ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2025 р. Справа №11/Б-1269
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С
за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.
за участю представників від:
Тернопільського обласного центру зайнятості Скакун Т.П. (в порядку самопредставництва);
ГУ ДПС у Тернопільській області Рацин Р.Р. (в порядку самопредставництва);
ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області Комарніцька А.С. (в порядку самопредставництва);
арбітражний керуючий Дейнека В.М.
розглянувши апеляційні скарги: 1) Тернопільського обласного центру зайнятості (вх. ЗАГС №01-05/3367/24 від 21.11.2024)
2) Головного управління ДПС у Тернопільській області (вх. ЗАГС №01-05/3394/24 від 25.11.2024)
3) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вх. ЗАГС №01-05/3426/24 від 26.11.2024)
на ухвалуГосподарського суду Тернопільської області від 04.11.2024 ( повний текст - 12.11.2024, суддя Руденко О.В.)
у справі№11/Б-1269
за заявою ініціюючого кредитора: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, м. Тернопіль
до боржника Відкритого акціонерного товариства "Збаразька агропромтехніка"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області на стадії ліквідаційної процедури перебувала справа №11/Б-1269 про банкрутство ВАТ "Збаразька агропромтехніка".
21.08.2024 на адресу суду від арбітражного керуючого Дейнеки В.М. надійшли клопотання про затвердження звіту про роботу ліквідатора ВАТ "Збаразька агропромтехніка" станом на 20.08.2024, ліквідаційний баланс станом на 31.07.2024 та клопотання про затвердження основної грошової винагороди (ліквідатора) та витрат по справі, понесених ліквідатором в період з 17.09.2019 по 20.08.2024.
08.10.2024 до суду від арбітражного керуючого Дейнеки В.М. надійшли уточнення до клопотання про затвердження основної грошової винагороди ліквідатора ВАТ "Збаразька агропромтехніка" та понесених витрат в період з 17.09.2019 по 30.09.2024.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 04.11.2024 затвердив звіт ліквідатора Дейнеки В.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №10/Б-1269 - частково в розмірі 635 134,51 грн; стягнув на користь ліквідатора Дейнеки В.М.: з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - 472 413,05 грн; з Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - 125 375,53 грн; з Тернопільського обласного центру зайнятості - 18 482,12 грн; з КП теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" - 18 863,50 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого і видав накази на примусове виконання ухвали. Затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 31.07.2024 у справі №11/Б-1269 щодо банкрута, ВАТ "Збаразька агропромтехніка" ліквідував як юридичну особу з 04.11.2024. Ухвалив вважати погашеними вимоги кредиторів боржника у зв`язку з недостатністю його майнових активів, вимоги кредиторів, які не були заявлені у встановлений строк або були відхилені вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню; закрив провадження у справі №11/Б-1269.
Ухвала суду першої інстанції в частині затвердження звіту ліквідатора Дейнеки В.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого мотивована тим, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. При затвердженні розміру грошової винагороди арбітражному керуючому, суд не обмежений наявністю чи відсутністю погодження такої суми комітетом кредиторів. Оскільки фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, а у боржника відсутні кошти та/або майно, яке підлягає продажу, то вказані кошти підлягають стягненню з кредиторів у справі пропорційно визнаних судом кредиторських вимог.
Тернопільський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 04.11.2024 в частині стягнення з Тернопільського обласного центру зайнятості на користь ліквідатора Дейнеки В.М. 18 482,12 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого.
Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 04.11.2024 в частині стягнення з ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу ДПС України на користь ліквідатора Дейнеки В.М. 125 375,53 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого.
ГУ ПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 04.11.2024 в частині стягнення з ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ліквідатора Дейнеки В.М. 472 413,05 грн.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.12.2024 апеляційні скарги Тернопільського обласного центру зайнятості, ГУ ДПС у Тернопільській області та ГУ ПФУ в Тернопільській області об`єднав до спільного апеляційного розгляду.
