Постанова

від 22.01.2025 по справі 902/22/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Справа № 902/22/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

прокурор: Ковальчук І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надбужанське-С" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 (повний текст складено 17 травня 2024 року, суддя Нешик О.С.)

за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С"

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957, та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив про істотне порушення Фермерським господарством "Надбужанське-С" зобов`язань за договором оренди землі б/н від 28 липня 2020 року, які полягали в систематичній несплаті орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 задоволено позов керівника Немирівської окружної прокуратури в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Розірвано договір оренди землі б/н від 28 липня 2020 року, укладений між Немирівською міською радою (вул.Соборна, буд.26, м.Немирів, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22800, ідентифікаційний код: 03772619) та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (с.Стрільчинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22843, ідентифікаційний код: 39455399), предметом якого є оренда земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957.

Зобов`язано Фермерське господарство "Надбужанське-С" (с.Стрільчинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22843, ідентифікаційний код: 39455399) повернути Немирівській міській раді (вул.Соборна, буд.26, м.Немирів, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22800, ідентифікаційний код: 03772619) земельну ділянку площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957, яку було передано в оренду на підставі договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою (вул.Соборна, буд.26, м.Немирів, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22800, ідентифікаційний код: 03772619).

Присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с.Стрільчинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22843, ідентифікаційний код: 39455399) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що судом встановлено наявність істотного порушення договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року (систематичної несплати відповідачем орендної плати за період з січня 2023 року по листопад 2023 року), позовні вимоги про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, місцевий господарський суд, серед іншого, керувався статтями 1, 13, 24, 32 Закону України "Про оренду землі", пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України та частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року, вимоги про повернення позивачу земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957 шляхом підписання акту приймання-передачі також задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Надбужанське-С" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк для подачі доказів та долучити їх до матеріалів справи; скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24; затвердити мирову угоду у справі №902/22/24 від 05 березня 2024 року; якщо суд апеляційної інстанції знайде відсутніми підстави для затвердження мирової угоди від 05 березня 2024 року винести постанову, якою в задоволенні позовним вимоги відмовити.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ФГ "Надбужанське-С" вказує, що здійснюючи свої дискреційні повноваження орган місцевого самоврядування (міська рада), вже зробила все в рамках своїх повноважень передала відомості про наявність боргу податковому органу, що за результатами перевірок ініціював позов та захист інтересів держави в суді, а також досяг: сплати боргу за оренду земельних ділянок; справедливого балансу, що забезпечив продовження господарської діяльності; реальне надходження до бюджету орендних платежів.

Скаржник зауважує, що у разі виникнення спору, пов`язаного з порушенням інтересів держави, необхідно попередньо перевірити, чи має прокурор повноваження представляти інтереси держави в суді в цій справі. У спорі, що виник, захист інтересів держави в суді вже здійснює ГУ ДПС у Вінницький області, а тому недоцільним є існування іншого представника держави Керівника Немирівської окружної прокуратури, у захисті її інтересів з одного й того ж питання. Немирівська міська рада є уповноваженим органом на представництво інтересів держави у правовідносинах та спорах, пов`язаних із використанням земельних ділянок, у тому числі щодо захисту таких інтересів у судовому порядку. Захист інтересів держави та в тому числі Немирівської міської ради, в цих правовідносинах здійснює ГУ ДПС у Вінницькій області, яке є уповноваженим на звернення до суду в разі несплати або часткової несплати податків та зборів. Отже, на переконання апелянта, прокурор очевидно і беззастережно перевищив свої повноваження, звертаючись до суду з позовом про розірвання Договору оренди, а відтак у позовних вимогах необхідно відмовити повністю.

Апелянт звертає увагу суду, що визначаючи в даній справі позивачем міську раду, прокурор обрав "неефективний спосіб захисту права", оскільки повноваженнями щодо контролю за нарахуваннями, сплатою податків наділені органи ДПС.

Також, скаржник стверджує, що за час судового розгляду в суді першої інстанції ні прокурор, ні суд не встановили, щодо якої земельної ділянки була наявна заборгованість. В матеріалах справи наведено перелік усіх ділянок, які є в користуванні відповідача. Яким чином суд першої інстанції встановив цю обставину та обгрунтував в рішенні та чому розірвано саме цей договір не обгрунтовано.

