Рішення

від 20.01.2025 по справі 579/2579/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/2579/24

2/579/56/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Кролевецької міської ради, в якій просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 0,50 га, яка розташована на території с.Спаське, та одержання документів на її ім`я, що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовна заява подана з підстав неможливості оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує (а.с.3).

Відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , до суду не з`явився, за змістом відзиву на позовну заяву , позов визнає , просить справу розглядати без участі його представника (а.с. 46).

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ленінське Кролевецького району Сумської області, актовий запис № 18 (а.с.9).

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про шлюб (а.с.7,8).

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (а.с.41).

Рішенням Ленінської сільської ради від 24.12. 1993 року передано у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 за адресою с. Ленінське, площею 0,50 га (а.с.10).

Враховуючи зміст рішення Ленінської сільської ради від 24.12.1993 року, спадкодавець не отримав державний акт на земельну ділянку 0,50 га.

Позивач отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,50 га не може у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на дану ділянку.

ОСОБА_1 звернулася до Кролевецької міської ради Сумської області з заявою, в якій просила надати дозвіл на завершення процедури приватизації спірної земельної ділянки, Кролевецькою міською радою Сумської області позивачеві фактично відмовлено як спадкоємцю у завершенні процедури приватизації (а.с.11).

Судом встановлено, що права позивача порушено.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідач не оспорює, що земельна ділянка площею 0,50 га в с. Спаське є комунальною власністю та відноситься до земель особистого господарства.

За життя ОСОБА_2 не встиг закінчити процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки та отримати правовстановлюючий документ на неї.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною першою статті 1225 ЦК України.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України), що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 623/633/17 від 21 березня 2018 року.

Крім того, згідно з пунктом 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року N24-753/0/4-13 передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Пунктом 4.20 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`та Витягу з Державного земельного кадастру.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Через відсутність правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку позивач не може оформити спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, у зв`язку з чим, позивач має право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Підстав для відмови в задоволенні позову судом не встановлено.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 0,50 га, яка розташована на території Кролевецької міської територіальної громади за адресою с. Спаське Конотопського району Сумської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 328,392,1223,1261,1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, пл.Миру, буд.1, код ЄДРПОУ 34135352, про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення процедури приватизації земельної ділянки площею 0,50 га, яка розташована на території Кролевецької міської територіальної громади за адресою с. Спаське Конотопського району Сумської області та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 28 січня 2025 року.

Суддя О. В. Моргун