Ухвала

від 28.01.2025 по справі 902/1480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" січня 2025 р. Cправа № 902/1480/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1480/23 за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "ВІК" про банкрутство.

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою суду від 09.10.2024 року ТОВ "ВІК" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В..

23.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшло клопотання № 02-18/348 від 22.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

При цьому, суд, розглянувши подане клопотання про скасування арешту, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Так, вказане клопотання, зокрема, мотивовано тим, що у відповідності до інформації, наявної в розпорядженні ліквідатора, арештовані рахунки банкрута, відкриті в банківських установах за постановою приватного виконавця Гунько В.В.. Станом на 21 січня 2025 року арешти не зняті.

На цій підставі, приватному виконавцю Гунько В.В. направлено запит про зняття арешту з рахунків банкрута.

22 січня 2025 року приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В повідомив про неможливість виконання зазначеного клопотання з тих підстав, що у відповідності до частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт з рахунків може бути знятий за ухвалою суду.

На підставі викладеного, ліквідатор боржника просить суд скасувати арешт, накладений приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В на рахунки та грошові кошти на рахунках банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК".

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 ст. 80 ГПК України передбачає, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 року у справі № 910/12295/23, Верховний Суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність;

- в даному випадку Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Як вказано вище та встановлено судом ліквідатор боржника у поданому клопотанні просить скасувати арешт, накладений приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В на рахунки та грошові кошти на рахунках банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК".

На підтвердження заявленої вимоги, ліквідатором боржника долучено до зазначеного клопотання такі документи : клопотання № 02-18/347 від 21.01.2025 року, яке адресоване приватному виконавцю Гунько В.В. про скасування арештів, накладених на рахунки (грошові кошти) на рахунках банкрута - ТОВ "ВІК"; відповідь приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В. № 31 від 22.01.2025 року, в якій повідомлено арбітражного керуючого Голубенко О.В. про відсутність у виконавця підстави для зняття арешту з рахунків боржника - ТОВ "ВІК".

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що долучені до клопотання № 02-18/348 від 22.01.2025 року ліквідатором боржника докази не містять відомостей про постанову приватного виконавця Гунько В.В. (дата, номер виконавчого провадження), якою накладено арешт на рахунки та грошові кошти на рахунках банкрута - ТОВ "ВІК".

Крім цього, з огляду на заявлену у клопотанні № 02-18/348 від 22.01.2025 року вимогу, ліквідатором боржника не надано суду інформації, наявної в розпорядженні ліквідатора, на яку останній посилається у вказаному клопотанні, зокрема, постанови приватного виконавця Гунько В.В. про накладення арешту на рахунки банкрута, відкритих в банківських установах.

Відтак, ліквідатором боржника згідно наведених вище норм ГПК України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої вимоги та наявності арештованих рахунків банкрута, які відкриті в банківських установах за постановою приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Гунько В.В..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-18/348 від 22.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 14, 18, 42, 73, 74, 76, 80, 232-236, 242, 326 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. №02-18/348 від 22.01.2025 року про скасування арешту у справі № 902/1480/23.

2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні адреси : представнику ТОВ "ВІК" адвокату Сувалову В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_2 , адвокату Пинзару І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 28.01.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.