Доводи зазначених апеляційних скарг є близькими за змістом та обґрунтовані такими обставинами:
-ліквідатор не звітував у визначені терміни на засіданні комітету кредиторів про нарахування та виплату грошової винагороди, а завершальний звіт комітетом кредиторів схвалено та затверджено не було;
-не здійснив повноту дій у ліквідаційній процедурі, що призвело до неможливості погашення грошових вимог кредиторів;
-Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) не передбачає оплату винагороди арбітражному керуючому за рахунок кредиторів;
-суд не повністю дослідив виконаний арбітражним керуючим обсяг робіт, адже у зазначені періоди ліквідатор фактично не здійснював роботу;
-ліквідатор неналежно виконував свої обов`язки, що підтверджується ухвалою суду про задоволення скарги на його дії (бездіяльність);
-ліквідаційна процедура тривала понад визначені строки, а тому через її затягування збільшився розмір грошової винагороди ліквідатора.
Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших додаткових заяв чи клопотань, в порядку ст. 207 ГПК України, учасники у справі не подавали.
16.01.2025 в судовому засіданні взяли участь представники Тернопільського обласного центру зайнятості, ГУ ДПС у Тернопільській області, ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області та арбітражний керуючий, які навели свої доводи та заперечення по суті апеляційних скарг. Інші учасники у справі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції лише в частині затвердження звіту ліквідатора про виплату грошової винагороди, суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції норм процесуального та правильне застосування норм матеріального права лише у цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційним господарським судом, що арбітражний керуючий Дейнека В.М. виконував повноваження ліквідатора боржника у період із 17.09.2019 по 30.09.2024.
Так, Конституцією України (ч. 4, 7 ст. 43) визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
З огляду на зазначене, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18).
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Матеріалами справи підтверджується, що арбітражним керуючим Дейнекою В.М. надано для затвердження до суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 17.09.2019 по 30.09.2024 (з врахуванням уточненого) у цій справі у розмірі 832 922,80 грн, обчисленому, виходячи з розміру трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора.
При цьому, необхідно врахувати, що положення ч. 5 ст. 30 КУзПБ надають суду право за заявою кредитора зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого у випадку надмірного перевищення середньомісячної заробітної плати керівника боржника порівняно з мінімальним розміром заробітної плати, однак не встановлюють випадків позбавлення арбітражного керуючого права на оплату його послуг у мінімально визначеному цим Кодексом розмірі.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/32824/15 відзначив, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг та відшкодування витрат.
У постановах від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 та 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, Верховний Суд зауважив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Судом першої інстанції встановлено, що арбітражний керуючий Дейнека В.М. обрахував основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора, виходячи із мінімально встановленого законодавством розміру, а також склав та виніс на розгляд комітету кредиторів звіт про нарахування грошової винагороди за останній календарний рік виконання ним повноважень ліквідатора боржника та відшкодування витрат, понесених в ліквідаційній процедурі.
В свою чергу, рішенням зборів кредиторів ВАТ "Збаразька агропромтехніка" звіт ліквідатора банкрута про нарахування грошової винагороди (оплати наданих послуг) на суму 832 922,80 грн кредиторами не схвалювався.
Враховуючи зацікавленість у прийнятті такого рішення кредиторами, з яких підлягає стягненню грошова винагорода арбітражного керуючого, наявність або відсутність погодження комітетом кредиторів звіту про виплату грошової винагороди ліквідатору не є визначальним для суду, оскільки суд керується виключно чинним законодавством України та у визначених законодавством межах.
Поряд із цим, суд приймає до уваги, що наявні у справі протоколи засідань комітету кредиторів за період роботи ліквідатора Дейнеки В.М. вказують на те, що кредитори брали до відома проміжні щомісячні звіти арбітражного керуючого та зауважень щодо його роботи у них не було. Тобто, кредитори визнавали роботу арбітражного керуючого належною і своєчасною.
Таким чином, доводи апелянтів про невідповідність зазначеної у звіті суми основної грошової винагороди обсягу виконаних робіт, як і посилання на не співмірність витрат арбітражного керуючого з розміром кредиторських вимог, не підтверджує наявність обставин, які б свідчили про неналежне виконання арбітражним керуючим Дейнекою В.М. повноважень у ліквідаційній процедурі.
