П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2025 р. Категорія: 106000000м. ОдесаСправа № 420/10262/24Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Семенюка Г.В.,
суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ), НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не застосування з 29 січня 2020 року по 05 липня 2021 року при обчисленні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зобов`язання військової частини НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 29 січня 2020 року 05 липня 2021 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із урахування виплачених сум, зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 29.01.2020 року по день фактичної виплати, визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_6 щодо не застосування з 05 липня 2021 року по 13 грудня 2021 року та з 24 липня 2023 року по 24 листопада 2023 року відповідно при обчисленні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільнені розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зобов`язання військової частини НОМЕР_6 виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань з 05 липня 2021 року по 13 грудня 2021 року та з 24 липня 2023 року по 24 листопада 2023 року, одноразової допомоги при звільнені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із урахування виплачених сум, зобов`язання військової частини НОМЕР_6 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 05.07.2021 року по день фактичної виплати, визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_4 щодо не застосування з 13 грудня 2021 року по 24 липня 2023 року при обчисленні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зобов`язання військової частини НОМЕР_4 виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 13 грудня 2021 року по 24 липня 2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із урахування виплачених сум, зобов`язання військової частини НОМЕР_4 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 13.12.2021 року по день фактичної виплати, мотивуючи його тим, що в період з 29.01.2020 р. по 24.11.2023 р. вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , військовій частині НОМЕР_4 та військовій частині НОМЕР_6 . Позивач вважає, що з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція п. 4 постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. З огляду на це позивач зверталася до керівництва військових частин з вимогою перерахувати та виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення та одноразову грошову допомоги при звільненні за період проходження служби, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із урахування виплачених сум. Військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_6 листами від 13.03.2024 року повідомили про відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог. Листа від військової частини НОМЕР_4 позивач не отримувала. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо застосування з 29.01.2020 року до 05.07.2021 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року до 05.07.2021 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 29.01.2020 року по день фактичної виплати. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) щодо застосування з 05.07.2021 року до 13.12.2021 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 05.07.2021 року до 13.12.2021 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум. Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 05.07.2021 року по день фактичної виплати. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо застосування з 13.12.2021 року до 19.05.2023 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 13.12.2021 року до 19.05.2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум. Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 13.12.2021 року по день фактичної виплати. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що посадовий оклад Позивачу був розрахований виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 року помноженого на коефіцієнт за відповідною тарифною сіткою. Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Вимоги позивача стосовно виплати йому грошового забезпечення, яке визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, є безпідставними. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 був скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, в частині, який стосувався прав військових пенсіонерів та звужував гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, але вказана постанова суду не мала жодного відношення до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_4 з 13.12.2021 року по 24.07.2023 року, про що зазначено у позові. З 20.05.2023 року розміри посадового окладу та окладу за військовим званням розраховуються шляхом множення на 1762 грн., а не на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До 20.05.2023 року Кабінет Міністрів України не скасовував підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб відповідно до судового рішення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. У Постанові від 30.08.2017 №704 чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тому дії відповідача є правомірними і нарахування спірних виплат здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства. Вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходів є передчасними, оскільки відповідач ст. 4 Закону 2050-ІІІ (щодо порядку виплати компенсації) не порушував та позивач у позові про таке не зазначив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 у період з 29.01.2020 року до 05.07.2021 року проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), у період з 05.07.2021 року до 13.12.2021 року у НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ), у період з 13.12.2021 року до 24.07.2023 року у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ), у період з 24.07.2023 року по 24.11.2023 року у НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ).
Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) від 26.11.2023 року № 695-ОС Про особовий склад виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_4 , начальника групи зі штатної роботи відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу, яка звільнена з військової служби в запас Збройних Сил України наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 24.11.2023 р. № 691-ОС за підпунктом г (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 24.11.2023 року.
Вказаним наказом також передбачено виплатити позивачу відповідно до вимог пункту 1, 4 глави 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558, грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби.
ОСОБА_3 зверталася до начальників НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за щорічні основні відпустки, одноразової допомоги при звільнені за період з 29.01.2020 року по 24.11.2023 року включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із урахування виплачених сум.
У відповідь на вказані звернення НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) повідомили ОСОБА_4 , що відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення та інших виплат за вказані періоди.
