Постанова

від 27.01.2025 по справі 906/760/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Справа № 906/760/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Крейбух О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 (повний текст 30.10.2024) у справі №906/760/24 (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (ВО "Укрдержліспроект")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД"

про зобов`язання вчинити певні дії

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про зобов`язання ТОВ "НУРМАТ ЛТД" повернути паливо на суму в грошовому еквіваленті, що становить 148327,80 грн за кодом згідно з ДК 021:2015-09130000-9. шляхом обміну талонів на паливо на загальну суму 148327,80 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/760/24 відмовлено у позові Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" про зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем оплачено товар за договором №220 про закупівлю товару від 28.08.2021 на загальну суму 201843,24 грн (нафту і дистиляти (бензин А-95)), а саме: 61512,00 грн з призначенням платежу "за нафту і дистиляти (бензин А-95), згідно видаткової накладної №4949 від 14.09.2021, договір №220 від 28.08.2021"; 140331,24 грн з призначенням платежу "за нафту і дистиляти (бензин А-95), згідно видаткової накладної №5047 від 16.09.2021 договір №220 від 28.08.2021", однак, в матеріалах справи відсутні вищезазначені накладні, оскільки, орієнтовно 22.03.2022 внаслідок влучання бойових снарядів в адміністративну будівлю позивача мала місце пожежа, під час якої були знищені документи позивача.

При цьому, факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару (дизельного пального) позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (паливних карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Проте, позивачем було отоварено талони за договором лише на суму 53515,44 грн (у кількості 1914 л), оскільки з лютого 2022 позивач не мав змоги отримати дизельне пальне за талонами на АЗС у зв`язку з відмовою АЗС у його відпуску.

Таким чином, залишок недоотриманого товару (бензин А-95) за договором становить 148327,80 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Звертає увагу апеляційного суду, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

За таких підстав вважає, що вимоги позивача щодо зобов`язання поставити пальне на загальну суму 148327,80 грн, що становить вартість недопоставленого товару (бензин А-95), шляхом обміну талонів на паливо на загальну суму 148327,80 грн є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/760/24 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також відшкодувати судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги.

19.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

26.11.2024 матеріали справи №906/760/24 надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/760/24. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу у строк до 14.12.2024 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД" про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що передбачено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням змін, внесених Законом України №3200-IX від 29.06.2023.

23.12.2024 до суду повернулася ухвала від 27.11.2025, адресована відповідачу на його поштову адресу, з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про відкриття апеляційного провадження та забезпечення права на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Водночас, саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Крім того, ухвала про відкриття апеляційного провадження направлялася до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Також, згідно ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Тому, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

28.08.2021 між Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" укладено договір №220 про закупівлю товару (а.с.21-26), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується у 2021 році поставити покупцю нафту і дистиляти (бензин А-95 в талонах /паливних картках) за кодом згідно з ДК 021:2015 09130000-9, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.3.2. договору, ціна договору складає 201843,24 (двісті одна тисяча вісімсот сорок три гривні 24 копійки) гривні, в т.ч. ПДВ (20%): 33640,54 (тридцять три тисячі шістсот сорок гривень 54 копійки) гривень.

Строк поставки товару за цим договором до 31.12.2021 (п.5.1. договору).

Місце поставки (передачі) товару: передача покупцю талонів/паливних карток за договором здійснюється по вул.Соборна, 1, Київська область, м.Ірпінь, 08200. Заправка паливом автомобіля замовника здійснюється на АЗС постачальника в межах Миколаївської, Черкаської, Сумської, Київської та Івано-Франківської областях України, крім окупованих територій Луганської та Донецької обл. та АР Крим (п. 5.2.1. договору).

Датою поставки партії товару є дата, коли замовлена партія товару була передана у власність покупця в місці поставки (п. 5.2.3. договору).

У п.5.2.4. договору визначено, що зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.

Як погоджено п.5.2.5. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох сторін видаткової накладної та передання товару покупцю у місці поставки.

Відповідно до п.12.1 договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року.

У специфікації до договору (додаток 1) сторони погодили найменування товару - бензин А-95, кількість - 7219 літрів, ціна без ПДВ 23,30 грн, загальна вартість - 201843,24 грн (а.с.27).

Згідно виписки по рахунках від 21.09.2021 позивач сплатив відповідачу кошти на загальну суму 201843,24 грн (а.с.28-29).

За твердженням позивача, відповідач передав йому талони та смарт-картки на пальне в кількості 7219 літрів на суму 201843,24 грн відповідно до видаткової накладної.

При цьому позивач вказав, що підтвердження отримання талонів та смарт-карток є неможливим, оскільки орієнтовно 22.03.2022 мала місце пожежа під час якої були знищені документи.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію акту про пожежу від 12.05.2022 та копію переліку первинних документів, фінансових документів, які зберігались в архівах, робочих кабінетах та кімнатах відділів адміністративної будівлі ВО "Укрдержліспроект", що знищені внаслідок пожежі, спричиненої влучанням бойових снарядів в адміністративну будівлю під час агресії російської федерації від 22.08.2022 (а.с.30-41).

Позивач стверджує, що з лютого 2022 року не мав змоги отримати паливо по талонах (смарт-картках), через відмову АЗС здійснювати відпуск пального, у нього залишилось невикористаних смарт-карток на бензин на загальний літраж 4625 літрів і талонів на бензин на загальний літраж 680 літрів, що у грошовому еквіваленті становить 148327,80 грн.

У листі від 03.02.2022 №96, позивач просив ТОВ "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" замінити наявні талони терміном дії протягом 2021 в кількості 680 л на нові талони, які будуть дійсні протягом 2022 (а.с.50).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім міжрегіональна трейдингова компанія" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", місцезнаходження якого: м.Житомир, вул.Кооперативна, будинок 18.

У листі від 16.06.2022 №271 позивач просив відповідача замінити талони на бензин, який наявний в Україні (а.с.54).

12.09.2023 позивач направив відповідачу адвокатський запит щодо надання інформації про можливість повернення коштів за невикористану частину талонів або заміну талонів на діючі. Вказаний запит повернений відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання (а.с.42-47).

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання ТОВ "НУРМАТ ЛТД" повернути паливо на суму в грошовому еквіваленті, що становить 148327,80 грн за кодом згідно з ДК 021:2015-09130000-9 шляхом обміну талонів на паливо на загальну суму 148327,80 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Як передбачено ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №220 про закупівлю товару від 28.08.2021.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Положення статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.05.2020 у справі №910/9167/19, від 10.02.2021 у справі №910/18950/19, від 06.04.2023 у справі №908/507/22.

Сторонами було узгоджено у положеннях п.1.1 договору та специфікації товару (додаток №1 до договору), що постачальник (відповідач) приймає на себе зобов`язання поставити покупцю (позивачу) товар - нафту та дистиляти за кодом згідно з ДК 021:2015 09130000-9 (дизельне пальне), а покупець (позивач) приймає на себе зобов`язання прийняти і оплатити вказаний товар. Строк поставки товару за договором до 31.12.2021. Термін дії договору - до 31.12.2021.

Матеріали справи не містять доказів продовження строку дії договору.

При цьому, оскільки пояснення Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "Держліспроект" від 28.10.2024 про те, що відповідачу було направлено заяву-пропозицію 01.12.2021 про продовження терміну дії договору №220 від 28.08.2021 документально не підтверджені, судом першої інстанції правомірно не прийнято їх до уваги.

Також, як правильно зазначає суд першої інстанції, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі №910/9167/19.

У п.5.2.1. договору сторони визначили місце поставки (передачі) товару: передача покупцю талонів/паливних карток за договором здійснюється по вул.Соборна, 1, Київська область, м.Ірпінь, 08200. Заправка паливом автомобіля замовника здійснюється на АЗС постачальника в межах Миколаївської, Черкаської, Сумської, Київської та Івано-Франківської областях України, крім окупованих територій Луганської та Донецької обл. та АР Крим.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Згідно з п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

За загальним правилом для фізичного отримання товару (пального) на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС талон (паливну картку) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону (паливної картки) на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон (паливна картка) на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Отже, талон (паливна картка) дозволяє її пред`явнику фактично отримати товар.

Таким чином, передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС, шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талонів (паливних карток) на пальне.

Схожі висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постанові від 06.04.2023 у справі №908/507/22.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.4.1, п.5.2.4, п.5.2.5 договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 201843,24 грн, а саме: 61512,00 грн з призначенням платежу "за нафту і дистиляти (бензин А-95), згідно видаткової накладної №4949 від 14.09.2021, договір №220 від 28.08.2021"; 140331,24 грн з призначенням платежу "за нафту і дистиляти (бензин А-95), згідно видаткової накладної №5047 від 16.09.2021, договір №220 від 28.08.2021".

Однак, позивач не надав суду видаткових накладних №4949 від 14.09.2021 та №5047 від 16.09.2021 по вчиненій господарській операції з передачі талонів/карток на пальне та талони/картки на пальне, які залишились у нього, і згідно яких він не отримав на АЗС пальне.

Відсутність документів позивач обґрунтовує тим, що 22.03.2022 внаслідок влучання бойових снарядів в адміністративну будівлю позивача мала місце пожежа, під час якої були знищені документи позивача.

Позивачем було надано копію акту про пожежу від 12.05.2022 про те, що в адміністративній (виробничій) будівлі ВО "Укрдержліспроект" за адресою: м.Ірпінь, вул.Троїцька, (40-41), пожежею, що орієнтовно виникла 22.03.2022 внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків, знищено: праве і ліве крило адміністративної (виробничої) будівлі, дах центральної частини адміністративної (виробничої) будівлі, коридори між правою та лівою частиною будівлі, в тому числі офісне обладнання та устаткування, архів, матеріальні цінності тощо).

Також в матеріалах справи міститься копія переліку первинних документів, фінансових документів, які зберігались в архівах, робочих кабінетах та кімнатах відділів адміністративної будівлі ВО "Укрдержліспроект", що знищені внаслідок пожежі, спричиненої влучанням бойових снарядів в адміністративну будівлю під час агресії російської федерації від 22.08.2022 (30-35).

Однак, останній містить лише загальний перелік документів. Встановити чи перебували вищевказані накладні в адмінбудівлі на час виникнення пожежі на даний час неможливо.

Як правильно зазначає суд першої інстанції, відсутність первинних документів позбавляє можливості перевірити точну кількість неотоварених талонів, кількість неотриманого пального та його вартість.

Також, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою замінити передані талони на нові, а також відмову відповідача здійснити заміну талонів.

Так, у матеріалах справи наявні листи від 03.02.2022 №96 та від 16.06.2022 №271 у яких позивач просив ТОВ "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" (назву змінено на ТОВ "НУРМАТ ЛТД") замінити наявні талони терміном дії протягом 2021 в кількості 680 л на нові талони, які будуть дійсні протягом 2022 року (а.с.50-54).

На підтвердження надіслання вказаних листів позивач надав до позовної заяви копії конвертів та рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.45-47).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановити вміст такого поштового відправлення без опису вкладення у поштовий конверт неможливо.

Також, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/344/23 за позовом Виробничого об`єднання "Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" 148327,80 грн заборгованості за договором про закупівлю №220 від 28.08.2021.

Підставою звернення з позовом у справі №906/344/23 про стягнення коштів в сумі 148327,80 грн ВО "Укрдержліспроект" вказувало на факт укладення сторонами 28.08.2021 договору №220 про закупівлю товару, на виконання умов якого ним були сплачені кошти в сумі 201843,24 грн та отримані талони та смарт-картки на пальне. Пальне по талонах (смарт-картках) на АЗС отримане не було у зв`язку з відмовою у його відпуску, в результаті чого у позивача залишились смарт-картки на бензин марки А-95 кількістю 4625 літрів і талони на бензин А-95 кількістю 680 літрів, що у грошовому еквіваленті становить 148327,80 грн. Тобто фактичними підставами позову у справі №906/344/23 позивач посилався обставини неотримання пального в рамках договору про закупівлю №220 від 28.08.2021.

