Постанова

від 28.01.2025 по справі 560/10739/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10739/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

28 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Технопайп» до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2024 року позивач, - ПП «Технопайп», звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11106766/42640888 від 24 травня 2024 року.

Також, позивач просив зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства «ТЕХНОПАЙП» №5 від 10 квітня 2024 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 січня 2024 року між ПП «ТЕХНОПАЙП» та ТОВ «Домобудівна компанія» (код ЄДРПОУ 32600877) укладено Договір №01/01/24-01 ТП.

ПП «ТЕХНОПАЙП» здійснило поставку товару на користь ТОВ «Домобудівна компанія», що видатковою накладною №48 від 10 квітня 2024 року на загальну суму 2072,86 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №110401 від 11 квітня 2024 року, видатковою накладною №61 від 22 квітня 2024 року на загальну суму 48161,88 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №230401 від 23 квітня 2024 року, видатковою накладною №53 від 23 квітня 2024 року на загальну суму 142269,60 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №4 від 29 квітня 2024 року.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжною інструкцією №2964 від 10 квітня 2024 року на суму 146083,63 грн. з ПДВ, платіжною інструкцією №3031 від 04 травня 2024 року на суму 35000,00 грн. з ПДВ, випискою по рахунку з 09.04.2024 по 04.05.2024 ПП «ТЕХНОПАЙП».

Позивачем складено податкову накладну №5 від 10.04.2024 щодо господарської операції з продажу продукції для ТОВ «Домобудівна компанія» на загальну суму 148156,49 гривень (в тому числі ПДВ у сумі 24 692,75 грн).

Вказану податкову накладну було направлено на реєстрацію у ЄРПН.

Відповідно до квитанції №9115601342 від 02.05.2024 зупинено реєстрацію податкової накладної, та зазначено що, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 10.04.2024 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7412, 8421, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=7.6465%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано повідомлення №1 від 23.05.2024, про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №5 від 10.04.2024 та надані електронні копії документів. В письмових поясненнях позивач зазначив, що ПП ТЕХНОПАЙП ЄДРПОУ 42640888, здійснило продаж сантехнічних товарів Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ" ЄДРПОУ 32600877, згідно договору №01/01/24-01ТП від 01.01.24, видаткових накладних № 53 від 23.04.2024 на суму 142269,60 грн, оплата 10.04.2024 платіжна інструкція №2964 на суму 146083,63 грн, різниця на суму 3814,03 грн частково оплачує видаткову накладну №61 від 22.04.2024; видаткова накладна №48 від 10.04.2024 на суму 2072,86 грн, оплата платіжна інструкція №3031 від 04.05.2024 на суму 35000,00 грн; податкова накладна №5 від 10.04.2024 на загальну суму 148156,49 грн. Реєстраційний номер документа: 9115601342, Транспортування товару ТТН №230401 від 23.04.2024; ТТН №110401 від 11.04.2024, ТТН №4 від 29.04.2024.

За результатом розгляду поданих позивачем документів комісією Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1106766/42640888 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 10.04.2024, у якому зазначено, що платнику податку відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яким, на думку позивача, порушено його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

В порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу електронними засобами зв`язку пояснення та документи на підтвердження реального здійсненої господарської операції по Договору №01/01/24-01 ТП від 01.01.2024.

На підтвердження здійснення господарської операції на виконання яких було складено податкову накладну, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, а також письмові пояснення, що стверджено Повідомленням №1 від 23.05.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, тому висновки контролюючого органу щодо надання не повного пакету документів, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними.

