Постанова

від 27.01.2025 по справі 904/2555/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2555/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Пенітенціарної академії України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 (суддя Назаренко Н.Г., повний текст якого підписаний 09.12.2024) у справі № 904/2555/24

за позовом Пенітенціарної академії України, м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 88 905,60 грн. за договором про закупівлю товарів за державні кошти

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася Пенітенціарна академія України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 88 905,60 грн. за договором про закупівлю товарів за державні кошти № К-37 від 07.02.2024, які складаються з: - 67 737,60 грн. пені, - 21 168,00 грн. штрафу.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № К-37 від 07.02.2024 в частині своєчасної поставки товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/2555/24 в задоволенні позову відмовлено.

Судові витрати покладено на позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Пенітенціарна академія України, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що позивачем було надано до суду достатню кількість доказів, яка у своїй сукупності підтверджувала факт направлення заявки на поставку Товару за Договором, та переважали над протилежними доводами відповідача. Однак, судом в оскаржуваному рішенні не в повній мірі досліджено фактичні обставини у справі та надано не належну оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами.

Позивач відзив на апеляційну скаргу у строк, визначений судом (до 22.01.2025), не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, що не є перешкодою для перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.01.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

10.12.2024 матеріали справи №904/2555/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Пенітенціарної академії України, м. Чернігів на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі № 904/2555/24; розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Пенітенціарною академією України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № К-37 від 07.02.2024, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар (масло вершкове), зазначений у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1) (далі - товар), а замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Асортимент, найменування, технічні характеристики, кількість, код товару за класифікатором ДК 021:2015 та ціна визначається згідно специфікації, яка є додатком №1. (п.1.2 договору).

Відповідно до п.4.1. договору ціна договору складає: 211 680,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Розрахунки за поставлений товар проводяться замовником після пред`явлення постачальником рахунка та накладної. (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 5.2. Договору, розрахунки за поставлений Товар проводяться Замовником шляхом оплати за фактично поставлену кількість Товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 160 Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану), з дати прийняття товару на склад Замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника на відповідній видатковій накладній, по мірі надходження бюджетних коштів на підставі належним чином оформлених накладних, рахунків Постачальника.

За п. 5.4. Платником за цим Договором є Замовник. Одержувачем Товару за цим Договором є Замовник.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Постачальник повинен поставити партію Товару Замовнику не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки (день подачі заявки не враховується). Заявка на поставку відповідної партії Товару подається Замовником безпосередньо представнику Постачальника або на поштову адресу, вказану у розділі 14 Договору або на електронну адресу Постачальника ispolinplus@gmail.com, з відповідною інформацією. Заявка вважається отриманою Постачальником з дати особистого отримання або отримання засобами поштового зв`язку або направлення її на електронну адресу Постачальника. У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

Відповідно до п. 6.2. Договору, передача (приймання-здача) Товару здійснюється за адресою: 14000, Україна, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Гонча, 34.

Згідно з п. 6.7. Договору, право власності на Товар переходить від Постачальника до Замовника після прийняття товару на склад Замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття Товару Замовником вважається дата, вказана уповноваженою особою Замовника на видатковій накладній.

Пунктом 8.3 договору визначено, що за порушення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від ціни договору за кожний день прострочення. За прострочення понад 10 днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної ціни договору. У випадку порушення строку поставки понад 10 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024. (п. 11.1. договору).

Згідно з п. 12.14. договору, усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 14 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту постачальника, вказану у розділі 14 цього договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; проставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником).

Сторони також уклали специфікацію до договору, в якій визначили код товару за класифікатором ДК 021:2015, найменування, кількість, ціну та загальну вартість.

Позивач зазначає, що направив відповідачу заявку щодо постачання продуктів харчування від 05.03.2024 № 10/433, в тому числі масло вершкове 72,5 %, ДСТУ 4399 згідно договору № К-37 від 07.02.2024 (а.с.34-36).

У зв`язку з непоставкою масла солодковершкового 72,5%, позивач 05.04.2024 за № 10/746 направив повторно заявку на постачання продуктів харчування (а.с.37-39).

Позивач зазначає, що постачальник поставив товар 10.04.2024, що підтверджується видатковою накладною № 823 від 10.04.2024 на суму 70 560,00 грн.

Позивач зазначив, що сплатив вартість поставленого товару на підставі рахунку № 823 від 10.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 1082 від 12.04.2024 на суму 70 560,00 грн.

Позивач зазначив, що поставки товару відбувалися з порушенням термінів, визначених договором, у зв`язку з чим останній нарахував пеню в розмірі 67 737,60 грн. грн. та штраф у розмірі 21 168,00 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішення суду мотивоване недоведеністю заявлених позовних вимог.