Крім того, ФГ "Надбужанське-С" наполягає, що мирова угода у справі підлягає затвердженню, а провадження у справі №902/22/24 за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку підлягає закриттю, а відмова Господарського суду Вінницької області у затвердженні мирової угоди була незаконною.

Листом №902/22/24/3775/24 від 04 червня 2024 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.

14 червня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/22/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді члена колегії Петухова М.Г., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючи суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 червня 2024 року у справі №902/22/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Надбужанське-С" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 та призначено дату судового засідання на 21 серпня 2024 року.

25 червня 2024 року від Немирівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу. Прокурор додатково зазначає, що суб`єктом господарювання упродовж 2023 року не здійснено жодного платежу за користування спірною земельною ділянкою, водночас здійснено часткове погашення боргу, який виник у 2022 році. Крім того, чинним законодавством не передбачено можливості звернення податковими органами до суду щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок. Аргумент відповідача, що захист інтересів держави в цій справі відноситься до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, на переконання прокурора необхідно сприймати критично, оскільки предметом цього позову є саме розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку; водночас контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не уповноважений владно на звернення з таким позовом до суду. Також прокурор зазначає, що представником відповідача в судовому засіданні адвокатом Єнокян К.Л. визнано обставини несплати ФГ "Надбужанське-С" орендних платежів протягом зазначеного прокурором строку, а також підтверджено, що ця заборгованість була погашена в грудні 2023 року.

08 липня 2024 року від ФГ "Надбужанське-С" надійшли додаткові пояснення у справі №902/22/24. Заявник звертає увагу суду, що системний аналіз положень законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору, так і бажання (волевиявлення) сторін договору. Немирівська міська рада не лише не підтримала позовні вимоги прокурора, але й закликала суд прийняти рішення на власний розсуд. З огляду на позицію позивача та факт відсутності будь-яких заборгованостей у відповідача перед позивачем такий позов заявлено не в інтересах позивача, а відтак він не підлягає задоволенню.

29 липня 2024 року від Немирівської окружної прокуратури надійшли пояснення в порядку статті 42 ГПК України щодо істотного порушення умов договору оренди та наявності триваючої заборгованості зі сплати орендних платежів. Прокурор посилається на істотне порушення умов договору оренди та наявність триваючої заборгованості зі сплати орендних платежів. Щодо розрахунку заборгованості при користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957 зазначає, що враховуючи положення статті 287.4 Податкового кодексу України, а також те, що ФГ "Надбужанське-С" заборгованість погасило в грудні 2023 року сума заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 28 липня 2020 року за січень листопада 2023 року становила 11927,14 грн.

05 серпня 2024 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства "Надбужанське-С" Єнокян Катерини Леонідівни надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року у справі №902/22/24 задоволено клопотання представника Фермерського господарства "Надбужанське-С" Єнокян К.Л. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

19 серпня 2024 року від ФГ "Надбужанське-С" через "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів у справі №902/22/24. Заявник просить долучити до матеріалів справи скан-копію Мирової угоди 08 серпня 2024 року у справі №902/22/24 разом зі спільною заявою про її затвердження від 09 серпня 2024 року та копією рішення №2438 "Про погодження мирових угод".

19 серпня 2024 року на поштову адресу суду від Немирівської міської ради та ФГ "Надбужанське-С" надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди до якої долучена мирова угода у господарській справі №902/22/24 від 08 серпня 2024 року та копія рішення Немирівської міської ради №2438 від 08 серпня 2024 року про погодження мирових угод у судових справа, що перебувають на розгляді у Господарському суді Вінницької області.

20 серпня 2024 року від Немирівської окружної прокуратури надійшли заперечення щодо затвердження мирової угоди від 08 серпня 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2024 року у справі №902/22/24 відмовлено в затвердженні мирової угоди від 08 серпня 2024 року, укладеної між Немирівською міською радою та Фермерським господарством "Надбужанське-С" у справі №902/22/24. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Надбужанське-С" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №918/391/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі №902/22/24 поновлено провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 22 січня 2025 року об 10:30 год.

17 грудня 2024 року від АО "Ганна Іщенко та партнери" надійшла заява про припинення представництва ФГ" Надбужанське-С" у справі №902/22/24, з проханням виключити АО "Ганні Іщенко та партнери" в особі адвоката Іщенко Г.М. та адвоката Єнокян К.Л. як представників відповідача.