Покликання апелянтів на неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки протягом ліквідаційної процедури кредитори не зверталися до суду із скаргами на його дії (бездіяльність), а ухвала суду першої інстанції про задоволення скарги Тернопільського обласного центру зайнятості від 11.10.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 була скасована та відмовлено кредитору у задоволенні поданої скарги у зв`язку із її безпідставністю.
Інші обставини, які б свідчили про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, відсутні. З огляду на це, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ОСОБА_1 належно виконував повноваження, визначені КУзПБ, враховуючи відсутність протилежного, а тому має право на оплату послуг, наданих в межах цієї справи.
Більше того, ст. 25 КУзПБ передбачено відповідальність арбітражного керуючого за неналежне виконання покладених на нього обов`язків. Так, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.
Отже, законодавство з процедур банкрутства передбачає відповідальність арбітражного керуючого за завдану шкоду, спричинену діями або бездіяльністю, в той час як право на оплату праці гарантується.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова ж від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10 серпня 1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05 жовтня 2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 5011-15/2551-2012).
Апеляційний господарський суд не досліджує ухвалу в частині часткової відмови у стягненні грошової винагороди ліквідатору та інших витрат, оскільки в цій частині ухвала суду не оскаржується.
Колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апелянтів про неможливість стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого із кредиторів, оскільки КУзПБ таке не передбачено, а державні органи керуються виключно законом, а не правовими висновками Верховного Суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Більше того, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.
Приймаючи рішення про часткове стягнення із кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого, суд першої інстанції із висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, враховував визначений законодавцем мінімальний розмір грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство, а також періоди, у яких ліквідатором учинялися активні заходи, а саме: з 17.09.2019 по 11.11.2020 (схвалення проміжного звіту та продовження строку ліквідаційної процедури); з 29.08.2022 по 31.12.2022 (схвалення проміжного звіту, продовження строку ліквідаційної процедури, погодження умов продажу майна банкрута на аукціоні); з 06.05.2023 по 20.08.2024 (погодження умов продажу майна банкрута, підготовка документів для участі в аукціонах, подання звіту та ліквідаційного балансу банкрута), із розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна або ліквідатора.
Ліквідатор також було заявлено про відшкодування витрат, понесених ним у справі в розмірі 48 728,37 грн.
Відповідно до уточненого реєстру витрат за період з 15.10.2019 по 20.09.2024 ліквідатором понесені такі витрати: 15.10.2019 - 400.14 грн на пальне, 07.12.2019 - 162,60 грн на пальне, 20.01.2020 - 430,04 грн на пальне, 22.01.2020 - 65,00 грн поштові відправлення, 03.02.2020 - 454,68 грн на пальне, 09.03.2020 - 363, 78 грн на пальне, 15.05.2020 - 17,00 грн поштові відправлення, 18.05.2020 - 375,92 грн на пальне, 19.07.2020 - 260,15 грн на пальне, 30.08.2020 - 299,89 грн на пальне, 19.11.2020 - 399,86 грн на пальне, 20.11.2020 - 17,00 грн поштові відправлення, 27.11.2020 - 500,00 грн добові (відрядження), 07.12.2020 - 72,00 грн поштові відправлення, 19.02.2021 - 72,00 грн поштові відправлення, 10.03.2021 - 165,00 грн послуги Тернопільського ГУС, 04.06.2021 - 17,00 грн поштові відправлення, 05.07.2021 - 600,00 грн добові (відрядження); 09.07.2021 - 600,00 грн добові (відрядження), 20.08.2021 - 600,00 грн добові (відрядження), 03.09.2021 - 600,00 грн добові (відрядження), 10.09.2021 - 600,00 грн добові (відрядження), 01.10.2021 - 5 064,04 грн виготовлення технічної документації, 