Постанова

від 28.01.2025 по справі 583/87/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/87/24

Номер провадження 22-ц/816/37/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року у складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого виготовлено 27 лютого 2024 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», третя особа - третя особа - Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» про розірвання договору оренди землі, стягнення індексації,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що він є власникомземельної ділянкиплощею 3,5785га зкадастровим номером5920384000:01:001:0448для веденнятоварного сільськогосподарського виробництва,які знаходятьсяна територіїЧернеччинської сільськоїоб`єднаної територіальноїгромади (бувшоїКардашівської сільської ради)Охтирського району,Сумської області.21 березня 2016року міжнимта ПАТ«Райз-Максимко»укладено договіроренди №53/16 щодоземельної ділянкиплощею 3,5785га зкадастровим номером5920384000:01:001:0448строком на10років.Нормативна грошова оцінка земельноїділянки намомент укладеннядоговору становила 112224 грн 47коп. Сторонами визначеноорендну платув розмірі7%нормативної грошовоїоцінки земельноїділянки,що становить7855 грн 71коп.11 вересня 2017року він уклав з ПАТ «Райз-Максимко» додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №53/16 від 21 березня 2016 року, в якому сторони вирішили змінити розмір орендної плати з 7% на 10 %. 11 вересня 2017 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз Північ» та ним укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Крім того, внесено зміни до договору оренди, а саме: п.2 договору доповнено пп. 2.1 наступного змісту: «Кадастровий номер земельної ділянки 5920384000:01:001:0448, площею 3,5785 га», п.5 викладено в наступній редакції « Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47», п.8 викладено в наступній редакції: «З 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн., що складає 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. Він неодноразово звертав увагу орендаря на те, що той неналежним чином виконує умови по договорам, а саме в частині п.10 «Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Проте орендар ухилявся від виконання свого обов`язку по договору, жодного разу не провів розрахунок по орендній платі з урахуванням індексації. Орендар прямо ухиляється від свого обов`язку, який прямо передбачений в договорі та єістотною його умовою. Вважає, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, просив суд ухвалити рішення, яким: розірвати договір оренди землі № 53/16, який укладено 21 березня 2016 року між ним та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки площею 3,5785 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0448, номер запису про інше речове право 15663351; стягнути з ТОВ «Райз Північ» на користь позивача заборгованість за договором оренди землі № 53/16, який укладено 21 березня 2016 року в розмірі 20607 грн 22 коп., а також стягнути судові витрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди № 53/16, укладений 21 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки площею 3,5785 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0448.

Стягнути з ТОВ «Райз Північ»на користь ОСОБА_1 невиплаченуіндексацію врозмірі 3333 грн 41 коп., обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, відмовивши в решті вимог.

Стягнуто зТОВ «РайзПівніч»накористь ОСОБА_1 судові витратив розмірі5359грн 10 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Райз Північ»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Надані позивачем розрахунки виконані некоректно. Вказує на відсутність претензій зі сторони позивача щодо сплати орендної плати не в повному обсязі.

Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорах оренди землі, укладених з позивачем така інформація відсутня. Складність, на думку заявника апеляційної скарги, полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву.

Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконавчої частини умов договору.

Позивачем, у встановлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5785 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0448 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Кардашівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ №085879 від 30 березня 2004 року (а.с.8).

21 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди № 53/16 щодо земельної ділянки площею 3,5785 га з кадастровим номером 5920384000:01:001:0448 строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7855 грн 71 коп., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня (а.с.9-10).

Запис про інше речове право право оренди за вказаним договором внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28 липня 2016 року, що підтверджується відповідним витягом за № 64723400 (а.с.12-13).

11 вересня 2017року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Райз-Максимко» додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №53/16 від 21.03.2016 року, в якому сторони вирішили змінити розмір орендної плати з 7% на 10 % (а.с.14).