20 грудня 2024 року від керівника ФГ "Надбужанське-С" надійшла аналогічна заява.

17 січня 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства "Надбужанське-С" Гонти Оксани Анатоліївни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 січня 2025 року у справі №902/22/24 задоволено заяву представника Фермерського господарства "Надбужанське-С" Гонти Оксани Анатоліївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

22 січня 2025 року від ФГ "Надбужанське-С" через "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення у справі, які подаються в зв`язку з оприлюдненням постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23. За доводами апелянта справа №918/391/23 не є релевантною даній, оскільки ФГ "Надбужанське-С" не допускало систематичної повної несплати орендної плати; часткова сплата орендної плати ФГ "Надбужанське-С" у 2022-2023 року була зумовлена об`єктивними обставинами (накладенням арештів на кошти господарства) та не призвела до істотного порушення умов оскаржуваного договору у розумінні висновків Великої Палати; станом на дату звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою у справі №902/22/24, заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки у відповідача взагалі не було.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів, а саме: копії податкової декларації з плати за землю за 2022 рік та квитанції №2; копії податкової декларації з плати за землю за 2023 рік та квитанції №2; копії виписки АТ "Укрсиббанк" по рахунку ФГ "Надбужанське-С" за 05 квітня 2022 року; копії платіжного доручення №1173 від 05 квітня 2022 року; копії виписки АТ "Укрсиббанк" по рахунку ФГ "Надбужанське-С" за 05 травня 2022 року; копію платіжного доручення №1265 від 05 травня 2022 року; копію виписки АТ "Укрсиббанк" по рахунку ФГ "Надбужанське-С" за період 17 березня 2023 року - 08 червня 2023 року; копій платіжних інструкцій №1473 від 17 березня 2023 року, №1474 від 11 травня 2023 року, №1475 від 07 червня 2023 року, №29 від 20 грудня 2023 року, №32 від 22 грудня 2023 року; копії виписки ПуАТ "КБ "Акордбанк" по рахунку ФГ "Надбужанське-С" з 20 грудня 2023 року до 31 грудня 2023 року; копії постанов приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича про арешт коштів боржника, які винесені в межах виконавчих проваджень №70423551, №72685065, №72684558.

22 січня 2025 року від Немирівської окружної прокуратури надійшли пояснення в порядку статті 42 ГПК України. Прокурор просить в задоволенні клопотання про долучення доказів у справі №902/22/24 відмовити, в задоволені апеляційної скарги ФГ "Надбужанське-С" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 також відмовити.

В судове засідання 22 січня 2025 року з`явився прокурор, яка повністю підтримала вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

22 січня 2025 року через "Електронний суд" від представника ФГ "Надбужанське-С" - адвоката Гонти О.А. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке обгрунтовано перебуванням представника з 21 січня 2025 року на лікуванні, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого), яка додається до клопотання.

Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому, відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов`язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.

Колегія суддів зауважує, що ФГ "Надбужанське-С" було завчасно повідомлене про судове засідання та не було позбавлене можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, який є працівником підприємства в порядку самопредставництва або укласти договір з іншим адвокатом.

Також, суд апеляційної інстанції враховує закінчення строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ФГ "Надбужанське-С" було створено належні умови для реалізації наданих процесуальним законодавством прав, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання. Процесуальна позиція ФГ "Надбужанське-С" викладена у апеляційній скарзі та в письмових поясненнях.

Отже, з огляду на викладене, неявка апелянта в судове засідання не перешкоджає можливості розгляду справи за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 липня 2020 року між Немирівською міською радою (надалі - Орендодавець) та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (надалі - Орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами пункту 1 якого Орендодавець відповідно до протоколу №37 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (аукціон №26273 лот №51438) від 28 липня 2020 року надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957, яка розташована на території Медвежанської сільської ради (за межами населених пунктів) Немирівського району Вінницької області.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 2,1543 га, вид угідь - рілля.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 26376,40 грн (пункт 5 Договору).

Умовами пункту 8 Договору зазначено, що він укладений на 7 років, до 27 липня 2027 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 49,33% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить за результатами земельних торгів 13011,43 грн за один рік (пункт 9 Договору).

За умовами пунктів 14, 15 Договору: земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарських потреб. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - (код цільового призначення - 01.01).

Відповідно до пункту 11 Договору: орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, набута в оренду за результатами земельних торгів, вноситься:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки;

- орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, передана в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення;

- в інших випадках, передбачених законом (пункт 12 Договору).

Пунктом 31 Договору сторони узгодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 32 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 серпня 2020 року було зареєстровано право оренди відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Немирівської міської ради №03-34-1089 від 19 травня 2023 року: на території Немирівської міської територіальної громади у користуванні відповідача знаходяться на умовах оренди такі земельні ділянки:

- площею 16,6737 га з кадастровим номером 0523085900:01:001:0621, згідно з договором оренди землі №874 від 20 грудня 2019 року орендна плата становить 50156,36 грн в рік;

- площею 1,5349 га з кадастровим номером 0523085900:01:001:0799, згідно з договором оренди землі №5 від 01 вересня 2019 року орендна плата становить 3865,31 грн в рік;

- площею 1,8632 га з кадастровим номером 0523085900:01:001:0791, згідно з договором оренди землі №2 від 01 жовтня 2018 року орендна плата становить 7057,35 грн в рік;

- площею 1,5106 та з кадастровим номером 0523085900:01:001:0788, згідно з договором оренди землі №4 від 01 жовтня 2018 року орендна плата становить 7057,35 грн в рік;

- площею 1,6676 га з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, згідно з договором оренди землі №1 від 01 жовтня 2018 року орендна плата становить 7057,35 грн в рік;

- площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957, згідно з договором оренди землі від 28 липня 2020 року орендна плата становить 13011,43 грн в рік;

- площею 3,8179 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0995, згідно з договором оренди землі від 28 липня 2020 року орендна плата становить 26533,81 грн в рік;

- площею 2,6100 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0994, згідно з договором оренди землі від 28 липня 2020 року орендна плата становить 18575,03 грн в рік;

- площею 1,500 га з кадастровим номером 0523084000:06:002:0984, згідно з договором оренди землі від 31 січня 2020 року орендна плата становить 68394,49 грн в рік;

- площею 3,4738 га з кадастровим номером 0523085900:01:001:0802, згідно з договором оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року орендна плата становить 57007,05 грн в рік;

- площею 3,2196 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:1004, згідно з договором оренди землі №1 від 06 травня 2021 року орендна плата становить 62069,79 грн в рік.

З урахуванням викладеного, 02 січня 2024 року Керівником Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради подано до Господарського суду Вінницької області з вимогами до Фермерського Господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року, укладеного між Немирівською міською радною та Фермерським господарством "Надбужанське-С", предметом якого є оренда земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957, та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В матеріалах справи також наявний лист Головного управління ДПС у Вінницькій області №1018/5/02-32-04/11-12 від 24 січня 2023 року (а.с.25-27), в якому повідомляється, щодо наявного податкового боргу станом на 01 січня 2023 року з орендної плати в юридичних осіб в розрізі суб`єктів господарювання, в тому числі Фермерського господарства "Надбужанське-С" в розмірі 221758,97 грн.

Як зазначено в листі ГУ ДПС у Вінницькій області №6390/5/02-32-13-09-13 від 01 травня 2023 року: заборгованість Фермерського господарства "Надбужанське-С" з орендної плати станом на 01 травня 2023 року становила 262818,92 грн /т.1, а.с.37-38/. Також в цьому листі контролюючим органом повідомлено, що облік надходжень по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється в цілому по інтегрованій картці платника по КОАТУУ без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по кожній земельній ділянці з зазначенням кадастрового номеру.

Листом №8756/5/02-32-13-09-14 від 22 червня 2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило Немирівську окружну прокуратуру, що в Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 22 червня 2023 року наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 390614,13 грн /т.1, а.с. 46-47/.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУ ДПС у Вінницькій області №11600/5/02-32-13-09-14 від 18 серпня 2023 року в Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 18 серпня 2023 року наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 469178,45 грн /т.1, а.с. 58-59/.

Листом №12934/5/02-32-13-09-14 від 25 вересня 2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило Немирівську окружну прокуратуру, що в Фермерського господарства "Надбужанське-С" станом на 25 вересня 2023 року наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 508460,61 грн з терміном сплати 30 травня 2023 року /т.1, а.с.67-68/.

