Ухвала

від 27.01.2025 по справі 398/6897/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/6897/24

провадження №: 2/398/960/25

УХВАЛА

Іменем України

"27" січня 2025 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області МоскаликВ.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та про накладення заборони на відчудження житла,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить позбавити останню батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також накласти заборону на відчудження житла.

Дослідивши позовну заяву суддя прийшов до висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Відповідно до статті 188 ЦПК України, визначено підстави та порядок об`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Тобто, об`єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

З наведеного вбачається, що позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

Так, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на різних правовідносинах, не пов`язані між собою способом захисту прав і законних інтересів, підставою виникнення та поданими доказами, не є основною та похідною позовними вимогами.

Отже, пред`явивши вимоги про позбавлення батьківських прав та накладання заборони на відчудження житла позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, визначені статті 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору, вказані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов`язані між собою.

Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об`єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку різним правовідносинам з різною правовою природою, проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги. При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України щодо роз`єднання позовних вимог.

Позивач з власної ініціативи об`єднав позовні вимоги без дотримання правил об`єднання позовних вимог.

Суд при постановленні даної ухвали враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог, про що постановлюється ухвала.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та про накладення заборони на відчудження житла повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК