UA408020/2024/000504, №UA408020/2024/000506, №UA408020/2024/000571, №UA408020/2024/000652.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року роз`єднано позовні вимоги, в провадження 160/22135/24 виділено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000219/2 від 08 квітня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000571.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці №UA 408000/2024/000219/2 від 08 квітня 2024 року про коригування митної вартості товарів.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000571, винесену Чернівецькою митницею.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.

Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом не надано додатково витребуваних документів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.03.2024 року між ТОВ «КДВ Плюс» (покупець) та компанією ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TUR.TAS. SAN.VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) (продавець) укладено контракт №05/24-U, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товари, в асортименті, за цінами, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 3.1 контракту товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні у поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною і контракту.

Згідно із пунктом 4.1 умови оплати - 100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, я невід`ємною частиною контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.

З метою митного оформлення ввезеного товару 08.04.2024 позивачем подано відповідачу митну декларацію №24UA408020019015U4 від 08.04.2024 року з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 01.04.2024, Рахунок-проформа (Proforma invoice) PRF2024000000011 від 01.04.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EER2024000000163 від 01.04.2024, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 196651 від 01.04.2024, Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5649809 від 01.04.2024, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) Z 0561688 від 01.04.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 02.04.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.03.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №05/24-U від 04.03.2024, Договір про надання послуг митного брокера 200124-471 від 20.01.2024, Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 01.04.2024, Копія митної декларації країни відправлення 24070100EX00004221 від 01.04.2024.

У митній декларації митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною контракту.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

- п. 5 контракту від 04.03.2024 №05/24-U передбачена наявність упаковки. Відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості товарів, не надано;

- в гр. 31 МД в описі товарів зазначено, що товари відносяться до врожаю 2024 року. Вказана інформація відсутня в поданих до оформлення документах, які перетинали митний кордон України разом з товаром;

- в копії митної декларації країни відправлення від 01.04.2024 №24070100EX00004221 міститься посилання на E-Fatura від 01.04.2024 №24243160110886035023592, яка до митного оформлення не подана. Надана E-Fatura від 01.04.2024 №EER2024000000163. Роз`яснення з цього приводу відсутні.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів (для підтвердження умов оплати за товари); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

ТОВ "КДВ ПЛЮС" повідомлено, що додаткові документи, крім тих що були надані раніше, протягом 10 робочих днів надані не будуть.

Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2024/000219/2 від 08.04.2024 р., яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості, та скориговано загальну вартість товару та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000571.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість:

- №1 за МД №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024 «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі (лат. Solanum lycopersicum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- томати свіжі червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 650 картонних ящиках - 4285,00 кг - томати свіжі коктейльні червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 1220 картонних ящиках - 8053,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,21 USD/кг;

- №2 за МД №UA500500/2024/009358 від 18.03.2024 «Огірки свіжі 3360 кг (520ящ.) (врожай 2024 р.). Країна виробництва - TR», рівень митної вартості 1,3 USD/кг;

- №3 за МД №UA408020/2024/014965 від 19.03.2024 «Свіжі їстівні овочі - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних коробках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- перець солодкий Kalifornia (лат. Capsicum annuum L.) в 550 коробка картонна - 2810,00 кг.- перець солодкий Kapya (лат. Capsicum annuum L.) в 330 коробка картонна - 1710,00 кг.- перець солодкий Bianka (лат. Capsicum annuum L.) в 110 коробка картонна - 565,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,55 USD/кг;

- №4 за МД №UA209170/2024/025481 від 28.03.2024 «Овочі їстівні; Кабачки свіжі вид Cucurbita pepo L, призначені для кінцевого споживання людьми. Для гуртової торгівлі, не в первинній упаковці, врожай 2024 р. Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,44 USD/кг;

- №5 за МД №UA408020/2024/018955 від 07.04.2024 «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ: ПЕРЕЦЬ ГІРКИЙ Capsicum НЕ МІСТИТЬ ЛЬОДУ ТА ЄМНОСТЕЙ (ПЛЯШОК) З ОХОЛОДЖУВАЛЬНОЮ РІДИНОЮ, ПЕРВИННА УПАКОВКА ВІДСУТНЯ - 440КГ, Країна виробництва TR», рівень митної вартості 2,70 USD/кг.

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подав нову митну декларацію: №24UА408020019149U1 від 08.04.2024 р., в якій вказав вартість товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару, а також розрахував митні платежі 20% ПДВ з урахуванням збільшеної вартості товару.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів, зросла загальна вартість товару та разом з цим збільшився розмір сплати митної вартості 10% та 20% ПДВ. Мито збільшилося на 17697,34 грн., ПДВ на 24425,88 грн. Загальна сума збільшення - 42123,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «КДВ Плюс» як покупцем 04 березня 2024 року укладено з компанією ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TUR.TAS. SAN.VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) як продавцем контракт №05/24-U, за умовами якого позивачем придбавались товари в асортименті, за цінами, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 3.1 контракту товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні у поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною і контракту.

Згідно із пунктом 4.1 умови оплати - 100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США (п. 4.2).

ТОВ «КДВ Плюс» 08 квітня 2024 року подана до Чернівецької митниці електронна митна декларація (далі ЕМД) №24UA408020019015U4.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 01 квітня 2024 року, рахунок-проформа (Proforma invoice) PRF2024000000011 від 01 квітня 2024 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EER2024000000163 від 01 квітня 2024 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 196651 від 01 квітня 2024 року, фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EC/TR A 5649809 від 01 квітня 2024 року, сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) Z 0561688 від 01 квітня 2024 року, банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 02 квітня 2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14 березня 2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, №05/24-U від 04 березня 2024 року, договір про надання послуг митного брокера 200124-471 від 20 січня 2024 року, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів, б/н від 01 квітня 2024 року, копія митної декларації країни відправлення 24070100EX00004221 від 01 квітня 2024 року.

Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Митним органом запропоновано декларанту подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів (для підтвердження умов оплати за товари); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

Декларантом повідомлено митний орган про не надання витребуваних документів.

Чернівецькою митницею 08 квітня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №UA408000/2024/000219/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості.

Митним органом для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість:

- №1 за МД №UA408020/2024/014965 від 19 березня 2024 року на товар «Свіжі їстівні овочі - томати свіжі (лат. Solanum lycopersicum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- томати свіжі червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 650 картонних ящиках - 4285,00 кг - томати свіжі коктейльні червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 1220 картонних ящиках - 8053,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,21 USD/кг;

- №2 за МД №UA500500/2024/009358 від 18 березня 2024 року на товар «Огірки свіжі 3360 кг (520ящ.) (врожай 2024 р.). Країна виробництва - TR», рівень митної вартості 1,3 USD/кг;

- №3 за МД №UA408020/2024/014965 від 19 березня 2024 року на товар «Свіжі їстівні овочі - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.), врожай 2024 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в картонних коробках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності:- перець солодкий Kalifornia (лат. Capsicum annuum L.) в 550 коробка картонна - 2810,00 кг.- перець солодкий Kapya (лат. Capsicum annuum L.) в 330 коробка картонна - 1710,00 кг.- перець солодкий Bianka (лат. Capsicum annuum L.) в 110 коробка картонна - 565,00 кг. Торгівельна марка - нема даних. Виробник - ER INSAAT HAFRIYAT GIDA TURIZM TASIMACILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,55 USD/кг;

- №4 за МД №UA209170/2024/025481 від 28 березня 2024 року на товар «Овочі їстівні; Кабачки свіжі вид Cucurbita pepo L, призначені для кінцевого споживання людьми. Для гуртової торгівлі, не в первинній упаковці, врожай 2024 р. Країна виробництва TR Туреччина», рівень митної вартості 1,44 USD/кг;

- №5 за МД №UA408020/2024/018955 від 07 квітня 2024 року на товар «Овочі свіжі їстівні: перець гіркий Capsicum не містить льоду та ємностей (пляшок) з охолоджувальною рідиною, первинна упаковка відсутня 440 кг, Країна виробництва TR», рівень митної вартості 2,70 USD/кг.

Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000571.

Спірним в цій справі є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного методу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з частинами восьмою дев`ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Чернівецькою митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Виходячи з рішення про коригування митної вартості, подані декларантом документи містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) пунктом 5 контракту від 04 березня 2024 року №05/24-U передбачена наявність упаковки, проте відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості товарів, не надано;

2) в графі 31 МД в описі товарів зазначено, що товари відносяться до врожаю 2024 року, а вказана інформація відсутня в поданих до оформлення документах, які перетинали митний кордон України разом з товаром;

3) в копії митної декларації країни відправлення від 01 квітня 2024 року №24070100EX00004221 міститься посилання на E-Fatura від 01 квітня 2024 року №24243160110886035023592, яка до митного оформлення не подана, надана E-Fatura від 01 квітня 2024 року №EER2024000000163; роз`яснення з цього приводу відсутні.

Стосовно відсутності відомостей щодо вартості упаковки як складової митної вартості суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що контракт № 05/24-U від 04 березня 2024 року не містить положень щодо виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується.

Судом встановлено, що товар поставлявся на умовах СРТ.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

За приписами частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Як зазначено вище, постачання товару здійснювалось на умовах СРТ згідно з Інкотермс 2010.

Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (обраного місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, визначеної продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) та що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару у погоджене місце призначення. Умови поставки СРТ вимагають від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі формальності застосовуються, проте продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності при ввезенні, сплачувати імпортні мита та виконувати інші митні формальності при ввезенні.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару до визначеного місця призначення.

У зовнішньоекономічному контракті відсутні положення про виокремлення вартості упаковки від інвойсної вартості (ціни) товару.

Таким чином, витрати, пов`язані з вартістю упаковки, включені у вартість товару, не можуть додаватися до такої вартості як окремі складові митної вартості.

Враховуючи приведене, сам факт наявності упаковки не вказує, що вартість упаковки є окремою складовою митної вартості, а відсутність відомостей про включення вартості упаковки як складової митної вартості не свідчить про неможливість перевірки складових митної вартості.

Стосовно зауваження апелянта про відсутність в поданих документах інформації, що товари відносяться до врожаю 2024 року, суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що це є формальною обставиною, адже наявність або відсутність відомостей щодо року врожаю не має істотного впливу для цілей визначення вартості товару за ціною договору (контракту).

Також з цього питання суд вважає за необхідне вказати, що митним органом не обґрунтовано, яким чином відсутність документів на підтвердження року врожаю може вплинути на рівень митної вартості та можливість митного органу перевірити складові митної вартості.

Апелянт, крім того, вказує, що в копії митної декларації країни відправлення від 01 квітня 2024 року №24070100EX00004221 міститься посилання на E-Fatura від 01 квітня 2024 року №24243160110886035023592, яка до митного оформлення не подана, надана E-Fatura від 01 квітня 2024 року №EER2024000000163; роз`яснення з цього приводу відсутні.

За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України, тому наявність чи відсутність в такій декларації будь-якої інформації жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.

Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.

Суд з цього приводу також погоджується із висновком суду першої інстанції, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.

Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (i) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).

Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами третьою п`ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митними деклараціями, зазначеними у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеними митними деклараціями та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митною кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 160/22135/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 160/22135/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ Плюс» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 28 січня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов