Рішення

від 21.01.2025 по справі 904/3915/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3915/24

За позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Гречаноподівської сільської ради, с. Гречані Поди, Криворізький район, Дніпропетровська область,

позивача - 2: Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради, с. Гречані Поди, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

прокурор: Біленко О.А.

від позивача 1- не з`явився

від відповідача 2 не з?явився

від відповідача Лаврищев В.В. адвокат

ПРОЦЕДУРА

03.09.2024 керівник Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - 1 Гречаноподівської сільської ради, позивача - 2 Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" і просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.01.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 18.08.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.09.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 17.10.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради грошові кошти у розмірі 75 529,28 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2024.

Протокольною ухвалою від 01.10.2024 підготовче засідання відкладено на 29.10.2024.

Відповідач 01.10.2024 подав відзив на позов.

Прокурор 08.10.2024 подав відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 29.10.2024 підготовче засідання відкладено на 03.12.2024.

Протокольною ухвалою від 03.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2025.

Згідно наказу господарського суду Дніпропетровській області № 933-В від 26.12.2024 суддя Золотарьова Яна Сергіївна перебувала у щорічній відпустці з 01.01.2025 по 16.01.2025 включно, тому судове засідання призначено на 21.01.2025.

У судове засідання 21.01.2025 представник позивача-1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання 21.01.2025 представник позивача-2 не з`явився, 28.11.2024 подав клопотання, в якому зазначає, що заперечень на позовні вимоги не має та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні 21.01.2024 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступ прокурора та представника відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів прокурор просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач просив у позові відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 21.01.2025 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на недійсність спірних додаткових угод до договору №56726/2022 від 10.01.2022 про постачання (закупівлю) електричної енергії внаслідок порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про ринок електричної енергії".

В цілому за договором позивачем було сплачено поставлену електроенергію на суму 667 384,60 грн, тоді як за початковою ціною необхідно було сплатити 591 855,27 грн, тобто сума переплати склала 75 529,28 грн.

Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

При цьому органи, уповноважені на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжили жодних заходів протягом розумного строку після того, як прокурор повідомив їм про можливе порушення інтересів держави, що дало правові підстави прокурору для пред`явлення цього позову.

Позиція позивача-1

Позивач-1 не скористався своїм правом на подання заяв по суті спору.

Позиція позивача-2

Позивач-2 проти позовних вимог не заперечує.

Позиція відповідач

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що предмет договору та формування ціни відповідало класифікації ДК 021:2015 та загальному поняттю «електрична енергія». Ціна на послуги постачальника окремо умовами договору не визначалася, оскільки це не передбачалося предметом закупівлі. В договорі не визначено жодної формули, про яку йдеться у позові, а тому у сторін були відсутні правові підстави для застосування такого способу підвищення.

З огляду на положення частини 1 статті 1, статті 626 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі виникли майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Керуючись принципом свободи договору та майнової самостійності у виборі контрагента, сторони, підписавши укладений договір, узгодили його умови, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та права розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами. Матеріали справи не містять доказів недотримання сторонами під час укладення правочину вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

Під час збільшення ціни Товариство керувалося положеннями п. 2. ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та змінювало ціну на електричну енергію відповідно до умов укладеного Договору, за згодою сторін Договору, в межах 10%, з метою запобігання збитковості та вочевидь невигідності виконання Договору. При цьому слід враховувати, що кожна додаткова угода передбачала підвищення ціни одиниці товару, яке кожного разу не перевищувало 10 %.

