Ухвала

від 09.01.2025 по справі 392/439/24

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/439/24

Провадження № 2/392/94/25

УХВАЛА

09 січня 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Адвокат Очкур К.І., діючи в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, зареєстрована судом 24.04.2024 року за вх. № 4316.

В підготовче судове засідання призначене на 09.01.2024 року учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

При цьому суд враховує заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Очкур К.І., зареєстровану судом за вх. № 9975 від 25.09.2024 року, відповідно якої вона просила суд прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до розгляду та об`єднати його в одне провадження із первісним позовом. Складу суду довіряє, проти розгляду питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви без виклику сторін не заперечила.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, а також вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, оцінивши наведені позивачем за зустрічним позовом підстави для прийняття зустрічного позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами статті 178 ЦПК України, відповідач має право викласти та надати суду заперечення на позов у відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, в зустрічному позові ОСОБА_2 обґрунтовуючи свої вимоги про необхідність усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначені способів участі батька у вихованні дитини, не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

В той же час, ч. 5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Повноваження органів опіки та піклування надавати висновки, їх вид і форма деталізуються у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженому Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866. Зокрема, в ньому зазначено, що під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що вони не допускають виключень, щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано відповідного рішення (висновку) органу опіки та піклування щодо роз`яснення спору та їх участі у спілкуванні та вихованні дитини, а також доказів звернення позивача до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 158 СК України визначений досудовий порядок врегулювання спору за вимогами про встановлення порядку спілкування з дітьми, який є обов`язковим та передує пред`явленню до суду позову.

Однак, подана представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Очкур К.І. зустрічна позовна заяви не містить посилання щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, шляхом звернення позивача ОСОБА_2 до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 та спілкуванні з ним та отримання висновку щодо роз`яснення спору.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин зустрічна позовна заява не може бути прийнята до провадження і позивачу ОСОБА_2 (відповідачу за первісним позовом) необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків зустрічної позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Враховуючи викладене, зустрічну позовну заяву на підставі статті 185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175-177, 185, 187, 193, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Виконавчого комітету Смілянської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Запропонувати позивачу (відповідачу за первісним позовом) в установлений строк виправити зазначений в мотивувальній частині ухвали недолік позовної заяви, а саме: зазначити та надати докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; надати відповідне рішення (висновку) органу опіки та піклування щодо роз`яснення спору участі батьків у спілкуванні та вихованні дитини, а також зазначити в зустрічній позовній заяві про вжитті, в порядку визначеному ст. 158 СК України, заходи досудового врегулювання спору.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова