Рішення

від 24.01.2025 по справі 751/9990/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

24 січня 2025 року місто Чернігів

Справа №751/9990/24

Провадження №2/751/538/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії,

Встановив :

І. Стислий виклад позиції позивача

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії в розмірі 11 090,44 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 04.08.2022 отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до Порядку № 1210 особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, зокрема, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який використовувався при призначенні пенсії в 2023 році становив 2,50124 = 6500,00 грн (мін. з/пл на 01.01.2022) х 5/12993.56 грн (середня з/пл за 2021 рік). У зв`язку з програмною помилкою було невірно застосовано середньомісячний коефіцієнт заробітної плати замість 2.90126 потрібно було 2.50124. Таким чином виникла переплата пенсії з 28.02.2023 до 30.11.2023 на суму 11 090,44 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області пенсійну справу відповідача приведено у відповідність з 28.02.2023, а переплата повинна бути відшкодована відповідачем.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 19.11.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 09.01.2025 розгляд справи відкладено для надання відповідачу часу для подачі відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, а тому справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч.5 ст. 279 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 04.08.2022 за померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с.9-10).

З індивідуального перерахунку пенсії від 01.03.2024 вбачається, що за період з 01.03.2023 року до 02.08.2024. ОСОБА_1 призначена пенсія в розмірі 9 360,54 грн (а.с.9).

Листом ГУ ПФУ в Чернігівській області від 11.12.2023 ОСОБА_1 повідомлено про переплату пенсії за період з 28.02.2023 до 30.11.2023 в сумі 11 090,44 грн та запропоновано добровільно внести на рахунок позивача або надати згоду на утримання виниклої суми переплати за заявою (а.с.13зв).

Однак, наразі відповідач вказану суму коштів у добровільному порядку не повернув.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами частини першої статті 50 вищевказаного Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із статтею 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15, у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Указаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а отже можливості для прийняття рішення про стягнення сум переплати у випадку неправильного обчислення розміру пенсії працівником пенсійного органу чи у зв`язку з технічною помилкою чи помилкою програмного забезпечення, законодавством не передбачено.

При цьому, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у частині першій статті 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області не надало суду жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача. Крім того, не надано суду результатів службової перевірки щодо помилки працівників при розрахунку пенсійного забезпечення чи доказів про збій програмного забезпечення, що спричинило технічні помилки та надлишкові виплати.

Жодних інших доводів або обставин щодо недобросовісності набувача пенсії позивач не навів.

З огляду на зазначене, вимоги позивача є недоведеними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

V. Розподіл судових витрат

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Позивачем понесені та підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,00 грн (а.с.4).

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати, у відповідності до ст.141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 42, 81, 89, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, суд -

Вирішив:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24.01.2025.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П`ятницька, буд.83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н. В. Маслюк