Рішення

від 29.01.2025 по справі 747/665/24

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/665/24

Провадження № 2/747/24/25

РІШЕННЯ

іменем України

29.01.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом в.о. керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Роменської міської ради Сумської області, третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Ром енська центральна районна лікарня» Роменської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначається, що вироком Талалаївського районного суду від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 122 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 12.09.2023 близько 07.00 год, перебуваючи під час конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_2 на ганку будинку по місцю проживання по АДРЕСА_1 . Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої, переслідуючи раптово виниклий умисел, наніс дружині ОСОБА_2 один удар ступнею правої ноги в праву нижню частину спини, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, правобічного гемопневмоторексу, переломів ІХ-ХІІ ребер справа, садна та подряпини правої поперекової ділянки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 331 від 17.11.2023 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я терміном більше ніж 21 добу. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради з 13.09.2023 по 19.09.2023, що становить 6 ліжко-днів згідно довідок КНП «Роменська центральна районна лікарня» від 26.12.2023 та від 18.07.2023. Згідно розрахунку витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 за період з 13.092.203 по 19.09.2023, яка включає в себе оплату праці медичного персоналу за час надання медичних послуг, нарахування на оплату праці, матеріальні витрати на лікарські засоби та вироби медичного призначення, харчування, експлуатаційні та загальновиробничі витрати. Вартість лікування склала 1444, 68 грн за 1 ліжко-день у вересні 2023 року. всього за 6 ліжко-днів проведених потерпілою ОСОБА_2 на лікуванні, вартість склала 8668, 08 грн. Таким чином, закладом охорони здоров`я - КНП «Роменська центральна районна лікарня»- на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 затрачено кошти у сумі 8668, 08 грн. При цьому за рахунок коштів НСЗУ на лікування витрачено 7880, 58 грн (державний бюджет), за рахунок коштів місцевого бюджету 787, 50 грн, які добровільно не відшкодовані та підлягають стягненню у судовому порядку із особи, винної у спричинені тілесних ушкоджень. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст 12 КК України не заявлявся. Відповідач ОСОБА_1 не відшкодував витрати на лікування потерпілого від злочину ні в ході досудового розслідування, ні після набрання вироком суду законної сили.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілої від злочину на користь Національної служби здоров`я України та місцевого бюджету Роменської міської ради Сумської області.

Ухвалою від 02 січня 2025 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін та призначено судовий розгляд на 29 січня 2025 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити, при винесенні рішення просить врахувати відповідь на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та відмовити в задоволенні позову. Згідно наданого відповідачем відзиву на позов ОСОБА_1 зазначає, що до позовної заяви прокурора не долучено належним чином здійсненого розрахунку вартості лікування, а також документів, які підтверджують вказані в позові витрати на суму 8668, 08 грн. Також відповідач у відзиві зазначає, що ним пропонувались ОСОБА_2 грошові кошти на лікування, але вона відмовилась. Також відповідач ОСОБА_1 просить врахувати, що на даний час він не працює, неодноразово знаходився на лікуванні, також на його утриманні перебуває неповнолітня дитина. Тому відповідач ОСОБА_1 у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги прокурора підтримують. Тому у відповідності до ч.3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи був проведений без участі представників заінтересованих осіб. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку. Так, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Талалаївського районного суду від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 122 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 12.09.2023 близько 07.00 год, перебуваючи під час конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_2 на ганку будинку по місцю проживання по АДРЕСА_1 . Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої, переслідуючи раптово виниклий умисел, наніс дружині ОСОБА_2 один удар ступнею правої ноги в праву нижню частину спини, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, правобічного гемопневмоторексу, переломів ІХ-ХІІ ребер справа, садна та подряпини правої поперекової ділянки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 331 від 17.11.2023 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я терміном більше ніж 21 добу. (а.с.14-15) Згідно розрахунку вартість перебування хворої ОСОБА_2 в хірургічному відділенні КНП «Роменська ЦРЛ» з 13.09.2023 по 19.09.2023, 6 ліжко-днів, становить 8668, 08 грн. з них 785, 5 грн кошти міського бюджету, 7880, 58 грн кошти НСЗУ (а.с.17-18) Між КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради та НСЗУ укладений договір № 1997-Е123-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а.с. 24-31) Згідно повідомлення Національної служби здоров`я України від 12.11.2024 року послуги КНП «Роменська центральна районна лікарня», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України згідно договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, зокрема і за договором № 1997-Е123-Р000 (а.с.45-46) Згідно повідомлення Роменської міської ради від 17.07.2024 міська рада не вживала заходів по стягненню у судовому порядку коштів, витрачених на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 та не заперечує щодо вжиття Прилуцькою окружною прокуратурою заходів представниць кого характеру з цього питання (а.с. 21)

При вирішенні зазначеної справи судом застосовуються наступні норми права, та мотиви їх застосування.