Тобто, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд першої інстанції врахував, що на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну №5 від 10 квітня 2024 року позивачем надано ряд підтверджуючих документів, зокрема: Пояснення, Оборотносальдова відомість по рахунку 281 за квітень 2024 року, Оборотносальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2024 року, Оборотносальдова відомість по рахунку 631 за квітень 2024 року, Платіжна інструкція №266 від 09.04.2024, Платіжна інструкція №302 від 19.04.2024, Експрес накладна №20450903686411 від 09.04.2024, Експрес накладна №20450904962228 від 12.04.2024, Товарно-транспортна накладна №Р569 від 19.04.2024, Штатний розпис, Видаткова накладна №569 від 19.04.2024, договір №01/01/24-01 ТП від 01 січня 2024 року, Платіжна інструкція №2964 від 10.04.2024, Видаткова накладна №48 від 10.04.2024, Товарно-транспортна накладна №110401 від 11.04.2024, Видаткова накладна №61 від 22.04.2024, Товарно-транспортна накладна №230401 від 23.04.2024, Видаткова накладна №53 від 23.04.2024, Товарно-транспортна накладна №4 від 29.04.2024, Договір поставки №11/08/23-01 від 11 серпня 2023 року, Видаткова накладна №1769 від 09.04.2024, Договір поставки №01/07/23 від 01 липня 2023 року, Видаткова накладна №122 від 15.04.2024, Товарно-транспортна накладна №150401 від 15.04.2024, Договір поставки №Л281123/57 від 28 листопада 2023 року, Видаткова накладна №3459 від 11.04.2024, Видаткова накладна №3460 від 11.04.2024, Платіжна інструкція №272 від 11.04.2024, Товарно-транспортна накладна №3459 від 11.04.2024, Договір поставки №ТТ-121223/03 від 12 грудня 2023 року, Видаткова накладна №3366 від 11.04.2024, Платіжна інструкція №275 від 11.04.2024, Товарно-транспортна накладна №120401 від 12.04.2024, Договір поставки №1-03 від 01 березня 2024 року, Видаткова накладна №308 від 12.04.2024, Платіжна інструкція №273 від 11.04.2024, Договір поставки №108/24 від 11 квітня 2024 року, Видаткова накладна №1674 від 12.04.2024, Видаткова накладна №1807 від 22.04.2024, Платіжна інструкція №330 від 25.04.2024, Товарно-транспортна накладна №НС-2301 від 12.04.2024, Договір оренди транспортного засобу, посвідченого 08.09.2023, приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Новіковою Л.В. за реєстровим №7936, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .

Також, позивачем надано до суду платіжну інструкцію №523 від 24.07.2024, платіжну інструкцію №3031 від 04.05.2024, платіжну інструкцію №274 від 11.04.2024, товарнотранспортну накладну №3460 від 11.04.2024, платіжну інструкцію №278 від 11.04.2024, платіжну інструкцію №271 від 11.04.2024.

Суд першої інстанції врахував, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.

З врахуванням задоволення основної позовної вимоги, також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. (застосовується редакція чинна на момент подання податкової накладної).

Згідно з пп."а, б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як передбачено п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Згідно з п.5 Порядку №1165 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.7,8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Відповідно до п.10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості платників податку (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як вбачається з квитанції №9115601342 від 02.05.2024 (а.с.74), про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію податкової накладної від 10.04.2024 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами). Обсяг постачання товару/послуги 7412, 8421, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=7.6465%, "Рпоточ"= 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, з рішень про зупинення реєстрації податкової накладної не можливо встановити що саме стало підставою для такого зупинення та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік необхідних документів, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Судом апеляційної інстанції враховано, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Отже, вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб`єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.

Відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18.

Згідно з п.12, 14 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

З метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач надіслав відповідачу пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в реєстрації. Вказане не заперечується відповідачем в межах даної справи, оскільки як встановлено зі змісту відзиву на адміністративний позов, контролюючим органом самостійно вказано перелік наданих платником податків документів.

За наслідками розгляду поданих документів рішенням комісії Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 24.05.2024 №11106766/42640888 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено в реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В додатковій інформації зазначено, що платником порушено п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 ПКУ: податкова накладна №5 від 10.04.2024 складена на загальну суму 148156,49 грн, при цьому платником надано платіжну інструкцію №2964 від 10.04.2024, де платником є ТОВ "ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ" на суму 146083,63 грн.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства..

З матеріалів справи вбачається, що до контролюючого органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до якого долучено письмові пояснення та копії документів з приводу поданих на реєстрацію податкових накладних.