З огляду на зміст листа Фінансового управління Немирівської міської ради №03-22/6/2 від 30 жовтня 2023 року: за даними ДПС України заборгованість з орендної плати у відповідача станом на 01 жовтня 2023 року становить 360218,84 грн /т.1, а.с.70-71/. До означеного листа Фінансовим управлінням Немирівської міської ради додані довідки про рух грошових коштів за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2023 року по 30 жовтня 2023 року щодо сплати орендної плати відповідачем.

З огляду на довідку про рух грошових коштів за період 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року /т.1, а.с.72/:

- 10 лютого 2022 року відповідачем сплачено 31498,16 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата за землю за грудень 2021 року";

- 05 квітня 2022 року відповідачем сплачено 50700,00 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата за землю за січень-лютий 2022 року";

- 05 травня 2022 року відповідачем сплачено 27719,00 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата за землю за березень 2022 року".

Згідно з довідкою про рух грошових коштів за період 01 січня 2023 року по 30 жовтня 2023 року /т.1, а.с.73/:

- 17 березня 2023 року відповідачем сплачено 69820,00 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік";

- 11 травня 2023 року відповідачем сплачено 8400,00 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік";

- 08 червня 2023 року відповідачем сплачено 5080,00 грн орендної плати з призначенням платежу "орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік".

Відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області №15589/5/02-32-04-02-17 від 20 листопада 2023 року /т.1, а.с.82-84/: у Фермерського господарства "Надбужанське-С" наявна заборгованість з орендної плати станом на 01 листопада 2023 року у розмірі 415658,80 грн.

Листом №15946/5/02-32-13-09-14 від 27 листопада 2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило Немирівську окружну прокуратуру, що заборгованість Фермерського господарства "Надбужанське-С" зі сплати орендної плати станом на 27 листопада 2023 року становила 599030,22 грн /т.1, а.с.87/.

14 грудня 2023 року керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до позивача з листом №54-5142вих-23, яким повідомив, що Немирівською окружною прокуратурою здійснюється вивчення стану додержання вимог законодавства щодо використання земельних ділянок на території Немирівської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області. У цьому листі прокурор, посилаючись на інформацію ГУ ДПС у Вінницькій області, зазначає про систематичне невиконання Орендарем обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06 жовтня 1998 року та умовами Договору в частині сплати орендної плати за використання земельної ділянки. В зв`язку з наведеним просив Немирівську міську раду повідомити чи планує вона звернутися до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 28 липня 2020 року та зобов`язання ФГ "Надбужанське-С" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957 площею 2,1543 га /т.1, а.с.93-97/.

В матеріалах справи наявний лист Немирівської міської ради №03-34-3138 від 19 грудня 2023 року, якою у відповідь на лист №54-5142вих-23 від 14 грудня 2023 року повідомлено керівника Немирівської окружної прокуратури, що Немирівська міська рада не планує звертатись до суду щодо розірвання Договору /т.1, а.с.98/.

Зі змісту листа ГУ ДПС у Вінницькій №565/5/02-32-04-02-17 від 19 січня 2024 року слідує, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по ФГ "Надбужанське-С" заборгованість з орендної плати станом на дату надання інформації відсутня, а облік надходжень по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється в цілому по інтегрованій картці платника по КОАТУУ без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по кожній земельній ділянці з зазначенням кадастрового номеру /т.1, а.с.117-118/.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Немирівської міської ради, суд зазначає таке.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 23 згаданого Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Наведеним правовим нормам кореспондують відповідні приписи частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України.

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У першому випадку прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Територіальна громада як суб`єкт права власності реалізує своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, Немирівська міська рада як представницький орган та розпорядник земель комунальної власності має право звернутися із позовом про розірвання договору оренди.

Водночас у разі порушення інтересів держави або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор може звернутися з таким позовом в інтересах держави в особі орендодавця за умови належного обґрунтування підстав для представництва.

Відповідно до статті 55 ГПК України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави (частина четверта). Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті (частина п`ята).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначила, що у перелічених у статті 55 ГПК України випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову.

Отже, якщо компетентний органне підтримав позов, пред`явлений прокурором в інтересах держави, це не може бути беззаперечним підтвердженням того, що інтереси держави не потребують захисту. Цей факт актуальності захисту інтересів держави підлягає з`ясуванню з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, за наслідками оцінки наданих учасниками справи доказів.

