Постанова

від 28.01.2025 по справі 560/6856/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6856/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

28 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Бурець А.Я.,

представника відповідача: Бачук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Р" №7259/2201-0701 від 03.04.2024 в частині зменшення податкового кредиту на загальну суму 266751,00 грн., збільшення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 194530 грн. та 46128, 10 штрафних санкцій;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №7268/2201-0701 від 03.04.2024 повністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що жодного порушення податкового законодавства не допускало і відповідно винесенні податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

У поданому відзиві відповідач проти позову заперечив, зазначив, що під час документальної планової перевірки позивача було виявлено ряд порушень, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вказує, що податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Вказує, що оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства, операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг вважається саме постачанням товару, то база оподаткування визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості, але не нижче ціни придбання об`єкту лізингу.

Звертає увагу суду на те, що відповідно ЄРПН не встановлено складання ТОВ «Компанія «Галеон» при передачі матеріального активу на користь нового лізингоодержувача на підставі договору про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу та реєстрацію податкової накладної на вартість такого активу та відповідно не включено до податкових зобов`язань.

25 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон". У поданому відзиві представник позивача зазначає, що твердження податкового органу про те, що платником податків ТОВ «Компанія «Галеон» допущено завищення податкового кредиту на загальну суму 266 751,00 грн. внаслідок віднесено до його складу ПДВ в загальній сумі 266 751,00 грн., не підтверджується ані обставинами справи, ані первинними документами, які були надані під час перевірки. А тому, податкове повідомлення-рішення №7259/2201-0701 від 03 квітня 2024 року в частині зменшення податкового кредиту на загальну суму 266 751,00 грн. та нарахованої штрафної санкції (10%) в сумі 26675,10 грн. є необґрунтованим та незаконним. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2024 року на 13 год. 15 хв.

У судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС України Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "Галеон", за результатами якої складено Акт № 5728/22-01-07-01/39120927 від 15.03.2024.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема, які є предметом оскарження:

1. п. 57.1 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати податку на прибуток в сумі 16 270,46 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. 187.6 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, пп. «і» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, пункту 4 розділу V, пункту 5 розділу VI Наказу «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №21 від 28.01.2016, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму сумі 560 432 грн, в т.ч. за березень 2020 в сумі 2 217 грн, за вересень 2020 в сумі 96 166 грн, за грудень 2020 в сумі 69 581 грн, за січень 2021 в сумі 28 738 грн, за грудень 2021 в сумі 18 348 грн, за січень 2022 в сумі 4 700 грн, за лютий 2022 в сумі 4 700 грн, за березень 2022 в сумі 5 571 грн, за травень 2022 в сумі 8 530 грн, за червень 2022 в сумі 4 700 грн, за липень 2022 в сумі 4 700 грн, за серпень 2022 в сумі 298 381 грн, за вересень 2022 в сумі 4 700 грн, за жовтень 2022 в сумі 4 700 грн, за грудень 2022 в сумі 4 700 грн;

За результатами встановлених порушеньГУ ДПС України у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» №7268/2201-0701 від 03.04.2024, яким нарахований штраф за платежем «податок на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства» в сумі 813,52 грн;

- форми «Р» №7259/2201-0701 від 03.04.2024, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 616 475,20 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючись щодо податкового повідомлення-рішення від 03.04.2024 року №7268/2201-0701, яким позивачу нараховано штраф за платежем «податок на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства» в сумі 813,52 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положеннями п.38.1 ст.38 ПК України встановив, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями ч.6 ст.41 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.

Відповідно до п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить, що за наявності доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для сплати податків, податкове зобов`язання платника податків є виконаним.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничний строк подачі декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2023 - 09 серпня 2023 року і відповідно крайній строк сплати податкового зобов`язання - до 21 серпня 2023 року включно (оскільки 10-й день - 19 серпня 2023 року - субота, вихідний день).

Відповідно до платіжної інструкцію №42 від 21 серпня 2024 року (час створення 10:12:00), яка міститься в матеріалах справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» у системі дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства-Казначейство», створено та відправлено на оплату платіжну інструкцію, отримувач - ГУК у Хмельницькій області (код 37971775) на суму 19 000,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп), з призначенням платежу: 101 Податок на прибуток за півріччя 2023 року. Однак даний платіж був проведений Державною казначейською службою України 22 серпня 2023 року. Тобто, позивачем вчасно ініціювано платіжну операцію по сплаті податкового зобов`язання - 21 серпня 2023 року, а своєчасне зарахування податків до бюджетів відбулося нез його вини.

Таким чином, з огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення 7268/2201-0701 від 03.04.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно розрахунку податкового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню форми "Р" №7259/2201-0701 від 03.04.2024, нарахування податку на додану вартість здійснено по таким порушенням.

Визначаючись щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 194530 грн. суд зазначає таке

Згідно договору фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020 та Акту прийому-передачі об`єкту лізингу від 24.07.2020 року ТОВ «Компанія «Галеон» придбано Автомобіль Subaru Outback вартістю 1167180 грн, в тому числі ПДВ 194 530 грн. Лізингодавцем за договором фінансового лізингу є АТ «Таскомбанк», лізингоодержувачем - ТОВ «Компанія «Галеон».

ТОВ «Компанія «Галеон» віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 194 530 грн, в т.ч. за липень 2020 року в сумі 194 530 грн.

25 серпня 2002 року між АТ «Таскомбанк» (Лізингодавець), ТОВ «Компанія «Галеон» (первісний лізингоодержувач) та ОСОБА_1 (новий лізингоодержувач/правонаступник) укладено договір про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020, відповідно до якого первісний лізингоодержувач - ТОВ «Компанія «Галеон» передає, а новий лізингоодержувач - ОСОБА_1 приймає на себе права та обов`язки за Договором фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 №723/97-ВР (чинний на момент укладення договору фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (ч.1 ст.3 Закону №723/97-ВР).

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону №723/97-ВР договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 №1201-IX договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; лізингодавець - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об`єкт фінансового лізингу; лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування.

Положеннями пп.14.1.97 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу.

Фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов`язані з правом володіння та користування об`єктом фінансового лізингу.

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов`язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов`язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.187.6 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об`єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Згідно договору від 25 серпня 2002 року про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020 встановлено, що лізингодавець - АТ "Таскомбанк" не змінився; ОСОБА_1 став новим лізингоодержувачем.

Колегія суддів зазначає, що положеннями податкового законодавства передбачено дату виникнення податкових зобов`язань саме для лізингодавця, яким у вищевказаних господарських операціях є АТ "Таскомбанк", що виключає можливість застосування положення про дату виникнення податкових зобов`язань у ТОВ "Компанія "Галеон". Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постанові від 28 березня 2023 року по справі №440/4709/19.

За приписами п.201.10 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, у справі, що розглядається, податковим органом не ставилась під сумнів як фактичність здійснення господарських операцій позивача, використання придбаного товару в господарській діяльності, так і неправильність визначення сум, які зазначені у відповідних податкових накладних.

Підпункт 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, на який посилається відповідач, визначає що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

В той же час, у взаємовідносинах по договору про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу №7219/07/20-Г від 20.07.2020 відбулася лише передача прав та обов`язків лізингоотримувача; право власності у ОСОБА_1 на предмет лізингу не виникло.

Не відбулося в даному випадку і повернення об`єкта за договором фінансового лізингу, яке прирівнюється до постачання товарів, оскільки повернення об`єкту передбачає дострокове припинення договору фінлізингу, а таке не відбулося.

Відповідно до абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не є об`єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов`язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об`єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Відтак, висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки стосовно заниження ТОВ "Компанія "Галеон" податкових зобов`язань з ПДВ на суму 194530 грн. є помилковим і відповідно податкове повідомлення-рішення №7259/2201-0701 в цій частині є протиправним.

Визначаючись щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 266751 грн.

Згідно укладеного 07 жовтня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТБ ІНВЕСТ» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» (Орендар) договору оренди транспортного засобу №1, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб: Автомобіль VОLVО ХС90 НОМЕР_1 , з метою використання у господарській діяльності.

Розмір орендної плати на дату укладення договору становив 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) на місяць, з 01 січня 2022 року - 28200,00 грн. Передача транспортного засобу відбувалась згідно Акту прийому-передачі транспортного засобу від 07 жовтня 2019 року.

За період дії договору, з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2022 року, ТОВ «Компанія «Галеон» та ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» підписано актів надання послуг на загальну суму 1 628 722,50 грн з ПДВ та було складено ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» податкові накладні на загальну суму 1 600 522,50 грн. (в т.ч. ПДВ 266 753,74 грн.), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податкових накладних зазначено код послуги згідно з ДКПП - 68.20.

Згідно з п.198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ПК)

Відповідач доводив, що податкові накладні містять помилки у коді послуги, що не дає змоги ідентифікувати операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Також вказував на можливість ТОВ "Компанія "Галеон" права додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на продавця.

Колегія суддів зауважує, що за змістом п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з положеннями абзацу другого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «Компанія «Галеон» було віднесено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 266751 грн.

За змістом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Інші обмеження щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих постачальником товару у Єдиному реєстрі податкових накладних, Податковим кодексом України не передбачені.

Під час перевірки позивачем надані всі первинні та інші документи, які підтверджують суми ПДВ, включені до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних. Представник відповідача не заперечив факт наявності у позивача документів, які підтверджують факт оренди легкового автомобіля.

В той же час, наслідки оформлення податкових накладних з порушенням вимог п.201.1 ст.201 ПК України передбачені пунктом 201.10 цієї норми.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Отже, помилки у реквізитах податкових накладних,є підставою для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому помилки, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Таким чином, податкова накладна, складена з помилками, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, за змістом Податкового кодексу України, та підтверджена первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, не може спричиняти негативні наслідки для платника податку - покупця, пов`язані порушенням продавцем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України під час її складання.

Апеляційний суд зауважує, що всі податкові накладні містили номенклатуру постачання "Оренда легкового автомобіля VOLVO ХC90 НОМЕР_1 , що в повній мірі дає можливість ідентифікувати здійснені операції.

Посилання відповідача на абзац 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким передбачене звернення платника податку - покупця зі скаргою на продавця у випадку, зокрема, виявлення помилки у податковій накладені, як на підставу для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі спірних податкових накладних, суд вважає необґрунтованим.

За змістом абзаців 25 і 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/посдуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарі в/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Так, зазначеною нормою передбачене право (а не обов`язок) покупця подати скаргу у разі виявлення у податковій накладній помилки у реквізитах. При цьому, зазначена норма не ставить в залежність право платника податку - покупця на включення не податкового кредиту суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, виписаній з помилками у реквізитах та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, від невикористання ним права на подачу скарги. Тому, неподання позивачем скарги, право на яку передбачене абзацом 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, не позбавляє його права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ "ІТБ Інвест".

Таким чином, з огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 266751 грн., а відтак і податкове повідомлення рішення в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи встановлені обставини в сукупності колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що слід визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення- рішення податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Р" №7259/2201-0701 від 03.04.2024 на суму в частині збільшення податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 461281 грн, за штрафними санкціями на суму 46123,10 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області№7268/2201-0701 від 03.04.2024 на суму 813, 52 грн.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року відповідає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 січня 2025 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.