05.11.2021 - 600,00 грн добові (відрядження), 10.11.2021 - 20,00 грн поштові відправлення, 08.12.2021 - 650,00 грн добові (відрядження), 09.12.2021 - 3 391,08 грн виготовлення технічної документації, 13.12.2021 - 650,00 грн добові (відрядження), 20.12.2021 - 650,00 грн добові (відрядження), 23.12.2021 - 400,00 грн на пальне, 25.02.2022 - 23,00 грн поштові відправлення, 21.04.2022 - 1 111,00 грн на банер, 17.04.2022 - 59,00 грн канцелярські товари, 15.08.2022 - 650,00 грн добові (відрядження), 23.08.2022 - 755,76 грн на пальне, 29.08.2022 - 650,00 грн добові (відрядження), 13.09.2022 - 650,00 грн добові (відрядження), 27.09.2022 - 650,00 грн добові (відрядження), 10.10.2022 - 670,00 грн добові (відрядження), 11.10.2022 - 902,92 грн на пальне, 18.10.2022 - 670,00 грн добові (відрядження), 25.10.2022 - 23,00 грн поштові відправлення, 09.11.2022 - 670,00 грн добові (відрядження), 17.01.2023 - 988,00 грн виготовлення технічної документації, 23.01.2023 - 670,00 грн добові (відрядження), 23.02.2023 - 266,81 грн на пальне, 23.02.2023 - 670,00 грн добові (відрядження), 03.03.2023 - 23,00 грн поштові відправлення, 02.05.2023 - 684,83 грн добові (відрядження), 11.05.2023 - 670,00 грн добові на відрядження, 26.10.2023 - 670,00 грн добові (відрядження), 27.10.2023 - 199,17 грн проїзд з м. Львова до м. Тернополя, 27.10.2023 - 670,00 грн добові (відрядження), 26.12.2023 - 55,00 грн поштові відправлення, 03.01.2024 - 55,00 грн поштові відправлення, 11.03.2024 - 710,00 грн добові (відрядження), 15.03.2024 - 710,00 грн добові відрядження, 21.03.2024 - 710,00 грн добові (відрядження), 22.03.2024 - 710,00 грн добові (відрядження), 07.04.2024 - 639,54 грн на пальне, 07.04.2024 - 800,00 грн добові (відрядження), 24.04.2024 - 978,76 грн на пальне, 02.05.2024 - 200,00 грн заправка картриджа, 09.05.2024 - 504,00 грн поповнення мобільного, 09.05.2024 - 500,00 грн поповнення мобільного, 15.05.2024 - 1 392,00 грн реєстрація підписувача в АСКНЕДП, 03.06.2024 - 650,00 ремонт принтера, 11.06.2024 - 1 380,00 грн засіб КЗІ, 02.07.2024 - 800,00 грн добові (відрядження), 02.07.2024 - заправка картриджа, 04.07.2024 - 504,00 грн поповнення мобільного, 08.07.2024 - 43,00 грн отримання відомостей з державного реєстру речових прав, 15.07.2024 - 800,00 грн добові (відрядження), 26.07.2024 - 800,00 грн добові (відрядження), 19.08.2024 - 504,00 грн поповнення мобільного, 19.08.2024 - 1 098,00 грн на пальне, 19.08.2024 - 763,10 грн на пальне, 29.08.2024 - 200,00 грн заправка картриджа, 26.09.2024 - 504,00 грн поповнення мобільного.
Оцінивши надані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відповідність критерію розумності та доцільності понесених витрат в сумі 39 660,10 грн.
У цій справі визнано грошові вимоги чотирьох кредиторів (ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Тернопільській області, Тернопільського обласного центру зайнятості, КП теплових мереж ТОР "Тернопільтеплокомуненерго") у пропорції: 74,38%, 19,74% 2,91% 2,97% відповідно.
З огляду на принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанцій правомірно поклав витрати на оплату послуг ліквідатора у сумі 595 474,41 грн та 39 660,10 грн інших витрат ліквідатора, понесених у справі про банкрутство боржника на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог, оскільки це є єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги те, що доводи апеляційних скарг не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то ухвала суду в оскаржуваних частинах підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційних скарг за апелянтами.
Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Тернопільського обласного центру зайнятості, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2024 у справі №11/Б-1269 в оскаржуваних частинах без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтами.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Повний текст постанови підписано 28.01.2025.
Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК
Судді:Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124752223 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні