Ухвала

від 28.01.2025 по справі 363/3475/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" січня 2025 р. Справа № 363/3475/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

представника позивача - Арабаджи І.М.,

представника відповідача - Тимошенка О.І.,

розглянувши заяву представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Тимошенка Олексія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано транспортний засіб Audi А4, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину вказаного транспортного засобу у розмірі 416340 (чотириста шістнадцять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4163 гривень 40 копійок, витрати на проведення інформаційно-консультаційних послуг щодо визначення середньої ринкової ціни колісного транспортного засобу у розмірі 2400 гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 20000 гривень 00 копійок, а всього 26563 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят три) гривень 40 копійок. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано транспортний засіб MAZDA-6, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 об`єктом права сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частину вказаного транспортного засобу у розмірі 202 279 (двісті дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) гривень 21 копійку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) гривень 79 копійок. У задоволенні зустрічних позовних вимог в іншій частині відмовлено.

20.01.2025 року від представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Тимошенка О.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що 13.01.2025 року Вишгородський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі та у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Оголошуючи рішення, суд не зазначив відомості щодо судових витрат, заявлених відповідачем, а тому з огляду на викладене, наявні підстави вважати, що питання стягнення судових витрат судом не вирішено. Крім того зазначив, що відповідачем в одному із судових засідань, до закінчення судових дебатів заявлено усну заяву про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, у зв`язку із чим, надати докази на підтвердження понесення судових витрат протягом розгляду справи відповідач не мала можливості, оскільки за умовами договору про надання правничої допомоги оплата гонорару адвокату мала бути здійснена протягом 3-денного строку після ухвалення судом рішення. Також, просить суд взяти до уваги, що відповідачем протягом розгляду справи були замовлені та оплачені звіти про оцінку транспортних засобів - автомобілів Ford Fiesta та Mazda-6, щодо яких між сторонами існував спір. Ці звіти та докази сплати надані суду раніше, зокрема доказ сплати за оцінку автомобіля Mazda-6 наданий одночасно з відзивом на позовну заяву, доказ сплати за оцінку автомобіля Ford Fiesta поданий одночасно з зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Відтак, повторно надає докази сплати за оцінку транспортних засобів та просить суд вирішити питання про стягнення цих витрат з позивача, ОСОБА_3 . Вважає, що клопотання подано своєчасно та з дотриманням строку, а тому просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвокат Тимошенко О.І., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом адвокат Арабаджи І.М., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечувала та просила відмовити у її задоволенні, з підстав не подання представником до закінчення судових дебатів заяви про подання доказів понесених витрат після ухвалення рішення по справі, а також вирішення судом всіх заявлених вимог за зустрічним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до наступного.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано транспортний засіб Audi А4, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину транспортного засобу Audi А4, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 416340 (чотириста шістнадцять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4163 гривень 40 копійок, витрати на проведення інформаційно-консультаційних послуг щодо визначення середньої ринкової ціни колісного транспортного засобу у розмірі 2400 гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 20000 гривень 00 копійок, а всього 26563 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят три) гривень 40 копійок. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано транспортний засіб MAZDA-6, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 об`єктом права сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частину транспортного засобу MAZDA-6, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 у розмірі 202 279 (двісті дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) гривень 21 копійку та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) гривень 79 копійок. У задоволенні зустрічних позовних вимог в іншій частині відмовлено.

20.01.2025 року до суду надійшла заява адвоката Тимошенка О.І. про ухвалення додаткового рішення, а саме щодо стягнення судових витрат за зустрічними позовними вимогами з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістомст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомуст. 270 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалене у випадках і за умов, передбачених ст. 270 ЦПК України. Згідно із ч. 3 цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, ч.1 ст.270 ЦПК встановлює вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, ЦПК України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Відповідно до роз`яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, що воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Так, з мотивувальної частини рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2025 року вбачається, що судом було розглянуто та прийнято рішення за всіма заявленими зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 , надана оцінка всім доводам та доказам, які були надані представником ОСОБА_2 адвокатом Тимошенко О.І. на їх підтвердження, в тому числі, і щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору у розмірі 2022, 79 грн., витрат на проведення інформаційно-консультаційних послуг щодо визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу у розмірі 5200, 00 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 60 000, 00 грн.

В той час, щодо тверджень представника ОСОБА_2 адвоката Тимошенка О.І. про те, що відповідачем в одному із судових засідань, до закінчення судових дебатів заявлено усну заяву про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, суд звертає увагу, що ні ОСОБА_2 , ні її представником усних заяв про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду заявлено не було про, що і було зазначено в мотивувальній частині рішення суду. Окрім того, ОСОБА_2 участь в судових засіданнях не приймала, а відтак заявити усно відповідну заяву не могла. При цьому представник ОСОБА_2 адвокат Тимошенко О.І. у судому засіданні не зазначив дату судового засідання в якому ним заявлено відповідну усну заяву про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду.

Таким чином, з огляду на те, що питання відшкодування судових витрат вирішено під час ухвалення рішення, а винесення додаткового рішення з тих питань, щодо яких судом було вирішено є неможливим, оскільки призведе до зміни суті основного рішення, а такожвраховуючи,що іншихпідстав,зазначених уст.270ЦПК України,який євичерпним,для додатковогорішення адвокатомТимошенкомО.І. у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 142, 258, 260, 270, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Тимошенка Олексія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзподіл спільногомайна подружжята зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділспільного майнаподружжя - відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений 28 січня 2025 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя І.Ю. Котлярова