Правовідносини, що склалися між учасниками справи, регулюються положеннями ЦК України з приводу відшкодування шкоди. Так, ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст.1191 ЦК України держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. У відповідності до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, яка є чинною на даний час. Відповідно до вищевказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Тобто, законодавство покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, саме на особу, яка вчинила злочин.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Частиною 7 статті 82 ЦПК України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. За ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Факт перебування потерпілої ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради саме внаслідок неправомірних дій відповідача підтверджений належними доказами та не викликає у суду сумніву. Судом встановлено, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_1 , які полягали в спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, та перебуванням потерпілої на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок. Надані прокурором докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача витрат понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Що стосується права прокурора на пред`явлення позову в інтересах держави, а також необхідності стягнення витрат на лікування потерпілої з особи, яка вчинила злочин, то суд зазначає наступне.

Частиною 3, 4 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст 23 Закону України «Про прокуратуру». Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно Статуту КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради засновником та власником лікарні є Роменська міська територіальна громада в особі Роменської міської ради. Джерелами фінансування майна та коштів КНП є, зокрема, кошти місцевого бюджету. (а.с. 32-39) Як встановлено в судовому засіданні заходи щодо стягнення коштів, потрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2 . Роменською міською радою не вживались. (а.с. 21) Аналогічний лист НСЗУ від 12.11.2024 року про те, що заходи претензійно-позовного характеру спрямовані на стягнення витрат на лікування ОСОБА_2 не вживались. НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави із цивільним позовом Прилуцькою окружною прокуратурою. (а.с.45)

Прокурор, звернувшись в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Роменської міської ради, до суду з вказаним позовом, належним чином обґрунтував підстави звернення до суду з вказаним позовом та зазначив порушені в даній справі інтереси держави та необхідність їх захисту. Таким чином, прокурор діяв у межах своєї компетенції, вірно звернувся із позовом в інтересах органу державної влади та органу місцевого самоврядування, оскільки у даному випадку вбачається порушення інтересів держави.

Що стосується наданого відповідачем відзиву на позов, у якому він зазначає, що до позовної заяви прокурора не долучено належним чином здійсненого розрахунку вартості лікування, то зазначене спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними і допустимими, і які суд кладе їх в основу рішення. Твердження відповідача ОСОБА_1 у відзиві про те, що він не працює та на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина не підтверджені належними та допустимими доказами та не є підставою для звільнення його від обов`язку відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я, понесені на лікування потерпілою від злочину, вчиненого ним.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 . Національна служба здоров`я України та Роменська міська рада понесли витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , які підтверджені належними і допустимими доказами, та між цими витратами і неправомірними діями відповідача є прямий причинний зв`язок, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача. За таких обставин, позовні вимоги в.о. керівника Прилуцької окружної прокуратури підлягають задоволенню.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору 3028 грн, сплачена позивачем при подачі позову до суду та документально підтверджена платіжною інструкцією № 3255 від 20.11.2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 3, 11-13, 76-83, 89, 141, 211, 258, 259, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов в.о. керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Роменської міської ради Сумської області, третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та Роменської міської ради Сумської області кошти, витрачені на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 8668 (вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 08 коп, з яких 7880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн 58 коп на рахунок Національної служби здоров`я України із зарахуванням коштів до державного бюджету, та 787 (сімсот вісімдесят сім) грн 50 коп на рахунок Роменської міської ради Сумської області із зарахуванням коштів до місцевого бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Стягувач Державний бюджет України, р/р UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м Києві/ Шевченківський р-н/ 24060300, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.)

Стягувач місцевий бюджет Роменської міської ради, р/р UA308999980314050544000018548, отримувач ГУК у Сум.обл/ Роменська МТГ/24060300, код отримувача 37970404)

Стягувач Чернігівська обласна прокуратура, вул Князя Чорного, 9 м Чернігів (р/р UA248201720343140001000006008, МФО 820172, Державна казначейська служба України м Київ, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 0291011)

Суддя Л.В.Тіщенко