Відтак, враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що позивачем надано достатній пакет документів для реєстрації податкової накладної, а саме: Пояснення, Оборотно сальдова відомість по рахунку 281 за квітень 2024 року, Оборотно сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2024 року, Оборотно сальдова відомість по рахунку 631 за квітень 2024 року, Платіжна інструкція №266 від 09.04.2024, Платіжна інструкція №302 від 19.04.2024, Експрес накладна №20450903686411 від 09.04.2024, Експрес накладна №20450904962228 від 12.04.2024, Товарно-транспортна накладна №Р569 від 19.04.2024, Штатний розпис, Видаткова накладна №569 від 19.04.2024, договір №01/01/24-01 ТП від 01 січня 2024 року, Платіжна інструкція №2964 від 10.04.2024, Видаткова накладна №48 від 10.04.2024, Товарно-транспортна накладна №110401 від 11.04.2024, Видаткова накладна №61 від 22.04.2024, Товарно-транспортна накладна №230401 від 23.04.2024, Видаткова накладна №53 від 23.04.2024, Товарно-транспортна накладна №4 від 29.04.2024, Договір поставки №11/08/23-01 від 11 серпня 2023 року, Видаткова накладна №1769 від 09.04.2024, Договір поставки №01/07/23 від 01 липня 2023 року, Видаткова накладна №122 від 15.04.2024, Товарно-транспортна накладна №150401 від 15.04.2024, Договір поставки №Л281123/57 від 28 листопада 2023 року, Видаткова накладна №3459 від 11.04.2024, Видаткова накладна №3460 від 11.04.2024, Платіжна інструкція №272 від 11.04.2024, Товарно-транспортна накладна №3459 від 11.04.2024, Договір поставки №ТТ-121223/03 від 12 грудня 2023 року, Видаткова накладна №3366 від 11.04.2024, Платіжна інструкція №275 від 11.04.2024, Товарно-транспортна накладна №120401 від 12.04.2024, Договір поставки №1-03 від 01 березня 2024 року, Видаткова накладна №308 від 12.04.2024, Платіжна інструкція №273 від 11.04.2024, Договір поставки №108/24 від 11 квітня 2024 року, Видаткова накладна №1674 від 12.04.2024, Видаткова накладна №1807 від 22.04.2024, Платіжна інструкція №330 від 25.04.2024, Товарно-транспортна накладна №НС-2301 від 12.04.2024, Договір оренди транспортного засобу, посвідченого 08.09.2023, приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Новіковою Л.В. за реєстровим №7936, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .

Крім того, позивачем надано до суду першої інстанції платіжну інструкцію №523 від 24.07.2024, платіжну інструкцію №3031 від 04.05.2024, платіжну інструкцію №274 від 11.04.2024, товарнотранспортну накладну №3460 від 11.04.2024, платіжну інструкцію №278 від 11.04.2024, платіжну інструкцію №271 від 11.04.2024.

Тобто, позивач надав документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, як свідчить зміст відзиву на адміністративний позов, до податкового органу позивачем надано більший пакет документів, що не заперечується відповідачем.

Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

При цьому, колегія суддів наголошує, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків.

Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо того, що відмова у реєстрації ПН відбулась з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, колегія суддів зазначає, що податковим органом в апеляційній скарзі не наведено які саме документи були складені з порушення вимог законодавства.

Щодо доводів в частині не співпадіння суми, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, сума в ПН №5 від 10.04.2024 визначена в розмірі 148156,49 грн, при цьому в не ї включені суми за платіжною інструкцією №2964 від 10.04.2024, де платником є ТОВ "ДОМОБУДІВНА КОМПАНІЯ" на суму 146083,63 грн та по видатковій накладній №48 від 10 квітня 2024 року на загальну суму 2072,86 грн. з ПДВ (в подальшому наявна товарно-транспортна накладна №110401 від 11 квітня 2024 року).

Тобто, ПН №5 від 10.04.2024 створена не лише за першою подією дата зарахування коштів, а й за іншою подією дата відвантаження товарів (в межах інших товарів).

Крім того, що в частині надання суду додаткових документів, колегія суддів зазначає, що суд враховує вказані докази, оскільки, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В свою чергу, даний доказ на думку суду є належним та стосується предмета доказування, а тому враховується судом при прийнятті судового рішення.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, з урахуванням вказаного вище, а саме достатньої документації для реєстрації податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

На виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які, на переконання позивача, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції. Обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.

При цьому, судом першої інстанції було вірно встановлено, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України провести реєстрацію спірних податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, що узгоджується як з положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, так і зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому, з урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.