Рішення

від 23.01.2025 по справі 569/22973/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/22973/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П..

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про виділення частки у майні та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Шендера Олена Миколаївна звернулася в суд з позовом до Рівненської міської ради про виділення частки у майні та визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До спадкової маси увійшло: частина житлового будинку з надвірними спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка під ним площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347. Співвласниками земельної ділянки є: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. 28 березня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частки від 22/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі за №289, спадкова справа № 40/2016. Вказане свідоцтво зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 83651626 від 28.03.2017р. та в спадковому реєстрі № витягу 47248022 від 28.03.2017р. 28 березня 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частки від 22/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі за №288, спадкова справа № 40/2016. Вказане свідоцтво зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 83647783 від 28.03.2017р. та в спадковому реєстрі № витягу 47247927 від 28.03.2017р. 22 листопада 2024р. позивачі звернулися до приватного нотаріуса рівненського міського нотаріального округу Торкунової Тетяни Анатоліївни з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Проте, отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії індексний № 202/02-31 від 22.11.2024р., якою відмовила у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347. Позивачі у шестимісячний строк подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але внаслідок того що частка на земельну ділянку не виділена, не мають можливості отримати свідоцтво про спадщину за законом у нотаріуса.

Ухвалою суду від 10.12.2024 у вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Від представника позивача адвоката Шендери О.М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивачів та їхнього представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Просять ухвалити рішення на стадії підготовчого судового засідання у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Від представника відповідача Рівненської міської ради Сидорчук К.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що Рівненська міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог, розгляд справи просить провести за відсутності представника відповідача.

Суд враховуючи положення ст. 206 ЦПК України, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно копії про смерть серії НОМЕР_1 від 17.08.2016 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №1392.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є доньками ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ).

28 березня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частки від 22/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі за №289, спадкова справа № 40/2016. Вказане свідоцтво зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 83651626 від 28.03.2017р. та в спадковому реєстрі № витягу 47248022 від 28.03.2017р.

28 березня 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частки від 22/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі за №288, спадкова справа № 40/2016. Вказане свідоцтво зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 83647783 від 28.03.2017р. та в спадковому реєстрі № витягу 47247927 від 28.03.2017р.

22 листопада 2024р. позивачі звернулися до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Торкунової Тетяни Анатоліївни з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Проте, отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії індексний № 202/02-31 від 22.11.2024р., якою відмовила у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347, оскільки частка померлої у спадковому майні не є виділеною, видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на частку вказаної земельної ділянки не є можливим. Нотаріус не уповноважений самостійно визначати частки в такій власності.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до статті 1217 Цивільного Кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у шестимісячний термін подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивачі дану вимогу виконали, але внаслідок того що частка на земельну ділянку не виділена, не мають можливості отримати свідоцтво про спадщину за законом у нотаріуса та вимушені звертатися з даним позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 3 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Як роз`яснено п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Абзацом 1 пункту 21 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України також передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У постановах Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 759/7632/20 від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц , від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 , від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18, від 28 липня 2021 року у справі №148/2418/15, від 13 жовтня 2021 року у справі № 759/10030/18 викладено правовий висновок про те, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті своєї матері та позбавлені можливості в позасудовому порядку зареєструвати своє право власності на частку земельної ділянки.

Статтею 41 Конституції. України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), яке може належати особам на праві спільної сумісної власності або на праві спільної часткової власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що позивачі є спадкоємцями майна, згідно закону і прийняли спадщину, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку відмовлено, до них правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже за ними слід визнати право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з копії державного акту на право власності на земельну ділянку частки кожного із співвласників не виділенні і перебували у спільній сумісній власності, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток.

Оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:022:0347, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і між ними не було укладено договору про визначення розміру земельних часток, то їх частки є рівними і частка кожного із них у праві спільної власності на земельну ділянку складає 1/3.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи надані докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про виділення частки у майні та визнання права власності на спадкове майно, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, ч.3 ст.200, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про виділення частки у майні та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:022:034, виділити ОСОБА_2 , РНОКПП: 2033604608,1/3 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:022:034; виділити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , 1/3 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347.

Визнати право власності на 1/6 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347 за ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_5 , як спадкоємицею ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати право власності на 1/6 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0252 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:022:0347 за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як спадкоємицею ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач - Рівненська міська рада, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул. Соборна, буд.12а, ЄДРПОУ 34847334.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2025 року.

Суддя Харечко С.П.