Рішення

від 17.12.2024 по справі 554/6466/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 17.12.2024Справа № 554/6466/24 Провадження № 2/554/1024/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя: Сініцин Е.М.,

при секретарі: Кувіті М.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у шлюбі із відповідачкою - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розірваний за Рішенням Октябрського районного суду від 02.07.2014 року.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05 серпня 2014 року рішенням Добропільськогоміськрайонного суду Донецької області було визначено місце проживання ОСОБА_3 , з батьком - ОСОБА_1 .

Донька постійно проживає з ним і перебуває на його утриманні, а відповідачка матеріальної допомоги не надає.

Після початку війни в Україні, він з донькою були переселені як внутрішньо переміщені особи в м. Полтаву, донька зараз навчається в ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету».

Починаючи із 08.08.2014 року відповідачка взагалі перестала цікавитись життям доньки, ані її навчанням, ані особистим життям. Не вітає ОСОБА_4 з днем народження, не цікавиться її успіхами в навчанні і її досягненнями в житті, свідомо нехтує батьківськими обов`язками.

Він вважає, що така поведінка і відношення матері до дитини - принизлива і аморальна, дитина не заслуговує на таке до неї відношення, а тому така людина, як відповідачка не має морального права навіть юридично мати назву матері, тому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А також зазначає, що він проживає разом з дочкою, всі побутові питання у них вирішені, донька навчається, а він намагається бути в родині і батьком і матір`ю. Він намагається всі потреби доньки і всі її питання вирішувати самостійно, саме він піклується про фізичний та моральний стан доньки. Всі ці роки тільки він забезпечував потреби доньки і матеріальні і моральні. Зараз потреби доньки збільшуються кожного дня.

Тому просить суд стягнути аліменти на доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 у розмірі частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.06.2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.07.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив, заяви та клопотання до суду не направляла.

Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, направив до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані належні та допустимі докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав, суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбу, який був розірваний Рішенням Добропільськогоміськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2014 року у цивільній справі № 227-2987/14-ц, що підтверджується копією вказаного рішення.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 , внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків з утримання дитини, звертався до Добропільськогоміськрайонного суду Донецької області із позовом про визначення місця проживання дитини, за результатами розгляду якого судом ухваленоРішення у справі № 227/3083/14-ц від 05.08.2014 року, яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із батьком - ОСОБА_1 ..

Так, у вказаному Рішенні зазначено, що відповідачка визнала позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на свій тяжкий матеріальний стан.

Крім того, згідно характеристики ОСОБА_3 як здобувачки освіти Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського Державного аграрного університету», характеристики ОСОБА_3 як учениці Добропільського КЗ загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2, а також згідно довідок вказаного закладу освіти від 04.06.2024 року № 305 та від 04.06.2024 року № 306, ОСОБА_3 не має та не мала вад розвитку, є у повній мірі соціалізованою, навчається та навчалась на достатньому рівні, участь у вихованні та утриманні дитини приймав та приймає виключно батько дитини - ОСОБА_1 .

Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованні дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

У Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 12.11.2024 за № 273, наданого Службою у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради визначено доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , оскільки дитина з матір`ю не спілкується, мати, ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, проживає окремо в м. Добропілля, матеріально не забезпечує. ОСОБА_2 надала пояснення, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.

Суд, з огляду на сукупність наданих доказів, погоджується з таким Висновком.

На підставі наданих позивачем доказів а також не надання відповідачем заперечень чи відзиву на позовну заяву, суд, з урахуванням положень статей 12,13,81 ЦПК України, де закріплений обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав.

Відносно позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд зазначає про наступне.

Згідно до положень ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).

На підтвердження проживання дитини разом із позивачем суду надано довідку від 18.11.2022 року № 1603-5002337227 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та аналогічну довідку від 18.11.2022 року № 1603-5002337263 відносно ОСОБА_3 , згідно яких позивач разом із донькою проживають за адресою - АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що позивачем надані докази проживання дитини разом з ним та докази, що вказують на перебування дитини на його повному утриманні, відповідно, він має право на утримання аліментів на дитину у визначеному позивачем розмірі.

Таким чином, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд вважає, що позивачкою обґрунтована необхідність стягнення з відповідачки аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом - 20 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів є обґрунтованим та спрямований забезпечити збалансований розвиток дитини, шляхом участі обох батьків в її утриманні до досягнення повноліття.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено, то суд стягує з відповідачки на користь позивачасудовий збір, що на дату подачі позову до суду, дорівнював 1 211,20 гривень. А також враховуючи, що позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів звільнений на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому, відповідно до положень ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1 211,20 гривень підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави.

На підставі ст.ст. 164, 180 - 183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 81, 89, 141,263-265,268,300 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженкус. Городище,Байкаловського району Свердловської області,РСФСР, СРСР,відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви - 20 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 суму сплачено судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави суму сплачено судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса - АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження - 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, буд. 30, код в ЄДРПОУ - 44016554.

Суддя: Е.М. Сініцин.