Рішення

від 23.01.2025 по справі 570/163/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/163/24

провадження № 2-о/570/11/2025

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

присяжних Божка О.П.,

Будька П.П.,

з участю представника заявника адвоката Бойчук О.П.,

представника особи адвоката Свирид М.В.,

представника заінтересованої особи Каращука В.В.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку окремого провадження цивільного судочинства справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

покликаючись, що його батько ОСОБА_3 , який є інвалідом 2-ої групи довічно, потребує постійного догляду та лікування в медичних закладах, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, заявник у поданій до суду 10 січня 2024 року заяві просить:

- визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- встановити над ним опіку,

- призначити його опікуном заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи відповідно до ст.128-130ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заявник, заінтересована особа, особа, щодо якої вирішується питання, до суду не з"явилися.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів по суті справи, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку учасників, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність

Представник заявника адвокат Олена Бойчук в суді підтримала заяву повністю і по аналогічних мотивах, оскільки заявник єдиний, хто може бути опікуном недієздатної особи, інших родичів, які мають можливість здійснювати опіку над ОСОБА_3 , немає, оскільки його дружині - матері заявника через інвалідність протипоказана важка фізична праця, а рідний брат мобілізований.

Представник заінтересованої особи Корнинської сільської ради Володимир Каращук подання підтримує, не заперечує щодо задоволення заяви.

Представник особи, відносно якої вирішується питання, адвокат Мирослава Свирид вважає, що задоволення заяви повністю відповідає інтересам ОСОБА_3 .

Суд встановив такі обставини.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 має інвалідність другої групи загального захворювання з 01 лютого 2009 року, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії РВН №137660.

ОСОБА_2 має інвалідність другої групи по онко з 24 грудня 2010 року, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії РВН №0176359.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 176/24від 05липня 2024року ОСОБА_3 страждає на психічний розлад, наявне у нього захворювання позбавляє здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно зподанням органуопіки тапіклування виконавчогокомітету Корнинськоїсільськоїради Рівненського району Рівненської області від 03 вересня 2024 року №122, доцільно призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у випадку визнання в судовому порядку останнього недієздатним.

Згідно довідки Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області №26/02-13/24 від 04 січня 2024 року ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 і має склад сім`ї: ОСОБА_4 - дружина, 1988 р.н., ОСОБА_5 - син, 2015 р.н., ОСОБА_6 - дочка, 2019 р.н., ОСОБА_3 - батько, 1957 р.н., ОСОБА_2 - матір, 1958 р.н.

До вказаних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно із ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Ч.1 ст.30 ЦК України визначає, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.39, ч.1 ст.40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).

Згідно змістуч.1ст.300ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Ст.55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів. Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2 ст.3 СК України).

Суд дійшов таких висновків, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою, особі, щодо якої вирішується питання, призначений адвокат.

Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.1, 3 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги. Якщо особа не може мати правоздатності, то на законних підставах і лише за рішенням суду вона може бути визнана недієздатною. Єдиною підставою для цього є стійкий і хронічний розлад, за якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи, тому суд приймає до уваги вказаний акт як належний та допустимий доказ, оскільки останній підтверджує саме такий факт.

ОСОБА_3 визнається судом недієздатним, тому наявні підстави вирішення питання для встановлення над ним опіки та призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням Органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за N 387/3680 та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затверджених постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866.

Відповідно до п. 3.3 Правил опіки та піклування, документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 при призначенні опікуна важливо і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Заінтересована особа Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області рекомендує суду на призначення опікуном кандидатуру заявника. Однак доцільність призначення опікуном саме його обґрунтовується лише тим, що він єдиний в змозі виконувати обов`язки опікуна. Однак, належні та допустимі докази, які б доводили, що заявник відповідає цим вимогам (зокрема, довідки про стан здоров`я заявника, про проходження психіатричного, наркологічного оглядів, характеристика за місцем її проживання чи місцем роботи), в матеріалах справи відсутні. Саме по собі подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи піклувальником без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном в судовому порядку.

Крім того, суд зауважує, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. При розгляді питання про призначення опікуна слід враховувати кандидатуру, обґрунтовувати доцільність призначення саме його, а також, чи склалися між заявником та недієздатною особою особисті приязні взаємини, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Заявник не надав жодних відомостей про проходження психіатричного і наркологічного оглядів, інформації про відсутність судимостей, працевлаштування, дохід тощо.

За таких умов заява в цій частині не підлягає до задоволення.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 слід тимчасово покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 67 ЦК України орган опіки та піклування зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Заявник не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним сином, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна.

При вирішенні питання про розподіл судовихвитрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, повязані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.293, 294, 299, 300 ЦПК України суд

у х в а л и в:

задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті вимог відмовити.

Визначити строк дії рішення терміном на два роки від дня набрання ним законної сили.

Рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Особа,відносно якоївирішується питанняпро недієздатність: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387243, місцезнаходження: вул.Центральна,41б с.Корнин Рівненського району Рівненської області.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Кушнір Н.В.

Присяжні: Божок О.В..

Будько П.П.

Повне судове рішення виготовлене 27 січня 2025 року.