Крім того, з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 та можливість підвищення ціни договору до 10 %, вважаємо, що достатні правові підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 3 відсутні. Згідно з цією угодою у зв`язку з коливанням ціни на ринку ціна була збільшена не більше, ніж на 10 %. Отже встановлений п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10- відсотковий ліміт не перевищено, на підтвердження зростання ціни споживачеві надавалися відомості з сайту Оператора ринку, як було обумовлено у п.1.2.3 Комерційної пропозиції до договору.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару у договорі було зростання ціни на ринку електричної енергії (докладно про це йшлося вище). Оскільки обов`язок оприлюднювати інформацію щодо торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку покладено на Оператора ринку статтею 51 Закону України «Про ринок електричної енергії», то факт коливання середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у 2022 році Постачальник вважає загальновідомим. Інших джерел для моніторингу цін на ринку електричної енергії в Україні не існує.

Вирішення питання про визнання недійсними додаткових угод до договору має вчинятися із дотриманням загальних принципів рівності та справедливості і правова конструкція реституції має застосовуватися до обох учасників правочину - додаткової угоди, передбачати наслідки недійсності для обох сторін, коли кожна з них зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У разі визнання додаткових угод недійсними, застосування реституції та відновлення положення сторін до укладання додаткових угод (з боку постачальника - повернення всіх коштів, отриманих за поставлену електроенергію за визнаними недійсними додатковими угодами, а з боку споживача - повернення вартості поставленої електричної енергії) слід враховувати, що хоча договір про постачання електричної енергії не визнаний недійсним та продовжував діяти до кінця року, однак фактично постачання електричної енергії за цим договором на період дії додаткових угод, у разі їх визнання недійсними, вже не здійснюється та не може здійснюватися після застосування реституції.

При застосуванні двосторонньої реституції та поверненні споживачем вартості поставленої електричної енергії сторони повертаються в початковий стан в якому вони знаходилися перед укладанням додаткових угод, які визнаються недійсними, тобто в стан, коли вже було здійснено постачання, за ціною за якою було укладено договір, до дати укладання першої додаткової угоди, яку прокуратура вимагає визнати недійсною. Постачання ж електричної енергії за договором по початковій ціні на період дії додаткових угод, у разі визнання їх недійсними, суперечить правовому інституту реституції в цивільному праві, тому що відповідно до абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Тобто у разі визнання додаткових угод недійсними юридичні наслідки у вигляді постачання електричної енергії на період дії додаткових угод та оплати не відбуваються.

Таким чином, визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже стягувати грошові кошти, як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди, неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод.

Також, відповідач вказує, що в органу прокуратури відсутні підстави для здійснення державного нагляду та контролю у сфері публічних закупівель, оскільки саме Державна аудиторська служба України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, наділена повноваженнями на здійснення контрольних функцій з позиванням за його наслідками до суду (дана правова позиція також підтверджується постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №909/569/18, Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 року у справі №911/2169/20). Вважаємо обставини, на які послався прокурор при зверненні до суду, не свідчать про порушення інтересів держави, в розумінні приписів наведених вище правових норм Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», відтак, відсутні підстави вважати, що позов прокурора у даній справі має на меті захист інтересів держави

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії - ДК 021:2015-09310000-5 у кількості 324570 кіловат, джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет в сумі 1 671 128,00 грн.

За результатами проведення закупівлі UA-2021-11-29-005033-c між Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради (Споживач) та ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (Постачальник) укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 56726/2022 від 10.01.2022 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 1.2 договору, найменування товару: Електрична енергія на 2022 рік ДК 021:2015-09310000-5»Електрична енергія». Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 324570 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Відповідно до пункту 4.1 договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,654767785 грн. (три гривні 654767785 коп.), в тому числі ПДВ - 0,609127964 грн. (нуль гривень 609127964 коп.).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Згідно пункт 1.2. Комерційної пропозиції до Договору (Додаток 2), ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання Договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому, додатковими угодами до Договору зменшувався обсяг постачання за Договором та збільшувалася ціна за одиницю товару.

Так, додатковою угодою № 1 від 10.01.2022 на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни щодо зменшення обсягів закупівлі до 319151,31 кВт/год та ціну Договору збільшено до 3,71682 грн., в т.ч. ПДВ 0,61947 грн., у зв`язку з набранням чинності Постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 (зміна тарифу на послуги з передачі електроенергії).