Як вказує позивач, відповіді від НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) на вказане звернення він не отримував.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо застосування з 29.01.2020 року по 24.11.2023 року при обчисленні сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що в період проходження служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (в період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року), на 01.01.2021 року (в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року), на 01.01.2022 року (в період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року), на 01.01.2023 року (в період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Разом з цим, як вказує позивач та не спростовано відповідачами, у вказаний період безпідставно та протиправно грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року (1762 грн.).
П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
При цьому, пунктом 4 постанови № 704, в редакції чинній на час її прийняття, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Відповідно до пункту 3 Змін що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 103, у постанові Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 викладено в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
При цьому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Станом на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 704 та після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі №826/6453/18, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 передбачив, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинність 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року, у справі № 240/4946/18, щодо застосування п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
На підставі зазначеного, після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (без використання обмеження у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, яка набрала чинності 20.05.2023 року:
- скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб;
- внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.;
- установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Тобто, з 20.05.2023 року п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що у період з 20.05.2023 року по 24.11.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Отже, в період проходження служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (в період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року), на 01.01.2021 року (в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року), на 01.01.2022 року (в період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року), на 01.01.2023 року (в період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Разом з цим, як вказує позивач та не спростовано відповідачами, у вказаний період безпідставно та протиправно грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року (1762 грн.).
Згідно положень п. 1, 3 глави 6 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги визначається на день затвердження протоколу.
Відповідно до положень п. 1, 5 глави 7 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
З урахуванням зазначеного, оскільки суд встановив, що у період проходження служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а не розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 01.01.2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, тому йому у вказаний період невірно було розраховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, оскільки ці виплати обчислюються виходячи з розміру отриманого грошового забезпечення.
Під час розгляду справи відповідачі не надали доказів, які спростовують встановлені вище факти.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен був здійснити.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом:
визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо застосування з 29.01.2020 року до 05.07.2021 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року до 05.07.2021 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) щодо застосування з 05.07.2021 року до 13.12.2021 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов`язання НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 05.07.2021 року до 13.12.2021 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо застосування з 13.12.2021 року до 19.05.2023 року при обчисленні ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 13.12.2021 року до 19.05.2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахування виплачених сум.
При цьому, позовні вимоги до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) та до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 20.05.2023 року до 24.11.2023 року, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, не підлягають задоволенню, оскільки з 20.05.2023 року розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розраховуються шляхом множення 1762 гривні на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відповідно до положень п. 1, 4 глави 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років). Військовослужбовцям у разі повторного їх звільнення зі служби грошова допомога, передбачена пунктами 1, 2 цієї глави, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої одноразової грошової допомоги. До осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, належать військовослужбовці, вислуга років яких на день виключення зі списків особового складає менше 10 років.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, що у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року ОСОБА_3 отримувала одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, оскільки вказані виплати здійснюються при звільненні, що мало місце 24.11.2023 року згідно наказу відповідача від 26.11.2023 року № 695-ОС.
Оскільки з 20.05.2023 року розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розраховуються шляхом множення 1762 гривні на відповідні тарифні коефіцієнти, а одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби розраховується виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день виключення зі списків особового складу, що мало місце в даному випадку 24.11.2023 року, тому підстав для проведення перерахунку такої одноразової грошової допомоги, визначивши її розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, немає.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, визначивши її розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, є необґрунтованими та безпідставними, не підлягають задоволенню.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Стаття 1 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, індексація).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159).
Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії, індексації); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата, індексація). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050 та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-ІV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.
Тотожна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 року у справі № 465/322/17.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ та окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 року у справі № 814/1527/17, від 18.12.2018 року у справі № 816/301/16, від 04.01.2019 року у справі № 159/1615/17, від 30.09.2020 року у справі № 2-а-1/11, від 15.10.2020 року у справі № 240/11439/19, від 31.08.2021 року у справі № 264/6796/16-а.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив: Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу..
Суд зазначає, що підприємство, установа, організація (в даному випадку військові частини), з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено дохід (грошове забезпечення), повинен здійснити виплату такого доходу (в даному випадку грошове забезпечення) з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата особі суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості, є порушенням її прав на отримання такої компенсації.
Враховуючи зазначене, у суду є всі підстави для:
- зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 29.01.2020 року по день фактичної виплати;
- зобов`язання НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 05.07.2021 року по день фактичної виплати;
- зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 13.12.2021 року по день фактичної виплати.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ), - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року по справі № 420/10262/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124745799 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Семенюк Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні