Рішення

від 14.01.2025 по справі 370/3175/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа №370/3175/24

Провадження № 2/370/1286/24

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сініциної О.С.,

із секретарем судового засідання Гребінською Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Богданчук Олександри Володимирівни звернулася до суду з позовом до Макарівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що проживала разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем.

Проте, оформити спадщину після смерті матері не має можливості, оскільки нотаріус відмовив у видачі відповідного свідоцтва через те, що вона зареєстрована із спадкодавцем за різними адресами.

Макарівський районний суд Київської області ухвалою від 04 листопада 2024 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Суд ухвалоювід 04грудня 2024 року підготовче провадження у справі закрив та призначив справу до судового розгляду по суті.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Рішення просив прийняти за наявними матеріалами у справі.

Представник позивача адвокат Богданчук О.В. 14 січня 2025 року подала до суду клопотання в якому просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з нез`явленням у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши матеріали справи встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 (дівоче ОСОБА_3 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про народження від 16 травня 1963 року, батьками дитини ОСОБА_4 є: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 .

Після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , видане Ситняківською сільською радою Макарівського району Київської області, актовий запис № 4.

За Договором дарування житлового будинку від 22 жовтня 2019 року мати ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії

НОМЕР_2 , актовий запис № 881.

Зі змісту Довідки від 04 вересня 2024 року № 111, виданої старостою Ситняківського старостинського округу встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею з 2015 року проживала її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка доглядала за нею, вели спільне господарство, поховала її за власний рахунок.

Довідка видана на підставі Акта обстеження про факт постійного проживання без реєстрації від 26 серпня 2024 року, складеного депутатом Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, у присутності сусідів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зі змісту акта вбачається, що у 2015 році мати позивачки потребувала постійного догляду, єдина дочка ОСОБА_1 переїхала з Києва на постійне місце проживання до мами.

З метою оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Середюка О.П. та отримала роз`яснення від 26 березня 2024 року № 153/01-16 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона є такою, що пропустила строк для прийняття спадщини, а тому їй необхідно звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частинами першою-третьою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, які можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 Цивільного кодексу України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з відміткою у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 11 вересня 1997 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак з 2015 року проживала разом зі своєю матір`ю до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, а саме: Довідкою старости Ситняківського старостинського округу, Актом обстеження про факт проживання без реєстрації.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд дійшов висновку,що позовнівимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 247, 259, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доМакарівської селищноїради провстановлення фактупостійного проживанняспадкоємця зіспадкодавцем начас відкриттяспадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24 січня 2025 року.

Суддя О.С. Сініцина