Додатковою угодою передбачено, що її дія розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 01.01.2022 року.

Додатковою угодою № 2 від 20.01.2022 зменшено обсяги закупівлі до 287229,04 кВт/год та ціну Договору збільшено до 4,00785 грн., в т.ч. ПДВ 0,66798 грн.

Додатковою угодою передбачено, що її дія розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 05.01.2022 року.

Додатковою угодою № 3 від 18.08.2022 зменшено обсяги закупівлі до 276359,045 кВт/год та ціну Договору збільшено до 4,32706 грн., в т.ч. ПДВ 0,72118 грн.

На підтвердження необхідності підвищення цін Відповідачем надано: лист від 11.08.2022 №28580/SHRP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН), у якому зазначено, що середньозважена ціна електричної енергії у період з 01.08.2022 по 11.08.2022 на РДН становила 2,95830 грн. грн./МВт*год, без ПДВ та запропоновано збільшити показник вартості електричної енергії на 0,26601 грн. за кВт*год без ПДВ.

Додатковою угодою передбачено, що її дія розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з серпня 2022 року.

Додаткова угода №4 до договору стосувалася зміни реквізитів Сторін. Додатковою угодою № 5 від 20.09.2022 зменшено обсяги закупівлі до 272 652,048 кВт/год та ціну Договору збільшено до 4,67850 грн., в т.ч. ПДВ 0,77975 грн.

Додатковою угодою передбачено, що її дія розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з вересня 2022 року.

На підтвердження необхідності підвищення цін Відповідачем надано: лист від 12.09.2022 № 32787/SHRP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН), у якому зазначено, що середньозважена ціна електричної енергії у період з 01.09.2022 по 09.09.2022 становила 3,26926 грн. грн./МВт*год, без ПДВ та запропоновано збільшити показник вартості електричної енергії на 0,29287 грн. за кВт*год без ПДВ.

Додатковою угодою № 6 від 17.10.2022 зменшено обсяги закупівлі до 261 73,4,29 кВт/год та ціну Договору збільшено до 5,06474 грн., в т.ч. ПДВ 0,84412 грн.

Для її укладення Постачальник надав лист від 12.10.2022 №36971/SHRP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) № 36971/ SHRP/1, у якому зазначено, що середньозважена ціна електричної енергії у період з 10.10.2022 по 12.10.2022 на РДН становила 3,59167 грн. грн./МВт*год, без ПДВ та запропоновано збільшити показник вартості електричної енергії на 0,32187 грн. за кВт*год без ПДВ.

Додатковою угодою передбачено, що її дія розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з жовтня 2022 року.

Прокурор вказує, що відбувалася зміна ціни за спірними додатковими угодами після укладання договору про закупівлю за одиницю товару в бік збільшення на 43,5% від первинної ціни за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів, виділених на цю закупівлю.

Наведені обставини, є підставою для визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 2, № 3, №5, №6

Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія; ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У відповідності з ч.2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Частинами 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

Відтак, критеріями (умовами), виключно за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною за умови, що:

- відбувається за згодою сторін;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (постанови ВС у справах № 924/674/21 від 15.06.2022, від 09.06.2022 № 927/636/, від 07.12.2022 № 927/189/22, від 11.10. 2023 № 903/742/22 );

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником) (Постанови ВС від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 18.07.2023 у справі № 916/944/22).

- постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та запропонованої на тендері. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанови ВС від 10.02.2022 у справі № 927/284/21, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).

- виключно коливання цін на ринку на ринку не може бути беззаперечною підставою для перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанови ВС від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (постанови від 16.03.2023 у справі № 903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Суд погоджується з тим, що Додаткові угоди №№ 2,3,5,6 до Договору щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії було укладено з порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, ціни підвищено Постачальником без належних підстав та з недотриманням встановленого Законом порядку з таких підстав:

Так, згідно п. 1 Комерційної пропозиції, на момент укладання Договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,045639821 грн. без ПДВ.

Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу. За умовами п. 6.1 Комерційної пропозиції послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

При цьому, вартість кожної зі складових в Договорі не вказана. Саме по собі це є порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», адже в Законі чітко вказано, що в Договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника).

Також, згідно з ч. 9 ст. 56 Закону, загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача.

Таким чином, до ціни за КВт*год за договором (Цдог) 3,045639821 грн. за КВт*год без ПДВ входили: - ціна електричної енергії як товару, (ціна, за якою електропостачальник закупив електричну енергії на ринку електричної енергії) (Цзак) - регульований тариф на послуги з передачі електроенергії (Цпер) - регульований тариф на послуги з електроенергії розподілу (Црозп)

Вказана структура ціни для споживача наведена в листі НКРЕКП №8312/13.1/7-19 від 08.08.2019

Вартість регульованих складових на послуги з передачі та розподілу електроенергії можливо встановити з відповідних постанов НКРЕКП, чинних на час укладення Договору. Вказані Постанови залишалися незмінними протягом всього строку дії Договору.

1. Вартість регульованої складової - тарифу на послуги з передачі електроенергії (Цпер) НЕК «УКРЕНЕРГО» становив з 01.01.2022 - 345,64 грн. за МВт*год без ПДВ (або 0,34564 грн. за кВт*год без ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 09.12.21 № 2454).

2. Вартість регульованої складової - послуги з розподілу електроенергії (Црозп) АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з 01.01.2022 становив 783,32 грн/МВт·год без урахування податку на додану вартість (або 0,78332 грн. за кВт*год без ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2593);

Разом з цим, відповідно до вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», збільшення ціни за одиницю можливе лише для товарів (а не робіт, послуг тощо). Відповідно, постачальник мав право збільшувати ціну за одиницю електроенергії лише пропорційно до збільшення закупівельної ціни електричної енергії як товару на певному сегменті ринку (Цзак).

Вартість додаткових послуг, які включені відповідачем в загальну ціну одиниці електричної енергії, що поставляється за договором (Цпер, Црозп), відповідно до вимог чинного законодавства можлива лише у разі набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів) які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію - постановами НКРЕКП, та зміна регульованих складових за Договором відбувається відповідно до п.1.2.1 (а не 1.2.3) Комерційної пропозиції, та до п. 7 (а не п. 2) ч. 5 ст. 41 Закону, тобто на інших підставах, аніж зміна ціни на ринку.

Від того, що відбулося коливання на ринку, Постачальник не став оплачувати операторам систем передачі та розподілу більше за встановлений НКРЕКП тариф за послуги з передачі та розподілу. Не мав Постачальник права підвищувати і тариф на власні послуги (маржу) адже, внесення таких змін не передбачено вичерпним переліком ч. 5 ст. 41 Закону; не передбачено воно і Договором.

Сторонами у Додатковій угоді №1 від 10.01.2022 на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону до Договору визначено ціну електроенергії вже з урахуванням вказаного підвищеного тарифу, який в подальшому залишався незмінним протягом усього 2022 року.

Відповідно, підвищення до 10% на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону можливе лише для однієї зі складових закупівельної вартості електроенергії як товару.

Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. (постанови від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі 903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Щоб визначити вартість електроенергії як товару без ПДВ (з урахуванням маржі постачальника) за кожною з додаткових угод, слід від загальної вартості за додатковою угодою без ПДВ відняти ціну тарифу з передачі електроенергії 0,34564 грн/кВт·год без ПДВ, вартість якого не змінювалася після укладення Додаткової угоди №1 та протягом строку дії оскаржуваних додаткових угод. Відсоток підвищення за ДУ №№2,3,5,6 обрахований порівняно з основним договором.

