Рішення

від 28.01.2025 по справі 513/1563/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1563/24

Провадження № 2/513/421/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в с. Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кулевча Білгород-Дністровського району Одеської області помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді: земельної ділянки площею 4,48 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0377, розташованої на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №265774 виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області 02 грудня 2005 року; земельної ділянки площею 0,60 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:1309, розташованої на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №789152 виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області 18 жовтня 2012 року. За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не склав. Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом. Інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно померлої відсутні. 29 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Судаковим І.І., заведена спадкова справа №301/2024 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 29 жовтня 2024 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України.

У відведений законом строк позивачка не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини через об`єктивні і непереборні труднощі. Причини не прийняття спадщини позивачем у вказаній частині 1 статті 1270 ЦК України строк були поважними та полягали у наступному. Після смерті спадкодавця, позивачка знаходилась тяжкому стресовому стані, який був спричинений втратою батька, тривало хворіла та проходила обстеження, що заважало її вчасно звернутися до нотаріальної контори. Підтвердженням цього факту є медичні висновки, копії яких додаються. Так, згідно висновку спеціаліста ООО «САНА ВИТА МЕДИКАЛ» від 12 березня 2024 року ОСОБА_1 проходила лікування з діагнозом «Метаболічна асоційована стеатотична хвороба печінки, ліпоматоз підшлункової залози». Згідно висновку від 19 березня 2024 року продовжила лікування з діагнозом «Метаболічна асоційована стеатотична хвороба печінки, ліпоматоз підшлункової залози».

Відповідно до довідки лікаря стоматолога перебувала на лікуванні в період з 10 березня 2024 року по 20 березня 2024 року.

Відповідно до довідки від 15 травня 2024 року ОСОБА_1 в період з 01 травня 2024 року по 15 травня 2024 року знаходилась на лікуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до довідки від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 в період з 28 травня 2024 року по 08 червня 2024 року знаходилась на лікуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка ОСОБА_1 була зосереджена на збереженні свого життя та життя дитини та ці обставини виключали можливість звернення до нотаріуса для прийняття спадщини. Тобто у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме тяжкий стресовий стан, спричинений втратою батька та тривала хвороба привели до незначного проміжку пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (три місяця). Позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на незначний строк (три місяця) з поважних причин, які перешкодили її своєчасно реалізувати право на прийняття спадщини.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

06 серпня 2024 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 18 грудня 2024 року надійшла спадкова справа №301/2024 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вельчева Н.М. у судове засідання не прибула, надала письмову заяву в якій просила позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності та позивача.

Відповідач, Кулевчанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, надали заяву відповідно до якої позов визнають в повному обсязі, просять справу розглядати без представника сільської ради, наслідки ст.206 ЦПК України їм роз`яснені та зрозумілі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частинами 3, 4 ст.200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 23 вересня 2021 року органом 5115, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Кулевча Саратського району Одеської області.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 18 червня 2022 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 01 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, 01 березня 2016 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 275. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Кулевча Саратського району Одеської області у віці 61 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 11 січня 2024 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно до довідки № 1241 від 11 листопада 2024 року виданої Кулевчанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований у АДРЕСА_1 . На момент смерті за даною адресою проживав один.

За життя ОСОБА_2 отримав у приватну власність земельні ділянки площею 0,6000 га та 4,48 га, які розташовані на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, що підвтерджується копіями державних актів серії ЯЛ № 789152, та серії ЯЛ № 265774.

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на земельну ділянку площею 4,48 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0377, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 5124581700Я:01:001:1309, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із пропуском становленого строку подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 02 серпня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Так, згідно висновку спеціаліста ООО «САНА ВИТА МЕДИКАЛ» від 12 березня 2024 року ОСОБА_1 проходила лікування з діагнозом «Метаболічна асоційована стеатотична хвороба печінки, ліпоматоз підшлункової залози».

Відповідно висновку від 19 березня 2024 року продовжила лікування з діагнозом «Метаболічна асоційована стеатотична хвороба печінки, ліпоматоз підшлункової залози».

Відповідно до довідки лікаря стоматолога від 04 червня 2024 року, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в період з 10 березня 2024 року по 20 березня 2024 року.

Як вбачається з довідки виданої 15 травня 2024 року ОСОБА_1 в період з 01 травня 2024 року по 15 травня 2024 року знаходилась на лікуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом досліджено спадкову справу № 301/2024 заведену щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кулевча Білгород-Дністровського району Одеської області помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий висновок висловив Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки остання після смерті ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за законом, пропустила строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що вона після смерті батька знаходилась у тяжкому стресовому стані, який був спричинений втратою батька, тривалий час хворіла та проходила обстеження, також в цей період хворіла дитина, з якою остання перебувала на лікуванні, що заважало їй вчасно звернутися до нотаріальної контори, також строк, який попущено є незначним.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц зроблено висновок, що «шестимісячний строк подання позивачами заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 04 лютого 2017 року, а позов до суду вони пред`явили 15 лютого 2017 року, тобто пропущений ними строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності».

Зазначене також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 березня 2019 року у справі № 478/482/18, від 7 квітня 2020 року у справі № 756/9379/15-ц, від 2 лютого 2021 року у справі № 491/327/18 та інших.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20, погодившись з висновками апеляційного суду, вказав, що позивач з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті матері не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку (два місяці) для подання заяви про прийняття спадщини. При вирішенні спору апеляційний суд надав належну оцінку обставинам справи, врахував те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним: строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини розпочався 08 листопада 2019 року та закінчився 08 травня 2020 року, а позивачем подано заяву про прийняття спадщини 14 травня 2020 року, отже пропуск складає лише два робочі дні, зважаючи на те, що у період з 09 травня 2020 року по 12 травня 2020 року всі дні були вихідними, святковими.

Отже, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та поданням про її прийняття чи позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути підставою визначення додаткового строку для прийняття спадщини та оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи викладене, суд вважає причину пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, оскільки вона тривалий час хворіла та перебувала на обстеженні та лікуванні, що підтверджується медичними довідками та висновками, також хворіла її дитина 2016 року народження, яка потребувала догляду з боку матері, термін пропуску строку є незначним. Отже наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, у зв`язку з чим позивач була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Так, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк два місяці для подачі нею заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона пропустила вказаний строк з поважних причини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в два місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 28 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 23 вересня 2021 року органом 5115, адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Вельчева Наталя Михайлівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004529 від 27 серпня 2021 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Кулевчанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області Код ЄДРПОУ 04380643, адреса: 68261, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Кулевча, вул. Центральна, 52.

Суддя К. Ю. Рязанова