Суд при вирішенні спору зазначив про недоведенність факту направлення позивачем відповідачу заявок про постачання товару на визначену в договорі електронну адресу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відповідальності постачальника та звертає увагу на наступне.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції дослідив надані позивачем докази, якими він підтверджував направлення відповідачу заявки від 05.03.2024 № 10/433, в якому просив здійснити постачання в тому числі масла вершкового 72,5 %, ДСТУ 4399 згідно договору № К-37 від 07.02.2024, дійшов висновку що надані позивачем скріншоти з електронної пошти не є належними доказами направлення відповідачу заявки.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину.

Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

На думку колегії суддів суд першої інстанції мав врахувати, що станом на час звернення позивача до суду строк виконання відповідачем зобов`язання сплив, хоча відповідач наголошував на невиконанні саме позивачем зобов`язання щодо направлення заявки (замовлення).

Приписи ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачають, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За положеннями ч.6 цієї статті зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Положення ст.ст.73,74 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст.78,79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин порушення постачальником строків поставки товару.

На думку колегії суддів позивачем такий факт доведено.

Так, сторони у п. 6.1. Договору визнали фактом отримання заявки Постачальником - направлення її Замовником на електронну пошту Постачальника ispolinplus@gmail.com. Наявність підтвердження отримання заявки Постачальником чи обов`язковість додаткового направлення її засобами поштового зв`язку сторони у Договорі не передбачили.

Також, Договором не було обумовлено, з якої електронної адреси має бути надіслана заявка на поставку Товару.

Факт направлення замовником за Договором заявок на поставку Товару з електронних адрес college.cn@ukr.net (направлена 05.03.2024) та ddu26@ukr.net (направлена 08.04.2024) є встановленою судом першої інстанції обставиною.

Підтвердженням направлення листа саме від Замовника на електронну адресу Постачальника є відсканована копія з оригіналу заявки у паперовій формі, підписана уповноваженою особою Замовника - проректором із логістичного забезпечення Зливком Станіславом Володимировичем. При цьому, електронну переписку, як усталений звичай ділового обороту, в якості електронного доказу визнав в тому числі й Верховний Суд. У п. 48 постанови від 03.08.2022 по справі № 910/5408/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив: «Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21)».

Відповідачем же не надані докази до суду на спростування інформації щодо неотримання письмової заявки на електронну пошту Відповідача: ispolinplus@gmail.com.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

10.04.2024 Постачальником було здійснено поставку партії Товару, сформованої у заявці від 05.03.2024 № 10/433, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 10.04.2024 № 823; товарно-транспортна накладна від 10.04.2024 № 823; декларація виробника від 10.04.2024 № 54.

10.04.2024 Постачальником сформовано рахунок на оплату партії Товару від 10.04.2024 № 823. Відповідно до платіжної інструкції № 1082 від 12.04.2024 Замовником в повному обсязі на загальну суму 70 560,00 грн перераховано кошти за оплату поставленої партії Товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

Тому, слід вважати, що Постачальник здійснив поставку партії Товару Замовнику із порушення строку у 32 календарні дні - з 09.03.2024 по 09.04.2024.

Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строку поставки Товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 1% ціни Договору за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% ціни Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна Договору складає 211 680,00 грн (двісті одинадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20%. 1% ціни Договору становить 2116,80 грн (дві тисячі сто шістнадцять грн 80 коп.). Загальна сума пені за 32 календарні дні прострочення поставки Товару становить: 2 116,80 грн. х 32 кал.дні = 67 737,60 (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять сім грн. 60 коп). Штраф за прострочення поставки Товару за понад 10 календарних днів становить: 211 680,00 грн х 10 % = 21 168, 00 грн (двадцять одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 00 коп).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи дату підписання сторонами видаткової накладної від 10.04.2024 №823, Відповідачем допущено прострочення своїх зобов`язань із поставки товару у встановлений пунктом 6.1. Договору строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відсутність доказів виконання належним чином умов договору з боку відповідача є підтвердженням факту порушення ним умов договору, а отже, покладення відповідальності, передбаченої п. 8.3 Договору.

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд має оцінити докази в сукупності.

Саме в сукупності докази по даній справі свідчать про те, що позивачем доведено наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, а відповідачем такі обставини не спростовано.

Отже, апеляційна скарга доведена, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Позов слід задовольнити в повному обсязі.

Положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі задоволення позову понесені витрати покладаються на відповідача. Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги підлягає відшкодуванню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс".

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Пенітенціарної академії України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі № 904/2555/24 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.128.2024 у справі №904/2555/24 - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на користь Пенітенціарної академії України 67 737,60 (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять сім грн. 60 коп) пені, 21 168, 00 грн (двадцять одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 00 коп) штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на користь Пенітенціарної академії України 3028,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 4542,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.01.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков