Постанова

від 15.01.2025 по справі 907/491/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №907/491/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області б/н від 14.10.2024 (вх. №01-05/2877/24 від 14.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 (повний текст складено 01.10.2024, суддя Р.М.Лучко),

постановлену за результатами розгляду заяви Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №585/7/07-16-20-03-06 від 14.04.2021 в про визнання грошових вимог до боржника

у справі №907/491/17

за заявою Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича,

про його неплатоспроможність

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий: Беляновський Р.Ю. (поза межами приміщення суду)

представник скаржника: Буря О.О. (поза межами приміщення суду)

інші учасники не з`явилися.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 у справі №907/461/17 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича на загальну суму 1 901 056,88 грн. штрафних санкцій та пені, які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів, у задоволенні решти вимог кредитора - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 у справі №907/491/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог та в цій частині прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у справі про банкрутство №907/491/17 ФОП Минди Юрія Васильовича з майновими вимогами на загальну суму 2 955 265,32 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 справу №907/461/17 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області б/н від 14.10.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/2877/24 від 14.10.2024) залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7267,20 грн. та надати суду заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

29.10.2024 апелянт подав клопотання про усунення недоліків скарги, до якого додано докази сплати судового збору, докази отримання оскаржуваної ухвали, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

04.11.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 у даній справі; відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 27.11.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи з господарського суду Закарпатської області.

11.11.2024 представник скаржника Буря Олександр Олександрович подав суду клопотання про участь в судовому засіданні 27.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 задоволено.

22.11.2024 арбітражний керуючий Беляновський Роман Юрійович подав суду клопотання про участь в судовому засіданні 27.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 задоволено.

27.11.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкладено розгляд апеляційної скарги з підстав зазначених у ній.

В судове засідання 15.01.2025 скаржник та арбітражний керуючий участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при прийнятті постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах даної справи.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та ухвала суду першої інстанції.

27.04.2021 до господарського суду Закарпатської області від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у сумі 7 077 653,48 грн. (основний платіж 3 546 623,10 грн., штрафні санкції 2 312 209,46 грн., пеня 1 218 820,92 грн.)

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023 у даній справі, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 судом визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника Фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича - на загальну суму 2 224 871,28 грн. податкового боргу, з яких: 993 313,68 грн. - вимоги першої черги; 1 156 982,82 грн. - вимоги третьої черги; 70 034,78 - вимоги третьої черги та 4 540 грн. судового збору - вимоги першої черги, а в задоволенні решти вимог кредитора було відмовлено.

Означені ухвала Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2023 та постанова Західного апеляційного господарського суду були скасовані постановою Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, а справу № 907/491/17 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

З урахуванням наведеного, предметом нового розгляду грошових вимог кредитора є грошові вимоги кредитора, які були відхилені керуючим реалізацією при первісному їх розгляді (лист від 01.06.2021 №02-01/4503) та в задоволенні яких було відмовлено судом першої та апеляційної інстанцій при первісному розгляді грошових вимог, а саме:

- 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами у розмірі 3 389 840,37 грн., (основний платіж 783 679,23 грн., штрафні санкції 1 451 647,20 грн., пеня 1 154 513,94 грн.) на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/926/07-16-07-112;

- штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами» у розмірі 1020 грн. на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/925/07-16-07-11;

- 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1700 грн., (штрафні санкції - 1700,00 грн.), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/923/07-1б-07-11;

- 50 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 3400,00 грн. (штрафні санкції - 3400,00 грн.), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/924/07-16-07-11;

- 70 71010000 Єдиний внесок нарахований роботодавцями у розмірі 1 229 955,83 грн. (основний платіж 477 305,99 грн., штрафні санкції 752 649,84 грн.), на підставі вимоги про сплату боргу від 25.02.2021 року №000/936/07-16-07-11, рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/934/07-16-07-11 та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/931/07-16-07-11;

- 30 11011000 Військовий збір у розмірі 230 216,00 грн. (основний платіж 65 306,60 грн., штрафні санкції 100 602,42 грн., пеня 64 306,98 грн.), на підставі податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11;

- 70 71040000 Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб у розмірі 1190,00 грн. (штрафні санкції - 1190,00 грн.), на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11.

Господарським судом виснуючи про підставність задоволення вимог кредитора про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 901 056,88 грн. штрафів та пені, що нараховані до дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на податкові зобов`язання, що виникли до травня 2017 та включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів з врахуванням встановленої законом черговості та відмову у задоволенні вимог в іншій частині обґрунтував таке рішення наступним:

-грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак, неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

-статтею 58 Податкового кодексу України встановлено загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язується із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку. Для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

-з огляду на що судом відхилено аргументи кредитора про те, що якщо податкове повідомлення-рішення боржником не оскаржувалося, податковий борг є узгодженим, а тому включенню до кредиторських вимог підлягають всі вимоги зі сплати податків та зборів, а не їх частина. Таке твердження є помилковими оскільки існування та момент виникнення грошового зобов`язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від податкового повідомлення-рішення та його узгодженості/неузгодженості, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі.

-передумовою нарахування пені з підстав, передбачених п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки. Положення статті 129 ПК України встановлюють порядок як початку нарахування пені, так і порядок закінчення нарахування пені. Зокрема, відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

-період нарахування кредитором штрафних санкцій та пені охоплює як час з початку трудових відносин, коли у боржника як роботодавця був наявний обов`язок декларувати та сплачувати відповідні податки та збори і до відкриття відносно боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, коли зупиняється нарахування штрафних санкцій на конкурсні вимоги, так і період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, коли нарахування штрафних санкцій та пені є неможливим в силу вимог КУзПБ та ПК України.

-штрафні санкцій та пеня можуть бути застосовані щодо сум податків і зборів, нарахованих в період до травня 2017 року, включно, а сам розрахунок штрафних санкцій та пені має здійснюватися податковим органом виключно до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто по 29.06.2017 року (до дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів).

-суд виснує про можливості визначення податкових зобов`язань боржнику без урахування строків давності, позаяк за встановленими обставинами боржником не подавалися податкові декларації у спірних правовідносинах, тоді як відповідно до статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення інших учасників.

Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, зазначає, що така прийнята з порушенням норм матеріального права на підтвердження чого зазначає наступне:

-положенням ст.ст. 41,45 КУзПБ визначено, що дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів і до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до нього вирішуються у межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні. Відтак, зазначені норми закону передбачають можливість виникнення нових зобов`язань в процесі процедури розпорядження майном боржника, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство.

-податковий обов`язок ФОП Минди Ю.В. виник 15.03.2014, а тому заявлені вимоги є поточними та на них не поширюється дія мораторію запровадженого ухвалою суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

-згідно з положенням ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

-однак, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки боржника здійсненої Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, а також рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржувалися ним ні в адміністративному, ні в судовому порядку. З огляду на що, податковий борг, є узгодженим, а вимоги такими, що підлягають визнанню у повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів в порядку визначеної законом черговості.

-скаржник вважає, що справа передавалася на новий розгляд виключно в частині стягнення штрафних санкцій, відтак господарському суду на новому розгляді справи не слід аналізувати питання включення основних зобов`язань до складу кредиторських вимог.

-висновки викладені в оскарженій ухвалі не відповідають викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду, а саме у постанові від 13.04.2023 по справі № 320/12137/20, що передбачають таку окрему процедуру, як оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку та розгляд даної категорії спорів в порядку адміністративного судочинства.

Арбітражний керуючий та інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

13.08.2019 постановою господарського суду Закарпатської області у порядку вимог ст.ст. 1, 16, 90, 91 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визнано фізичну особу - підприємця Минда Юрія Васильовича банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорній М.В.; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання фізичної особи - підприємця Минда Юрія Васильовича банкрутом.

27.04.2021 до Господарського суду Закарпатської області від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у сумі 7 077 653,48 грн. (основний платіж 3 546 623,10 грн., штрафні санкції 2 312 209,46 грн., пеня 1 218 820,92 грн.) по платежах:

- 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами у розмірі 4 547 843,19 грн., (основний платіж 1 940 662,05 грн, штрафні санкції 1 451 647,20 грн., пеня 1 154 513,94 грн.);

- 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 700 грн., (штрафні санкції 1 700 грн.);

- 50 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб 3 400 грн. (ш/с 3 400 грн.);

- 70 71010000 Єдиний внесок нарахований роботодавцями у розмірі 2 223 269,51 грн. (основний платіж 1 470 619,67 грн., штрафні санкції 752 649,84 грн.);

- 30 11011000 Військовий збір у розмірі 300 250,78 грн. (основний платіж 135 341,38 грн., штрафні санкції 100 602,42 грн., пеня 64 306,98 грн.);

- 70 71040000 Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб у розмірі 1 190 грн. (штрафні санкції 1 190 грн.).

Головне Управління ДПС у Закарпатській області заявлені вимоги обґрунтовує тим, що проводило перевірку боржника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 до 21.10.2019.

За результатами перевірки 04.02.2021 складено акт №1339/07-16-07-11/2639817656 та прийнято податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу:

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/926/07-16-07-112 по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами у розмірі 4 547 843,19 грн., (основний платіж 1 940 662,05 грн, штрафні санкції 1 451 647,20 грн., пеня 1 154 513,94 грн.);

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/925/07-16-07-11 по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами у розмірі 1020 грн.;

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/923/07-1б-07-11 по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1700 грн.;

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/927/07-16-07-11 по платежу - 30 11011000 Військовий збір у розмірі 300 250,78 грн. (основний платіж 135 341,38 грн., штрафні санкції 100 602,42 грн., пеня 64 306,98 грн.);

- Вимога про сплату боргу від 25.02.2021 №000/936/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 Єдиний внесок нарахований роботодавцями у розмірі 1 470 619,67 грн.

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/934/07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 Єдиний внесок нарахований роботодавцями у розмірі 735 309,84 грн. (штрафні санкції 735 309,84 грн.);

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/931 /07-16-07-11 по платежу - 70 71010000 Єдиний внесок нарахований роботодавцями у розмірі 17 340 грн. (штрафні санкції 17 340 грн.);

- Податкове повідомлення рішення від 25.02.2021 №000/924/07-16-07-11 по платежу - 50 18050400 Єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 3400 грн.;

- Рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 №000/932/07-16-07-11 по платежу - 70 71040000 Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб у розмірі 1190 грн.

Означені порушення та визначені кредитором суми податкових зобов`язань виникли у зв`язку з встановленими в ході перевірки боржника обставинами перебування з ФОП Миндою Ю.В. в трудових відносинах ОСОБА_1 (Трудовий договір та контракт від 10.03.2011) та ОСОБА_2 (Трудовий договір та контракт від 01.05.2013), у зв`язку з чим ГУ ДПС у Закарпатській області здійснено відповідні донарахування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору за період з дати виникнення трудових відносин 10.03.2011 ( ОСОБА_3 ) та 01.05.2013 ( ОСОБА_2 ) і по серпень 2019 року.

Ухвалами господарського суду Закарпастької області від 22.10.2020 у даній справі встановлено преюдиційні для розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатській області обставини припинення з 25.05.2017 трудових відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та боржником ФОП Минда Ю.В.

Листом ГУ ДПС у Закарпатській області №421 /Ч/07-16-07-11-04 від 26.02.2021 року вищезазначені податкові повідомлення-рішення та інші зазначені документи були надіслані на адресу арбітражного керуючого-керуючого реалізацією майна ФОП Минда Ю.В, ОСОБА_4 та вручені відповідно до рекомендованого відправлення №8800026417347 від 01.03.2021 - 04.03.2021.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду наступні докази: акт перевірки № 1339/07-16-07-11/2639817656 від 04.02.2021, лист ГУ ДПС у Закарпатській області №421/Ч/07-16-07-11-04 від 26.02.2021, докази направлення податкових повідомлень-рішень арбітражному керуючому Чорній Мар`яну Володимировичу, Податкові повідомлення-рішення та інші документи з додатками, розрахунок податкового боргу, докази отримання заяви ліквідатором з додатками, платіжне доручення, витяг з ЄДРЮОФОПГФ.

09.07.2024 від керуючого реалізацією майна боржника Беляновського Р.Ю. через Електронний суд надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року в цій справі, відповідно до якого арбітражним керуючим додатково визнаються грошові вимоги в розмірі 1 899 558,52 грн. штрафних санкцій та пені, які підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Визначення, порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, який є спеціальним для цілей податкового законодавства. Так, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Разом з тим, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (схожа правова позиція викладена у п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

З огляду на що, вірними є висновки господарського суду щодо того, що момент виникнення грошового зобов`язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від податкового повідомлення-рішення та його узгодженості/неузгодженості, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у даній справі, чим спростовуються доводи скаржника.

Щодо надання оцінки нарахованим податковим органом штрафних санкцій за період до відкриття провадження у справі про банкрутство та до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Згідно п. 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 20.1.19. Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

Однак, колегія суддів акцентує увагу на тому, що положення статті 129 ПК України встановлюють порядок як початку нарахування пені, так і порядок закінчення нарахування пені. Зокрема, відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Враховуючи зазначене в сукупності, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що період нарахування кредитором штрафних санкцій та пені охоплює як час з початку трудових відносин, коли у боржника як роботодавця був наявний обов`язок декларувати та сплачувати відповідні податки та збори і до відкриття відносно боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, коли зупиняється нарахування штрафних санкцій на конкурсні вимоги, так і період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, коли нарахування штрафних санкцій та пені є неможливим в силу вимог КУзПБ та ПК України.

Відтак, штрафні санкцій та пеня можуть бути застосовані щодо сум податків і зборів, нарахованих в період до травня 2017 року, включно, а сам розрахунок штрафних санкцій та пені має здійснюватися податковим органом виключно до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто по 29.06.2017, тобто до дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, з огляду на що підлягають визнанню грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича на загальну суму 1 901 056,88 грн. штрафних санкцій та пені, в тому числі:

- 864 907,78 грн. штрафних санкцій та 454 652,74 грн пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами відповідно до податкових повідомлень рішень від 25.02.2021 року №000/926/07-16-07-112, від 25.02.2021 року №000/925/07-16-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника за період з березня 2011 року по травень 2017 року включно (період нарахування пені по 29.06.2017);

- 1020,00 грн. штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними податковими агентами відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/923/07-1б-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника за період з 2015 по 2017 рік включно;

- 51 622,47 грн. штрафних санкцій та 17 793,77 грн. пені по військовому збору відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/927/07-16-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника за період з серпня 2014 року по травень 2017 року включно (період нарахування пені по 29.06.2017);

- 506 810,12 грн. штрафних санкцій по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до рішень про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/934/07-16-07-11 та від 25.02.2021 року №000/931/07-16-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника за період з березня 2011 року по травень 2017 року включно;

- 3400,00 грн. штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення рішення від 25.02.2021 року №000/924/07-16-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника (неподання звітності) за період з 2012 по 2014 рік включно;

- 850,00 грн. штрафних санкцій по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2021 року №000/932/07-16-07-11 за порушення податкових зобов`язань боржника (неподання звітності) за період з 2011 по 2017 рік включно.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали за результатами нового розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 у справі №907/491/17 скасуванню.

В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області б/н від 14.10.2024 (вх. №01-05/2877/24 від 14.10.2024) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2024 постановлену за результатами розгляду заяви Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №585/7/07-16-20-03-06 від 14.04.2021 в про визнання грошових вимог до боржника у справі №907/491/17 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.