Постанова

від 28.01.2025 по справі 600/2080/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2080/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

28 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 241670068233 від 29.02.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (Закон № 796-XII);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону № 796-XII на підставі заяви від 29.01.2024.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що станом на 01.01.1993 позивач проживала у зоні гарантованого добровільного відселення лише 10 місяців. Отже, враховуючи викладене вище, позивач не має права на зменшення пенсійного віку на 6 років.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням (категорії 3) НОМЕР_1 від 26.12.1994.

29.01.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Рішенням ГУ ПФУ у Чернігівській області від 29.02.2024 року №2416700068233 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII з тих підстав, що позивач станом на 01.01.1993 проживала в зоні гарантованого добровільного відселення 10 місяців.

До періоду проживання (роботи) на території зони гарантованого добровільного відселення не зараховано періоди:

- відповідно до довідки від 23.01.2024 № 43, виданої Веренчанською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, оскільки довідку видано на підставі акту від 23.01.2024, оскільки це не передбачено законодавством;

- відповідно до довідки від 10.01.2024 № 200 про навчання у Киселівській середній школі, виданої Веренчанською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, оскільки відсутня інформація про періоди канікул.

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії згідно ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII, в той час як позивач відповідає умовам виходу на пенсію згідно ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII, дійсно проживала та навчалася у зоні гарантованого добровільного відселення до 01.01.1993 понад три роки.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону № 796-XII.

Відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Частинами 3, 4 статті 15 Закону № 796-XII встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (Порядок №51), потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Отже, єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

У свою чергу, довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 31 липня 2018 року у справі №751/2050/17, від 22.01.2019 у справі №129/1535/17, від 21 листопада 2019 року у справі №572/47/17.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням (категорії 3) НОМЕР_1 від 26.12.1994 відповідно до якого позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом № 796-XII для осіб, які постійно проживають та постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення.

Відповідачем не надано доказів того, що видача позивачу посвідчення була оскаржена або, що таке посвідчення скасоване.

Відповідно до довідки від 23.01.2024 № 43, виданої Веренчанською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області позивачу про те, що вона дійсно проживала в с. Киселів з листопада 1990 по даний час постійно проживає в с. Киселів Чернівецького (Кіцманського) району Чернівецької області, а також зазначено, що дана територія відноситься до третьої зони радіаційно-забрудненої зони відповідно до Закону № 796-XII.

Згідно довідки від 10.01.2024 Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Киселівської ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 200 позивач навчалася з 1985 по 1987 роки у Киселівській середній школі (отримала свідоцтво №407152 від 26.06.1987 р.), яка розташована в с. Киселів Кіцманського району Чернівецької області.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років та її право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону № 796-XII на 6 років, що свідчить про протиправність оскаржуваної відмови.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.