У справі, що переглядається, на думку прокурора, задоволення позову про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки відповідає інтересам держави, оскільки через невиконання відповідачем договорів оренди бюджет територіальної громади не отримував своєчасно і в належному розмірі плати за оренду землі, що своєю чергою створювало перешкоди згаданому суб`єкту владних повноважень для реалізації соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу місцевого бюджету.

ФГ "Надбужанське-С" після погашення заборгованості за орендними платежами заперечує проти задоволення позову та неодноразово надавало мирові угоди укладені з Немирівською міською радою про намір продовжувати правовідносини за договором оренди.

Однак, міська рада як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не подавала заяву про відмову від поданого прокурором в інтересах держави позову чи про залишення такого позову без розгляду, як те передбачене в статті 55 ГПК України. Натомість прокурор продовжив підтримувати пред`явлений позов.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що саме задоволення позову приведе до забезпечення найкращих інтересів держави та територіальної громади, оскільки орендар, який тривалий час не сплачував орендну плату як повністю, так і частково, є недобросовісним і недисциплінованим контрагентом, а тому збереження договірних відносин з таким орендарем не відповідатиме інтересам територіальної громади як власника земельної ділянки, які визначаються доцільністю та ефективністю використання майна, а також не сприятиме досягненню максимального економічного ефекту задля соціально-економічного розвитку територіальної громади.

Продовження договірних відносин з орендарем, який систематично не виконує договірні умови щодо сплати орендної плати, є недоцільним і фактично є неефективним використанням наявних у громаді ресурсів як орендодавця, оскільки має місце недонадходження коштів до бюджету відповідного органу місцевого самоврядування.

З урахуванням змісту визначених прокурором підстав позову (обґрунтування в позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту), а також бездіяльністю позивача стосовно звернення до суду, колегія суддів вважає, що прокурор мав право на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі Немирівської міської ради, а протилежні доводи апелянта є безпідставні.

Аргумент апелянта, що захист інтересів держави в цій справі відноситься до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, апеляційний суд відхиляє, оскільки предметом цього позову є саме розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку; водночас контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не вповноважений владно на звернення з таким позовом до суду.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957.

Відповідно до частини першої статті 9 Цивільного кодексу України правила цього Кодексу застосовуються, зокрема й до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Одним із видів використання природних ресурсів є використання земель, зокрема й на підставі права оренди землі. Отже, за правилами частини першої статті 9 Цивільного кодексу України правила цього Кодексу застосовуються до регулювання земельних відносин лише у випадках, коли такі відносини не врегульовані "іншими актами законодавства", до яких відносяться Земельний кодекс України, Закон України "Про оренду землі" та інші законодавчі акти з питань регулювання земельних відносин.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 Цивільного кодексу України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

За загальним правилом частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 Цивільного кодексу України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 Земельного кодексу України, застосовні до догорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 Земельного кодексу України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Тож функціональним призначенням Цивільного кодексу України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Потреба деталізації та диференціації систематичної несплати орендної плати під час застосування пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України обумовлена надзвичайно узагальненим формулюванням категорії "систематична несплата земельного податку або орендної плати" як однієї з підстав припинення права оренди землі.

Оскільки на практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами Земельного кодексу України, а нормами Цивільного кодексу України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання.

До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами "якщо інше не встановлено законом або договором" (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма.

Утім, у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України використано дещо іншу формулу закінчення "та в інших випадках", що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України "Про оренду землі").

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.

У пункті 76 постанови від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі №277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі №629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі №906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі №917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі №922/1165/23 та інші).

Щодо поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1% до 99% суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення.

Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору.

Цей підхід надасть можливість орендодавцю вимагати розірвання договору оренди землі в тому разі, коли несплата орендної плати є частковою та зумовлена, зокрема, виникненням спору між сторонами з приводу порядку нарахування та розміру орендних платежів. Таке тлумачення норм права порушуватиме баланс інтересів сторін у договірних відносинах, надавши власнику землі більше переваг у порівнянні з її орендарем.

Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Ба більше, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

Якщо дотримуватися згаданого протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 Цивільного кодексу України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

В свою чергу, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

У відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 Цивільного кодексу України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 Цивільного кодексу України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 Цивільного кодексу України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

У пункті 96 постанови від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а загальне правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3% річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

У справі, що переглядається, прокурор в інтересах держави в особі ради звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України з огляду на систематичну несплату ФГ "Надбужанське-С" орендної плати за землю, що, на думку прокурора, є істотним порушенням умов договору оренди.