Рішенням від 04.07.2023 у справі №906/344/23 в задоволенні позову Виробничого об`єднання "Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" 148327,80 грн заборгованості відмовлено.

Рішення суду у справі №906/344/23 мотивоване недоведенням позивачем факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок дій відповідача та виникнення у останнього обов`язку зі сплати коштів в сумі 148327,80 грн. Разом з тим, суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів. Зокрема, суд вказав, що в матеріалах справи відсутні видаткові накладні №4949 від 14.09.2021 та №5047 від 16.09.2021 по вчиненій господарській операції з передачі талонів/карток на пальне. Також позивачем не надано талони/картки на пальне, які залишились у нього, і згідно яких він не отримав на АЗС пальне. Факт відсутності паливних талонів (оригіналів або їх копій) позбавляє суд можливості перевірити точну кількість неотоварених талонів, кількість неотриманого пального та його вартість. Вказавши про відмову у відпуску пального на АЗС, позивач не надав докази, які б підтверджували факт відмови передати пальне на підставі паливних талонів/карток. Оскільки докази, які мали б підтвердити викладені у позовній заяві обставини щодо неотримання позивачем пального на суму 148327,80 грн, відсутні, суд не вважає доведеним наявність у відповідача обов`язку зі сплати вартості неотриманого пального. Відносно посилання позивача на те, що документація була знищена внаслідок пожежі, суд вказав, що згідно акту про пожежу від 12.05.2022, пожежа сталася в будівлі гуртожитку ВО "Укрдержліспроект" за адресою: м.Ірпінь, вул.Личака, 20 (а.с.20-21), в той час як адреса місця реєстрації позивача - м.Ірпінь, вул.Троїцька, 22-24. Також суд звернув увагу, що зі змісту листа (вихідний № 271 від 16.06.2022), адресованому відповідачу, позивач просив здійснити саме заміну талонів, що вказує про їх наявність станом на 16.06.2022 р. у позивача. Окремо суд зазначив, що доказів направлення вказаного листа відповідачу, позивач також не надав.

Також, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/1453/23 за позовом Виробничого об`єднання "Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" про стягнення 263041,96 грн з яких: 148327,80 грн заборгованості за договором про закупівлю товару №220 від 28.08.2021, 16427,69 грн інфляційних, 98286,47 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги були мотивовані невиконанням ТОВ "Нурмат ЛТД" умов договору про закупівлю №220 від 28.08.2021.

Рішенням від 19.12.2023 у справі №906/1453/23 суд закрив провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" заборгованості в сумі 148327,80 грн, на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" 16427,69 грн інфляційних втрат та 98286,47 грн штрафних санкцій. Рішення суду мотивоване тим, що у справі №906/344/23 вирішено спір в частині стягнення заборгованості в сумі 148327,07 грн між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 16427,69 грн. інфляційних та 98286,47 грн штрафних санкцій, суд відмовив у їх стягнені оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку зі сплати коштів в сумі 148327,80 грн.

Тобто, у вищевказаних справах суд досліджував обставини невиконання відповідачем умов договору №220 від 28.08.2021 про закупівлю товару та відмовив у задоволенні позову у зв`язку з тим, що позивач не надав видаткових накладних №4949 від 14.09.2021 та №5047 від 16.09.2021 по вчиненій господарській операції з передачі талонів/карток на пальне та талони/картки на пальне, які залишились у нього і згідно яких він не отримав на АЗС пальне, що позбавило суд можливості перевірити точну кількість неотоварених талонів, кількість неотриманого пального та його вартість.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/760/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 27.01.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.