Вартість електроенергії як товару без ПДВ (з урахуванням маржі постачальника) становила:

За додатковою угодою № 1: 3,09735 - 0,34564= 2,75171 грн/кВт·год без ПДВ;

За додатковою угодою № 2: 3,33988 - 0,34564= 2,99424 грн/кВт·год без ПДВ (+ 10,9 % порівняно з основним договором);

За додатковою угодою № 3: 3,60588 - 0,34564 = 3,26024 грн/кВт·год без ПДВ (+ 20,7 % порівняно з основним договором);

За додатковою угодою № 5: 3,89875 - 0,34564 = 3,55311 грн/кВт·год без ПДВ (+ 31,6 % порівняно з основним договором);

За додатковою угодою № 6: 4,22062 - 0,34564 = 3,87498 грн/кВт·год без ПДВ (+ 43,5 % порівняно з основним договором).

Тож, вже Додатковою угодою №2 було перевищено вказаний максимальний ліміт щодо збільшення ціни на електроенергію, адже, максимальне збільшення цієї складової могло скласти до 10%, а не 10,9%.

Кожна подальша додаткова угода містила фіксовану ціну за електроенергію, яка щоразу підвищувалася та перевищувала ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

За сукупністю укладених додаткових угод № №2,3,5,6 зростання ціни електроенергії як товару порівняно з Додатковою угодою №1 без урахування незмінного тарифу на послуги з передачі відбулося на 43,5%.

Зазначене суттєво перевищує максимально допустиме обмеження підвищення вартості товару у 10% незалежно від кількості додаткових угод.

Зазначене свідчить про недобросовісні дії сторін договору та робить результат закупівлі невизначеним, тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також застосування у Додаткових угодах №№ 2, 3, 5, 6 ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо перерахунку (підвищення ціни) на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем, не відповідає вимогам закону.

Згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Суд доходить висновку, що право, надане сторонам ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України може бути реалізоване лише у випадку відсутності між сторонами договірних відносин. Якщо ж між сторонами вже було укладено договір, то додаткові угоди до нього не можуть змінювати правовідносини, які виникли до їх укладення.

Близьку за змістом позицію висловлено КГС ВС у Постановах від 12.10.2018 у справі №910/21671/17, №910/22172/17 від 26.11.2018, де колегія суддів дійшла однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України щодо зворотної дії додаткових угод: «Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).».

За умовами Договору (з урахуванням Додаткової угоди №2) Постачальник протягом періоду з січня щоденно постачав, а Споживач приймав та споживав електричну енергію. 20.01.2021 сторони підписали додаткову угоду №2 від 26.01.2021, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була поставлена та спожита з 10.01.2021.

Аналогічно, додатковою угодою №3 від 18.08.2022 було підвищено ціну електричної енергії, яка була поставлена та спожита з 01.08.2022, а додатковою угодою №5 від 20.09.2022 було підвищено ціну електричної енергії, яка була поставлена та спожита з вересня 2022 року, додатковою угодою № 6 від 17.10.2022 було підвищено ціну електричної енергії, яка була поставлена та спожита з жовтня 2022 року.

Розглядаючи питання можливості підвищення ціни електроенергії, що вже була спожита, ВП ВС у Постанові від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 досліджував обставини, за яких Постачальник щоденно протягом певного періоду постачав, а Споживач приймав та споживав електричну енергію. В подальшому, сторони підписали додаткову угоду, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана Споживачу та спожита ним. Отже, товар, поставлений відповідачем до моменту укладення додаткової угоди, був не тільки прийнятий Споживачем у власність, а й спожитий. ВС виснував, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, отже, підвищення ціни на електроенергію, що щоденно споживалася до укладення додаткової угоди, є неправомірним.

Відтак, застосування у Додаткових угодах ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо перерахунку (підвищення ціни) на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем, не відповідає вимогам закону.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила (Постанови Верховного Суду від. 18.06.2021 у справі №927/491/19 від 18.01.2022 у справі 910/15786/21).

При цьому, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у Постановах у справах № 911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.03.2023 у справі №903/383/22).

Таким чином, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

В даному випадку, сукупності чотирьох умов, визначених ст.652 ЦК України, одночасно необхідних для внесенні змін до істотних умов договору, додержано не було.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Умови додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6 суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару внаслідок чого були надлишково сплачені кошти місцевого бюджету.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Гречаноподівської сільської ради та Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради для втручання прокурора є достатньо.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Гречаноподівською сільською радою та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради, які не вжили заходів спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору № 56726/2022 від 10.01.2022 та повернення безпідставно набутих грошових коштів у судовому порядку.

Криворізькою південною окружною прокуратурою, до звернення до суду з вказаним позовом, неодноразово спрямовувалися листи:

- на адресу Гречаноподівської сільської ради від 27.02.2024 № 57-1676вих-24, 24.04.2024 №57-3401вих-242023 та від 21.05.2024 №57-4193вих-24 з детальним повідомленням про виявлені порушення; та з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів усунення виявлених прокурором порушень, зокрема шляхом звернення до суду з позовом, щодо визнання недійсними Додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів;

- на адресу виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради від 21.05.2024 № 57- 4193вих-24 з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів усунення виявлених прокурором порушень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, щодо визнання недійсними Додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів.

На листи окружної прокуратури, в яких зазначалося про невідкладність вжиття заходів щодо усунення порушень Гречаноподівською сільською радою та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради зазначено, що заходи претензійно - позовного характеру сільською радою не вживалося.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Суд погоджується з тим, що у цьому випадку порушенням інтересів держави та територіальної громади є те, що сторонами договору під час проведення закупівлі електроенергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до надмірного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Крім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушено матеріальні інтереси територіальної громади, оскільки, з урахуванням додаткових угод, замовник торгів за рахунок коштів територіальної громади фактично отримав меншу кількість електроенергії за вищою вартістю, що призвело до порушення суспільних інтересів в частині забезпечення досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держав.

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6, укладених між позивачем -2 та відповідачем до договору №56726/2022 від 10.01.2022.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 75 529,28 грн.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Господарським судом встановлено, що на підставі додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6 до договору, які визнані судом недійсними, позивачем надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 75 529,28 грн.

Грошові кошти в сумі 75 529,28 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України (п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження №12-57гс23)).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів також визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що у разі визнання додаткових угод недійсними необхідно застосувати двосторонню реституцію, з огляду на те, що в поставлена відповідачем та спожита позивачем електрична енергія оплачена позивачем відповідно до умов договору, який судом недійсним не визнавався. За умови визнання недійсними додаткових угод, якими було необґрунтовано підвищено ціну на електричну енергію, ціна, за якою відбулась поставка погоджена у договорі.

Тому у цій справі розглядається питання стягнення надмірно сплачених коштів, а не застосування наслідків недійсності правочину.

Щодо інших аргументів сторін

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Водночас, відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Span" від 9 грудня 1994 р., визначено, що статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень та детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Зважаючи на вищевказане, іншим аргументам сторін суд оцінку не надає, оскільки вони не впливають на результат розгляду спору.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача-2 та відповідача, тому судовий збір у розмірі 12 112,00 грн слід покласти на позивача-2 та відповідача по 50%.

Тому, судовий збір у розмірі 6 056,00 грн слід покласти на позивача-2 та судовий збір у розмірі 6 056,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.01.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 18.08.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.09.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 17.10.2022 до договору №56726/2022 від 10.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) та Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42082379) на користь Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради (53732, Дніпропетровська область, с. Гречані Поди, вул. Степова, 1б; ідентифікаційний код 41060223) грошові кошти у розмірі 75 529,28 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради (53732, Дніпропетровська область, с. Гречані Поди, вул. Степова, 1б; ідентифікаційний код 41060223) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42082379) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.01.2025

Суддя Я.С. Золотарьова