У пункті 11 Договору зазначено, що орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, набута в оренду за результатами земельних торгів, вноситься: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 49,33% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить за результатами земельних торгів 13011,43 грн за один рік (пункт 9 Договору).

За умовою пункту 32 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договорами, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до положень пункту 259.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Статтею 288.4. Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06 березня 2019 року, визначено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що наявними у справі листами ГУ ДПС у Вінницькій області підтверджується існування у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в 2023 році, яка була погашена в грудні 2023 року (лист ГУ ДПС у Вінницькій області №565/5/02-32-04-02-17 від 19 січня 2024 року /т.1, а.с.117-118/.

Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд врахував, що відповідачем обставини систематичної несплати орендної плати в 2023 році за Договором визнано та у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати такі обставини недостовірними, оскільки означені узгоджуються з наявними у справі доказами, а саме: листами ГУ ДПС у Вінницькій області, а також довідками про рух грошових коштів за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2023 року по 30 жовтня 2023 року щодо сплати орендної плати відповідачем /т.1, а.с.72-73/.

В свою чергу, позиція ФГ "Надбужанське-С", яка викладена у додаткових пояснення у справі від 21 січня 2025 року є амбівалентною, оскільки апелянтом змінено власні пояснення та доводиться про наявність "часткової сплати орендної плати".

У висновках викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №908/1879/17, наголошено на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що наявні у справі докази в сукупності підтверджують обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати за Договором в 2023 році.

Як зазначалося, підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною й достатньою, і звертатися до більш загального правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України - з метою оцінки істотності порушення договору його стороною - немає потреби.

Враховуючи викладене, колегія суддів не надає оцінку поданим Фермерським господарством "Надбужанське-С" до апеляційного суду копіям виписок АТ "Укрсиббанк" по рахунку за 05 квітня 2022 року, за 05 травня 2022 року, за 17 березня 2023 року - 08 червня 2023 року та відповідним платіжним дорученням, оскільки такі оплати не стосуються 2023 року, за який відбувалась повна систематична несплата.

В свою чергу з платіжних інструкцій №29 від 20 грудня 2023 року, №32 від 22 грудня 2023 року та копії виписки ПуАТ "КБ "Акордбанк" по рахунку ФГ "Надбужанське-С" з 20 грудня 2023 року до 31 грудня 2023 року, вбачається сплата заборгованості за 2023 рік у грудні 2023 року. Однак, стверджуючи про систематичну повну несплату орендної плати прокурор посилався на період січень - листопад 2023 року, а тому відповідна оплата у грудні 2023 року також не впливає на оцінку обставин справи та результати її розгляду.

Колегія суддів звертає увагу прокурора, що судом апеляційної інстанції надається оцінка поданим ФГ "Надбужанське-С" документам, оскільки вони, по своїй суті не є новими доказами, а стосуються виключно додаткової інформації щодо доказів, які були надані прокурором до позовної заяви.

Враховуючи викладене, ФГ "Надбужанське-С" неодноразово порушувало умови договору оренди землі, а саме систематично не сплачувало орендну плату в повному обсязі за період з січня 2023 року по листопад 2023 року, що підпадає під дію пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України та є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору. Також відповідач здійснював часткову сплату орендної плати у попередні роки, що могло б слугувати підставою для розірвання договору оренди за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України (в контексті з`ясування істотності порушення договору іншою стороною), якби не було підстав для розірвання договорів за пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Судом не беруться до уваги заперечення апелянта з приводу незазначення прокурором заборгованості окремо договором від 28.07.2020 року, оскільки, як зазначено в листі ГУ ДПС у Вінницькій області №6390/5/02-32-13-09-13 від 01 травня 2023 року облік надходжень по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється вцілому по інтегрованій картці платника по КОАТУУ без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по кожній земельній ділянці з зазначенням кадастрового номеру. Водночас, матеріалами справи доведено, а відповідачем не спростовано, що впродовж 2023 року останнім сплачувалася заборгованість за договорами оренди за 2022 рік, і лише в грудні 2023 року відповідач оплачував оренду за 2023 рік. А тому факт забогованості по орендній платі за період січень-листопад 2023 року є підтверджений матеріалами справи, в тому числі і за зобов`язаннями за договором від 28.07.2020 року. Також суд зауважує на поведінку апелянта, яка зводиться до заперечення, але не підтверджується відповідними доказами, зокрема відповідач не надав суду розрахунку по орендній платі окремо договором від 28.07.2020 року.

Колегією суддів відхиляються надані ФГ "Надбужанське-С" копії постанов приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича про арешт коштів боржника, які винесені в межах виконавчих проваджень №70423551 від 25 листопада 2022 року, №72685065 від 05 вересня 2023 року, №72684558 від 05 вересня 2023 року, на підтвердження обставин неможливості сплати орендної плати, оскільки з доданих апелянтом доказів (платіжних доручень, виписок з рахунків) вбачається, що протягом 2023 року ФГ "Надбужанське-С" неодноразово здійснювало оплати за оренду земельних ділянок, а тому правова позиція щодо даних доказів є взаємосуперечливою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про правомірність та обгрунтованість позовної вимоги про розірвання договору оренди землі б/н від 28 липня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про необхідність відмови у позові через сплату ФГ "Надбужанське-С" заборгованості за орендною платою на момент розгляду справи, з огляду на таке.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №923/826/18, від 23 березня 2021 року у справі №922/2754/19, від 20 грудня 2022 року у справі №914/1688/21, від 16 квітня 2024 року у справі №924/617/22, від 30 квітня 2024 року у справі №903/775/23, від 20 червня 2019 року у справі №383/708/16-ц зроблено висновки про те, що самий лише факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору.

Велика Палата Верховного Суду у пунктів 99 постанови від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 погодилася з наведеними правовими висновками касаційних судів у складі Верховного Суду про те, що факт погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позову про розірвання договору оренди.

Сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред`явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.

Отже, той факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за орендною платою, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

У контексті частини другої статті 651 Цивільного кодексу України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

Щодо вимоги про повернення земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957 шляхом підписання акту приймання-передачі, колегія суддів зазначає наступне.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України "Про оренду землі". Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Аналогічні положення містяться у статті 785 Цивільного кодексу України відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 32 Договору сторони узгодили, що його дія припиняється шляхом розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 17 Договору сторонами встановлено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож за наявності правових підстав для розірвання договору оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельну ділянки, що була у його користуванні.

Ураховуючи встановлені обставини щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі та перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні ФГ "Надбужанське-С", ефективним та правомірним способом захисту порушеного права територіальної громади буде повернення їй земельної ділянки площею 2,1543 га з кадастровим номером 0523085400:01:001:0957 шляхом підписання акту приймання-передачі.

Щодо посилань апелянта на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наведене правило застосовне не тільки для захисту інтересів власника майна, а й його правомірного володільця, яким у спірних правовідносинах є відповідач - орендар.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, які потрібно оцінити, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, у визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Оцінюючи зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що підставою позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Немирівської міської ради було те, що орендар належно та добросовісно не виконував свої обов`язки, визначені договором оренди, хоча, укладаючи договір оренди землі, відповідач зобов`язувався сплачувати орендну плату в установленому розмірі та у строк, передбачений умовами договору, а також був обізнаний з негативними для нього наслідками в разі порушення ним зобов`язань.

Розірвання договору та повернення у власність територіальної громади земельної ділянки у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Також задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов`язань у повному обсязі, як-от: двічі не сплачував орендну плату у повному розмірі.

Подібні висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21.

З огляду на характер спірних правовідносин, обставини недобросовісного виконання умов договору саме орендарем, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта щодо невідповідності заходу втручання в право оренди ФГ "Надбужанське-С" (у виді розірвання договору оренди землі) критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

ФГ "Надбужанське-С" у додаткових поясненнях у справі від 21 січня 2025 посилається на нерелевантність висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 з обставинами справи №902/22/24. Проте такі доводи апелянта грунтуються на помилковому, власному тлумаченні обставин двох справ. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2024 року у даній справі. Судом в зазначеній ухвалі була надана чітка та обгрунтована мотивація щодо подібності даних двох справ, що стало підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України (перегляд судового рішення у подібних правовідносинах). В судовому засіданні представник ФГ "Надбужанське-С" заперечувала проти зупинення провадження у справі виключно з мотивів швидкого розгляду справи. Апелянтом ухвала суду від 21 серпня 2024 року з мотивів неподібності відносин не оскаржувалась.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надбужанське-С" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року у справі №902/22/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/22/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "27" січня 2025 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.