Ухвала

від 28.01.2025 по справі 363/3767/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" січня 2025 р. Справа № 363/3767/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Дьоміної О.П., секретаря судових засідань Ходасевич Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2024 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором від 20.07.2020 року за №8/1802949 у розмірі 49562,94 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1150,37 грн.

09.01.2025 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання, посилаючись на тяжке матеріальне становище (мінімальна заробітна плата та пенсія), просила відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості та судового збору строком на один рік.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились про день, час, та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 спрямувала до суду заяву, в якій свої вимоги щодо відстрочки виконання рішення суду від 09.12.2024 року підтримала та просила вирішити це питання за її відсутності.

Представник ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» спрямував до суду пояснення, в яких проти заяви ОСОБА_1 категорично заперечував, посилаючись на те, що боржницею не надано жодних доказів на підтвердження свого тяжкого матеріального стану, крім того, так званий тяжкий фінансовий стан боржниці вже триває понад три роки, так платіж по погашенню кредитної заборгованості в розмірі 1800 грн. був нею зроблений ще 30.12.2021 року, а потім в розмирі 3000 грн. 26.09.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України - заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

А відтак, вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі учасників провадження, суд враховує встановлений ч. 2 ст. 435 ЦПК України десятиденний строк розгляду заяви, положення ст. 223 ЦПК України, та вважає можливим розглянути заяву за їх відсутності.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, доводи сторін, викладених у заяві та запереченнях, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено,щорішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2024 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТТак, сСтягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором від 20.07.2020 року за №8/1802949 у розмірі 49 562,94 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 150,37 грн.

За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України дійсно свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню в повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці в сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року по справі за №796/43/2018, від 19.06. 2019 року по справі за №2-55/10.

Також під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси осіб і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі за № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення, заявниця посилалася на неспроможність виконання рішення суду внаслідок тяжкого матеріального становища. Однак складне матеріальне становище боржника не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду. Крім того, зявницею не надано суду належних та допустимих доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, до заяви взагалі не долучено будь-яких доказів.

Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 09.12.2024 року - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги заявником по справі, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.П. Дьоміна