11 вересня 2017 року ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПАТ «Райз-Максимко». Крім того, внесено зміни до договору оренди, а саме: п.2 договору доповнено пп. 2.1 наступного змісту: «Кадастровий номер земельної ділянки 5920384000:01:001:0448, площею 3,5785 га», п.5 викладено в наступній редакції «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47», п.8 викладено в наступній редакції: «З 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн., що складає 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки» (а.с.15).

Ухвалюючи оскаржуванерішення,суд першоїінстанції виходивз того,що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата ОСОБА_1 орендної плати не у повному обсязі визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору.

Проте, повністю з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України(далі -ЗК України),Цивільним кодексом України(далі -ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №53/16 від 21 березня 2016 року та додаткової угоди до цього договору, слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Колегія суддів не може погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром заборгованості з орендної плати за вказаним договором оренди землі.

Зокрема, аналіз частини 3статті 762 ЦК Українидозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язань зі сплати орендної плати 31 грудня.

Тому, розмір орендної плати, який підлягав сплаті товариством за договором оренди землі №53/16 від 21 березня 2016 року, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 05 червня 2018 року:

за 2018 рік становить 12319 грн 68 коп. (11222,45 x 1.09777104 (індекс інфляції за період з 01.01.2018 до 31.12.2018), сплачено відповідачем 11222 грн 45 коп. (розмір недоплаченої орендної плати становить 1097 грн 23 коп.);

за 2019 рік становить 11677 грн 38 коп. (11222,45 x 1.04053724 (індекс інфляції за період з 01.01.2019 до 31.12.2019), сплачено відповідачем 12344 грн 69 коп.;

за 2020 рік 11782 грн 71 коп. (11222,45 x 1.04992329 (індекс інфляції за період з 01.01.2020 до 31.12.2020), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп.;

за 2021 рік 12346 грн 42 коп. (11222,45 x 1.10015334 (індекс інфляції за період з 01.01.2021 до 31.12.2021), сплачено відповідачем 21603 грн 17 коп.;

за 2022 рік 14207 грн 99 коп. (11222,45 x 1.26603244 (індекс інфляції за період з 01.01.2022 до 31.12.2022), сплачено відповідачем 21603 грн 17 коп.;

за 2023 рік 11792 грн 98 коп. (11222,45 x 1.05083804 (індекс інфляції за період з 01.01.2023 до 31.12.2023), сплачено відповідачем 21603 грн 17 коп.

Отже,всупереч доводамапеляційної скарги,суд першоїінстанції дійшовдо обґрунтованоговисновку,що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеним договором оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018 рік позивачу проведена не у повному обсязі. Розмір недоплаченої орендної плати становить 1097 грн 23 коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними.

Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у січні 2024 року просив стягнути заборгованість з орендної палати, яка виникла за період з 2018-2023 роки.

Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 257,258,362,559,681,728, 786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди позивач звернувся в межах строків позовної давності.

Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України, а загальне правило частини другоїстатті 651 ЦК України- у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другоїстатті 651 ЦК Українисуд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованимі відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі, в частині виплати позивачу орендної плати з урахуванням індексації за 2018 рік. Розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 1097 грн 23 коп. з 12319 грн 68 коп., що підлягали сплаті за цим договором.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегією суддів не було встановлено систематичної сплати відповідачем орендної плати не у повному обсязі, а допущене відповідачем порушення укладеного між сторонами договору оренди землі не є істотним, в розумінні ст. 651 ЦК України, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розірвання договору оренди землі задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 1097 грн 23 коп.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщосуд апеляційноїчи касаційноїінстанції,не передаючисправи нановий розгляд,змінює рішенняабо ухвалюєнове,цей судвідповідно змінюєрозподіл судовихвитрат.

Підлягає зміні також рішення суду і в частині розподілу судових витрат.

Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 64 грн 49 коп. судового збору та 133 грн 11 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені в суді першої інстанції.

Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3035 грн 58 коп., сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру орендної плати та в частині розподілу між сторонами судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 1097 гривень 23 копійки заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, 64 гривні 49 копійок судового збору та 133 гривні 11 копійок витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 3035 грн 58 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов