Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/18449/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 910/18449/23 (910/7923/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 : Дунь В.В. за ордером серії АА № 1525923 від 07.01.2025

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 23.08.2024)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг»

про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва

в межах справи № 910/18449/23

за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», в якій просив визнати за ним речове (майнове) право на 98, 28 % окремої квартири АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: АДРЕСА_2 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» було порушено договірні зобов`язання перед позивачем всупереч укладеного умов договору купівлі-продажу майнових прав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 23.08.2024), зокрема, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що часткова оплата вартості майнових прав за договором № 693/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 20.03.2014 відбулася з вини продавця та не наведено обставин того, що оплата 100 % вартості майнових прав за договором не відбулася через обставини непереборної сили (розділ 9 Договору).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24), яким було відмовлено у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та визнати за ОСОБА_1 речове (майнове) право на 98,28% окремої квартири АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. ст. 328, 335, 379, 392, 626-629, 638 ЦК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., ОСОБА_2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18449/23 (910/7923/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва в межах справи № 910/18449/23 за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

17.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/18449/23 (910/7923/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24), зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) залишено без руху.

11.11.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява. Суд приймає дану заяву, як заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24), поміж іншого, задоволено клопотання ОСОБА_1 , та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24); відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18449/23 (910/7923/24); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) призначено на 15.01.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/97/25 від 14.01.2025 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18449/23 (910/7923/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Явка представників учасників справи

15.01.2025 у судове засідання з`явився представник позивача.

Інші учасники справи у судове засідання 15.01.2025 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника ОСОБА_1 .

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 06.11.2024 представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 693/ЕМ від 20.03.2014, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» (продавець) продає, а ОСОБА_1 (покупець) купує права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою : м. Київ, вул. Лохвицька, буд. 4 в Дніпровському районі міста Києва з наступними характеристиками: квартира будівельний № 582, двокімнатна, загальна площа 60,56 кв.м., поверх 25, секція 3 (площа проектна).

Право на спорудження Об`єкта капітального будівництва - Житловий комплекс «Флагман», що розташований на земельній ділянці у м. Київ, вул. Лохвицька в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: м. Київ, пров. Лобачевського, буд. 7, виникло на підставі рішення Київської міської ради Х сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007.

Згідно з п. 3.1 Договору майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав. Довідка підписується Продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення Покупцем 100 % оплати вартості майнових прав, що визначена у пункті 4.2 цього Договору.

Пунктом 3.2 визначено, що після отримання Продавцем на Об`єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі Об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об`єкта нерухомості.

Відповідно до п. 3.3 Договору об`єкт нерухомості передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі Об`єкта нерухомості.

Згідно з п. 3.4 Договору сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості майнових прав за об`єкт нерухомості, зазначений у п. 2.2 Договору, Покупець не набуває права власності на жодну частину майнових прав на цей об`єкт нерухомості.

За п. 4.2 вказаного Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає - 436 032,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 72 672,00 грн.

Пунктом 4.3 Договору визначено порядок розрахунків Покупця за цим Договором.

Продавець у тому числі зобов`язаний після оплати Покупцем 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості направити Покупцю повідомлення про необхідність з`явитися для отримання довідки про оплату 100 % майнових прав, відповідно до пункту 3.1 цього Договору (п. 5.2.).

Відповідно до п. 5.4 Договору Покупець у тому числі зобов`язаний здійснити оплату майнових прав в порядку та на умовах, передбачених даним Договором; прийняти від Продавця майнові права в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та отримати довідку про оплату 100 % майнових прав.

Згідно з п. 5.6 Договору сторони підтвердили у тому числі, що укладення Договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення щодо укладення та виконання Договору є вільним, усвідомленим та відповідає їхній внутрішній волі; умови Договору зрозумілі та відповідають домовленості між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, на виконання умов зазначеного вище договору купівлі-продажу майнових прав позивачем сплачено на користь відповідача 428 549 грн в якості оплати ціни Договору, що складає 98,28 % від орієнтовної загальної вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, яка становить 436 032,00 грн, це підтверджується платіжними дорученнями та сторонами не оспорюється.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 подальшу оплату ціни Договору на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» не бачив сенсу здійснювати, оскільки йому стало відомо, що будівництво Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» вело самочинно та воно знаходиться під арештом.

Враховуючи умови договору купівлі-продажу майнових прав № 693/ЕМ від 20.03.2014 у Покупця майнові права на об`єкт нерухомості виникають виключно після сплати 100 % вартості майнових прав, визначеної п. 4.2 Договору, при цьому у випадку часткової оплати вартості майнових прав за об`єкт нерухомості, Покупець не набуває права власності на жодну частину майнових прав на цей об`єкт нерухомості.

Предметом даного позову є вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним речове (майнове) право на 98,28 % окремої квартири АДРЕСА_1 ,(проектна адреса: АДРЕСА_2 ).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю.

Таким чином, майнові права визнаються речовими правами.

За ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вище наведене, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач не сплатив відповідачу 100 % вартості майнових прав, не довів належними доказами, що оплата 100 % вартості майнових прав за № 693/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 20.03.2014 відбулася з вини продавця або внаслідок обставин непереборної сили, зазначене підтверджується належними доказами та зворотного позивачем не доведено.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним речове (майнове) право на 98, 28 % окремої квартири АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що позивач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором щодо 100 % оплати вартості майнових прав, що включає можливість у нього набути право власності на майнові права на цей об`єкт нерухомості, а тому ці вимоги позивача є передчасними, і з таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, обґрунтовано відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про визнання за ним речового (майнового) права на 98,28 % окремої квартири АДРЕСА_3 (2 кімнати), загальна площа 60, 56 м2, АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: АДРЕСА_2 ., за недоведеності заявлених вимог, належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/18449/23 (910/7923/24) залишити без змін.

3. Справу № 910/18449/23 (910/7923/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко